Розкрито поняття та характерні риси ризику, кредитного ризику, страхування кредитних ризиків, питання правового статусу страховика. Проаналізовано приписи Директив Європейського Союзу у сфері страхування та страхування кредитних ризиків, зарубіжний досвід з питань застосування страхування кредитних ризиків у банківській сфері, а також поняття, ознаки та зміст договорів страхування кредитних ризиків.

Проаналізовано моделі страхового регулювання та нагляду в зарубіжних країнах, і зокрема, в країнах ЄС. Досліджено поняття та сутність державного регулювання та нагляду за страховиками. З'ясовано передумови, цілі та принципи його проведення, розкрито правовий статус і функції державного органу, що проводить регулювання та нагляд у сфері страхування. Доведено неможливість розірвання відповідних регулятивних і наглядових функцій. Розкрито окремі аспекти ліцензування страховиків шляхом порівняння нормативних положень різних юрисдикцій у даній сфері. Проаналізовано такі форми проведення державного впливу у сфері страхування, як пруденційне регулювання та нагляд, а також нагляд за бізнесом страховика. Виявлено загальні принципи їх проведення, характерні риси, різницю в підходах щодо їх реалізації. Розкрито вимоги до капіталу та до інвестиційної діяльності страховика, особливості проведення нагляду за фінансовою групою й операціями з пов'язаними особами страховика, узагальнено новітні тенденції в сфері пруденційного нагляду за страховиками в країнах ЄС.

Досліджено правову природу страхування у сфері інвестиційної діяльності як суспільного явища. Розвинуто правове та наукове визначення страхової й інвестиційної діяльності як категорій. Надано характеристику видів страхування й інвестицій, розмежовано інвестиційні операції й інвестиційну діяльність. Визначено особливості державного управління та регулювання страхування у сфері інвестиційної діяльності та фінансового контролю за процесом його здійснення. Розглянуто місце та правову природу страхового інтересу й інвестиційного ризику у фінансових правовідносинах. Внесено пропозиції щодо зміни діючого законодавства у сферах страхової й інвестиційної діяльності.

Розкрито сутність та правовий зміст страхування, висвітлено його роль у забезпеченні економічної безпеки країни. Визначено недоліки нормативного забезпечення й охарактеризовано правопорушення у сфері страхування. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства України з метою підвищення ролі страхування у забезпеченні економічної безпеки держави.

Визначено основні проблеми регулювання страхової діяльності в Україні на підставі аналізу існуючого стану національного ринку страхових послуг та тенденцій його розвитку за умов глобальної фінансової кризи, запропоновано основні напрямки вдосконалення страхового законодавства. Встановлено, що умовою стабільного функціонування страхового ринку, забезпечення фінансової стійкості страхових організацій, ефективного управління та розвитку страхової діяльності є не лише послідовне запровадження перспективних законодавчих норм стосовно платоспроможності, універсальних механізмів оподаткування та стандартів обліку і звітності, а й суттєве посилення інституційної спроможності та політичної і фінансової незалежності органу регулювання та нагляду за страховою діяльністю.

Системно проаналізовано об'єктивні передумови формування страхових відносин у суспільстві в їх історичному розвитку. Розглянуто теоретичні проблеми доктринального розуміння страхування як детермінанти страхових відносин, страхову діяльність як системоутворювальну категорію страхових відносин у сфері господарювання. Розкрито поняття, місце, ознаки та види страхових правовідносин у сфері господарювання в системі господарських правовідносин, місце та роль страхового права в системі права України. Досліджено правову проблематику актів страхового законодавства та договору страхування як підстав виникнення, зміни та припинення страхових правовідносин. Розглянуто проблемні аспекти правового регулювання та закріплення об'єкту, суб'єкту та змісту страхових правовідносин у сфері господарювання.

Проведено огляд правових вимог до капіталу страховика як основної гарантії його платоспроможності та основного елемента пруденційного нагляду за страховиками. Акцентовано увагу на порівнянні вимог до капіталу страховиків, які існують в країнах ЄС, США, Канаді та Україні, а також концепцій, розроблених Міжнародною асоціацією страхових регуляторів (IAIS) щодо вимог до капіталу страховиків.

Проаналізовано адміністративно-правові принципи та складові елементи забезпечення якості медичної допомоги за умов запровадження в Україні обов'язкового медичного страхування.

Розглянуто сучасний страховий ринок, проблемні питання якості страхових послуг і напрями підвищення довіри споживачів до послуги страхування. Досліджено питання щодо стану державного регулювання ринку страхових послуг; стану чистих активів (власного капіталу) національних страхових компаній; формування та розміщення страхових резервів; капіталізації та стрес-тестування страховиків; виплати страхових відшкодувань; шахрайства на страховому ринку; дефолту та банкрутства; законодавчої процедури в Україні. Показано, що за умов функціонування нового інституту державного регулювання щодо гарантування якості страхових послуг і впровадження на його базі інноваційних ідей, висунутих у дисертації стосовно способу здійснення операцій під час страхування та системи інформаційної обробки даних за страхування, щороку з'явиться можливість збільшувати кошти технічних страхових резервів національних страховиків щонайменше на 1 млрд грн та забезпечувати додаткові надходження до державного бюджету України.

Увагу приділено комплексному господарсько-правовому дослідженню теоретичних проблем регулювання страхових правовідносин, яке спрямоване на створення науково обгрунтованої концепції правового регулювання теоретико-практичних проблем страхових правовідносин у сфері господарювання. Визначено правові основи, з'ясовано зміст і сформульовано поняття страхової діяльності як системоутворювальної категорії страхових правовідносин у сфері господарювання. Досліджено поняття, місце та види господарських страхових правовідносин у системі господарських правовідносин. Здійснено класифікацію підстав виникнення, зміни та припинення страхових правовідносин у сфері господарювання, визначено поняття страхових правовідносин у сфері господарювання, досліджено особливості правового статусу суб'єктів страхових правовідносин у сфері господарювання. З'ясовано сутність об'єкту страхових правовідносин у сфері господарювання як страхового інтересу й уточнено його зміст, визначено поняття та предмет страхового права, його місце та роль в системі права України. Здійснено аналіз шляхів модернізації страхового законодавства України, розроблено Концепцію модернізації правового регулювання страхової.

На основі проведеного дослідження законодавства, доктринальних позицій та практичних аспектів діяльності аварійних комісарів (АК) сформульовано поняття "послуга АК". Розглянуто юридичну природу договірних відносин за участю АК і запропоновано нову договірну конструкцію - договір за участю АК. Встановлено, що такий договір належить до категорії непоіменованих змішаних договорів і поєднує в собі елементи договорів про надання послуг і виконання робіт. З урахуванням проведеної юридичної характеристики пропонується доктринальне визначення такого договору. Акцентовано увагу на питаннях, що стосуються визначення сторін такого договору й їх правової характеристики. Визначено роль АК у забезпеченні безпеки дорожнього руху, запропоновано спрощену процедуру оформлення страхового випадку. Приділено увагу особливостям укладення договору за участю АК, зокрема, питанням, що стосуються порядку укладення та форми досліджуваного договору. Розглядаючи зміст такого договору, визначено істотні умови договору, а також права й обов'язки сторін. Приділено увагу правовим наслідкам порушення договірного зобов'язання сторонами договору за участю АК.

Проведено комплексне наукове дослідження понять страхування підприємницьких ризиків, страхового інтересу у підприємництві, ролі держави у врегулюванні відносин щодо страхування підприємницьких ризиків. Проаналізовано генезис розвитку правовідносин щодо страхування підприємницьких ризиків та окремі їх види. Пояснено господарсько-правову природу відносин із приводу страхування підприємницьких ризиків і вимоги до поєднання публічних і приватних інтересів у відповідному регулюванні. Зроблено пропозиції щодо доповнення Цивільного та Господарського кодексів України у цій сфері. Особливу увагу приділено публічно-господарським обмеженням у сфері страхування підприємницьких ризиків договірного, організаційного, капіталоутворювального, кадрового, реєстраційного й іншого характеру. Обгрунтовано напрями вдосконалення інституту страхування фінансових-економічних ризиків, що виникають у підприємницькій діяльності; усунення перешкод на шляху перестрахування як особливої форми страхування підприємницьких ризиків. Визначено зміст та специфічні риси правового забезпечення страхування інвестиційних ризиків у підприємницькій діяльності та встановлено на цій підставі пропозиції щодо стимулювання інвестиційних процесів в Україні.

Розглянуто основні положення законодавства у сфері страхування в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено основні вимоги до страховиків і найбільш важливі законодавчі аспекти їх діяльності.

Комплексно досліджено проблеми інституту позовів, що виникають зі страхових правовідносин (СПВ), що безумовно впливає на всебічний, правильний та своєчасний розгляд зазначеної категорії справ. Досліджено сутність позовної форми захисту прав і законних інтересів суб'єктів СПВ, проблемні питання визначення поняття та елементів позову у справах, що виникають зі СПВ, проведено класифікацію таких позовів. Проаналізовано сучасний стан процесуально-правової регламентації інституту забезпечення позову у справах, що виникають зі СПВ. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності інституту забезпечення позову у зазначених категоріях справ. Визначено специфічні риси процедури реалізації права на звернення до суду та права на пред'явлення позову у спорах, що виникають зі СПВ. Також запропоновано ряд пропозицій щодо вдосконалення законодавства України в сфері страхування, судової практики з метою зменшення кількості СПВ, що виникають зі СПВ, підвищення гарантій захисту прав і законних інтересів суб'єктів таких правовідносин, уніфікації практики правозастосування у зазначеній сфері.