21 квітня 2017 p. в Києві вперше відбувся Legal Medical Forum - спеціалізований захід, присвячений юридичним питанням у сфері медицини. Захід відбувся за підтримки Асоціації приватних медичних закладів України, ініціатором форуму виступило Юридичне бюро Олени Бабич.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514 к + Х819(4УКР)14-321

Рубрики:

Інфекційні хвороби людини

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: С10358 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514 к + Х819(4УКР)14-321

Рубрики:

Інфекційні хвороби людини

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: С10358 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)285.1 к1 + Х819(4УКР)147-321

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВС43134 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено аналітичний екскурс в історію виникнення, становлення та розвитку правового регулювання медичної діяльності в Україні, що дало змогу обгрунтувати періодизацію цього процесу та виділити 4 основні періоди його генезису: X ст. - перша половина XVII ст.; друга половина XVII ст. - 1917 р.; 1917 - 1991 рр.; 1991 р. - до сьогодення. Висвітлено актуальність дослідження даної проблеми, приділено увагу основним напрямам подальшої її розробки.

Здійснено аналіз принципів державного управління в галузі охорони здоров'я СРСР. Розглянуто законодавство про охорону здоров'я СРСР, його сильні сторони та недоліки, обгрунтовано необхідність використання радянського досвіду.

Узагальнено інформацію про зміст та обсяги реформ, проведених останнім часом Міністерством охорони здоров'я України, у галузі охорони здоров'я та медичного забезпечення неселення. Висвітлено нормативно-правову базу реформування та окреслено перспективні напрямки розвитку галузі на найближчі роки.

Досліджено адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення санітарного й епідемічного добробуту населення. Розглянуто систему та компетенцію суб'єктів гарантування санітарного й епідемічного добробуту населення. Вивчено систему та компетенцію органів внутрішніх справ щодо його забезпечення. Охарактеризовано форми та методи діяльності органів внутрішніх справ у зазначеній сфері. Окремо проаналізовано напрями удосконалення правових та організаційних засад діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення санітарного й епідемічного добробуту населення. Визначено основні форми взаємодії органів внутрішніх справ із територіальними органами виконавчої влади у цій сфері.

Досліджено адміністративно-правові основи відповідальності за правопорушення у санітарно-епідемологічній сфері в контексті адміністративно-правової реформи в Україні. Проведено аналіз юридичних складів адміністративних правопорушень, предметом посягання яких є санітарно-екологічна безпека. Розкрито особливості впровадження у справах про порушення правил і норм санітарно-епідеміологічного законодавства. Запропоновано шляхи системного вдосконалення законодавства в сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення діяльності посадових осіб санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

Досліджено основні засади адміністративно-правового забезпечення медичного обстеження наречених в Україні. 3 позиції збереження генофонду народу України, запобігання демографічній кризі, залежності зазначених процесів від стану здоров’я громадян України обгрунтовано сутність та значення медичного обстеження наречених в Україні. Сформульовано поняття та виокремлено ознаки адміністративно-правового забезпечення медичного обстеження наречених, досліджено його співвідношення з іншими суміжними правовими категоріями. З’ясовано зміст механізму адміністративно-правового забезпечення медичного обстеження наречених, виокремлено та охарактеризовано його складові. Розглянуто медичне обстеження наречених як об’єкт адміністративно-правового забезпечення. Акцентовано увагу на особливе значення нормативно-правового акта в механізмі адміністративно-правового забезпечення медичного обстеження наречених. Конкретизовано місце і роль органів публічної адміністрації в механізмі адміністративно-правового забезпечення медичного обстеження наречених. Визначено засоби адміністративно-правової охорони та захисту прав наречених на медичне обстеження. Обгрунтовано конкретні напрями вдосконалення адміністративно-правового забезпечення медичного обстеження наречених в Україні. Запропоновано внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів.

Досліджено адміністративно-правове регулювання охорони здоров'я громадян в Україні. Висвітлено питання статусу та компетенції органів, які здійснюють державну політику й управлінську діяльність у галузі охорони здоров'я в Україні. Розкрито повноваження парламентських структур та уряду у цій сфері. Надано визначення органу охорони здоров'я, проаналізовано статус Міністерства охорони здоров'я України, місцевих і регіональних органів охорони здоров'я, відомчих медичних закладів. Досліджено та вдосконалено механізми надання таких адміністративних послуг в галузі охорони здоров'я, як ліцензування медичної діяльності, акредитація закладів охорони здоров'я й атестація медичних працівників. Досліджено проблематику адміністративно-правового забезпечення медичного страхування в Україні. Проаналізовано сучасний стан правових механізмів у сфері медичного страхування в Україні, перспективи їх розвитку. Проаналізовано положення законопроектів щодо обов'язкового медичного страхування. Запропоновано шляхи реформування системи управління охороною здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)14

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено загальну теоретико-правову характеристику медичного страхування як об'єкта правових досліджень. Проаналізовано організаційно-правові засади забезпечення якості та безпеки медичної допомоги за умов запровадження в Україні обов'язкового медичного страхування. Розкрито особливості стандартизації, ліцензування, акредитації й атестації у сфері медичної діяльності. Проведено порівняльно-правовий аналіз обов'язкового медичного страхування у США, Росії, Німеччині та Франції. Виокремлено ключові переваги та недоліки, а також зазначено те, що доцільно упровадити у практику України щодо запровадження обов'язкового медичного страхування. Висвітлено перспективи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення системи обов'язкового медичного страхування в Україні.

Проаналізовано загальну правову природу лікарської таємниці у процесі дослідження її як елемента системи професійної таємниці, характерних особливостей інституту лікарської таємниці як об'єкта правового регулювання та вивчення сучасного стану нормативно-правового забезпечення даного інституту. Досліджено проблематику суб'єктів збереження лікарської таємниці. Визначено критерії припустимості й адміністративно-правові засоби забезпечення правомірного розголошення лікарської таємниці. Розкрито адміністративно-правову характеристику обмеження лікарської таємниці.

Проаналізовано теоретико-правові та історичні аспекти становлення законодавства у сфері охорони здоров'я та їх нормативно-правове забезпечення. У контексті адміністративного права й управління розкрито поняття, юридичну природу та зміст права на охорону здоров'я. Охарактеризовано зміст реалізації права громадян на охорону здоров'я через медичне страхування як адміністративно-правову категорію. Розглянуто механізм реалізації права на охорону здоров'я як одну з найважливіших юридичних гарантій захисту. Досліджено поняття та проаналізовано основні елементи механізму у сфері охорони здоров'я. Розкрито зміст методів адміністративної діяльності публічної адміністрації у сфері правового забезпечення охорони здоров'я. Висвітлено зарубіжний досвід міжнародно-правових актів ВООЗ та Ради Європи, які висувають до вітчизняної системи права вимоги пріоритету загальнолюдських цінностей та гармонійного розвитку населення держави. Запропоновано положення та рекомендації з удосконаленням законодавства України в частині адміністративно-правового забезпечення права на охорону здоров'я населення.

Досліджено адміністративно-правове забезпечення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині в Україні. Проаналізовано правову природу трансплантації через дослідження загальної характеристики трансплантології як об'єкта правового регулювання, висвітлення правових принципів організації та безпосереднього надання трансплантологічної допомоги, демонстрацію переваг та недоліків сучасного стану нормативно-правового забезпечення трансплантології в Україні. Розкрито механізм адміністративно-правового забезпечення трансплантації органів та інших матеріалів людині в Україні. Проаналізовано організаційно-правові засади побудови структури трансплантологічної допомоги в державі. Показано дефіцит донорських органів та розглянуто адміністративно-правові методи його мінімізації. Запропоновано шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення трансплантології в Україні.

Досліджено проблеми адміністративно-правового регулювання відносин у сфері охорони здоров'я. Розглянуто зміст, теоретичні засади та механізм адміністративно-правового регулювання відносин у цій сфері. Увагу приділено дослідженню адміністративно-правового регулювання об'єктів у цій сфері відносин (здоров'я людини та населення, права пацієнтів і медичних працівників, модель та система охорони здоров'я, медичні заклади, медична допомога як вид професійної діяльності та її якість), а також суб'єктів цього виду діяльності та перспектив розвитку та вдосконалення їх адміністративно-правового регулювання. Визначено напрями вдосконалення правової бази регулювання відносин у цій сфері. Обгрунтовано необхідність гармонізації норм українського права з нормами міжнародного права, зокрема права ЄС, систематизації та кодифікації законодавства щодо охорони здоров’я населення.

Наведено теоретичні положення і практичні рекомендації, сформульовані у результаті комплексного дослідження адміністративно-правового регулювання використання джерел іонізуючого випромінювання у сфері охорони здоров'я. Вперше сформульовано визначення терміна ''медичний фізик'', удосконалено визначення термінів ''джерело іонізуючого випромінювання'' та ''медичне опромінення'', встановлено правові недоліки нормативно-правових актів, що регулюють використання джерел іонізуючого випромінювання у сфері охорони здоров'я. Запропоновано ряд конкретних змін і доповнень до чинного законодавства України, що дозволить якісно підсилити адміністративно-правове регулювання використання джерел іонізуючого випромінювання у сфері охорони здоров'я.

Розкрито зміст поняття і сутність прав пацієнта як об'єкта адміністративно-правового забезпечення (АПЗ), запропоновано їх класифікацію на підставі законодавства України. Проаналізовано систему вітчизняного законодавства з питань адміністративно-правового регулювання забезпечення прав пацієнта, встановлено його сутність і зміст через визначення принципів, мети та функцій, форм і методів такого регулювання. Досліджено суб'єкти АПЗ прав пацієнта, проаналізовано їх повноваження, сформульовано пропозиції з удосконалення системи таких суб'єктів. Визначено й охарактеризовано адміністративно-правові засоби забезпечення прав пацієнта, запропоновано напрями їх оптимізації. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід у сфері забезпечення прав пацієнта, встановлено їх значення для України. Сформульовано науково обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання забезпечення прав пацієнта в Україні. Обгрунтовано рад пропозицій щодо змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативних актів.

Наведено результати дослідження механізму адміністративно-правового регулювання відносин, прав і інтересів людини, формування і реалізації державної політики, повноважень Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері охорони здоров'я населення. Розкрито проблемні питання поєднання державної, регіональної та місцевої політики в даній сфері, координації діяльності органів і закладів охорони здоров'я різних форм власності та різного підпорядкування. Визначено напрями гармонізації українського законодавства про охорону здоров'я з нормами міжнародного права.

Приведены результаты исследования механизмов административно-правового регулирования отношений, прав и интересов людей, формирования и реализации государственной политики, полномочий Президента, Верховного Совета, Кабинета Министров Украины, органов исполнительной власти и местного самоуправления в сфере охраны здоровья населения. Раскрыты проблемные вопросы объединения государственной, региональной и местной политики в данной сфере, координации деятельности органов и учреждений охраны здоровья разных форм собственности и разной подчиненности. Определены направления гармонизации украинского законодательства об охране здоровья с нормами международного права.