Висвітлено проблеми розкриття злочинів щодо незаконного виготовлення та збуту алкогольних напоїв (АН). Розкрито зміст оперативно-розшукової характеристики даних злочинів, а також правового регулювання діяльності правоохоронних органів щодо протидії незаконному виготовленню та збуту АН. Особливу увагу приділено основним напрямам організації та тактиці виявлення та розкриття даних злочинів. Розглянуто питання організації та тактики взаємодії оперативних працівників і слідчих, оперативних підрозділів і контролюючих органів у процесі виявлення та розкриття злочинів.

Освещены проблемы раскрытия преступлений по незаконному изготовлению и сбыту алкогольных напитков (АН). Раскрыто содержание оперативно-розыскной характеристики данных преступлений, а также правового регулирования деятельности правоохранительных органов по противодействию незаконному изготовлению и сбыту АН. Особое внимание уделено основным направлениям организации и тактики выявления и раскрытия данных преступлений. Рассмотрены вопросы организации и тактики взаимодействия оперативных работников и следователей, оперативных подразделений и контролирующих органов в процессе выявления и раскрытия преступлений.

Уперше визначено поняття професійного ризику (ПР) працівників кримінальної міліції (ПКМ), етапи, умови правомірності, поняття необхідного ризику та підстави звільнення від відповідальності у зв'язку з його наявністю. Розкрито та виявлено психологічні особливості діяльності ПКМ за умов професійного ризику, особливості поведінки, засоби подолання негативних реакцій у таких обставинах. Розроблено критерії оцінювання готовності до ПР, які можуть поділятися на характерологічні, індивідуально-типологічні, когнітивні й емоційно-вольові, статистичні показники оцінювання готовності та відношення до ПР. Визначено перелік особистісних якостей ПКМ, які дозволяють успішно діяти за умов ризику, їх види, рекомендації щодо формування таких якостей. Удосконалено систему знань про ризик, його ознаки й особливості, психологічні засоби мінімізації ПР ПКМ і психодіагностичні методи вивчення готовності та відношення до ризику.

Визначено зміст та основні напрями сучасного оперативно-розшукового запобігання злочинам у кримінально-правовій політиці держави. Вивчено й оцінено стан наукової розробленості проблеми та встановлено перспективні тенденції її розвитку. Досліджено стан правового регулювання оперативно-розшукового запобігання злочинам ОВС. Розглянуто функції оперативних підрозділів ОВС у сфері запобігання злочинам і систематизовано методи інформаційного забезпечення їх діяльності. Встановлено проблемні питання вимірювання й оцінювання результатів роботи оперативних підрозділів ОВС щодо запобігання злочинам. Розроблено методику аналізу та моделювання оперативної обстановки у сфері запобігання злочинам. Розглянуто науково-методичні аспекти виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів. Узагальнено та систематизовано форми індивідуального впливу на осіб, схильних до вчинення злочинів, а також розглянуто тактику дій оперативних підрозділів щодо запобігання замислюваним злочинам і припинення злочинів на стадіях готування та замаху. Проаналізовано основні положення Європейських правових стандартів у галузі запобігання злочинності та завдання їх імплементації у законодавстві України. Вивчено практику використання ЗМІ у оперативно-розшуковому запобіганні злочинам. З'ясовано форми участі ОВС у міжнародній співпраці з питань запобігання злочинам і боротьби зі злочинністю, а також використання зарубіжного досвіду.

Наведено результати комплексного дослідження теоретико-правових засад забезпечення прав людини в оперативно-розшуковій діяльності (ОРД) оперативних підрозділів МВС України. Розкрито поняття, юридичний зміст і фактори забезпечення прав людини в ОРД. Наведено класифікацію порушень прав людини в ОРД. Охарактеризовано механізм контролю та нагляду в системі заходів за забезпеченням прав людини в ОРД. Проаналізовано досвід демократичних країн в даній сфері та практику Європейського суду з прав людини, показано можливості їх використання у правозастосовній діяльності оперативних підрозділів МВС України. Розроблено пропозиції щодо подальшого вдосконалення кримінально-процесуального й оперативно-розшукового законодавства України.

Досліджено психологічні особливості професійної діяльності працівників підрозділів кримінальної міліції (ПКМ) органів внутрішніх справ. Визначено зміст, принципи, етапи, завдання, функції, методи та напрями психологічного забезпечення діяльності ПКМ органів внутрішніх справ України. Встановлено організаційно-правові можливості оптимізації таких основних етапів психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності працівників ПКМ, як психологічний відбір кандидатів на навчання в навчальних закладах МВС і на службу до ПКМ. Розглянуто критерії ефективності засобів психологічного забезпечення діяльності ПКМ органів внутрішніх справ України.

Визначено поняття кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС, досліджено її природу, структуру, функціональне призначення та співвідношення з компетенцією. Подано процесуальну характеристику функцій слідчого ОВС, визначено його кримінально-процесуальну функцію. Проаналізовано предмет, структуру, обсяг і межі відання слідчого ОВС. Визначено критерії внутрішньовідомчого розподілу предмету відання між слідчими підрозділами різних рівнів у системі МВС України. Досліджено повноваження слідчого ОВС, підстави та порядок їх обмеження засобами прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю.

Проаналізовано історичну ретроспективу зародження співробітництва громадян з органами державної влади в інтересах боротьби зі злочинністю. Розкрито особливості становлення правового інституту конфіденційного співробітництва. Розглянуто правові засади здійснення конфіденційного співробітництва осіб з оперативними підрозділами за сучасних умов, визначено їх місце та значимість в правовій системі боротьби зі злочинністю. Увагу приділено етичним питання інституту конфіденційного співробітництва.

Проанализирована историческая ретроспектива зарождения сотрудничества граждан с органам государственной власти в интересах борьбы с преступностью. Раскрыты особенности становления правового института конфиденциального сотрудничества. Рассмотрены правовые основы осущестления конфиденциального сотрудничества лиц с оперативными подразделениями в современных условиях, определены их место и значимость в правовой системе борьбы с преступностью. Уделено внимание этическим вопросам института конфиденциального сотрудничества.

Досліджено питання законодавчого врегулювання процесуальної діяльності, взаємодії слідчого з оперативним працівником, прокурорського нагляду та судового контролю у стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи. Проаналізовано чинне законодавство, результати слідчої, прокурорської та судової практики з порушення та розслідування кримінальних справ за 2006 - 2009 рр. Визначено неврегульовані, дискусійні та спірні питання, окреслені шляхи їх правового врегулювання. Розроблено й обгрунтовано основні положення щодо вдосконалення законодавчого врегулювання процесуальної діяльності з порушення кримінальної справи взагалі та застосування у даній діяльності оперативно-розшукових заходів. Запропоновано зміни та доповнення до кримінально-процесуального й оперативно-розшукового законодавства України щодо вдосконалення діяльності з порушення кримінальної справи, приведення його у відповідність до Конституції України, виключення неузгодженостей та суперечностей.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань організації розслідування злочинів в органах внутрішніх справ. На основі синтезу управлінського та криміналістичного аспектів розкрито актуальні проблеми організації, правового регулювання та здійснення розслідувань злочинів. Запропоновано заходи, спрямовані на істотне удосконалення окремих напрямів правоохоронної діяльності, а також практики протидії злочинності в Україні.

Досліджено кримінально-процесуальні компетенції слідчого ОВС. Визначено його кримінально-процесуальну функцію, здійснено аналіз його структури, обсягу та меж. Встановлено критерії внутрівідомчого розподілу кримінально-процесуальних компетенцій між слідчими підрозділами різних рівнів у системі МВС України. Досліджено повноваження слідчого ОВС, підстави та порядок їх обмеження засобами відомчого контролю, прокурорського нагляду та судового контролю. Надано характеристику кримінально-процесуальних функцій слідчого ОВС.

Висвітлено теоретичні основи й особливості практичної реалізації за сучасних умов криміналістичного забезпечення слідчої діяльності в ОВС. Визначено його поняття, проаналізовано складові його механізму, структури, а також визначено можливі шляхи його вдосконалення за сучасних умов. Розглянуто становлення криміналістичного забезпечення як наукової категорії у понятійній системі науки криміналістики з визначенням передумов виникнення та початку наукової розробки, підходів до сучасного його розуміння, змісту, а також особливостей структурної побудови, мети та завдань. Розглянуто основні напрями криміналістичного забезпечення в ОВС та особливості практичної реалізації техніко-, тактико- й експертно-криміналістичного його спрямування. Особливу увагу приділено визначенню критеріїв ефективності реалізації криміналістичного забезпечення на практиці, а також розробці рекомендацій щодо можливих шляхів вдосконалення порядку використання науково-технічних засобів, методів і спеціальних знань під час розкриття та розслідування злочинів, тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій під час провадження окремих слідчих дій, вдосконалення порядку експертно-криміналістичного забезпечення практичної діяльності працівників слідчих підрозділів.

Розглянуто теоретичні та практичні питання адміністративно-правового регулювання діяльності слідчих підрозділів ОВС України. На підставі існуючих у теоретичних джерелах підходів і концепцій визначено фактори, які впливають на її рівень. Досліджено особливості історичного розвитку досудового слідства, сучасне нормативно-правове забезпечення досудового слідства, методи та засоби управління досудовим слідством, ефективність діяльності слідчих та окремими її аспектами. Розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання діяльності слідчих підрозділів ОВС, запропоновано вдосконалити нормативно-правове забезпечення досудовою слідства прийняттям ряду законів.

Визначено сутність, особливості, мету та завдання, б'єкти організації діяльності органів досудового розслідування МВС України. З'ясовано форми та методи, сучасний стан адміністративно-правового, в тому числі, й міжнародного, регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, а також сформульовано пропозиції та рекомендації щодо їх вдосконалення.

Наведено загальнотеоретичну характеристику професійної правової свідомості та правової культури слідчого органів внутрішніх справ (ОВС). З'ясовано специфіку та особливості формування професійної правосвідомості та правової культури слідчого ОВС. Розглянуто сутність та шляхи подолання деформації професійної правосвідомості слідчого ОВС та охарактеризовано комунікативні здібності та психологічні якості, які повинен мати слідчий ОВС.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми застосування заохочувальних норм Особливої частини кримінального права в діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) України. Показано їх роль у вирішенні таких завдань ОВС, як розкриття та розслідування злочинів, запобігання їм, протидія незаконному обігу небезпечних предметів та речовин, відновлення прав та свобод потерпілих від злочинів. Розглянуто процес застосування в діяльності ОВС заохочувальних норм кримінального права й доведено, що при цьому використовуються лише їх диспозиції. Визначено кримінально-правову кваліфікацію позитивної посткримінальної поведінки, проблему конкуренції різних заохочувальних приписів КК. Вказано на неузгодженість окремих положень матеріального кримінального права та кримінально-процесуального права України в питаннях регламентації застосування заохочувальних норм Особливої частини КК. Розкрито зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак позитивної посткримінальної поведінки, яка є фактичною підставою застосування заохочувальних норм Особливої частини кримінального права, що застосовуються в діяльності ОВС та містяться у ст. ст. 175, 255, 260, 263, 289, 307, 309, 311, 321, 321-1, 354, 368-3, 368-4, 369 КК.

Наведено історико-правовий огляд становлення та розвитку оперативно-розшукової діяльності, розкрито її завдання, поняття та принципи. Досліджено стадії оперативно-розшукового процесу, акцентовано увагу на особливостях і специфіці оперативних заходів. Розкрито завдання та принципи діяльності окремих оперативних підрозділів. На основі сучасного оперативно-розшукового законодавства та з урахуванням практики діяльності професіоналів у досліджуваній сфері проаналізовано проблеми та завдання, розглянуто шляхи їх вирішення. Надано відомості про інформаційне та психологічне забезпеченню оперативно-розшукової діяльності.

Розроблено сучасні теоретично-правові й організаційні засади протидії злочинам підрозділами карного розшуку ОВС України у курортних місцевостях. Наведено оперативно-розшукову характеристику злочинів у курортних місцевостях України. Розкрито особливості організації виявлення первинної оперативно-розшукової інформації в досліджуваних регіонах України. Висвітлено взаємодію підрозділів карного розшуку з іншими суб'єктами протидії таким злочинам.

Проаналізовано питання здійснення міліцією адміністративного розслідування справ про адміністративні проступки. Визначено юридичну природу, зміст та нормативне закріплення адміністративного розслідування, виокремлено його ознаки, особливості. Запропоновано зміни та доповнення до нормативно-правових актів України, які регулюють процедуру проведення адміністративного розслідування справ про адміністративні проступки. Розкрито шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання адміністративного розслідування міліцією справ про адміністративні проступки, а також виокремлено основні фактори ефективності проведення адміністративного розслідування в адміністративно-деліктному провадженні.

Охарактеризовано теоретико-правові засади виявлення та попередження вимагання оперативними підрозділами ОВС України. Висвітлено особливості вивлення первинної оперативно-розшукової інформації про вимагання оперативними підрозділами ОВС України. Викладено окремі аспекти попередження вимагання оперативними підрозділами ОВС України. Увагу приділено оптимізації взаємодії оперативних підрозділів ОВС з різними суб'єктами під час попередження вимагання.

Висвітлено гносеологічні аспекти вдосконалення оперативно-розшукової діяльності у сфері протидії організованій злочинності (ОЗ). Проаналізовано діяльність злочинних груп у сфері банкрутства підприємств. Розглянуто питання використання передових інформаційних технологій для вирішення проблеми протидії ОЗ, наведено матеріали оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві. Розкрито кримінально-правові та процесуальні аспекти вдосконалення українського законодавства щодо ефективної діяльності підрозділів з протидії ОЗ.

Освещены гносеологические аспекты усовершенствования оперативно-розыскной деятельности в сфере противодействия организованной преступности (ОП). Проанализирована деятельность преступных групп в сфере банкротства предприятий. Рассмотрены вопросы внедрения передовых информационных технологий для решения проблемы противодействия ОП, приведены материалы оперативно-розыскной деятельности в криминальном судопроизводстве. Раскрыты криминально-правовые и процессуальные аспекты усовершенствования украинского законодательства относительно эффективной деятельности подразделений по противодействию ОП.