Комплексно досліджено адміністративно-правовий захист права на житло в Україні. Обгрунтовано нові наукові положення, уточнено зміст понять, термінів, що мають значення для науки та практики. Визначено поняття та окреслено особливості адміністративно-правового захисту права на житло. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у цій сфері. Розглянуто механізм адміністративно-правового забезпечення права на житло. Проаналізовано його основні складові. Проаналізовано чинне законодавство та практики адміністративно-правового захисту права на житло найбільш незахищених верств населення. Запропоновано напрями адміністративно-правового захисту права на житло в Україні.

Вивчено особливості розірвання договору найму (оренди) житла, а також специфіку захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб - сторін та інших учасників договору найму (оренди) житла у разі його розірвання. Проаналізовано становлення та розвиток договору найму (оренди) житла в Україні, поняття, істотні умови, система прав та обов'язків сторін та інших учасників договору з даного приводу за ЦК України. Проаналізовано способи захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб - сторін та інших учасників договору найму (оренди) житла, підстави застосування цивільно-правової відповідальності за порушення такого договору, а також специфіку його розірвання. Увагу приділено дослідженню особливостей захисту цивільних прав наймодавця, наймача та осіб, за дії яких він відповідає (осіб, які постійно проживають разом з наймачем, інших осіб, які мають право користуватися житлом, тимчасових мешканців, піднаймачів), у разі розірвання договору найму (оренди) житла. Сформульовано пропозиції стосовно вдосконалення норм глави 59 ЦК України.

Комплексно досліджено проблеми сучасного та перспективного розвитку системи правової охорони та захисту житлових прав громадян за умов ринкових перетворень. Проаналізовано теоретико-правові питання здійснення суб'єктивних прав громадян, структуру житлових правовідносин, об'єкти житлових прав, питання користування житлом у будинках усіх форм власності, організаційно-правові форми утримання житлового фонду, підстави та наслідки припинення житлових правовідносин. З'ясовано суть правових норм. Сформульовано практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення житлового та цивільного законодавства з метою досягнення гармонізації законодавства у дослідженій сфері.

Досліджено актуальні питання правового регулювання фонду соціального призначення. З метою їх розв'язку розглянуто зарубіжну практику щодо регулювання суспільних відносин у сфері забезпечення житлом соціально незахищених громадян, історичний досвід, чинну нормативно-правову базу та перспективи розвитку законодавства у цій галузі. Досліджено порядок формування фонду соціального призначення та надання житла у ньому. Сформульовано новий підхід до класифікації житлового фонду за призначенням, розглянуто особливості укладення договору соціального найму житла. Сформульовано ряд нових положень. За результатами досліджень запропоновано шляхи вдосконалення законодавства, яке повинно регулювати відносини у фонді соціального призначення.

Досліджено актуальні питання теоретичного та правозастосувального характеру, пов'язані з правовим регулюванням правовідносин щодо здійснення договорів про житло. Особливості цивільного договору як одного з засобів реалізації права на житло розглянуто в загальному контексті здійснення житлових правовідносин за наступними договірними видами: купівля-продаж, міна, довічне утримання, рента, дарування, найм. Здійснено комплексне дослідження інституту договорів про житло на основі історичного досвіду, цивільного права іноземних країн та вітчизняного цивільного права. На основі аналізу чинного українського законодавства, практики його застосування, законодавства інших країн та наукової цивілістичної літератури сформульовано теоретичні висновки та конкретні пропозиції щодо застосування та вдосконалення правових норм, що регулюють здійснення цивільних договорів про житло та необхідність встановлення особливого правового режиму житла; щодо характеристики, видів та змісту договорів про житло, соціальної функції житла.

Визначено юридичну природу права фізичної особи, зокрема члена сім'ї власника житлового приміщення, на житло. Вперше досліджено правовий статус дійсного та колишнього члена сім'ї власника житлового приміщення. Проаналізовано сучасні проблеми судового захисту прав та законних інтересів членів сім'ї власника житлового приміщення. Наведено рекомендації щодо удосконалення чинного цивільного та житлового законодавства України та практики їх застосування.

Досліджено актуальні проблеми цивілістичної доктрини щодо здійснення особами права приватної власності на житло й обмеження цього права. На підставі аналізу національного й іноземного законодавства, судової практики та результатів досліджень, проведених іншими науковцями, запропоновано визначення поняття обмежень права власності. Розкрито зміст цієї правової категорії. Завдяки дослідженню різних критеріїв запровадження обмежень права приватної власності вдосконалено класифікацію обмежень права приватної власності на житло. Наведено рекомендації та пропозиції щодо вдосконаленныя законодавчого регулювання обмежень права приватної вланості на житло, зокрема окремих правомочностей власника: володіння, користування та розпорядження. Доведено, що певні обмеження у чинному цивільному законодавстві неправомірно зменшують права власника.

Здійснено порівняльне дослідження поняття та характерних ознак договору найму (оренди) житла за ЦК України 2003 р. та спеціальних норм житлового законодавства України, присвячених аналогічним питанням. На підставі одержаних результатів сформульовано особливі вимоги для укладання договорів найму житла відповідно до норм глави 59 ЦК України. Розглянуто питання правової характеристики цивільно-правового договору як законодавчої бази регулювання відносин користування житлом (помешканням) у цивільному обігу. Проаналізовано основні поняття та зміст договору найму (оренди) житла й обгрунтовано вимоги щодо його належного виконання. Визначено суть поняття та юридичний зміст засобів забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинних правових норм і узгодження положень ЦК України і житлового законодавства.

Розглянуто конституційні права людини на житло, основні принципи житлового права та метод його правового регулювання в Україні. Описано структуру житлового законодавства України. Наведено характеристику житлового фонду, розкрито загальні положення про квартирний облік, розглянуто порядок надання громадянам житлових приміщень. Проаналізовано особливості користування житловими приміщеннями, зокрема, за договором найму у будинках державного та громадського житлового фонду, на підставі членства ЖБК, службовим житловим приміщенням, гуртожитками. Розглянуто процес реалізації громадянам права на житло, описано механізм правового регулювання приватизації державного житлового фонду. Визначено правові підстави створення та функціонування об'єдання співвласників багатоквартирних будинків, а також виселення громадян із житлових приміщень. Визначено юридичну відповідальність за порушення житлового законодавства, описано порядок розгляду та вирішення житлових спорів.

Рассмотрены конституционные права человека на жилье, основные принципы жилищного права и метод его правового регулирования в Украине. Описана структура жилищного законодательства Украины. Приведена характеристика жилого фонда, раскрыты общие положения о квартирном учете, рассмотрен порядок предоставления гражданам жилых помещений. Проанализированы особенности пользования жилыми помещениями, в частности, по договору найма в домах государственного и общественного жилого фонда, на основе членства ЖБК, служебными жилыми помещениями, общежитиями. Рассмотрен процесс реализации гражданами права на жилье, в частности, описан механизм правового регулирования приватизации государственного жилого фонда. Определены правовые основания формирования и функционирования объединения собственников многоквартирных домов, а также выселения граждан из жилых помещений. Установлена юридическая ответсвенность за нарушение жилищного законодательства, описан порядок рассмотрения и решения жилищных споров.

Досліджено й обгрунтовано теоретичні засади зміни договору найму (оренди) житла. Проаналізовано поняття, типологію та зміст даного договору за Цивільним Кодексом (ЦК) України у порівнянні з вирішенням аналогічних питань у нормах житлового законодавства. Розглянуто питання про засади зміни договору найму (оренди) житла, а також визначено коло випадків зміни зазначеного договору за цивільним і спеціальним (житловим) законодавством. Здійснено аналіз особливостей окремих видів зміни договору найму (оренди) житла. Сформульовано пропозиції стосовно вдосконалення норм чинного законодавства й узгодження положень цивільного та житлового законодавства України.

Досліджено історію розвитку законодавства, яке регулює договір найму житла, його правову природу. Висвітлено поняття договору найму житла, його види - комерційний та соціальний. Запропоновано систему правових актів, які повинні регулювати договір найму житла у різних житлових фондах. Наведено новий підхід до визначення поняття та правовий зміст договору найму службового житла. З'ясовано види договорів найму, які можна укладати в гуртожитках, розроблено пропозиції щодо встановлення правового статусу гуртожитків як об'єктів житлового фонду.

Комплексно досліджено правові угоди про приватизоване житло як наслідок житлової приватизації, які визначено потребами правозастосовної практики, в тому числі судової, та приведення їх у відповідність до норм і вимог світової практики. Досліджено концептуальні засади права на житло та особливості нового інституту цивільного права - правочину. Визначено їх генезис, правову природу та види стосовно житла. Розглянуто окремі інститути договірного права щодо утримання приватизованого житла та прибудинкової території, заповіту приватизованого житла. Проаналізовано судову практику розгляду спорів стосовно приватизованого житла. Розроблено рекомендації та пропозиції щодо її удосконалення.

Розглянуто нинішній стан забезпечення конституційного права громадян України на житло, подано оцінку соціально-економічної ефективності чинних житлових програм. Запропоновано модель підвищення соціально-економічної ефективності державної житлової політики через відновлення житлового будівництва за рахунок державних коштів і подальше надання збудованого житла в довготривалу оренду громадянам, які потребують покращання житлових умов, із правом подальшого викупу. У додатку наведено матеріали "круглого столу", присвяченого означеній проблемі, який відбувся 16 жовтня 2012 р. у Національному інституті стратегічних досліджень.

Грунтовно досліджено теоретичні та практичні особливості охорони та захисту житлових прав у нотаріальному, виконавчому та цивільному процесах. Розглянуто історичні аспекти розвитку житлового господарства в Україні, розкрито зміст принципів житлового права. Проаналізовано поняття та систему житлових прав громадян, висвітлено особливості правового механізму їх забезпечення в Україні. Надано пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів України у сфері житлового права.

На теоретичному та практичному рівнях поставлено та вирішено важливе наукове завдання розробки науково-практичних рекомендацій щодо державного регулювання соціальної житлової політики (СЖП) України. Досліджено напрями СЖП й інструментарій її реалізації. Розроблено концепцію механізму державного регулювання СЖП на основі системного підходу, реалізація якої дозволяє досягти забезпеченості населення країни житлом, яке відповідає санітарним і соціальним нормам. Вдосконалено методичний підхід до діагностики проблемних напрямів СЖП на основі індикаторів ринку житла, соціальних стандартів, демографічних показників, що дозволяє визначити причини проблемних явищ і чинників, що на них впливають; організаційно-економічну модель державного регулювання СЖП на основі визначення комерційної та соціальної доступності житла, що обгрунтовує ефективні рішення для досягнення рівня соціальних нормативів забезпеченості житлом населення країни. Набули подальшого розвитку класифікація інструментів державного регулювання СЖП на основі визначення заходів державного регулювання ринкового та неринкового характеру, що дозволяє систематизувати напрями державного регулювання СЖП й обрати найбільш ефективні інструменти державного регулювання СЖП; методичний підхід до визначення комерційної та соціальної доступності житла на основі врахування демографічних, фінансово-економічних факторів, що сприяє підвищенню ефективності впливу держави на рівень забезпеченості населення житлом.

Охарактеризовано сутність проблеми формування ефективної житлової політики. Проаналізовано й адаптовано позитивний досвід реалізації житлової політики розвинутих країн. Визначено особливості формування державної житлової політики в Україні. Розроблено структурно-логічну модель формування державної житлової політики. Виявлено нові форми взаємовідносин учасників ринку будівництва житла. Виявлено та проаналізовано тенденцію розвитку соціального житла в Україні. Охарактеризовано стан державного регулювання житлового будівництва в Україні. Запропоновано шляхи розвитку енергоефективних та енергозберігальних технологій в житловому будівництві. Визначено напрями інституційного розвитку житлового будівництва в Україні. Обгрунтовано підходи до формування оптимальної структури житлового будівництва. Визначено можливості застосування та вдосконалення механізму девелопменту як форми розвитку регіональних ринків житла.

Наведено теоретичні та практичні висновки з дискусійних питань і розроблено рекомендації щодо вдосконалення житлового та цивільного законодавства з метою підвищення гарантій дотримання житлових прав громадян. Досліджено визначення поняття припинення житлових правовідносин, проведено розмежування виселення та переселення, надано додаткові гарантії захисту житлових прав малолітніх і недієздатних осіб. Запропоновано створити спеціальний житловий фонд для осіб, які виселяються та не мають іншого житла для проживання.

Висвітлено проблеми сучасного та перспективного розвитку системи здійснення та судового захисту житлових прав громадян за умов ринкових перетворень. Розглянуто теоретико-правові питання здійснення суб'єктивних прав громадян. Проведено порівняльний аналіз чинних правових норм, розкрито їх сутність і можливості практичного застосування. Проаналізовано нормативно-правові акти та досвід їх застосування. Показано місце цивільно-правової відповідальності у житловій сфері. Описано особливості користування жилими приміщеннями у приватному житловому фонді.

Освещены проблемы современного и перспективного развития системы осуществления и судебной защиты жилищных прав граждан в условиях рыночных преобразований. Рассмотрены теоретико-правовые вопросы осуществления субъективных прав граждан. Проведен сравнительный анализ действующих правовых норм, раскрыты их сущность и возможности практического применения. Проанализированы нормативно-правовые акты и опыт их использования. Показано место гражданско-правовой ответственности в жилищной сфере. Описаны особенности пользования жилыми помещениями в частном жилищном фонде.

Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо формування теоретико-методологічних засад і практичного обгрунтування напрямів державної підтримки розвитку житлового будівництва (ЖБ) в Україні. Вироблено рекомендації з удосконалення механізмів державного регулювання цієї галузі. Запропоновано модель формування прямих і зворотних фінансових потоків за реалізації житлових програм, яка характеризує ступінь впливу держави на виробничі та споживчі показники ЖБ. Удосконалено механізм забезпечення молоді житлом, який включає правові, економічні, соціальні й організаційні засади даного забезпечення шляхом державного фінансування та цільового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян України. Розроблено методичний підхід до стимулювання попиту та пропозиції житла в рамках інституціальної моделі, в якій у частині реорганізації пропозиції на ринку житла запропоновано формування системи місторегулювання та розвитку комунальної інфраструктури, а в частині стимулювання попиту - розвиток банківського сектору, страхування іпотечних кредитів, кредитних бюро, рієлтерів-брокерів. Обгрунтовано теоретичні положення щодо застосування механізмів інвестування та фінансування ЖБ з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб через фонди фінансування будівництва, випуск безпроцентних (цільових) облігацій, інститути спільного інвестування, фонди операцій з нерухомістю, недержавні пенсійні фонди.

Висвітлено правові проблеми фінансування видатків на будівництво житла (БЖ). Проаналізовано закордонний досвід щодо фінансування БЖ та забезпечення реалізації права на житло державою. Розкрито правові засади бюджетного фінансування БЖ, державного кредитування БЖ для селян, банківського кредитування БЖ з компенсацією зобов'язань частково за рахунок бюджетних коштів. Увагу приділено проблемам правового регулювання фінансування БЖ для соціально незахищених верств населення, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, військовослужбовців та членів їх сімей, науково-педагогічних працівників.