Обгрунтовано теоретичні положення і розроблено практичні рекомендації з удосконалення механізмів державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування в Україні. Розкрито сутність державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування, узагальнено теоретичні основи функціонування механізмів такого регулювання. Ообгрунтовано концептуальні підходи до державного регулювання земельних відносин у процесі планування та забудови території за кордоном. Розкрито становлення системи державного регулювання земельних відносин у сфері містобудування в Україні, здійснено аналіз функціонування його правового механізму, виявлено особливості адміністративно-організаційного механізму державного регулювання земельних відносин за умов планування та забудови території. Сформульовано концептуальні положення стратегії розвитку системи державного контролю у сфері містобудування в Україні, визначено сучасні підходи до вдосконалення правового механізму державного регулювання земельних відносин у цій сфері, обгрунтовано напрями вдосконалення адміністративно-організаційного механізму державного регулювання земельних відносин у процесі планування та забудови територій.

Комплексно теоретично досліджено правове регулювання виникнення земельних прав, охарактеризовано його ознаки, підстави, умови та аналіз процедури виникнення цих прав, а також історії розвитку відповідного правового інституту. З'ясовано історичні аспекти розвитку законодавства щодо виникнення земельних прав. Розкрито правову природу земельної ділянки як об'єкта цих прав. З'ясовано особливості формування земельних ділянок. Досліджено правову природу державної реєстрації земельних прав, установлено особливості виникнення речових, зобов'язальних та обмежених прав на землю. Проведено науково-теоретичний аналіз поняття й юридичної природи підстав виникнення земельних прав, здійснено їх наукову класифікацію. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів земельного законодавства України з метою вдосконалення правового регулювання виникнення земельних прав.

Визначено зміст і наукові підходи до визначення сталого розвитку сільських територій (СРСТ), запропоновано "сталий розвиток сільських територій" визначати як комплексний, основоположний принцип аграрного права, визначено та розглянуто спеціальні принципи такого розвитку. Охарактеризовано нормативно-правову базу, що відображає історичний розвиток законодавства у сфері СРСТ. Розглянуто питання програмного забезпечення СРСТ. Основну увагу зосереджено на розкритті та вдосконаленні правового забезпечення СРСТ в контексті екологічної, соціальної та виробничої сфер. На основі вітчизняного й зарубіжного досвіду розкрито фактори, які впливають на ефективність організаційно-правового та фінансово-правового забезпечення СРСТ. Виявлено існуючі недоліки в законодавстві, що регулює відносини, які складаються на шляху до СРСТ в Україні, та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання цих відносин.

Здійснено комплексне дослідження історико-правових засад становлення та розвитку охорони лісів на території сучасної України та країн СНД (на прикладі Російської Федерації, Республіки Білорусь та Казахстан). Сформульовано та розкрито юридичний зміст понять "правова охорона лісів", "правовий захист лісів", виокремлено спільні ознаки та підстави відмежування цих правових категорій. Проведено порівняльний аналіз правової охорони лісів в Україні та країнах СНД (досліджено структуру та повноваження органів державного управління в галузі охорони лісів; проаналізовано основні функції державного управління, спрямовані на здійснення правової охорони лісів). Запропоновано визначення поняття "лісопорушення" як підстави юридичної відповідальності. Зроблено теоретичні висновки, окреслено проблеми, які потребують вирішення та сформульовано пропозиції щодо змін чинного законодавства, що дозволить вдосконалити правове регулювання охорони лісів в Україні.

Запропоновано визначення поняття земельно-правового нормування, з'ясовано його основні правові ознаки. Встановлено юридично значимі елементи земельно-правового нормування, його стадії, наведено класифікаційні критерії нормування як засобу правового регулювання земельних відносин, запропоновано періодизацію його розвитку. Охарактеризовано стан правового забезпечення земельно-правового нормування, наведено пропозиції щодо його удосконалення, зокрема, у формі стандартизації, у сфері містобудування, у галузі забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення. Запропоновано створити в Україні систему землевпорядного нормування, соціально спрямованого на забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель.

Досліджено основні етапи розвитку законодавства з питань контролю за використанням і охороною земель у нашій країні. На підставі аналізу юридичної літератури, законодавства України та практики його застосування наведено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання контрольної діяльності у даній галузі. Обгрунтовано доцільність створення Державної служби стосовно охорони родючості грунтів у складі Міністерства аграрної політики України та запропоновано надання їй статусу державної влади, а також прийняття Закону України "Про Державну службу охорони родючості грунтів". Наведено пропозицію щодо необхідності прийняття закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" у новій редакції під назвою "Закон України "Про державний і самоврядний контроль за використанням та охороною земель", що передбачає врегулювання порядку здійснення самоврядного та громадського контролю за використанням та охороною земель, повноваження рад щодо здійснення такого контролю, правовий статус органів, які здійснюватимуть контроль у даній сфері, а також порядок призначення громадських інспекторів та їх повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Комплексно висвітлено сучасні теоретичні та практичні проблеми правового регулювання розв'язання земельних спорів. Проведено історико-правовий аналіз становлення та розвитку законодавства стосовно цих спорів. Розкрито зміст, суть, ознаки й особливості земельного спору, співвідносність його з земельним конфліктом за умов реформування земельних відносин, наведено їх класифікацію. Проаналізовано співвіднесення судового й позасудового порядків розв'язання земельних спорів, розглянуто й обгрунтовано переваги кожного з них. Наведено аргументи щодо необхідності створення у судовій системі України спеціалізованих земельних судів. Розв'язання земельних спорів визначено як найголовнішу гарантію забезпечення земельних прав, оскільки належне їх розв'язання поновлює порушені права суб'єктів земельних правовідносин, що є відображенням гарантій реалізації земельних прав та інтересів.

Розкрито суть поняття земельних відносин, досліджено їх місце серед інших суспільних відносин (економічних, екологічних, цивільних, адміністративних). Проаналізовано механізм адміністративно-правового регулювання земельних відносин. Запропоновано поняття та класифікацію засобів адміністративно-правової охорони даних відносин. Розглянуто особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у дослідженій сфері. Висвітлено суть та підстави цієї відповідальності. Подано юридичну характеристику адміністративних правопорушень у сфері земельних відносин. Розглянуто особливості провадження у справах про дані правопорушення. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення ряду законодавчих норм, якими визначаються склади адміністративних проступків у сфері земельних відносин.

Дисертація присвячена дослідженню актуальних теоретичних проблем правового регулювання земельних відносин в сучасних умовах. Аналізуються питання, пов'язані із здійсненням земельної реформи з врахуванням формування ринкових відносин. Розглядаються правові форми реалізації земельних інтересів, гарантії земельних прав і надаються рекомендації щодо удосконалення земельного законодавства.

Особлива увага приділена договорам, що забезпечують нормальний розвиток аграрного виробництва (рослинництва, тваринництва, реалізації сільськогосподарської продукції, матеріально-технічного забезпечення та ін.). Наводяться рекомендації про шляхи удосконалення законодавства про договори в АПК і правових гарантій їх належного виконання.

На підставі аналізу теоретичного доробку представників аграрно-правової науки та аграрного права України висвітлено процес становлення та розвитку науки аграрного права, розглянуто її зміст, структуру, взаємозв'язок з іншими правовими науками. Зазначено загальнотеоретичні засади науки аграрного права України, визначено її поняття та характерні ознаки, обгрунтовано значення аграрного законодавства для становлення та розвитку аграрно-правової науки. Охарактеризовано різні наукові підходи до визначення поняття аграрного права як галузі права. Обгрунтовано науково-правові засади аграрної реформи. Досліджено наукові проблеми розвитку нових правових інститутів аграрного права України. З'ясовано пріоритетні напрями розвитку науки аграрного права України на сучасному етапі.

Виявлено особливості еволюції та розвитку правового режиму землі як об'єкта інвестиційного розвитку України. Показано, що впродовж усього періоду проведення в Україні земельної реформи як складової економічних перетворень правове регулювання земельних і пов'язаних з ними інших суспільних відносин у сфері інвестиційної діяльності здійснюється у різних правових площинах - земельно-правовій та інвестиційно-правовій, кожна з яких має свій об'єктний та суб'єктний склад і зміст.

Досліджено основи просторового планування та розвиток територій у населених пунктах та за їх межами за сучасних умов реформування земельних відносин. Розкрито процес регулювання використання територій, який полягає у розробці й провадженні землевпорядної документації. Описано, як проводиться планування розвитку населених пунктів і сільських територій через землевпорядні та містобудівні схеми, проекти, генплани, зонування тощо.

Розкрито суть понять "земельна ділянка як об'єкт відчуження" і "відчуження земельної ділянки". Проаналізовано законодавство України й іноземних держав щодо відчуження земельних ділянок з метою розробки відповідних пропозицій. Розглянуто специфіку правового регламентування відчуження земельних ділянок у напрямку забезпечення збереження цільового призначення земель, запобігання концентрації великої кількості земельних масивів в одного власника та спекуляції землею, а також щодо поєднання власника земельної ділянки й сільськогосподарського виробника в одній особі. Виявлено особливості правового регулювання визначення ціни земельних ділянок за умов їх відчуження. Досліджено правові питання державної реєстрації прав на землю за цих умов. З'ясовано особливості правової регламентації окремих видів відчуження земельних ділянок, а саме: відчуження землі на конкурентних засадах, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність і земельних ділянок комунальної власності в державну, відчуження землі іноземним особам.

Досліджено юридичну природу та механізм правового забезпечення прав на землю в Україні. На основі ознак реєстрації прав на землю надано визначення даної категорії. Проаналізовано структуру правовідносин у сфері реєстрації прав на землю, проведено диференціацію та класифікацію видів зазначеної реєстрації, а також здійснено порівняльний аналіз законодавства України у сфері реєстрації прав на землю із законодавством інших країн. На підставі результатів аналізу інституційно-функціонального, процесуально-правового забезпечення даної реєстрації, а також правових актів щодо юридичної відповідальності у зазначеній сфері, доведено необхідність прийняття нормативно-правового акту запропонованої структури - Закону України "Про реєстрацію прав на землю" та доцільність внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів (Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні порушення тощо).

В дисертації характеризується фермерський рух в Україні як породження аграрної реформи. Розглядається законодавча регламентація нового суб'єкта аграрних відносин - селянського (фермерського) господарства; досліджуються його специфічні юридичні ознаки; дається визначення поняття цього господарства та розкривається відмінність його від інших аграрних суб'єктів. Детально аналізується порядок створення селянського (фермерського) господарства; його закономірні особливості тісно пов'язуються з правовими засадами діяльності селянських (фермерських) господарств. Підкреслюється особлива роль земельних правовідносин у цих процесах та показано порядок їх припинення. Обгрунтовуються пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, яке стосується селянських (фермерських) господарств в Україні.

Висвітлено конституційно-правові перспективи врегулювання земельних юрисдикційних правовідносин, проблеми реалізації права на земельну частку (пай), особливості права власності на земельні ділянки іноземців в Україні. Розкрито правові засади припинення права приватної власності на земельну ділянку у випадку її конфіскації за рішенням суду. Розглянуто питання соціального захисту громадян за надзвичайних екологічних ситуацій. Проаналізовано розвиток теорії інформаційного права.

Освещены конституционно-правовые перспективы урегулирования земельных юрисдикционных правоотношений, проблемы реализации права на земельную часть (пай), особенности права собственности на земельные участки иностранцев в Украине. Раскрыты правовые основы приостановления права частной собственности на земельный участок в случае его конфискации по решению суда. Рассмотрены вопросы социальной защиты граждан при чрезвычайных экологических ситуациях. Проанализировано развитие теории информационного права.

Розглянуто правові питання аграрної політики та реформи в Україні, роздержавлення економіки, приватизації державного майна та землі, трансформації колгоспної власності у власність колективних сільськогосподарських підприємств, а останніх - у власність фермерських, сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів, інших приватних форм сільськогосподарського виробництва. Висвітлено правові питання паювання землі колективних сільськогосподарських підприємств, оренди земельних ділянок, а також питання організації та діяльності сільськогосподарських товаровиробників за умов ринкової економіки, кооперації, інвестиційних та договірних відносин, протидії злочинності в АПК.

Рассмотрены правовые вопросы аграрной политики и реформы в Украине, разгосударствления экономики, приватизации государственного имущества и земли, трансформации колхозной собственности в собственность коллективных сельскохозяйственных предприятий, а последних - в собственность фермерских, сельскохозяйственных производственных и обслуживающих кооперативов, других частных форм сельскохозяйственного производства. Освещены правовые вопросы паевания земли коллективных сельскохозяйственных предприятий, аренды земельных участков, а также вопросы организации и деятельности сельскохозяйственных товаропроизводителей в условиях рыночной экономики, кооперации, инвестиционных и договорных отношений, противодействия преступности в АПК.

Розглянуто проблеми науково-правового забезпечення, організації та практичного здійснення заходів щодо реформування земельних відносин в Україні. Проаналізовано перші законодавчі акти земельної реформи, а також нормативно-правові акти у галузі регулювання земельних відносин. Обгрунтовано необхідність зміни земельного ладу в державі.

Рассмотрены проблемы научно-практического обеспечения, организации и практического осуществления мер по реформированию земельных отношений на Украине. Проанализированы первые законодательные акты земельной реформы, а также нормативно-правовые акты в области регулирования земельных отношений. Обоснована необходимость изменения земельного строя в государстве.

Розглянуто питання правового регулювання створення та функціонування селянських (фермерських) господарств, забезпечення дотримання законодавства про працю під час перетворення колективних сільськогосподарських підприємств в інші агрогосподарські формування. Висвітлено проблеми паювання технічних засобів і іншого майна в аграрному секторі економіки України, обмеження права власності на землі сільськогосподарського призначення, забезпечення організації юридичного обслуговування аграрних підприємств.

Рассмотрены вопросы правового регулирования создания и функционирования сельских (фермерских) хозяйств, обеспечения соблюдения законодательства о труде при преобразованиях коллективных сельскохозяйственных предприятий в другие агрохозяйственные формирования. Освещены проблемы паевания технических средств и другого имущества в аграрном секторе экономики Украины, ограничения права собственности на земли сельскохозяйственного предназначения, обеспечения организации юридического обслуживания аграрных предприятий.