Проаналізовано історичну ретроспективу зародження співробітництва громадян з органами державної влади в інтересах боротьби зі злочинністю. Розкрито особливості становлення правового інституту конфіденційного співробітництва. Розглянуто правові засади здійснення конфіденційного співробітництва осіб з оперативними підрозділами за сучасних умов, визначено їх місце та значимість в правовій системі боротьби зі злочинністю. Увагу приділено етичним питання інституту конфіденційного співробітництва.

Проанализирована историческая ретроспектива зарождения сотрудничества граждан с органам государственной власти в интересах борьбы с преступностью. Раскрыты особенности становления правового института конфиденциального сотрудничества. Рассмотрены правовые основы осущестления конфиденциального сотрудничества лиц с оперативными подразделениями в современных условиях, определены их место и значимость в правовой системе борьбы с преступностью. Уделено внимание этическим вопросам института конфиденциального сотрудничества.

Проаналізовано питання здійснення міліцією адміністративного розслідування справ про адміністративні проступки. Визначено юридичну природу, зміст та нормативне закріплення адміністративного розслідування, виокремлено його ознаки, особливості. Запропоновано зміни та доповнення до нормативно-правових актів України, які регулюють процедуру проведення адміністративного розслідування справ про адміністративні проступки. Розкрито шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання адміністративного розслідування міліцією справ про адміністративні проступки, а також виокремлено основні фактори ефективності проведення адміністративного розслідування в адміністративно-деліктному провадженні.

Проаналізовано стан правового регулювання організації оперативно-розшукової діяльності (ОРД) підрозділів карного розшуку, як частини органів виконавчої влади. Розглянуто систему, структуру, завдання та функції служби карного розшуку. Розкрито поняття "організація" у його співвідношенні з управлінням, форми та методи організації ОРД, проблеми інформаційного забезпечення діяльності, прогнозування та планування роботи у підрозділах карного розшуку та значення взаємодії зі службами органів внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами. Наведено пропозиції щодо удосконалення структурної побудови підрозділів карного розшуку, кадрової роботи, спеціалізації співробітників, критеріїв оцінки.

Визначено сутність, особливості, мету та завдання, б'єкти організації діяльності органів досудового розслідування МВС України. З'ясовано форми та методи, сучасний стан адміністративно-правового, в тому числі, й міжнародного, регулювання організації діяльності органів досудового розслідування МВС України, а також сформульовано пропозиції та рекомендації щодо їх вдосконалення.

Визначено поняття "організована злочинність", сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів України, норми яких встановлюють організаційно-правові основи протидії організованій злочинності. Вдосконалено визначення елементів адміністративно-правового забезпечення протидії організованій злочинності. Охарактеризовано систему суб'єктів протидії організованій злочинності на національному рівні, здійснено аналіз діяльності таких суб'єктів на міжнародному рівні, вирішено проблемні питання співпраці з суб'єктами національного рівня. Проаналізовано причини й умови організованої злочинності в Україні, внесено пропозиції щодо вдосконалення норм законодавства, які регламентують діяльність суб'єктів протидії організованій злочинності.

Розглянуто теоретичні та практичні питання адміністративно-правового регулювання діяльності слідчих підрозділів ОВС України. На підставі існуючих у теоретичних джерелах підходів і концепцій визначено фактори, які впливають на її рівень. Досліджено особливості історичного розвитку досудового слідства, сучасне нормативно-правове забезпечення досудового слідства, методи та засоби управління досудовим слідством, ефективність діяльності слідчих та окремими її аспектами. Розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання діяльності слідчих підрозділів ОВС, запропоновано вдосконалити нормативно-правове забезпечення досудовою слідства прийняттям ряду законів.

Виявлено місце та значення норм адміністративного законодавства у регулюванні оперативно-розшукової діяльності (ОРД) органів внутрішніх справ (ВС). Досліджено проблему розмежування правовідносин, що виникають під час цієї діяльності, уточнено систему її суб'єктів та особливості їх адміністративно-правового статусу. Визначено систему адміністративно-правових повноважень суб'єктів ОРД органів ВС та охарактеризовано адміністративно-правове забезпечення державного управління нею. Визначено особливості адміністративно-правового регулювання взаємодії та координації суб'єктів ОРД органів ВС. Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення проходження служби працівниками оперативно-розшукових підрозділів ВС. Уточнено поняття та види засобів забезпечення законності досліджуваної діяльності.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми застосування заохочувальних норм Особливої частини кримінального права в діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) України. Показано їх роль у вирішенні таких завдань ОВС, як розкриття та розслідування злочинів, запобігання їм, протидія незаконному обігу небезпечних предметів та речовин, відновлення прав та свобод потерпілих від злочинів. Розглянуто процес застосування в діяльності ОВС заохочувальних норм кримінального права й доведено, що при цьому використовуються лише їх диспозиції. Визначено кримінально-правову кваліфікацію позитивної посткримінальної поведінки, проблему конкуренції різних заохочувальних приписів КК. Вказано на неузгодженість окремих положень матеріального кримінального права та кримінально-процесуального права України в питаннях регламентації застосування заохочувальних норм Особливої частини КК. Розкрито зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак позитивної посткримінальної поведінки, яка є фактичною підставою застосування заохочувальних норм Особливої частини кримінального права, що застосовуються в діяльності ОВС та містяться у ст. ст. 175, 255, 260, 263, 289, 307, 309, 311, 321, 321-1, 354, 368-3, 368-4, 369 КК.

Визначено зміст та основні напрями сучасного оперативно-розшукового запобігання злочинам у кримінально-правовій політиці держави. Вивчено й оцінено стан наукової розробленості проблеми та встановлено перспективні тенденції її розвитку. Досліджено стан правового регулювання оперативно-розшукового запобігання злочинам ОВС. Розглянуто функції оперативних підрозділів ОВС у сфері запобігання злочинам і систематизовано методи інформаційного забезпечення їх діяльності. Встановлено проблемні питання вимірювання й оцінювання результатів роботи оперативних підрозділів ОВС щодо запобігання злочинам. Розроблено методику аналізу та моделювання оперативної обстановки у сфері запобігання злочинам. Розглянуто науково-методичні аспекти виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів. Узагальнено та систематизовано форми індивідуального впливу на осіб, схильних до вчинення злочинів, а також розглянуто тактику дій оперативних підрозділів щодо запобігання замислюваним злочинам і припинення злочинів на стадіях готування та замаху. Проаналізовано основні положення Європейських правових стандартів у галузі запобігання злочинності та завдання їх імплементації у законодавстві України. Вивчено практику використання ЗМІ у оперативно-розшуковому запобіганні злочинам. З'ясовано форми участі ОВС у міжнародній співпраці з питань запобігання злочинам і боротьби зі злочинністю, а також використання зарубіжного досвіду.

Висвітлено теоретичні основи й особливості практичної реалізації за сучасних умов криміналістичного забезпечення слідчої діяльності в ОВС. Визначено його поняття, проаналізовано складові його механізму, структури, а також визначено можливі шляхи його вдосконалення за сучасних умов. Розглянуто становлення криміналістичного забезпечення як наукової категорії у понятійній системі науки криміналістики з визначенням передумов виникнення та початку наукової розробки, підходів до сучасного його розуміння, змісту, а також особливостей структурної побудови, мети та завдань. Розглянуто основні напрями криміналістичного забезпечення в ОВС та особливості практичної реалізації техніко-, тактико- й експертно-криміналістичного його спрямування. Особливу увагу приділено визначенню критеріїв ефективності реалізації криміналістичного забезпечення на практиці, а також розробці рекомендацій щодо можливих шляхів вдосконалення порядку використання науково-технічних засобів, методів і спеціальних знань під час розкриття та розслідування злочинів, тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій під час провадження окремих слідчих дій, вдосконалення порядку експертно-криміналістичного забезпечення практичної діяльності працівників слідчих підрозділів.

Досліджено кримінально-процесуальні компетенції слідчого ОВС. Визначено його кримінально-процесуальну функцію, здійснено аналіз його структури, обсягу та меж. Встановлено критерії внутрівідомчого розподілу кримінально-процесуальних компетенцій між слідчими підрозділами різних рівнів у системі МВС України. Досліджено повноваження слідчого ОВС, підстави та порядок їх обмеження засобами відомчого контролю, прокурорського нагляду та судового контролю. Надано характеристику кримінально-процесуальних функцій слідчого ОВС.

Визначено поняття кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС, досліджено її природу, структуру, функціональне призначення та співвідношення з компетенцією. Подано процесуальну характеристику функцій слідчого ОВС, визначено його кримінально-процесуальну функцію. Проаналізовано предмет, структуру, обсяг і межі відання слідчого ОВС. Визначено критерії внутрішньовідомчого розподілу предмету відання між слідчими підрозділами різних рівнів у системі МВС України. Досліджено повноваження слідчого ОВС, підстави та порядок їх обмеження засобами прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю.

Розроблено класифікацію рішень оперуповноважених карного розшуку на основі нормативно-правових актів, що регламентують професійну діяльність оперуповноваженого. Визначено нормативно-правові засади прийняття та реалізації рішень оперуповноваженого. Виокремлено три групи норм, залежно від їх юридичної чинності. Зазначено, що нормативно-правове регулювання професійної діяльності оперуповноваженого впливає на процеси прийняття та реалізації рішень, а за умов протидії злочинного середовища вимагає від його особистості великих розумових, психологічних і вольових зусиль.

Разработана классификация решений оперуполномоченных уголовного розыска на основе нормативно-правовых актов, регламентирующих профессиональную деятельность оперуполномоченного. Определены нормативно-правовые основы принятия и реализации решений оперуполномоченного. Выделены три группы норм, в зависимости от их юридической силы. Отмечено, что нормативно-правовое регулирование профессиональной деятельности оперуполномоченного влияет на процессы принятия и реализации решений, а в условиях противодействия преступной среды требует от его личности больших умственных, психологических и волевых усилий.

The classification of solutions detective criminal investigation based on laws and regulations governing the professional activities of security officer. Defined regulatory and legal framework making and implementing decisions security officer. Three groups of rules, depending on their validity. Noted that the legal regulation of professional security officer affects the processes of making and implementing decisions, and in the face of opposition from the criminal environment requires his personality more mental, psychological, and volitional effort.

Розглянуто й обгрунтовано теоретичні та правові проблеми оперативно-розшукової діяльності як суспільно-правової та правоохоронної роботи підрозділів кримінальної міліції. Проаналізовано поняття, суть і завдання оперативно-розшукової діяльності у сфері припинення та розкриття злочинів, оперативного супроводження розслідування та судового розгляду кримінальних справ, розшуку злочинців і осіб, які зникли за невідомих обставин. Визначено правові та морально-етичні засади, місце та роль оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві. Особливу увагу приділено принципам оперативно-розшукової діяльності, дотримання яких забезпечує гарантії прав і свобод людини. З нових позицій чинного законодавства та юридичної практики висвітлено підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, питання соціального та правового захисту осіб, які залучаються до виконання оперативно-розшукових завдань, а також взаємозв'язок оперативно-розшукового законодавства з іншими галузями права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)112.011.013.3 + Х893.9(4Укр)721.01

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ (ОВС), виділено й охарактеризовано основні етапи їх діяльності, проаналізовано її правове забезпечення. Встановлено правовий статус слідчих підрозділів ОВС, зокрема, визначено їх завдання, функції, повноваження, відповідальність і підпорядкованість, розглянуто адміністративні процедури. Виявлено особливості нормативно-правового забезпечення діяльності даних підрозділів, зокрема, встановлено призначення, принципи, форми, методи, організаційну структуру, порядок взаємодії та координації слідчої діяльності, розглянуто сучасні методи нагляду та контроль за її здійсненням й організаційно-правові засади забезпечення (кадрове, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове). Наведено загальну характеристику організації слідчої діяльності в ОВС, розроблено пропозиції щодо їх удосконалення. Розкрито сутність організаційної та функціональної структури слідчих підрозділів МВС України. Проаналізовано інформаційне забезпечення слідчої діяльності ОВС, визначено його особливості, мету, структуру, завдання та функції. Розглянуто проблемні питання наукової організації діяльності слідчих, яку визначено як безперервний процес удосконалення їх професійного рівня з урахуванням досягнень науки та слідчої практики з метою ефективного виконання завдань щодо всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин у справах про злочини, що дозволяє значно підвищити ефективність і продуктивність роботи слідчого за мінімальних витрат сил і засобів. Розкрито сутність і визначено перспективні напрямки професійної підготовки слідчих, розглянуто її основні складові, якими є

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань організації розслідування злочинів в органах внутрішніх справ. На основі синтезу управлінського та криміналістичного аспектів розкрито актуальні проблеми організації, правового регулювання та здійснення розслідувань злочинів. Запропоновано заходи, спрямовані на істотне удосконалення окремих напрямів правоохоронної діяльності, а також практики протидії злочинності в Україні.

Досліджено питання законодавчого врегулювання процесуальної діяльності, взаємодії слідчого з оперативним працівником, прокурорського нагляду та судового контролю у стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи. Проаналізовано чинне законодавство, результати слідчої, прокурорської та судової практики з порушення та розслідування кримінальних справ за 2006 - 2009 рр. Визначено неврегульовані, дискусійні та спірні питання, окреслені шляхи їх правового врегулювання. Розроблено й обгрунтовано основні положення щодо вдосконалення законодавчого врегулювання процесуальної діяльності з порушення кримінальної справи взагалі та застосування у даній діяльності оперативно-розшукових заходів. Запропоновано зміни та доповнення до кримінально-процесуального й оперативно-розшукового законодавства України щодо вдосконалення діяльності з порушення кримінальної справи, приведення його у відповідність до Конституції України, виключення неузгодженостей та суперечностей.

Розроблено сучасні теоретично-правові й організаційні засади протидії злочинам підрозділами карного розшуку ОВС України у курортних місцевостях. Наведено оперативно-розшукову характеристику злочинів у курортних місцевостях України. Розкрито особливості організації виявлення первинної оперативно-розшукової інформації в досліджуваних регіонах України. Висвітлено взаємодію підрозділів карного розшуку з іншими суб'єктами протидії таким злочинам.

Наведено загальнотеоретичну характеристику професійної правової свідомості та правової культури слідчого органів внутрішніх справ (ОВС). З'ясовано специфіку та особливості формування професійної правосвідомості та правової культури слідчого ОВС. Розглянуто сутність та шляхи подолання деформації професійної правосвідомості слідчого ОВС та охарактеризовано комунікативні здібності та психологічні якості, які повинен мати слідчий ОВС.