Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)013.22

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформульовано визначення поняття статутного фонду підприємства як категорії, яка відбиває наявність матеріальної бази учасника комерційного обігу. Обгрунтовано доцільність запровадження до господарського законодавства України категорій заявленого та сплаченого даного фонду, а також здійснення державної реєстрації комерційної організації за наявності сплаченого капіталу у встановленому законом розмірі, не пов'язаної з виконанням кожним учасником обов'язку передати первинний внесок. Значну увагу приділено способам закріплення у правових нормах мінімальних розмірів статутних фондів комерційних організацій. Вперше сформульовано загальні принципи формування зазначеного фонду комерційної організації. Розглянуто необхідність змін у порядку оцінювання переданого учасниками майна. Встановлено доцільність створення єдиного порядку формування даного фонду для комерційних організацій сфери виробництва, а також обігу товарів та послуг. Запропоновано механізм контролю за майновим станом комерційної організації протягом усього періоду її існування. Доведено необхідність ліквідації комерційних організацій, чисті активи яких протягом певного періоду є нижчими за встановлений законом мінімальний розмір статутного фонду.

Проведено комплексний аналіз правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності, правовідносин, що виникають в процесі формування майна, його використання та направлення на нього стягнень кредиторів. Основну увагу приділено з'ясуванню юридичної природи правового режиму майна суб'єктів підприємництва, його сутності, особливостям і тенденціям розвитку. Визначено поняття правового режиму майна, виділено форми правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності, розроблено науково-теоретичні положення стосовно вдосконалення правового статусу суб'єктів підприємницької діяльності, механізму направлення стягнень на їх майно. На підставі аналізу законодавчих та інших правових актів з питань правового режиму майна, практики розгляду судами спорів сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання майнових відносин.