Запобігання банкрутству (неспроможності) розглянуто як цілісне правове явище на основі системного і грунтовного аналізу відносин запобігання банкрутству (неспроможності) та їх правового оформлення, визначення та дослідження притаманних ним системотвірних факторів: прийомів їх правового регулювання, функцій, цілей, принципів, особливостей суб'єктного складу. Розроблено багаторівневу систему процедур та систему заходів запобігання банкрутству (неспроможності). На основі використання різноманітних класифікаційних підстав створено класифікацію: відносин запобігання банкрутству (неспроможності); процедур та заходів запобігання банкрутству (неспроможності), які можуть застосовуватися як до порушення провадження у справі про банкрутство (неспроможність), так і після його порушення. Виявлено логіку історичної послідовності розвитку та наступності правового регулювання судових та досудових процедур і заходів запобігання банкрутству (неспроможності), розкрито їх правову природу. Досліджено правове регулювання санації, що проводиться до порушення провадження у справі про банкрутство (неспроможність), судових процедур санації та мирової угоди, їх місця у системі процедур запобігання банкрутству (неспроможності), вади їх правового оформлення та шляхи їх подолання, запропоновано доктринальні визначення зазначених процедур. Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства про банкрутство (неспроможність).

Визначено поняття ліквідації підприємства, процедури даного процесу, здійснено їх класифікацію. Досліджено історію розвитку законодавства, особливості добровільної та примусової ліквідації прідприємств, їх підстави; особливості ліквідації підприємств за загальною процедурою, що не пов'язана з банкрутством, особливості ліквідації підприємств у разі недостатності майна для задоволення потреб кредиторів. Здійснено класифікацію органів, що здійснюють ліквідацію підприємства, залежно від порядку формування чи способу набуття повноважень, правової підстави формування, кількості осіб. Удосконалено класифікації вимог кредиторів підприємства, що ліквідується, зокрема, вимог, виявлених ліквідаційною комісією, залежно від їх безспірності (спірності), та визначення умов їх включення до переліку визнаних вимог. Дістали подальшого розвитку положення щодо визначення етапів загальної процедури ліквідації підприємств, що не пов'язана з банкрутством, а саме: установчого та підготовчого етапів, етапів задоволення вимог кредиторів, розподілу майна між учасниками підприємства (використання майна за вказівкою власника майна підприємства), державної реєстрації ліквідації підприємства.Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення деяких статей Цивільного кодексу України.

Досліджено проблеми правового регулювання процесуальних відносин у справах про банкрутство. Надано характеристику провадження у справах про банкрутство як самостійного виду судового провадження в господарському судочинстві. Визначено особливості суб'єктного складу, об'єкту та змісту процесуальних правовідносин у справах про банкрутство. Розглянуто характер повноважень господарського суду у справах про банкрутство та його функції на кожній із стадій провадження у справі. Проаналізовано процесуальні особливості застосування до боржника судових процедур банкрутства. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення процесуальних норм, які регулюють порядок розгляду справ про банкрутство.

Викладено науково обгрунтовану концепцію конкурсної природи правовідносин неплатоспроможності з застосуванням конкурсу як специфічного методу правового регулювання (ПР). Розкрито природу правових інститутів неплатоспроможності та банкрутства як сукупності окремих інститутів права неплатоспроможності у контексті об'єктивного складання особливих правовідносин у галузі господарського права (ГП) і законодавства, та утворення підгалузі ГП як "права неплатоспроможності". Визначено та сформульовано предмет ПР відносин неплатоспроможності - правовідносини у взаємозв'язку з управлінням господарською діяльністю та організацією виробничого процесу неспроможної юридичної особи - підприємства та відносин банкрутства - правовідносини у взаємозв'язку зі здійсненням процедури ліквідації банкрута. Охарактеризовано інститути неспроможності та банкрутства як генеральні інститути права, їх поняття та природу, склад (суб'єкти, об'єкти, зміст), підстави виникнення. Розкрито суть спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, систематизовано його ознаки, досліджено особливий правовий статус учасників процедури ліквідації відсутнього боржника (ВБ). Розглянуто основні проблеми застосування спрощеної процедури банкрутства. Обгрунтовано рекомендації щодо вдосконалення права банкрутства ВБ.

Доведено, що інститут банкрутства має міжгалузевий характер і поєднує норми цивільного, господарського, адміністративного та трудового права. Установлено, що міжнародні акти передбачають дві системи захисту матеріальнизх інтересів працюючих у випадку банкрутства роботодавця: привілейоване задоволення вимог вивільнюваних працівників щодо заробітної плати, гарантій і компенсацій, передбачених трудовим законодавством, і створення гарантійних страхових фондів. З'ясовано переваги та недоліки кожної з названих систем. Банкрутство розглянуто як соціальний ризик, імовірну небезпеку погіршення добробуту працюючих внаслідок нездатності роботодавця задовольнити їх вимоги за грошовими зобов'язаннями, обов'язковими платежами та соціальними програмами. Удосконалено аргументи стосовно виділення основних моделей систем гарантування трудових прав працівників у випадку банкрутства роботодавця.

Розглянуто й обгрунтовано розуміння злочинів, які порушують установлений порядок виникнення та виконання майнових зобов'язань. Висвітлено історичний досвід регламентації кримінальної відповідальності за невиконання майнових зобов'язань в Україні. Визначено й обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації змісту диспозицій кримінально-правових заборон, покликаних охороняти майнові зобов'язання. Зокрема, аргументовано доцільність запровадження кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду у цивільній та господарській справі, вироку суду в частині задоволення цивільного позову або постанови суду в адміністративній справі в частині відшкодування шкоди.

Розроблено теоретико-методичні засади формування системи державного управління та регулювання інституту неплатоспроможності підприємницьких структур національної економіки за умов глибоких ринкових перетворень. Визначено зміст поняття, цілі та функції системи макроекономічного управління інститутом банкрутства. Проаналізовано форми та методи макроекономічного управління та методологію його формування. Запропоновано нові концептуальні моделі, на базі яких розроблено підходи щодо удосконалення інституту банкрутства в системі державного управління. Наведено приклади впровадження конкретних моделей систем управління суб'єктами корпоративних відносин у країнах з різним рівнем розвитку ринкових відносин.

Досліджено цивільно-правові аспекти банкрутства окремих юридичних осіб-боржників у сфері промисловості та сільського господарства. Запропоновано розширення кола юридичних осіб, що потребують спеціальних правил банкрутства. Віднесено до цього кола казенні та комунальні підприємства, некомерційні організації, підприємства воєнно-промислового комплексу тощо. Розглянуто питання банкрутства непідприємницьких організацій. Показано можливість продовження діяльності таких організацій після задоволення вимог кредиторів. Приділено особливу увагу банкрутству юридичних осіб у сфері промисловості (містотвірні підприємства та природні монополії ПЕК) і сільського господарства (сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства).

Виокремлено основоположні ідеї, які є основою діяльності спеціального органу з питань банкрутства, наведено дефініції "банкрутство", "неплатоспроможність", "неспроможність", "нормативно-правове регулювання діяльності спеціального органу з питань банкрутства". Проаналізовано систему взаємодії публічних органів управління в галузі банкрутства. Увагу приділено системі завдань спеціального органу з питань банкрутства та реформуванню його організаційної структури.

Комплексно досліджено правове регулювання захисту прав кредиторів у разі провадження у справах про банкрутство. Досліджено правовий статус кредиторів у справах про неспроможність (банкрутство) та проведено класифікацію кредиторів в даних справах. Проаналізовано засоби захисту прав кредиторів під час проведення провадження у справах про банкрутство. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України стосовно захисту прав кредиторів у справах про банкрутство.

Досліджено фінансово-правові аспекти банкрутства як комплексного правового явища. Показано, що інститут банкрутства є комплексним правовим інститутом, який має міжгалузевий характер. Доведено необхідність виділення поняття "фінансово-правові аспекти процедури банкрутства" та сформульовано його авторське визначення. Проведено систематизацію фінансових органів у якості учасників процедури банкрутства, в ході якої виділено систему фінансових органів загальної та спеціальної компетенції щодо процедури банкрутства суб'єктів господарювання. Надано загальну характеристику вказаних органів у досліджуваній площині, що дозволило сформулювати авторську концепцію ролі та місця цих органів у процедурі банкрутства. Проаналізовано теоретико-правові засади участі податкових органів та НБУ, державних регуляторів ринків фінансових послуг, інших органів спеціальної компетенції як учасників процедури банкрутства суб'єктів господарювання, розкрито особливості їх компетенції у цій площині. Виявлено недоліки та прогалини фінансового, у тому числі податкового, банківського законодавства. Обгрунтовано пропозиції з вдосконалення законодавства в досліджуваній сфері.

Розкрито поняття та значення інституту банкрутства в системі законодавства України. Розглянуто правове положення кредиторів, арбітражного керуючого та інших учасників відносин банкрутства, позасудові процедури запобігання банкрутству боржника. Описано судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. Показано особливості банкрутства окремих категорій боржників, наведено порядок застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням.

Проведено науково-теоретичне дослідження правової природи, концептуальних основ інституту неспроможності (банкрутства) в цивільному праві України. Визначено загальнотеоретичне поняття неспроможності (банкрутства) в цивільному праві України, заповнено прогалини у наукових розвідках сутності інституту неспроможності (банкрутства) в історичному форматі на сучасному етапі. Уточнено зміст та обсяги поняття неспроможності (банкрутства) як інституту цивільного права. Встановлено правову природу та характерні ознаки інституту неспроможності (банкрутства) в сучасному цивільному праві.

Рассмотрена проблема обеспечения частных и публичных интересов при восстановлении платежеспособности должника - субъекта хозяйствования или признании его банкротом. Внимание уделено совершенствованию законодательства о банкротстве в направлении обеспечения гармонизации частных и публичных интересов. Аргументирована необходимость для обеспечения частных и публичных интересов при возбуждении дела о банкротстве учитывать наличие экономических, юридических и фактических оснований. Предложено нормативное закрепление реорганизации добросовестного должника.

Визначено поняття трансформації відносин власності в провадженні у справах про банкрутство як довгострокові та системні зміни у способі присвоєння матеріальних благ, які виникають у процедурі банкрутства та впливають на особливості панування над окремими речами та майновими комплексами як засобами виробництва у сфері господарювання. Здійснено пошук найбільш прогресивних форм передачі майна банкрута іншим власникам. Розглянуто питання захисту публічних інтересів у процедурі банкрутства, вирішення регіональних проблем неплатоспроможності підприємств. Запропоновано низку законодавчих заходів щодо забезпечення стабільності відносини власності у разі банкрутства підприємств, вирішення проблем відновлення платоспроможності містотвірних та особливо небезпечних підприємств, зокрема, з точки зору їх можливої націоналізації, уведення тимчасових адміністрацій, вдосконалення конкурсних процедур.

Аргументовано доцільність запровадження диференційованого підходу за застосування прокредиторської чи продебіторської моделі банкрутства, враховуючи за цього об'єм підприємства. Запропоновано до малих підприємств застосовувати жорсткий прокредиторський підхід і спрощену процедуру банкрутства. За відновлення платоспроможності середніх, великих, містоутворювальних, особливо небезпечних і стратегічно важливих підприємств доцільно застосовувати продебіторську модель банкрутства. Удосконалено поняття приватних і публічних інтересів за застосування інституту банкрутства. Запропоновано за відновлення платоспроможності (банкрутства) великих підприємств і підприємств, що мають соціальне й інше значення незалежно від форми власності, здійснювати супроводження Головним управлінням юстиції Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з метою забезпечення приватних та публічних інтересів. Внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства про неспроможність (банкрутство), спрямовані на забезпечення приватних та публічних інтересів за банкрутства.

Досліджено та визначено сутність понять "арбітражне управління підприємством" (АУП), "організаційно-економічний механізм арбітражного управління підприємством", ідентифіковано склад організаційно-економічного механізму АУП та окреслено економічний зміст ключових його складових. Визначено напрями оцінювання та вдосконалено систему оцінювальних показників ефективності та результативності АУП. Виявлено основні тенденції порушення та припинення справ про банкрутство суб’єктів господарювання в Україні на сучасному етапі. Проведено оцінювання ефективності та результативності АУП України, які знаходяться у процесі провадження справи про банкрутство. Обгрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності та результативності організаційно-економічного механізму АУП завдяки вдосконаленню методичного забезпечення окремих його складових, що характеризуються економічним змістом, зокрема, діагностики неплатоспроможності підприємства-боржника, порівняльної оцінки "санація-ліквідація", підготовчої роботи продажу підприємства як єдиного майнового комплексу.

Висвітлено основні етапи еволюції вчень про банкрутство. Розкрито види, причини банкрутства підприємств і міжнародний досвід здійснення його процедур. Основну увагу приділено аналізу вітчизняного законодавства з даних питань, обгрунтовано пропозиції щодо його вдосконалення.

Освещены основные этапы эволюции учений о банкротстве. Раскрыты виды, причины банкротства предприятий и международный опыт осуществления его процедур. Основное внимание уделено анализу отечественного законодательства по данным вопросам, обоснованы предложения по его усовершенствованию.

Описана система хозяйственно-правовых средств предупреждения банкротства. Освещены общие положения моратория на удовлетворение требований кредиторов. Рассмотрены неденежные имущественные обязательства и вещно-правовые требования в процедуре банкротства. Установлены основания для прекращения начисления неустойки и процентов на сумму долга. Проанализированы особенности правового регулирования требований, на которые не распространяется действие моратория, а также непросроченных требований кредиторов. Приведена общая характеристика хозяйственно-правового института признания недействительными сделок должника. Установлены сфера действия, основания и проанализированы последствия отказа от текущих сделок должника. Освещены вопросы установления хозяйственно-правовой ответственности при несостоятельности (банкротстве). Рассмотрены проект Закона Украины "О внесении изменений и дополнений в Закон Украины "О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом" и в Хозяйственный кодекс Украины", а также Закон Украины "О внесении изменений в Закон Украины "О банкротстве".

Проаналізовано розвиток національного законодавства України про банкрутство. Висвітлено основні категорії правового регулювання відносин неспроможності (банкрутства), зокрема, грошових зобов'язань, їх припинення, мораторію на задоволення грошових вимог кредиторів, судових процедур. Розглянуто питання провадження у справі про банкрутство, а також процедури, що застосовуються до боржника.

Проанализировано развитие национального законодательства Украины о банкротстве. Освещены основные категории правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства), в частности, денежных обязательств, их приостановления, моратория на удовлетворение денежных требований кредиторов, судебных процедур. Рассмотрены вопросы производства в деле о банкротстве, а также процедуры, применяемые к должникам.