Показується вплив суспільно небезпечних діянь (дій, бездій) на кваліфікацію злочинів, передбачених статтями 221 - 225, 227¹, 227², 228² - 229⁸, 229¹¹ - 229²⁰ КК України. Розглядаються проблеми, які виникають у практичній діяльності органів внутрішніх справ внаслідок неконкретизації окремих форм розкрадання в диспозиціях зазначених статей. Даються пропозиції щодо вирішення цих проблем.

В монографии освещен криминологический аспект борьбы с угоном автотранспортных средств. На основе материалов конкретно-социологических исследований определяется криминологическая характеристика личности виновного в совершении угона автотранспортного средства, выяснены особенности, характеризующие личность потерпевшего, проанализированы основные причины и условия, способствующие совершению угонов автотранспортных средств и определены основные меры, направленные на их предупреждение. Автор вносит ряд предложений по совершенствованию нормативно-правовых актов, касающихся такого преступления, как угон автотранспортных средств.

В уголовно-, международно-, организационно-правовом и криминологическом аспектах исследованы проблемы наркотизма и антинаркотизма. Доминирующий аспект - уголовно-правовой. Работа содержит определения наркотизма и антинаркотизма, фундаментально-прикладные положения об объекте и предмете, объективной стороне и субъективных признаках преступлений, связанных с наркотическими средствами. Показаны особенности криминологической характеристики этих преступлений и совершающих их лиц в современных условиях и вычленены тенденции наркотизма. Дан анализ состоявшихся в ХХ веке международных форумов по проблемам наркотизма и определены тенденции реагирования мирового общества на это негативное социальное явление. Раскрываются организационные меры преодоления наркотизма.

Дисертацію присвячено кримінально-правовим проблемам відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та проблемам запобігання наркоманії і незаконному обігу наркотиків. Уперше в Україні досліджені такі комплексні проблеми, як наркоманія і права людини, незаконний обіг наркотиків і відмивання грошей, визначені напрями вдосконалення законодавства в даній сфері. Запропоновано класифікацію злочинів, пов'язаних з наркоманією, за родовим об'єктом. Обгрунтовано науковий прогноз шляхів декриміналізації (криміналізації) певного кола діянь, пов'язаних з наркотиками.

Досліджуються питання, пов'язані з криміналістичною характеристикою, виявленням, плануванням і організацією розслідування, слідчими ситуаціями, особливостями провадження окремих слідчих дій при розслідуванні контрабанди. Результатом дослідження є формулювання пропозицій, спрямованих на вдосконалення діяльності митних та правоохоронних органів у боротьбі з контрабандою.

Аналізуються склади злочинів, передбачені статтями 221 - 225, 227¹, 228² - 229⁸, 229¹¹ - 229²⁰ КК України, визначаються їх види, даються позначення. На основі співставлення їх зі злочинами, які розташовані в главі І і ХІ КК України, виводяться поняття злочинів, які посягають на спеціальну і загальну безпеку.

Аналізуються поняття злочинів з матеріальним і формальним складом. Робиться висновок, що у злочинах з формальним складом постають суспільно небезпечні наслідки, але тільки у вигляді злочинного результату. Показано чотири рівні причинного зв'язку в формальних складах злочинів, які підтверджують настання злочинного результату.

Даються чіткі ознаки злочинів з подвійною формою вини. Здійснене розмежування невинного за подіяння шкоди та злочинів, скоєних з необережності. Запропоновані шляхи удосконалення загальної частини КК України. Підкреслюється, що через суб'єктивну сторону, яка відображає нематеріальну діяльність суб'єкта, завжди проявляється факт об'єктивної дійсності, тобто вольова діяльність особи в злочині як взагалі, так і в будь-якій іншій свідомій поведінці людини об'єктивується в його діянні.

Вивчено причини та умови, що призводять до скоєння злочинів у сфері приватизації державного майна. Висвітлено проблеми боротьби з контрабандою наркотиків на українсько-словацькому кордоні. Розглянуто соціальні наслідки контрабанди "живого товару", особливості незаконної торгівлі культурними та історичними цінностями тощо.

Вперше зроблено спробу вирішити завдання вдосконалення кримінальної відповідальності за угон транспортних засобів у рамках загальної проблеми гармонізації законодавства України та країн Європейського Співтовариства. Розглянуто недостатньо розроблені кримінально-правові, кримінологічні та практичні питання боротьби з угоном транспортних засобів. Запропоновано статтю, що передбачає відповідальність за угон транспортних засобів, внести до нового Кримінального кодексу України до розділу "Злочини проти власності", яка матиме назву "Угон або захоплення транспортних засобів" із доповненням її кваліфікуючими ознаками: вчинення угону з заподіянням значної шкоди потерпілому, неодноразовість, вчинення угону зі стоянок, що охороняються, вчинення угону особою, яка має судимість за аналогічні злочини. Запропоновано скасувати відповідальність за угон, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Подано кримінологічну характеристику даної злочинності, особи злочинця і потерпілих від угонів транспортних засобів. Проаналізовано питання загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання угонів та внесено пропозиції щодо підвищення його ефективності.

На основі досягнень кримінологічної науки, розвитку законодавства, судово-слідчої практики та практики виконання покарань у виправно-трудових колоніях висвітлено основні напрями боротьби з наркотизмом та теоретичні проблеми його попередження серед засуджених. Наркотизм розглянуто як єдине, складне, системно-кримінологічне, кримінально-правове поняття, зокрема, як найпоширеніший елемент причинності та мотивації злочинності. Підкреслено, що наркотизм поступово створює глобальну загрозу для громадської безпеки і народного здоров'я не тільки в межах України, але й міжнародної спільноти.

Аналізуються та узагальнюються матеріали судової практики, з'ясовуються мотив і мета скоєння злочинів, передбачених статтями 221 - 225, 227¹, 227², 228² - 229⁸, 229¹¹ - 229²⁰ КК України. Зазначається, що вони мають суттєві відмінності між неповнолітніми і дорослими злочинами. Вносяться пропозиції щодо конкретизації питань відповідності суб'єктів в залежності від належності їх до організованої і професійної злочинності.

Дисертацію присвячено проблемам тактики огляду місця пожежі. Досліджено поняття та сутність пожежі як події злочину, розглянуто особливості огляду місця події у процесі розслідування пожеж. Запропоновано основи формування системи тактичних прийомів, які є оптимальними для проведення огляду у відповідних ситуаціях.

Розглядаються питання класифікації спеціальних суб'єктів. Вноситься пропозиція їх розподілу на 21 групу в залежності від ознак, які вказуються в диспозиціях складів злочинів, передбачених статтями 221 - 225, 227¹, 228² - 229⁸, 229¹¹ - 229²⁰ КК України. Вносяться пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства.

Проаналізовано особливості впливу організованої злочинності на розвиток наркобізнесу серед неповнолітніх в Україні, а також кримінально-правові та кримінологічні проблеми боротьби з контрабандою у нашій державі. Значну увагу приділено об'єктивно-історичним аспектам трансформації стимулювальної ролі права, тіньовій політиці, змісту та структурі психологічної готовності працівників правоохоронних органів до проведення переговорів з правопорушниками. Детально розглянуто особливості соціального становища жінок в країнах Центральної та Східної Європи як фактор ризику поширення сучасних форм рабства.

Відмічаються ознаки, які можуть бути віднесені до загальних вимог, щодо суб'єкта злочину. Характеризуються необхідні умови для притягнення до кримінальної відповідальності. Наводяться статистичні ознаки, які відображають вікові і демографічні відомості про суб'єктів, притягнутих до кримінальної відповідальності за тяжкі та інші злочини. Пропонується встановлення індивідуальних особливостей винної особи з метою урахування їх при призначенні покарання.

Дисертацію присвячено питанням віктимологічної профілактики порушень правил безпеки дорожнього руху в Україні. Висвітлено початки віктимології (вчення про жертву злочину), розглянуто його понятійний апарат. Основну увагу приділено новому напрямку - віктимологічним проблемам безпеки дорожнього руху. На базі дослідження з'ясовано поняття й ознаки жертви порушень правил безпеки дорожнього руху, особливості віктимологічної характеристики водіїв, пішоходів, пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Розглянуто питання віктимологічної профілактики у сфері дорожнього руху на загальному та індивідуальному рівнях, запропоновано заходи та шляхи її вдосконалення. Зроблено аналіз кримінального законодавства, судової практики щодо злочинів проти безпеки дорожнього руху в проекті КК України та запропонованоя шляхи її вдосконалення.

Визначені соціально-економічні, технічні, нормативні та кримінологічні групи факторів соціальної обумовленості встановлення, подальшого збереження, а також посилення кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 215⁵ КК. Високий відсоток присутності людей у сфері дорожнього руху, невід'ємність руху транспортних засобів від суспільного виробництва, низька ефективність фізичного захисту людей та майна на випадок дорожньо-транспортної події, необхідність комплексного захисту безпеки дорожнього руху, поліоб'єктність злочину, тяжкість суспільно небезпечних наслідків і неможливість їх усунення та інші фактори обумовлюють криміналізацію порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Особлива увага приділяється кримінально-правовій характеристиці підставі притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 215⁵ КК, складу злочину та його елементам. Об'єкт. Загальним об'єктом злочину визнаються суспільні відносини, що знаходяться під охороною кримінального закону, родовим - відповідні відносини по забезпеченню безпеки руху та експлуатації транспорту, основним безпосереднім по забезпеченню безпеки дорожніх умов руху транспортних засобів. Виділяється додатковий - обов'язковий об'єкт - життя, здоров'я людини, власність. Об'єктивна сторона. Суспільно небезпечне діяння - порушення, за своєю формою охоплює дію і бездіяльність, за способом - одиничний акт чи множинний, одноособовий чи колективний. Зміст порушення визначається правилами, нормами та стандартами, що містяться у Законі України, підзаконних нормативних актах

Раскрываются понятие и виды преступлений, совершаемых путем взрыва, способы совершения криминальных взрывов, типичные следственные ситуации и выдвижение версий. Освещается характер первоначальных мероприятий по фактам взрыва или их подготовки, особенности осмотра места происшествия, особенности организации и проведения иных следственных действий.

Розглянуто питання кримінально-правового регулювання обмеження розповсюдженості наркоманії та токсикоманії, здолання наркоманії як антисоціального явища. Сформульовано класифікацію та визначено ознаки наркотичних засобів і психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, одурманюючих речовин як предметів злочинних посягань. Розкрито питання впливу кількісних та якісних характеристик предмета злочину на його кваліфікацію.