Висвітлено коло питань, що характеризують нотаріат як правовий інститут та як систему правовідносин, що виникають у зв’язку з нотаріальною діяльністю (НД) та її організацією, а також нотаріальну дію як складову НД. Надано загальнотеоретичну характеристику нотаріату, а також правові підстави НД та розкрито механізм впровадження нотаріальної охорони цивільних прав та інтересів. Досліджено правову природу нотаріальної дії виходячи з її місця та значення в механізмі правового регулювання цивільних відносин. Запропоновано доктринальне визначення поняття "нотаріальне посвідчення договору". Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації щодо праворозуміння, удосконалення чинного законодавства та практики його застосування.

Здійснено загальнотеоретичну характеристику усіх способів захисту цивільних прав та інтересів за законодавством України, що дозволило визначити правову характеристику в їх системній єдності такого способу захисту як визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності. На основі доктринального осмислення інституту визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності визначено особливості їх застосування щодо захисту законних інтересів. Доведено, що в дослідженнях правової природи недійсних правочинів акценти повинні бути перенесені із поняття недійсності правочину на правову природу визнання правочину недійсним як способу захисту цивільних прав та інтересів у системному зв'язку із застосуванням наслідків недійсності правочину. З'ясовано специфіку правових підстав нікчемності та оспорюваності правочину, запропоновано розмежовувати їх за критерієм інтересу.

Проаналізовано особливості визначення та правову природу організаційних правовідносин, співвідношення їх з цивільними правовідношеннями. Встановлено специфіку організаційних цивільних правовідносин взагалі й організаційних цивільних правовідносин, які виникають в процесі здійснення авторських прав. Охарактеризовано місце організаційних цивільних правовідносин в системі відносин права інтелектуальної власності. Доведено, що залежно від змісту та спрямованості організаційних зусиль можливе виділення наступних видів цивільних організаційних правовідносин: організаційно-передумовні; організаційно-делегуючі; організаційно-контрольні; організаційно-інформаційні. Досліджено об'єкт організаційних правовідносин, який має комплексний характер і складається з двох частин: матеріальної та нематеріальної. Розглянуто підстави виникнення організаційних цивільних правовідносин, які виникають в процесі здійснення авторських прав. Обгрунтовано необхідність звернення належної уваги в законодавстві договорам, які укладаються між співавторами, також договорам з організаціями колективного управління. Наведено пропозиції щодо вдосконалення норм цивільного законодавства.

Розглянуто основні положення конституційно-правової, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства України щодо виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Рассмотрены основные положения конституционно-правовой, гражданско-правовой, административной и криминальной ответственности за нарушение законодательства Украины, касающегося выборов народных депутатов Украины, Президента Украины, депутатов Верховного Совета Автономной Республики Крым, депутатов местных советов и сельских, поселковы, городских глав.

Досліджено стан нормативно-правового поля у сфері трансферу технологій в оборонно-промисловому комплексі. Розглянуто проблеми охорони інтелектуальної власності у військово-технічній сфері. Вивчено особливості судового розгляду справ щодо винаходів і корисних моделей в Україні. Проаналізовано бельгійські патентні видання. Обгрунтовано можливості та обмеження застосування різних видів інформації з обмеженим доступом для захисту інформації. Охарактеризовано логістичний підхід до аналізу, керування та захисту інтелектуальної власності. Приділено увагу визначенню повноти та достовірності даних і досягненням їх відповідності виробничому процесу радіоелектронних комплектуючих іноземного та вітчизняного виробництва.

Охарактеризовано действующее законодательство Украины по защите прав субъектов хозяйствования. Освещен зарубежный опыт законодательного регулирования хозяйственного судопроизводства. Проанализирована практическая деятельность местных хозяйственных судов при осуществлении правосудия, а также Государственной исполнительной службы по исполнению решений на основании приказов. Раскрыто содержание понятия защиты прав субъектов хозяйствования. Рассмотрены формы правовой защиты.

Проаналізовано процедуру захисту прав суб'єктів господарювання в судовому процесі та досвід, накопичений господарськими судами під час здійснення правосуддя, відділами Державної виконавчої служби у ході виконання рішень господарських судів. Наведено основні положення розробки процедури судочинства, виявлено позитивні та негативні тенденції в діяльності Державної виконавчої служби щодо здійснення захисту прав суб'єктів господарювання у виконавчому провадженні. Захист прав суб'єктів господарювання розглянуто в контексті чинних законів, а також з урахуванням необхідного їх коригування відповідно до існуючої практики. Проведено порівняльний аналіз законодаства зарубіжних країн із законодавством України з метою виявлення спільних тенденцій та різниці в регулюванні досліджуваних відношень.

Досліджено актуальні теоретичні та практичні проблеми, пов'язані із застосуванням такого способу захисту, як примусове виконання обов'язку в натурі. На основі аналізу наукової літератури, міжнародного та національного законодавства, а також законодавства деяких зарубіжних країн досліджено основні проблеми правового регулювання примусового виконання обов'язку в натурі та подано основну характеристику примусового виконання зобов'язання в натурі як різновиду способів захисту цивільних прав. Досліджено історичний розвиток законодавства в сфері примусового виконання зобов'язання в натурі. З урахуванням положень нового ЦК України досліджено й уточнено місце примусового виконання обов'язку в натурі в системі способів захисту цивільних прав. Розділяючи цивільні зобов'язання на певні групи, висвітлено особливості застосування примусового виконання зобовязання в натурі в таких цивільно-правових зобов'язаннях, як зобов'язання з передачі речей, зобов'язання з виконання робіт і надання послуг, а також у зобов'язаннях укласти договір. Враховуючи загальні принципи цивільного права та правила, встановлені законодавством України, сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативного регулювання застосування примусового виконання обов'язку в натурі для захисту порушених цивільних прав.

Розглянуто широкий спектр теоретичних і практичних питань стосовно самозахисту, зокрема, його правової природи, історії законодавчого становлення, особливостей самозахисту особистих немайнових, речових прав і інтересів, а також прав і інтересів, що виникають у зобов'язальних правовідносинах. Проаналізовано положення правових актів і погляди учених України, Російської Федерації, США, Німеччини стосовно даного права. Внесено пропозиції щодо вирішення низки проблем, пов'язаних із перспективами розвитку законодавчого врегулювання права учасників цивільних правовідносин на самозахист.

Рассмотрен широкий спектр теоретических и практических вопросов, касающихся самозащиты, в частности, ее правовой природы, истории законодательного становления, особенностей самозащиты личных неимущестенных, вещных прав и интересов, а также прав и интересов, возникающих в обязательственных правоотношениях. Проанализированы положения правовых актов и взгляды ученых Украины, Российской Федерации, США, Германии касательно данного права. Внесены предложения по решению ряда проблем, связанных с перспективами развития законодательного урегулирования права участников гражданских правоотношений на самозащиту.

Розглянуто основні принципи, права, положення та чинне законодавство України щодо прав громадян України. З урахуванням практичного досвіду надано рекомендації відносно дій громадян у різноманітних життєвих ситуаціях, коли порушуються чи можуть бути порушені їх права. Наведено зразки юридичних документів з найбільш поширених правових питань, які виникають під час захисту громадянами своїх прав у судовому порядку.

Рассмотрены основные принципы, права, положения и действующее законодательство Украины о правах граждан Украины. С учетом практического опыта даны рекомендации относительно действий граждан в разнообразных жизненных ситуациях, когда нарушаются или могут быть нарушены их права. Приведены образцы юридических документов по наиболее распространенным правовым вопросам, возникающие при защите гражданами своих прав в судебном порядке.

Комплексно досліджено превентивний захист цивільних прав. У результаті аналізу існуючих теорій сутності права на захист доведено, що право на захист є самостійним суб'єктивним правом. Досліджено історичні пам'ятки права розвинених демократичних держав, що дало змогу дійти висновку про можливість реалізації права на превентивний захист у юрисдикційній та неюрисдикційній формах. Розглянуто сутність права на превентивний захист в об'єктивному та суб'єктивному значенні. Визначено поняття та кваліфікуючі ознаки загрози як підстави виникнення права на превентивний захист. Визначено також види підстав виникнення права на превентивний захист суб'єктивних цивільних прав. За критерій розподілу підстав виникнення права на превентивний захист на види використано взаємопов'язаність способів і форм реалізації цього права. Значну увагу приділено дослідженню превентивного захисту окремих видів суб'єктивних цивільних прав та інтересів, формам, способам і межам його реалізації. Окремо розглянуто питання правового забезпечення безперешкодного здійснення права на превентивний захист.

Викладено публічно-правовий аспект та судову практику права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Розглянуто питання детермінантів порушення прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації в механізмі вдосконалення інституту інтелектуальної власності. Подано системний підхід до питання порядку утворення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб і відокремлених підрозділів системи МВС України. Досліджено актуальні питання сімейного права в діяльності ОВС. Наведено правове визначення кола осіб, які можуть бути заявниками у справах про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Досліджено чинні правові акти та нове цивільне законодавство України, що регулюють питання, які виникають внаслідок впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільних правовідносин. Сформульовано визначення та ознаки понять "випадок", "непереборна сила" та "форс-мажор", зважаючи на їх належність до цивільно-правової категорії "надзвичайна ситуація". Запропоновано аспектну модель цивільно-правових наслідків надзвичайних ситуацій. Проаналізовано основні способи цивільно-правового захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, порушених у результаті їх виникнення, а також особливості визначення шкоди, заподіяної радіаційним впливом. Викладено теоретичні положення та практичні рекомендації, що можуть бути використаними у процесі розробки нормативно-правових актів та удосконалення чинного законодавства України у сфері цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій.

Запропоновано методику складання цивільно-правових документів у справах позовного та окремого провадження, зокрема, позовної заяви про житлові та трудові спори, право на спадкування, захист прав споживачів. Проаналізовано мовне законодавство, особливості застосування мови в судочинстві та складання процесуальних документів. Розглянуто позов як засіб забезпечення права на судовий захист. Наведено коментар до відповідних актів цивільного права, пов'язаних з тематикою та змістом документів.

Предложена методика составления гражданско-правовых документов в делах искового и отдельного производства, в частности, искового заявления о жилищных и трудовых спорах, праве на наследство, защите прав потребителей. Проанализированы языковое законодательство, особенности применения языка в судопроизводстве и составлении процессуальных документов. Рассмотрен иск как способ обеспечения права на судебную защиту. Приведен комментарий к соответствующим актам гражданского права, связанным с тематикой и содержанием документов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)06

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)16 + Х839(4УКР)063

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У загальнонауковому контексті розглянуто інтерес, що охороняється законом, простежено його закріплення в законодавстві різних правових систем. Розкрито його сутність, ознаки та поняття, сформовано систему та класифікацію інтересів, що охороняються законом, у цивільному праві. Охарактеризовано співвідношення та процес реалізації публічних і приватних інтересів у приватному праві. Увагу приділено захисту інтересів, що охороняються законом, у цивільному праві. З'ясовано роль такого інтересу у формуванні цивільних відносин, пов'язаних з його захистом, описано форми та способи цивільно-правового захисту інтересів, що охороняються законом. Досліджено особливості захисту таких інтересів у речових і спадкових правовідносинах, правовідносинах у сфері інтелектуальної діяльності, інтересів щодо здійснення особистих немайнових прав, а також договірних, деліктних та інших недоговірних правовідносинах.

Розглянуто актуальні теоретичні та практичні проблеми захисту охоронюваних законом інтересів у цивільному праві. Визначено загальнонаукові підходи до розуміння категорії інтерес, гносеологію її розвитку в юриспруденції. Надано поняття охоронюваного законом інтересу, його конститутивні ознаки, розкрито його сутність. Проаналізовано співвідношення публічних і приватних інтересів у цивільному праві, зроблено висновки щодо закріплення балансу цих інтересів у законодавстві. Аргументовано висновок, що в судовому порядку інтерес можливо захистити шляхом реалізації права на захист. Надано поняття механізму правового регулювання охоронюваних законом інтересів, права на захист охоронюваного законом інтересу, захисту охоронюваних законом інтересів, механізму захисту охоронюваних законом інтересів. Визначено структуру механізму регулювання охоронюваних законом інтересів і механізму захисту охоронюваних законом інтересів. Проаналізовано форми та способи захисту охоронюваних законом інтересів. Досліджено особливості захисту охоронюваних законом інтересів в абсолютних і відносних правовідносинах: речових, спадкових, правовідносинах з інтелектуальної власності, щодо здійснення особистих немайнових прав, договірних, деліктних тощо. Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації щодо праворозуміння, удосконалення чинного законодавства та практики застосування.

Досліджено охоронюваний законом інтерес як юридичну категорію. З методологічних позицій на основі доктринальних досягнень філософії, психології, соціології, політичної й економічної наук визначено теоретичні підходи до розкриття ознак і сутності охоронюваного законом інтересу в праві, визначення його поняття, побудови системи охоронюваних законом інтересів і запропоновано їх власну класифікацію. Увагу приділено характеристиці публічних і приватних інтересів, а також захисту приватних інтересів у цивільному праві.

Исследован охраняемый закон интереса как категории гражданского права. Рассмотрена категория интереса с общенаучных позиций, прослеживает историю его закрепления в законодательстве различных правовых систем, исследует его сущность, признаки, дает авторское понятие данному явлению, формирует систему и классификацию охраняемых законом интересов в гражданском праве. Уделено внимание характеристике публичных и частных интересов в гражданском праве, а также формам и способам защиты охраняемых законом интересов в абсолютных и относительных правоотношениях.