Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)03 + Х892.19(4УКР)182.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформульовано доктринальне визначення поняття переважних прав у цивільному праві, здійснено їх класифікацію. З'ясовано юридичну природу та зміст механізму здійснення цих прав. На підставі аналізу чинного законодавства та практики його застосування загальними і господарськими судами розкрито особливості здійснення переважних прав у речових, зобов'язальних, корпоративних, кооперативних і спадкових правовідносинах, виявлено недоліки у їх правовому регулюванні. Виявлено недосконалість правового регулювання механізмів здійснення та захисту переважних прав, об'єктами яких є матеріальні блага у вигляді земельних ділянок, лісів, водних об'єктів, надр, відповідно у земельному, лісовому, водному законодавстві та в законодавстві про надра, а також невідповідність положень цих актів Цивільному кодексу України. Сформульовано теоретичні положення та висновки, що розвивають теорію переважних прав у цивільному праві. Науково обгрунтовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового механізму здійснення та захисту переважних прав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)03 + Х849(4УКР)021 + Р11(4УКР)026к

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Інформаційне право окремих країн

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб. Виявлено необхідність індивідуалізації людини як особистості, учасника суспільних відносин і суб'єкта права. На підставі результатів теоретичних розробок визначено цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб, їх особливості та види. Проаналізовано співвідношення правосуб'єктності фізичної особи та її індивідуалізувальних ознак. Охарактеризовано засоби індивідуалізації людини, а саме: ім'я, місце помешкання, цивільні стани, зовнішність і зображення. Розкрито сучасні аспекти зазначених категорій і особливості їх реалізації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення певних норм чинного законодавства з питань індивідуалізації фізичної особи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)03 + Х839(4УКР)213.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості здійснення та захисту права на ім'я, враховуючи сучасний стан нормативно-правового регулювання особистих немайнових відносин.

Досліджено право на інформацію як цивільного особистого немайнового права, процеса становлення даного права у законодавстві України, міжнародних угод і законодавства зарубіжних країн, зміст права на інформацію та його співвідношення з іншими цивільними правами, об'єктом яких є інформація. Розглянуто способи, принципи й особливості здійснення права на інформацію. Досліджено юридичні гарантії та межі здійснення права на інформацію. Встановлено підстави, форми та способи захисту права на інформацію. Наведено низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти здійснення суб'єктивних цивільних прав фізичних осіб. Досліджено поняття "здійснення суб'єктивних цивільних прав фізичних осіб", способи, межі здійснення даних прав, зловживання правом. Проаналізовано захист суб'єктивних цивільних прав з позицій носія права на захист. Розроблено класифікації способів здійснення суб'єктивних цивільних прав і меж здійснення досліджених прав. На підставі аналізу чинного законодавства та наукових праць розроблено аргументовані пропозиції щодо внесення змін до статей 13, 16, 1169 Цивільного кодексу України з метою підвищення ефективності правового регулювання питань здійснення права й уникнення протиріч і складнощів під час практичного застосування зазначених норм права.

Досліджено конституційне право людини та громадянина на самозахист життя та здоров'я від протиправних посягань. Сформульовано дефініцію даного суб'єктивного права, розкрито його зміст та основні форми, розглятуто основні відмінності між правом на самозахист людини та громадянина, зокрема, осіб, які виконують правоохоронні та правозастосовні функції. Наведено концептуальні теоретичні положення та обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення механізму реалізації даного права людини та громадянина. Запропоновано конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює інститут права на самозахист.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)03 + Х839(4УКР)207

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поняття особистих немайнових прав, що забезпечують індивідуалізацію учасників цивільних правовідносин, їх класифікацію, здійснення та захист. Проаналізовано особисті немайнові права, що забезпечують індивідуалізацію юридичних осіб, у тому числі юридичних осіб публічного права. Розроблено аргументовані пропозиції щодо внесення змін до Цивільного кодексу України, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання питань особистих немайнових прав, що забезпечують індивідуалізацію учасників цивільних правовідносин та уникнення протиріч і труднощів під час практичного застосування даних норм права.

Проведено комплексне дослідження правового режиму конфіденційної інформації як нетипового об'єкта цивільного права. Розглянуто різні визначення поняття інформації як такої (per se) у сфері точних наук, а також описані вченими у даній галузі знань властивості-ознаки інформації, з якими закон може пов'язати правові наслідки. Розкрито сутність інформації як об'єта в науці цивільного права у контексті різних концепцій - проприєтарної, виключних прав і фактичної монополії. Запропоновано визначення інформації як "повідомлення, що містить (у собі) відомості", які можуть бути конфіденційними та документованими. Визначено сутність понять конфіденційної інформації, комерційної таємниці та ноу-хау у контексті цивільного права та законодавства України. Розглянуто міжнародні стандарти, яким повинна відповідати конфіденційна інформація, зокрема комерційна таємниця та ноу-хау. Проаналізовано чинне законодавство України та зарубіжне законодавство, що регулює дані види інформації. З урахуванням специфіки нетипового об'єкта цивільного права розкрито зміст поняття "права доступу" до конфіденційної інформації як більш адекватного терміна на відміну від "права на інформацію". Зроблено висновок, що суб'єктивного права на конфіденційну інформацію не існує й обгрунтовано необхідність захисту "охоронюваного законом інтересу" особи, яка фактично контролює цю інформацію. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України стосовно конфіденційної інформації (комерційної таємниці та ноу-хау).

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)03

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено наукові положення про об'єкт, поняття, правову природу та зміст права фізичної особи на власні персональні дані. Досліджено еволюцію становлення ідеї про персональні дані як об'єкт окремого суб'єктивного права, їх ознаки, властивості й інформаційний режим. Визначено співвідношення між правом на персональні дані й іншими особистими немайновими правами. Обгрунтовано, що зміст права на персональні дані становлять правомочність "благообладання", правомочність "благовикористання" та правомочність захисту. Сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Досліджено актуальні проблеми формування та реалізації цивільно-правового механізму захисту права на недоторканність ділової репутації та його доктринального тлумачення. Висвітлено історію становлення та розвитку, визначено зміст і суттєві ознаки права на недоторканність ділової репутації. Наведено результати порівняльного аналізу законодавства України, Росії та Білорусії, що регулює захист права на недоторканність ділової репутації та практики його застосування. Запропоновано суб'єктивне й об'єктивне визначення поняття "ділова репутація". Охарактеризовано суб'єкти, що мають право на її захист, здійснено розмежування понять "репутація", "гудвіл", "реноме", "престиж". Комплексно досліджено цивільно-правові проблеми захисту права на недоторканність ділової репутації, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту. Проаналізовано загальні та спеціальні способи захисту права на недоторканність ділової репутації. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства про захист права на недоторканність ділової репутації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)03

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поняття особистих немайнових прав юридичних осіб, їх становлення, систему, класифікацію та особливості захисту. Проаналізовано загальні (універсальні) особисті немайнові права юридичних осіб, зокрема, права, що забезпечують індивідуалізацію юридичних осіб у суспільстві, репутаційний статус юридичних осіб, інформованість юридичних осіб, приватність юридичних осіб від зовнішнього втручання з боку суспільства, а також права, пов'язані зі створенням та використанням об'єктів інтелектуальної власності. З'ясовано, що право на вибір організаційно-правових форм і видів діяльності, право на вибір місцезнаходження, право на свободу об'єднання належать до окремих (спеціальних) особистих немайнових прав юридичних осіб, які мають переважно юридичні особи приватного права. Розроблено ряд пропозицій щодо внесення змін до Цивільного кодексу України, спрямовані на підвищення ефективності правового регулювання особистий немайнових прав юридичних осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)742 + Х839(4УКР)03

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено один із правових наслідків зловживання суб'єктивним цивільним правом - відмову судом у захисті цього права. Запропоновано загальні підходи щодо визначення критеріїв кваліфікації дій особи, що здійснює свої права, як зловживання правом, що є необхідною передумовою застосування судом санкції у вигляді відмови у захисті права.

Доведено необхідність наявності повного складу цивільного правопорушення з метою відшкодування моральної шкоди. Показано, що критерії оцінки правопорушень різних особистих немайнових прав повинні бути диференційовані залежно від суб'єктивного та інших критеріїв. Зроблено висновок, що існуючі проблеми правового регулювання компенсації моральної шкоди повинні отримати чітке вирішення в науці цивільного права та в законодавстві. Відзначено, що закріплений у Цивільному кодексі України перелік критеріїв визначення розміру моральної шкоди потребує доповнення. Зазначено, що справедливим було б визначити одним з критеріїв у випадку порушення прав на честь, гідність і ділову репутацію особи район поширення компроментуючих її відомостей; розмір компенсації має зростати з урахуванням кількості досвідчених осіб. Обгрунтовано необхідність виділяти прямий і непрямий умисел у протиправних діях юридичної особи. Розглянуто питання щодо доцільності введення в цивільне законодавство України інституту дифамації. Акцентовано увагу на тому, що моральна шкода має підлягати відшкодуванню в усіх випадках заподіяння немайнової шкоди, незалежно від того, передбачені вони спеціальною нормою закону, чи ні.