Розглянуто стан морського господарства України. Подано обгрунтовану класифікацію морегосподарських структур, із порівняльним аналізом вантажопотоків та висвітлено діяльність науково-дослідного флоту. Розкрито проблеми структуризації морегосподарського комплексу країни із залученням Кодексу торгового мореплавства України для пошуку оптимального варіанту структурної організації.

Висвітлено заходи адміністративного примусу у сфері торговельного мореплавства (затримання суден, морські арешти тощо), які мають специфіку залежно від дії в просторі та кола осіб, що здійснюють нагляд і контроль за правопорядком. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення законодавства України відносно дії заходів адміністративного примусу в торговельному мореплавстві. Внесено пропозиції щодо упорядкування діяльності наглядово-контролюючих державних органів у торговельному мореплавстві.

Запропоновано визначення понять "адміністративно-правове регулювання діяльності суднових постачальників", "адміністративний нагляд за діяльністю суднових постачальників". Розкрито суть поняття суднового постачання, здійснено його класифікацію за різними підставами. Констатовано, що відсутність нормативно-правового акта, який регулює діяльність суднових постачальників, негативно впливає на розвиток цієї підгалузі транспортної галузі. Обгрунтовано пропозиції щодо прийняття нормативно-правового акта, який визначить особливості адміністративно-правового регулювання діяльності суднових постачальників, зокрема щодо митного оформлення суднових запасів, необхідних на торговельному судні, та спростить існуючий порядок митного контролю й оформлення суднового постачання. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів.

Проаналізовано організаційно-правові основи морського агентування - інституту адміністративного права, регулювання якого істотно змінилося за останні роки. Комплексно розглянуто взаємовідносини державних органів і суднових агентів під час здійснення адміністративно-правового регулювання морського агентування, визначено специфіку організаційно-правових засобів і методів регулювання діяльності суднових агентів та запропоновано заходи щодо вдосконалення законодавства України з питань морського агентування.

В дисертації розглядаються правові і організаційні основи безпеки, подається характеристика міжнародних органів та органів держави прапора, які здійснюють контроль (нагляд) за дотриманням вимог безпеки мореплавства, розкриваються засоби реагування прокурора на порушення правил безпеки мореплавства. Обгрунтовується формування міжнародного морського адміністративного права та інституту морського адміністративного права.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється у необхідності забезпечення ефективності виконання Україною обов'язків держави прапора щодо контролю технічного стану морських торговельних суден шляхом вдосконалення адміністративно-правових засад виконавчо-розпорядчої діяльності відповідних органів виконавчої влади. Визначено міжнародно-правові та національно-правові підстави та наслідки набуття Україною правового статусу "держава прапору". Досліджено історичні, правові й організаційні підвалини створення та становлення національного класифікаційного товариства "Регістр судноплавства України", його правовий статус, функції та повноваження. Запропоновано зміни у складі центральних органів виконавчої влади України щодо технічного регулювання у галузі торговельного мореплавства та визначено їх функціональну компетенцію.

Висвітлено теоретичні засади та розглянуто практичні аспекти застосування механізму державно-приватного партнерства для підвищення конкурентоспроможності морської портової галузі України в сучасних умовах розвитку ринку портових послуг. Досліджено методологічні аспекти управління морськими портами України та досвід іноземних країн щодо моделей власності в портах і структур управління ними, форм участі приватного капіталу. Запропоновано концепцію ефективного управління розвитком морської портової галузі України, досліджено організаційно-правовий, фінансово-економічний та інвестиційний механізм реалізації процесів роздержавлення на основі державно-приватного партнерства.

Здійснено аналіз поняття морського порту та його статусу за міжнародним правом, національним і зарубіжним законодавством. Сформульовано авторське визначення поняття "морський порт". Досліджено складові адміністративної правосуб'єктності морських портів. Висвітлено процес становлення державного регулювання діяльності морських портів на території України. Охарактеризовано мету, завдання, функції та принципи діяльності морських портів. Розкрито особливості форм, методів, засобів діяльності морських портів. Визначено коло суб'єктів адміністративно-правового регулювання в галузі діяльності морських портів і напрями їх взаємодії з іншими органами та недержавними інституціями. Окреслено напрями вдосконалення правового регулювання діяльності морських портів та їх управлінського механізму, а також сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.