Обгрунтовано передумови виникнення та сучасні перспективи функціонування центрів обслуговування платників податків і зборів. Запропоновано ряд визначень з метою удосконалення понятійного апарату адміністративного права і процесу та введення в науку адміністративного права комплексу сучасних підходів щодо діяльності центрів обслуговування платників податків і зборів. На основі аналізу розкрито ознаки, сутність та види адміністративних послуг, що надаються центрами обслуговування платників податків, розглянуто принципи організації надання адміністративних послуг цими центрами. Увагу приділено визначенню шляхів удосконалення діяльності центрів обслуговування платників податків і зборів і їх наближенню до потреб платників.

Досліджено адміністративно-правовий аспект аудиторської діяльності в Україні. Проаналізовано розвиток нормативно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні, розкрито її поняття та зміст. Розглянуто систему наукових праць, присвячених цьому питанню. Досліджено механізм адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні. Визначено й охарактеризовано поняття, мету, принципи та функції адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні, систему суб'єктів у цій сфері та їх компетенцію, а також форми та методи адміністративно-правового забезпечення такої діяльності. Здійснено аналіз чинників, що впливають на ефективність адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності, а також зарубіжного досвіду адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності. Окремо розглянуто напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення адміністративно-правового забезпечення аудиторської діяльності в Україні.

Вперше здійснено комплексне дослідження адміністративно-правового регулювання перевірок, що здійснюються в Україні фіскальними органами. Вивчено загальнотеоретичні питання, розкрито основні засади організації та правового забезпечення контрольно-перевірочної роботи податкових і митних органів, у тому числі митного постаудиту, що проводиться після завершення митного оформлення, з'ясовано роль та місце фіскального контролю. Досліджено особливості перевірок, здійснюваних фіскальними органами, існуючі механізми реалізації контрольної діяльності та запропоновано методи її вдосконалення. Проаналізовано практику проведення перевірок повноти сплати платежів, сформульовано висновки щодо необхідності синхронного внесення змін до податкового та митного законодавства. Запропоновано власну модель подальшого реформування територіальних органів та центрального апарату Державної фіскальної служби, яка дозволить не лише оптимізувати їх структуру, а й забезпечить ефективність контрольно-перевірочної роботи.

Удосконалено оподаткування в контексті розподілу доходів фізичних осіб. Визначено послідовність розподілу доходів фізичних осіб, відмінністю якого від тих, що існують, є виділення інструментів, що впливають на розподіл та перерозподіл нової вартості. Поняття податку на доходи фізичних осіб уточнено через такі характеристики, як: частка сплати податку від доходу у вигляді суспільних благ; макроекономічний стабілізатор та інструмент розподілу та перерозподілу доходів. Удосконалено методичне забезпечення визначення розподілу податкового навантаження за окремими класифікаційними групами. Розроблено методичний підхід до визначення податкового навантаження на заробітну плату з урахуванням тіньової економіки. Сформульовано практичні пропозиції щодо вдосконалення інструментарію податкового регулювання розподілу доходів фізичних осіб, а саме: відмова від податкової соціальної пільги в існуючому вигляді та заміна її неоподатковуваним доходом, а також коригування чинної прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб. Обгрунтовано методичний підхід до вибору розміру ставок податку на доходи фізичних осіб. Сформовано практичні пропозиції щодо вдосконалення норм Податкового кодексу України.

Досліджено відносини, що виникають за адміністративно-правової форми захисту прав і законних інтересів платників податків. Визначено теоретичні та практичні проблеми адміністративно-правового захисту прав платників податків в Україні. Розкриття правової природи адміністративно-правового захисту прав платників податків побудовано на аналізі сутності базових категорій "забезпечення", "охорона" та "захист". Проведено розмежування таких категорій як "форма захисту", "засоби захисту" та "способи захисту". Здійснено аналіз правової основи адміністративно-правового захисту прав платників податків в Україні та зарубіжних країнах, встановлено можливість використання закордонного досвіду з означеного питання в Україні. Досліджено об'єкт, порядок і способи адміністративно-правового захисту прав платників податків. Викладено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України й інших нормативно-правових актів, що регулюють механізм адміністративно-правового захисту прав платників податків.

Розкрито сутнісно-концептуальні основи тіньової економіки на основі різних наукових поглядів щодо цієї проблеми, наведено авторське тлумачення поняття тіньової економіки. Узагальнено методи оцінювання тіньової економіки, напрями та інструменти детінізації. Надано характеристику податковим механізмам як протидіючому чиннику з поширення тіньової економіки. Проаналізовано стан і тенденції існування тіньового сектору вітчизняної економіки. Досліджено роль організаційно-адміністративної складової податкової системи у поширенні тіньової економіки в країні. Вивчено проблему тінізації доходів і прибутків у чинній системі оподаткування. Узагальнено зарубіжний досвід використання податкових механізмів у боротьбі з тіньовою економікою, визначено потенційні напрями його адаптування до вітчизняної практики. Розроблено пропозиції щодо удосконалення податкових механізмів детінізації доходів і прибутків. Сформовано концептуальний підхід до активізації протидії тіньовій економіці через вдосконалення методичних засад використання податкових механізмів.

Комплексно досліджено теоретичні, організаційні та правові засади інформаційного забезпечення (ІЗ) адміністративної діяльності у сфері справляння податків. Визначено поняття адміністративної діяльності у сфері справляння податків, ІЗ адміністративної діяльності у сфері справляння податків, поняття збору податкової інформації, сформульовано практичні рекомендації у формі обгрунтованих пропозицій до статей 14, 39, 48, 73 Податкового кодексу України з вдосконалення правового регулювання ІЗ адміністративної діяльності у сфері справляння податків. Досліджено теоретико-методологічні засади ІЗ адміністративної діяльності державних органів, визначено ознаки, форми та методи адміністративної діяльності у сфері справляння податків як об'єкта ІЗ. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання відносин щодо ІЗ у сфері справляння податків і виокремлено норми, прийнятні для використання за сучасних українських правових та економічних умов.

Розкрито сутність органів податкової служби та їх призначення у фінансовій системі держави. Визначено концептуальні засади організації процесу модернізації податкової служби в Україні. Досліджено функціональний концепт модернізації органів податкової служби й узагальнено теоретичні засади побудови системи їх управління. Розглянуто особливості розвитку податкової системи та реалізації державної програми модернізації податкової служби в Україні. Проаналізовано ефективність діяльності Податкової служби України на основі оцінювання результативності механізмів адміністрування податків. Запропоновано оптимізацію форм і методів удосконалення діяльності податкових органів у частині адміністрування податків, обгрунтовано необхідність формування моделі удосконалення організації та діяльності податкової служби в Україні на основі міжнародного досвіду. Розроблено економіко-математичну модель підвищення фіскальної ефективності податкових органів.

Досліджено сутність, зміст, особливості принципу законності в адміністративній діяльності органів доходів і зборів, гарантії його реалізації, надано пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства. Визначено поняття "адміністративна діяльність органів доходів і зборів України" з урахуванням предмета її здійснення, встановлено види та напрями такої діяльності органів доходів і зборів. Охарактеризовано зміст принципу законності адміністративної діяльності органів доходів і зборів, визначено його місце серед інших принципів такої діяльності, а також встановлено його співвідношення із принципом верховенства права, яке полягає у об'єднанні їх у конструкцію "правозаконність" і розгляді їх у нерозривному зв'язку. Доведено, що принцип законності займає особливе місце у системі принципів адміністративної діяльності органів доходів і зборів, має щодо них первинний і формуючий вплив. Охарактеризовано принцип законності при реалізації адміністративно-правового статусу, прийнятті управлінських рішень та застосуванні методів адміністративної діяльності органами доходів і зборів.

Розкрито засади й особливості правового регулювання податкового боргу, визначено його окремі структурні елементи, статус учасників правовідносин з приводу його погашення. Досліджено підходи до розуміння податкового обов'язку, споріднених з ним понять, наведено характеристику способів забезпечення виконання податкового обов'язку, визначено поняття та структуру податкового боргу та з'ясовано питання щодо регулювання строків давності у разі погашення податкового боргу. Проведено комплексний аналіз процедурного регулювання погашення податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, за умов погашення податкового боргу в разі реорганізації платника податків. Акцентовано увагу на процедури розстрочення, відстрочення та списання податкового боргу. Зазначено важливість додержання черговості задоволення вимог кредиторів, наголошено, що за рахунок майна платника податків, який ліквідується, погашення податкового боргу відбувається у третю чергу.

На основі аналізу чинних нормативно-правових актів і практики їх застосування, теоретичних праць вітчизняних і зарубіжних вчених, досвіду держав - членів Європейського Союзу розглянуто періодизацію розвитку фіскальних органів України та ЄС. Досліджено сучасний стан діяльності фіскальних органів України та ЄС і встановлено їх місце в системі органів публічного управління. Визначено поняття і виокремлено особливості адміністративно-правового статусу фіскальних органів України та держав - членів ЄС. Охарактеризовано права та обов'язки фіскальних органів України та держав - членів ЄС, визначено межі їх юридичної відповідальності. Проаналізовано вплив адміністративно-правового статусу фіскальних органів України та ЄС на особливості їх організаційної та функціональної побудови. Окреслено напрями удосконалення організаційної структури фіскальних органів України з урахуванням європейського досвіду. На основі аналізу теоретичних праць і практики діяльності фіскальних органів розроблено організаційно-правові заходи удосконалення діяльності фіскальних органів України за умов податкової реформи.

Досліджено наукові основи фінансового моніторингу податкових ризиків (ПР). Розкрито поняттєво-концептуальні уявлення про ризики. Висвітлено та систематизовано основні характерні особливості ПР для держави, як одного із суб'єктів податкових правовідносин. Досліджено досвід провідних країн світу, що мають вагомі напрацювання у частині адмініструванні ПР. Досліджено практику та методичне забезпечення контрольно-перевірочної роботи органів Державної фіскальної служби України (ДФС). Проаналізовано практику відбору платників податків для проведення планових документальних перевірок. Здійснено економіко-математичний аналіз сучасного стану результатів контрольно-перевірочних заходів та надано їх оцінку. Визначено напрями удосконалення адміністрування ПР. Запропоновано комплексну систему фінансового моніторингу ПР у контрольно-перевірочній роботі органів ДФС України та вектори попередження та мінімізації втрат бюджету за умов невизначеності та ризиків.

Дисертація являє собою комплексне дослідження адміністративно-правових складових юридичних гарантій режиму законності (АПСЮГРЗ) у сфері податкової діяльності (ПД) в Україні. Досліджено ПД як сферу об'єктивізації режиму законності та генезу її нормативного визначення. Визначено зміст законності як правової категорії. Окреслено її ознаки й юридичні гарантії забезпечення. Сформульовано поняття АПСЮГРЗ в ПД та визначено їх види. Охарактеризовано вітчизняну нормативно-правову основу АПСЮГРЗ в ПД та визначено засади міжнародно-правового регулювання АПСЮГРЗ в цій сфері. Розкрито організаційно-правову структуру ДФС України із формулюванням основних векторів її оптимізації. Охарактеризовано кадрове забезпечення режиму законності у ПД як АПСЮГРЗ у сфері ПД. Встановлено основні засади та передумови трансформації функціонального призначення ДФС України в сервісну службу. Охарактеризовано контроль та нагляд як АПСЮГРЗ в ПД. Розкрито деліктну складову юридичних гарантій режиму законності в ПД. Охарактеризовано адміністративне та судове оскарження як АПСЮГРЗ у сфері ПД. Вироблено конкретні пропозиції теоретичного та практичного характеру, спрямовані на удосконалення нормативного закріплення АПСЮГРЗ у сфері ПД.

З'ясовано нормативно-правовий зміст поняття ''великий платник податків'' (ВПП). Визначено особливості правового становища ВПП в Україні. Розкрито пріоритетні напрями взаємодії з ВПП. Проаналізовано процедури відбору та постановки на облік ВПП. Встановлено зміст і сутність процедур примусового виконання податкових зобов'язань. З'ясовано особливості універсальних процедур взаємодії з ВПП. Розкрито проблеми вдосконалення діяльності контролюючих органів у сфері оподаткування щодо виконання податкових зобов'язань ВПП. На основі аналізу зарубіжного досвіду розроблено пропозиції щодо впровадження новітніх стандартів взаємодії контролюючих органів у сфері оподаткування з ВПП в Україні.

Проведено комплексне дослідження дисбалансів податкового боргу (ПБ), причинно-наслідкової природи їх виникнення та можливих напрямів мінімізації з метою подолання явища неплатежів і, як результат, одержання додаткових бюджетних ресурсів. Розкрито економічний зміст ПБ. Виявлено причини, що генерують його виникнення, та проведено їх класифікацію. Розроблено теоретичні положення для аналізу дисбалансів ПБ. Здійснено діагностику впливу макроекономічних показників на динаміку обсягів ПБ. На основі аналізу дисбалансів ПБ визначено, що їх існування суттєво сповільнює зменшення обсягів ПБ в Україні. Здійснено оцінку дієвості способів і методів погашення ПБ в Україні. Виявлено сильні та слабкі сторони міжнародної практики ефективного забезпечення мінімізації податкової заборгованості й на цій основі запропоновано рекомендації щодо вдосконалення адміністрування ПБ в Україні. Обгрунтовано напрями зменшення обсягів ПБ шляхом мінімізації його дисбалансів. Визначено перспективні заходи запобігання виникненню дисбалансів ПБ й окреслено пріоритети його погашення.

Презумпція правомірності рішення платників податків одержала своє формалізоване закріплення як принцип податкового права у ст. 4 Податкового кодексу України. Зі змісту положень ст. 4 та ст. 56 Податкового кодексу України виведено право платника податків на вибір варіанта найбільш сприятливої для нього поведінки. Це право за своєю правовою природою є податковим, адже знаходить своє втілення у нормах підгалузі фінансового права - податкового права. Джерелом відповідного права буде презумпція правомірності рішень платника податків. Презумпцію правомірності рішень такого платника розглянуто як інструмент подолання колізійності податкового законодавства. Необхідною умовою застосування платником податків презумпції правомірності рішень такого платника є наявність у нього двох або більше альтернативних варіантів поведінки. Зважаючи на особливості конструкції та змістовне наповнення аналізованих презумптивних норм податкового права, вбачається неможливим зловживання з боку цього платника своїм правом на застосування презумпції правомірності рішень платника податків.

Досліджено адміністративно-правове регулювання роботи з персоналом органів Державної фіскальної служби (ДФС) України. Проаналізовано поняття персоналу, його сутність та види. Визначено сутність кадрової політики в органах ДФС України на етапі її реформування. З'ясовано характерні риси й особливості системи роботи з персоналом в органах ДФС України. Проаналізовано сутність та етапи конкурсного добору кандидатів на службу до органів ДФС України. Охарактеризовано організацію професійного навчання персоналу органів ДФС України. Проаналізовано механізм, критерії, підстави та наслідки оцінювання якості службової діяльності персоналу фіскальних органів. Досліджено зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання роботи з персоналом фіскальних органів. Визначено можливості імплементації зарубіжного досвіду в організацію роботи з персоналом ДФС України. Окреслено напрями підвищення ефективності нормативного регулювання роботи з персоналом фіскальних органів. Обгрунтовано ряд теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій. Запропоновано внесення окремих змін і доповнень до нормативно-правових актів.

Теоретично вивчено та комплексно вирішено проблеми забезпечення інформаційної безпеки (ІБ) в діяльності органів Державної фіскальної служби (ДФС) України. Теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення завдання, яке полягає у формулюванні обгрунтованих рекомендацій щодо визначення сутності, змісту й особливостей забезпечення ІБ в діяльності органів ДФС та обгрунтовано напрями удосконалення національного законодавства та практики його застосування у зазначеній сфері. Визначено поняття та сутність управління інформацією в діяльності органів ДФС і виокремлено коло суб'єктів забезпечення ІБ в органах ДФС. Охарактеризовано концептуальні заходи організації захисту інформації й інформаційних відносин в органах ДФС і розглянуто систему управління інформаційними ресурсами в її діяльності. Розкрито проблемні питання інформаційного забезпечення управління в органах ДФС, адміністративної відповідалності за вчинені інформаційні правопорушення в діяльності ДФС.

Визначено поняття та ознаки профілактики податкових правопорушень. Розкрито співвідношення профілактики, протидії та запобігання податковим правопорушенням. Обгрунтовано місце податкових правопорушень у сучасній системі кримінальної та адміністративної відповідальності. З'ясовано особливості сучасного стану адміністративно-правового забезпечення профілактики податкових правопорушень, визначивши причини й умови їх вчинення. Охарактеризовано особливості суб'єктів профілактики податкових правопорушень і здійснено їх класифікацію. Визначено форми та проаналізовано методи профілактики податкових правопорушень. Охарактеризовано напрями підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення профілактики податкових правопорушень. Запропоновано заходи гармонізації норм вітчизняного адміністративного законодавства у сфері профілактики податкових правопорушень.

Сформульовано поняття та вдосконалено класифікацію принципів здійснення адміністративних процедур у сфері оподаткування в Україні. Визначено місце Державної фіскальної служби України (ДФСУ) як суб'єкта здійснення адміністративних процедур у цій сфері. Розроблено види адміністративних процедур. Охарактеризовано стан правового регулювання їх здійснення. Розглянуто адміністративні процедури у процесі здійснення внутрішньоорганізаційної та зовнішньої діяльності ДФСУ у сфері оподаткування. Досліджено правові засади юридичної відповідальності посадових і службових осіб ДФСУ за порушення порядку здійснення адміністративних процедур. Виокремлено напрями вдосконалення національного законодавства, яке регламентує здійснення адміністративних процедур у сфері оподаткування. Узагальнено зарубіжний досвід здійснення адміністративних процедур органами оподаткування та визначено можливості його використання в Україні. Охарактеризовано основні недоліки організаційних засад здійснення адміністративних процедур у сфері оподаткування в Україні та запропоновано шляхи їх усунення.