Проаналізовано 500 актів судово-медичної експертизи й історій хвороби. Для організації заходів з метою профілактики ДТП вивчено категорії учасників загиблих у ДТП, проаналізовано підвищені групи ризику за віковою і статевою ознакою. Одним з важливих факторів, який впливає на смертність постраждалих, є термін та якість першої допомоги та першої медичної допомоги. Для підвищення якості надання медичної допомоги вивчений характер травми та її тяжкість, якість надання медичної допомоги на етапах транспортування і терміни доставки постраждалих до лікувальних установ, їх рівень. Виявлено, що серед загиблих в ДТП питома вага постраждалих з травмою опорно-рухового апарату досягає 60 %. Причиною смерті у цих постраждалих в 46 % послужила черепно-мозкова травма, в 44 % масивна крововтрата і жирова емболія через переломи кісток тазу та довгих кісток скелета. Аналіз статистичних показників смертності постраждалих в ДТП показав, що проблема дорожньо-транспортного травматизму та боротьба з його тяжкими соціальними наслідками - смертністю та інвалідністю на сучасному етапі є одним з головних питань державної політики, і вимагає комплексного міжвідомчого підходу, із залученням усіх систем і організацій.

Наведено кримінологічну характеристику автотранспортних злочинів, що пов'язані з загибеллю людей або тяжким тілесним ушкодженням і передбачені другою та третьою частинами 286 ст. Kримінального кодексу України. Розглянуто історичний аспект кримінально-правової охорони безпеки дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів особами, які ними керують. Надано кримінологічне обгрунтування виокремлення автотранспортної злочинності. Встановлено характерні риси та властивості особи автотранспортного злочинця. Визначено специфіку причин та умов, що призвели до настання тяжких наслідків. Проаналізовано загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, передбаченим зазначеними частинами 286 ст. Кримінального кодексу України. Узагальнено досвід країн ЄС та США з метою запровадження передових заходів запобігання таким злочинам.

Здійснено кримінологічну характеристику злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (БДР) та експлуатації пасажирського автотранспорту. Розглянуто методологічний аспект кримінологічного аналізу охорони БДР та експлуатації в сфері пасажирських перевезень. Надано кримінологічне обгрунтування безпеки на пасажирському автотранспорті. Визначено кількісно-якісні показники злочинних порушень правил БДР та експлуатації пасажирського автомобільного транспорту. Досліджено характерні риси злочинця. З'ясовано причини й умови, що сприяють вчиненню цих злочинів, а також визначено напрями з удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо їх запобігання.

Досліджено процес становлення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. З'ясовано поняття, сутність та зміст адміністративного провадження у зазначеній сфері, запропоновано визначення цього провадження. Здійснено аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, норми яких регулюють адміністративне провадження цієї сфери суспільних відносин. Визначено систему суб'єктів, які беруть участь у забезпеченні цього провадження, висвітлено їх повноваження, наголошено на необхідності удосконалення їх правового статусу. Розглянуто перелік основних юридичних доказів та процедурних особливостей такого провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Проаналізовано зарубіжний досвід у цій сфері, сформульовано авторське бачення шляхів подальшого вдосконалення спеціального законодавства, розроблено відповідний перелік змін і доповнень до чинної нормативної бази.