Розкрито засади роботи з комп'ютером, визначено його складові. Розглянуто суть понять файлової й операційної систем, вікна, а також особливості створення, перейменування та знищення файлів і папок. Проаналізовано структуру головного вікна Word, викладено правила редагування, виділення, переміщення, копіювання, знищення тексту. Описано програми Excel, створення презентацій Powerpoint, а також поштові програми Інтернет.

Раскрыты основы работы с компьютером, рассмотрены его составные части. Рассмотрены сущность понятий файловой и операционной систем, окна, а также особенности создания, переименования и уничтожения файлов и папок. Проанализирована структура главного окна Word, изложены правила редактирования, выделения, перемещения, копирования, уничтожения текста. Описаны программы Excel, созданий презентаций Powerpoint, почтовые программы Интернет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х849(4УКР)031 + Ч62к1

Рубрики:

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні проблеми, пов'язані з недоліками нормативної бази з проектування та експлуатації інформаційних мереж і автоматизованих систем. Визначено напрями щодо її вдосконалення та надано практичні рекомендації для вирішення нагальних питань у цій галузі.

Розглянуто методи посилення державного впливу на розвиток інформаційного потенціалу регіонів, а також засоби формування і реалізації програм інформаційно-комп'ютерного забезпечення облдержадміністрацій (на прикладі Луганщини).

Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку механізмів формування та реалізації державної політики України у сфері розвитку інформаційного суспільства (ІС). Проаналізовано поняття "інформаційне суспільство" як провідну ідею сучасного етапу державотворення. Запропоновано розглядати державне управління розбудовою ІС як управління перевагами та ризиками постіндустріального розвитку. Показано, що сприяння держави розвитку ІС змінює водночас і характер самої держави, вимоги до кадрового потенціалу публічної служби та технологій державно-управлінської діяльності. З'ясовано, що окрім потенційних переваг розбудови національного ІС в Україні існують можливі негативні наслідки суспільного розвитку, пов'язані з інформатизацією. Визначено систему завдань органам державної влади та місцевого самоврядування щодо мінімізації екологічних і соціальних ризиків українського соціуму в процесі його інтеграції до глобального ІС.

Запропоновано спосіб використання нечіткої інформації в даних мікрофайла перепису населення для забезпечення їх групової анонімності. Розглянуто метод підрахунку міри належності кожного статистичного запису множині записів, розподіл яких потрібно анонімізувати. Підхід проілюстровано за допомогою розв'язання задачі групової анонімності на базі реальних даних.

Досліджено адміністративно-правові засади доступу громадян до публічної інформації (ПІ). Визначено історичні етапи становлення та розвитку правових засобів забезпечення доступу громадян до ПІ. З'ясовано стан правового регулювання та міжнародно-правові стандарти доступу громадян до ПІ. Здійснено аналіз стану та розроблено перспективи розвитку права громадян на доступ до ПІ. Визначено особливості застосування правових засобів у доступі громадян до ПІ в сфері діяльності органів державної влади. Досліджено порядок та особливості застосування заходів юридичної відповідальності за порушення права на доступ громадян до інформації органів державної влади. Розкрито шляхи вдосконалення практики організаційно-правового забезпечення доступу громадян до ПІ в Україні. Розроблено пріоритетні напрями державної інформаційної політики у сфері забезпечення доступу до ПІ та визначено шляхи організаційно-правового удосконалення доступу громадян до ПІ.

З'ясовано сутність, зміст і правову природу права громадян на інформацію. Визначено місце права громадян на інформацію в адміністративно-правовому статусі громадянина. Досліджено етапи історичного становлення та сучасний стан нормативного забезпечення права громадян на інформацію. Встановлено суб'єкти публічної адміністрації, що забезпечують реалізацію права громадян на інформацію. Охарактеризовано адміністративні процедури реалізації права громадян на інформацію, зокрема адміністративні процедури розгляду звернень громадян та адміністративні процедури розгляду запитів на інформацію. Розглянуто особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності суб'єктів публічної адміністрації за порушення законодавства у сфері доступу громадян до інформації. Сформульовано ряд конкретних пропозицій теоретичного та практичного характеру щодо вдосконалення законодавства у сфері реалізації прав громадян на інформацію, а також відповідних наукових концепцій.

Обгрунтовано концепцію персональної інформації, забезпечення її конфіденційності в соціальних мережах. Проведено порівняльно-правовий аналіз інституту охорони персональної інформації у Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Франції, Німеччині та Японії. Визначено юрисдикційні та неюрисдикційні способи захисту персональної інформації. Проаналізовано правові підстави та шляхи видалення персональної інформації з мережі Інтернет. Розкрито види правопорушень і особливості цивільно-правової відповідальності за незаконні дії з персональною інформацією. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного вітчизняного законодавства.

Наведено результати комплексного дослідження кримінально-правової охорони інформаційної приватності в Україні. Розкрито зміст і обсяг поняття інформаційної приватності, проаналізовано історичний та зарубіжний досвід кримінально-правової охорони інформаційної приватності. Здійснено розмежування складів злочинів, що посягають на інформаційну приватність з іншими посяганнями, предметом яких є інформація про особу. У контексті дослідження практики Європейського суду з прав людини визначено межі права на інформаційну приватність, проаналізовано підстави доступу до приватної інформації та регламентації такої інформації в національному законодавстві. На основі дослідження об'єктивних та суб'єктивних ознак складів злочинів, що посягають на інформаційну приватність, обгрунтовано необхідність вдосконалення законодавчої регламентації відповідальності за відповідні посягання.

Проаналізовано поняття "правової інформації" в різних аспектах її розуміння. Висвітлено питання взаємозв'язку інформації та права в реалізації права громадян України на інформацію.

Проанализировано понятие "правовой информации" в разных аспектах ее понимания. Освещены вопросы взаимосвязи информации и права в реализации права граждан Украины на информацию.

На основі досягнень вітчизняної юриспруденції, зарубіжного досвіду, аналізу чинного законодавства, нормотворчої та правозастосовної практики сформовано комплекс теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання та організаційного забезпечення захисту персональних даних (ПД). Охарактеризовано сучасний стан і тенденції науково-правових досліджень у сфері захисту ПД. Розкрито природу та зміст захисту ПД як фундаментального права людини, напряму організаційної діяльності та системи юридичних норм. З'ясовано місце норм про захист ПД у вітчизняній системі права. Обгрунтовано напрями вдосконалення чинного інформаційного законодавства. Визначено шляхи оптимізації системи публічного адміністрування захисту ПД. Запропоновано кроки з вирішення актуальних проблем юридичної відповідальності, припинення та профілактики правопорушень у сфері захисту ПД.

Проаналізовано правовідносини, що виникають стосовно персональних даних. Визначено поняття та нормативний зміст термінів, що виникли у зв'язку з нормативним врегулюванням зазначених відносин. Здійснено класифікацію персональних даних та їх баз. Встановлено правовий статус суб’єктів правовідносин щодо персональних даних та сформульовано основні критерії, що визначають особливості обігу та обробки персональних даних в Україні. Розроблено науково обгрунтовані пропозиції з удосконалення чинного законодавства України.

Досліджено особисте немайнове право фізичної особи на персональні дані, цивільно-правову охорону права на персональні дані в Україні. Проаналізовано визначення поняття особистого немайнового права фізичної особи на персональні дані з погляду цивільного права, особливості цивільно-правової охорони та правового регулювання відносин у сфері особистого немайнового права фізичної особи на персональні дані. Виявлено особливості реалізації та захисту особистого немайнового права фізичної особи на персональні дані. Проаналізовано здатність персональних даних фізичної особи виступати об'єктом цивільного обороту. Досліджено підстави та умови застосування цивільно-правової відповідальності за порушення права фізичної особи на персональні дані, а також цивільно-правові способи його захисту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення норм ЦК України, Закону України "Про захист персональних даних".

Досліджено проблеми права на доступ до податкової інформації в Україні. Визначено такі поняття, як "податкова інформація", "доступ до податкової інформації". Розглянуто стан наукових досліджень, присвячених праву на доступ до податкової інформації, та виокремлено основні стадії формування цього права у сучасній юридичній доктрині. Класифіковано види доступу до податкової інформації та розкрито особливості інституційного забезпечення права на такий доступ. Проаналізовано міжнародні стандарти правового регулювання права на доступ до податкової інформації, з’ясовано особливості розвитку вітчизняного законодавства щодо цього права в Україні. З метою подальшого вдосконалення права на доступ до податкової інформації в Україні запропоновано ухвалення Концепції формування та розвитку державної інформаційної політики, Інформаційного кодексу України. Запропоновано внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" або ухвалення відповідного спеціалізованого нормативно-правового акта, де чітко визначалися б концептуальні засади реалізації права на доступ до податкової інформації.

Досліджено питання адміністративно-правового забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Обгрунтовано, що Закон України ''Про доступ до публічної інформації'' визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ лише до позапроцесуальної інформації, яка перебуває у розпорядженні суду. Розкрито правову природу права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Визначено поняття та зміст права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Розглянуто види інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Визначено поняття, особливості та структуру механізму забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Охарактеризовано нормативний, інституційний та процедурний елементи механізму забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Досліджено та проаналізовано юридичні гарантії забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду, до яких, зокрема, віднесено гарантії реалізації, гарантії охорони, захисту та гарантії контролю.

The problem of "digital" inequality in the context of e-government in Ukraine are considered and shown that the bridge of the digital divide in Ukrainian society is one of the essential factors of the development of e-government, information society, building democratic society. Argued that the "digital divide" is a problem of the government as the fight against the "digital divide" head state, politics of such a struggle are based on public documents legalized by high-level political commitment formulated containing relevant authorities (the society, international organizations) succeed in overcoming the "digital divide" requires constant updates legislation. Internet access should be a public service.

Розглянуто проблему «цифрової» нерівності у контексті розвитку електронного урядування в Україні та показано, що подолання цифрового розриву в українському суспільстві є одним із необхідних факторів розвитку електронного урядування, інформаційного суспільства, побудови демократичного суспільства. Аргументовано, що «цифрова нерівність» є проблемою державного управління, оскільки боротьбу проти «цифрової нерівності» очолюють держави; політика такої боротьби спирається на легалізовані державні документи високого рівня, які містять сформульовані політичні зобов'язання відповідних органів (перед суспільством, міжнародними організаціями), досягнення успіху у подоланні «цифрової нерівності» вимагає постійних оновлень законодавства. Доступ до мережі Інтернет повинен стати загальнодоступним сервісом.

Рассмотрена проблема «цифрового» неравенства в контексте развития электронного управления в Украине и показано, что преодоление цифрового разрыва в украинском обществе является одним из необходимых факторов развития электронного управления, информационного общества, построения демократического общества. Аргументировано, что «цифровое неравенство» - проблема государственного управления, поскольку борьбу против «цифрового неравенства» возглавляют государства; политика такой борьбы опирается на легализированные государственные документы высокого уровня, которые содержат сформулированные политические обязательства соответствующих органов (перед обществом, международными организациями), достижения успеха в преодолении «цифрового неравенства» требует постоянных обновлений законодательства. Доступ к сети Интернет должен стать общедоступным сервисом.

Проведено дослідження щодо теоретичного обгрунтування державних механізмів забезпечення захисту персональних даних (ПД) в Україні. Визначено перспективні напрями їх розвитку та розроблено науково-практичні рекомендації органам влади за умов трансформації державного управління в Україні. Проаналізовано розвиток законодавства з проблем основних прав і свобод людини та громадянина і з'ясовано, що основною інституцією, яка забезпечує захист прав і свобод людини та громадянина, зокрема і в інформаційній сфері, є саме держава, що внаслідок законодавчої діяльності повинна врегулювати поведінку суб'єктів відносин, пов'язаних з ПД. На основі узагальнення міжнародного досвіду з питань захисту ПД здійснено обгрунтування впливу європейських стандартів, досвіду демократичних країн та їх досягнень на організаційно-правовий механізм захисту ПД в Україні. Удосконалено систему принципів із захисту ПД. Здійснено класифікацію ПД за критерієм захисту та режиму доступу до ПД. Розкрито поняття груп і категорій ПД, сутність обмеження доступу до ПД. Обгрунтовано основні вимоги до процесів збирання, зберігання, використання, передачі й обробки ПД в Україні. Запропоновано класифікацію основних правопорушень власників та розпорядників баз ПД. Зроблено висновок, що забезпечення балансу прав людини, суспільства та держави можливе за допомогою визначених державних механізмів захисту ПД. Ці механізми забезпечують інформаційний захист і складають комплексну систему організаційно-правового і техніко-технологічного захисту.

Досліджено питання захисту права фізичної особи на ознайомлення з особистими паперами (ОП), які передані до фонду бібліотек або архівів. Здійснено аналіз права особи на недоторканність особистої документації й його узгодження з правом інших осіб на проведення наукових досліджень. Висловлено пропозицію щодо запровадження критеріїв класифікації ОП з точки зору співвідношення публічного інтересу в одержанні інформації, прав та інтересів особи, недоторканність приватного життя якої знаходиться під загрозою внаслідок розголошення певних даних. Запропоновано механізм цивільно-правового захисту права фізичної особи на ознайомлення з ОП, переданими до фонду бібліотек або архівів і шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства.

Проаналізовано проблемні аспекти співвідношення права людини на захист персональних даних і права на інформацію. Розглянуто питання гармонізації публічної потреби у свободі інформації й права кожного на збереження таємниці. Запропоновано заходи, спрямовані на забезпечення доступу до певних видів інформації, щодо якої існує конфлікт приватних і публічних інтересів.