Індекс рубрикатора НБУВ: Х849(4УКР)031 + Ч62к1

Рубрики:

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методи посилення державного впливу на розвиток інформаційного потенціалу регіонів, а також засоби формування і реалізації програм інформаційно-комп'ютерного забезпечення облдержадміністрацій (на прикладі Луганщини).

Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо розвитку механізмів формування та реалізації державної політики України у сфері розвитку інформаційного суспільства (ІС). Проаналізовано поняття "інформаційне суспільство" як провідну ідею сучасного етапу державотворення. Запропоновано розглядати державне управління розбудовою ІС як управління перевагами та ризиками постіндустріального розвитку. Показано, що сприяння держави розвитку ІС змінює водночас і характер самої держави, вимоги до кадрового потенціалу публічної служби та технологій державно-управлінської діяльності. З'ясовано, що окрім потенційних переваг розбудови національного ІС в Україні існують можливі негативні наслідки суспільного розвитку, пов'язані з інформатизацією. Визначено систему завдань органам державної влади та місцевого самоврядування щодо мінімізації екологічних і соціальних ризиків українського соціуму в процесі його інтеграції до глобального ІС.

Досліджено адміністративно-правові засади доступу громадян до публічної інформації (ПІ). Визначено історичні етапи становлення та розвитку правових засобів забезпечення доступу громадян до ПІ. З'ясовано стан правового регулювання та міжнародно-правові стандарти доступу громадян до ПІ. Здійснено аналіз стану та розроблено перспективи розвитку права громадян на доступ до ПІ. Визначено особливості застосування правових засобів у доступі громадян до ПІ в сфері діяльності органів державної влади. Досліджено порядок та особливості застосування заходів юридичної відповідальності за порушення права на доступ громадян до інформації органів державної влади. Розкрито шляхи вдосконалення практики організаційно-правового забезпечення доступу громадян до ПІ в Україні. Розроблено пріоритетні напрями державної інформаційної політики у сфері забезпечення доступу до ПІ та визначено шляхи організаційно-правового удосконалення доступу громадян до ПІ.

З'ясовано сутність, зміст і правову природу права громадян на інформацію. Визначено місце права громадян на інформацію в адміністративно-правовому статусі громадянина. Досліджено етапи історичного становлення та сучасний стан нормативного забезпечення права громадян на інформацію. Встановлено суб'єкти публічної адміністрації, що забезпечують реалізацію права громадян на інформацію. Охарактеризовано адміністративні процедури реалізації права громадян на інформацію, зокрема адміністративні процедури розгляду звернень громадян та адміністративні процедури розгляду запитів на інформацію. Розглянуто особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності суб'єктів публічної адміністрації за порушення законодавства у сфері доступу громадян до інформації. Сформульовано ряд конкретних пропозицій теоретичного та практичного характеру щодо вдосконалення законодавства у сфері реалізації прав громадян на інформацію, а також відповідних наукових концепцій.

Наведено результати комплексного дослідження кримінально-правової охорони інформаційної приватності в Україні. Розкрито зміст і обсяг поняття інформаційної приватності, проаналізовано історичний та зарубіжний досвід кримінально-правової охорони інформаційної приватності. Здійснено розмежування складів злочинів, що посягають на інформаційну приватність з іншими посяганнями, предметом яких є інформація про особу. У контексті дослідження практики Європейського суду з прав людини визначено межі права на інформаційну приватність, проаналізовано підстави доступу до приватної інформації та регламентації такої інформації в національному законодавстві. На основі дослідження об'єктивних та суб'єктивних ознак складів злочинів, що посягають на інформаційну приватність, обгрунтовано необхідність вдосконалення законодавчої регламентації відповідальності за відповідні посягання.

Досліджено питання адміністративно-правового забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Обгрунтовано, що Закон України ''Про доступ до публічної інформації'' визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ лише до позапроцесуальної інформації, яка перебуває у розпорядженні суду. Розкрито правову природу права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Визначено поняття та зміст права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Розглянуто види інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Визначено поняття, особливості та структуру механізму забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Охарактеризовано нормативний, інституційний та процедурний елементи механізму забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду. Досліджено та проаналізовано юридичні гарантії забезпечення реалізації права громадян на доступ до інформації, що перебуває у розпорядженні суду, до яких, зокрема, віднесено гарантії реалізації, гарантії охорони, захисту та гарантії контролю.

The problem of "digital" inequality in the context of e-government in Ukraine are considered and shown that the bridge of the digital divide in Ukrainian society is one of the essential factors of the development of e-government, information society, building democratic society. Argued that the "digital divide" is a problem of the government as the fight against the "digital divide" head state, politics of such a struggle are based on public documents legalized by high-level political commitment formulated containing relevant authorities (the society, international organizations) succeed in overcoming the "digital divide" requires constant updates legislation. Internet access should be a public service.

Розглянуто проблему «цифрової» нерівності у контексті розвитку електронного урядування в Україні та показано, що подолання цифрового розриву в українському суспільстві є одним із необхідних факторів розвитку електронного урядування, інформаційного суспільства, побудови демократичного суспільства. Аргументовано, що «цифрова нерівність» є проблемою державного управління, оскільки боротьбу проти «цифрової нерівності» очолюють держави; політика такої боротьби спирається на легалізовані державні документи високого рівня, які містять сформульовані політичні зобов'язання відповідних органів (перед суспільством, міжнародними організаціями), досягнення успіху у подоланні «цифрової нерівності» вимагає постійних оновлень законодавства. Доступ до мережі Інтернет повинен стати загальнодоступним сервісом.

Рассмотрена проблема «цифрового» неравенства в контексте развития электронного управления в Украине и показано, что преодоление цифрового разрыва в украинском обществе является одним из необходимых факторов развития электронного управления, информационного общества, построения демократического общества. Аргументировано, что «цифровое неравенство» - проблема государственного управления, поскольку борьбу против «цифрового неравенства» возглавляют государства; политика такой борьбы опирается на легализированные государственные документы высокого уровня, которые содержат сформулированные политические обязательства соответствующих органов (перед обществом, международными организациями), достижения успеха в преодолении «цифрового неравенства» требует постоянных обновлений законодательства. Доступ к сети Интернет должен стать общедоступным сервисом.

Досліджено питання захисту права фізичної особи на ознайомлення з особистими паперами (ОП), які передані до фонду бібліотек або архівів. Здійснено аналіз права особи на недоторканність особистої документації й його узгодження з правом інших осіб на проведення наукових досліджень. Висловлено пропозицію щодо запровадження критеріїв класифікації ОП з точки зору співвідношення публічного інтересу в одержанні інформації, прав та інтересів особи, недоторканність приватного життя якої знаходиться під загрозою внаслідок розголошення певних даних. Запропоновано механізм цивільно-правового захисту права фізичної особи на ознайомлення з ОП, переданими до фонду бібліотек або архівів і шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства.