Науково обгрунтовано положення, висновки та пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання раціонального використання земельних ресурсів в Україні. Запропоновано визначення дефініції поняття "державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів". Розкрито суть поняття "земельна реформа" та розроблено пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з правового забезпечення земельної реформи в Україні. Проаналізовано сучасний стан державного регулювання у даній сфері. Конкретизовано шляхи вдосконалення управління земельними ресурсами. Вдосконалено підхід до розширення владних повноважень органів державного управління даними ресурсами. Обгрунтовано необхідність розробки концепції цього управління на регіональному рівні.

Розкрито проблеми забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель в Україні. Проаналізовано правову природу, юридичні ознаки, функції та різновиди даних вимог, розглянуто питання правового регулювання їх забезпечення, а також юридичну відповідальність за правопорушення в даній сфері. Визначено особливості вимог екологічної безпеки, що повинні бути забезпечені в процесі приватизації земель в країні, як правової категорії, та наведено її юридичну дефініцію. Вивчено інституційно-функціональне та нормативно-правове забезпечення відповідних вимог на рівні національного законодавства. Запропоновано зміни та доповнення до чинного законодавства щодо запровадження дієвого механізму забезпечення вимог екологічної безпеки в процесі приватизації земель.

Здійснено комплексне дослідження історико-правових засад становлення та розвитку охорони лісів на території сучасної України та країн СНД (на прикладі Російської Федерації, Республіки Білорусь та Казахстан). Сформульовано та розкрито юридичний зміст понять "правова охорона лісів", "правовий захист лісів", виокремлено спільні ознаки та підстави відмежування цих правових категорій. Проведено порівняльний аналіз правової охорони лісів в Україні та країнах СНД (досліджено структуру та повноваження органів державного управління в галузі охорони лісів; проаналізовано основні функції державного управління, спрямовані на здійснення правової охорони лісів). Запропоновано визначення поняття "лісопорушення" як підстави юридичної відповідальності. Зроблено теоретичні висновки, окреслено проблеми, які потребують вирішення та сформульовано пропозиції щодо змін чинного законодавства, що дозволить вдосконалити правове регулювання охорони лісів в Україні.

Досліджено правову природу, ознаки та поняття припинення права приватної власності на земельну ділянку у значенні правового результату і юридичного процесу. Розрито суть поняття, правовий зміст, ознаки та критерії відмежування юридичних явищ - випадку, підстави, умови, порядку припинення права приватної власності на земельну ділянку. Наведено класифікацію випадків і підстав припинення права приватної власності на земельну ділянку. Визначено його правовий механізм та здійснено аналіз у найбільш розповсюджених й актуальних випадках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)110 + Х839(4УКР)112

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)112.109 + Х859(4УКР)110

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)110.09

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне дослідження питань правового регулювання ландшафтного використання й охорони земель в Україні. Проаналізовано поняття, ознаки та характерні риси ландшафтного підходу до регулювання земельних відносин. Визначено юридичну природу "ландшафтного використання та охорони земель". Досліджено правові форми використання земель на різних ландшафтах. З'ясовано сутність правового забезпечення планування у сфері ландшафтного використання земель. Обгрунтовано пропозиції щодо необхідності доповнення норм чинного земельного законодавства України положеннями з забезпечення ландшафтного використання й охорони земель.

Розкрито поняття й особливості земельних відносин як об'єкта адміністративно-правового регулювання. З'ясовано сутність, принципи та завдання державного контролю у сфері земельних відносин. Охарактеризовано об'єкт і предмет державного контролю у цій сфері, визначено суб'єктивний склад контролюючих суб'єктів та особливості їх адміністративно-правового статусу. Проаналізовано види та форми державного контролю у сфері земельних відносин, з'ясовано процедури його здійснення й охарактеризовано організаційні засади.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)112.1 + Х859(4УКР)11

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексне дослідження теоретико-прикладних проблем системи аграрних майнових правовідносин приватних сільськогосподарських підприємств. Досліджено правову природу даних відносин, а також розкрито суть аграрних майнових правовідносин як системного явища. Запропоновано виділення аграрної майнової правосуб'єктності. Визначено систему родових об'єктів аграрних майнових правовідносин. За цього визначено кваліфікаційні ознаки зазначених об'єктів. Розглянуто правове становище приватних сільськогосподарських підприємств як суб'єктів даних правовідносин диференційовано за кожною організаційно-правовою формою таких підприємств. Досліджено правовий режим майна кожного з видів приватно-орендних підприємств як бази їх аграрних майнових правовідносин. Розроблено напрями вдосконалення аграрного законодавства, що врегульовує аграрні майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств.

Розглянуто особливості механізму правового регулювання земельних відносин, функції та компетенцію органів державної влади та місцевого самоврядування щодо використання й охорони земель. Викладено заходи правової охорони земель, що приймаються державними органами. Визначено правовий режим земель різного цільового призначення, висвітлено правові засади та способи вирішення земельних спорів. Розкрито суть поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення. Наведено методи здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.

Рассмотрены особенности механизма правового регулирования земельных отношений, функции и компетенция органов государственной власти и местного самоуправления по использованию и охране земель. Изложены мероприятия правовой охраны земель, которые принимаются государственными органами. Определен правовой режим земель различного целевого назначения, освещены правовые основы и способы решения земельных споров. Раскрыта сущность понятия юридической ответственности за земельные правонарушения. Приведены методы осуществления государственного контроля за использованием и охраной земель.

Проаналізовано теоретичні проблеми аграрних відносин. Надано характеристику окремих видів відносин, що входять до складу предмета аграрного права: майнових, соціального розвитку сільських територій, трудових, сталого розвитку сільських територій. Досліджено структуру вказаних відносин, їх об'єкти та суб'єкти. Для визначення правового статусу сільських населених пунктів та основних принципів забезпечення мінімальних соціальних стандартів життя в них обгрунтовано доцільність прийняття відповідного закону. Зазначено, що відносини соціального розвитку села мають бути спрямовані на здійснення державної підтримки сільських територій з метою створення сприятливих умов для проживання в них. Особливої уваги потребують ті місцевості, які є найбільш слабкими в економічному відношенні (депресивні, трудонедостатні) або ті з них, що мають особливі природні умови (гірські, поліські) та окремий правовий статус (ті, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи). До таких відносин необхідно включати відносини, спрямовані на підвищення рівня медичного, побутового та торгівельного обслуговування сільського населення, покращання умов праці та відпочинку тощо.

Визначено особливості інституційних елементів державної реєстрації прав на земельні ділянки (ДРП ЗМ) в організаційно-правовому аспекті. Охарактеризовано права й обов'язки уповноважених державних органів, суб'єктів реєстраційного провадження щодо питання формування та реалізації правової політики у сфері ДРП ЗМ. Зазначено спільні та відмінні риси вказаних органів у Німеччині та в Україні. Доведено, що окремі організаційно-правові питання в цій сфері відносин в Україні потребують законодавчого й організаційно-правового вдосконалення. Визначено, що результатом ефективного формування та реалізації державної правової політики у сфері реєстрації прав є забезпечення належного рівня безпеки для землевласників і землекористувачів. Окреслено напрями вдосконалення адміністративно-правових відносин у сфері ДРП ЗМ. На основі аналізу теоретичного доробку науковців, практики реєстраційної діяльності в Україні розроблено організаційно-правові заходи удосконалення та впорядкування зазначених відносин.

Досліджено питання розвитку та сучасного стану правового регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах України. Висвітлено основні етапи формування правового регулювання земельних відносин у містах. Проаналізовано поняття та склад земель житлової та громадської забудови. Досліджено правові форми використання таких земель за умов включення міських земель до ринкового обігу. Визначено особливості управління землями цієї категорії. На підставі матеріалів практики розглянуто основні види та причини порушень земельного та природоохоронного законодавства за умов використання земель у містах, шляхи їх подолання. Сформульовано конкретні рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про використання земель житлової та громадської забудови у містах.

Проаналізовано зміст і наслідки державної стратегії в контексті вирішення питання земельної власності в Україні у 90-х рр. XX ст.

Здійснено історико-правовий аналіз розвитку законодавства у сфері забезпечення зонування земель (ЗЗ) у межах населених пунктів (НП). Сформульовано юридичний зміст дефініції "зонування земель у межах населених пунктів" та проведено відмежування від інших суміжних категорій. Визначено ознаки та особливості ЗЗ у межах НП. Здійснено земельно-правову характеристику ЗЗ у межах НП як елемента економіко-правового механізму та екологічного чинника. Розглянуто специфіку наступних видів зонування: природно-сільськогосподарського, функціонального, кадастрового, економіко-планувального, екологічного. Доведено, що ЗЗ у межах НП є перспективною специфічною формою планування територій, способом деталізації основного цільового призначення, функцією державного управління. Проаналізовано особливості суб'ектно-об'ектного складу відповідних правовідносин, розглянуто підстави виникнення, здійснення та припинення правовідносин у зазначеній сфері. Здійснено порівняльно-правовий аналіз ЗЗ за законодавством України та інших країн. Виявлено прогалини в чинному законодавстві та надано окремі обгрунтовані пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання відповідної групи суспільних відносин.

Досліджено правову природу, ознаки та юридичні поняття екологічної безпеки за умов планування та забудови міст України. Обгрунтовано наявність комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки. На підставі дослідження практики застосування екологічного та містобудівного законодавства розроблено організаційні засади правового механізму забезпечення безпеки у плануванні та забудові міст України. Визначено особливості застосування еколого-правової відповідальності у містобудівній діяльності.

Висвітлено основні правові засади оренди земель сільськогосподарського призначення (СГП), яка у процесі проведення земельної й аграрної реформ стала одним з головних видів землекористування. Наведено юридичну характеристику даної пріоритетної категорії земель у складі земель України. Розглянуто оренду земель як правову форму землевикористання. Розкрито зміст поняття та визначено умови договору оренди земельної ділянки СГП. Проаналізовано законодавство України про оренду земель.

Освещены основные правовые основы аренды земель сельскохозяйственного назначения (СХН), которая при проведении земельной и аграрной реформ стала одним из главных видов землепользования. Приведена юридическая характеристика данной приоритетной категории земель в составе земель Украины. Рассмотрена аренда земель как правовая форма землепользования. Раскрыто содержание понятия и определены условия договора аренды земельного участка СХН. Проанализировано законодательство Украины об аренде земель.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)124 + Х859(4УКР)11

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ