Розглянуто проблеми кримінальної відповідальності за порушення порядку здійснення міжнародних передач контрольованих товарів (КТ). Розкрито історичну ретроспективу кримінально-правової протидії порушенню порядку здійснення міжнародних передач КТ. Здійснено поглиблений кримінально-правовий аналіз об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 333 КК України. Розглянуто питання, пов'язані з регламентацією покарання за вчинення цього злочину та його призначення. Cформульовано пропозиції щодо вдосконалення КК України та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення міжнародних передач таких товарів.

Висвітлено стан та проблеми протидії корупції в органах державної податкової служби в Україні. Викладено деякі аспекти діяльності цивільної поліції ООН щодо подолання організованої злочинності у зонах міжетнічних конфліктів. Визначено основні організаційно-правові напрямки боротьби з міжнародною злочинністю в Україні. Описано вплив організованої злочинності на стан міграції в Україні. Проаналізовано наслідки трансформаційної кризи в економіці України. Наведено деякі характеристики проекту та функціонування служби економічної безпеки бізнесу. Досліджено механізм правового регулювання суспільних відносин, які виникають у сфері протидії корупції, його юридичну, психологічну та соціальну природу. Розглянуто питання реформування законодавства України у сфері суспільних інформаційних відносин. Наведено новітні інформаційні технології для запобігання протиправній діяльності міжрегіональних, міжнародних та транснаціональних організованих злочинних формувань, а також оперативно-технічні засоби у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією.

Вивчено причини та умови, що призводять до скоєння злочинів у сфері приватизації державного майна. Висвітлено проблеми боротьби з контрабандою наркотиків на українсько-словацькому кордоні. Розглянуто соціальні наслідки контрабанди "живого товару", особливості незаконної торгівлі культурними та історичними цінностями тощо.

Проаналізовано особливості впливу організованої злочинності на розвиток наркобізнесу серед неповнолітніх в Україні, а також кримінально-правові та кримінологічні проблеми боротьби з контрабандою у нашій державі. Значну увагу приділено об'єктивно-історичним аспектам трансформації стимулювальної ролі права, тіньовій політиці, змісту та структурі психологічної готовності працівників правоохоронних органів до проведення переговорів з правопорушниками. Детально розглянуто особливості соціального становища жінок в країнах Центральної та Східної Європи як фактор ризику поширення сучасних форм рабства.

Розглянуто проблему охорони кримінально-правовим засобами відомостей, що становлять конфеденційну інформацію, яка є власністю держави. Досліджено історію розвитку законодавства, що регулює відносини у галузі інформації з обмеженим доступом. Проаналізовано міжнародно-правові норми та законодавство зарубіжних країн в інформаційній сфері. Охарактеризовано вимоги щодо встановлення обмежених прав на інформацію. Проведено порівняльний аналіз законодавства зарубіжних держав у сфері охорони інформації з обмеженим доступом кримінально-правовими засобами. Визначено об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки передачі або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. Особливу увагу приділено питанням правового режиму інформації з обмеженим доступом та її різновиду - конфіденційної інформації, яка є власністю держави. Наведено рекомендації щодо внесення змін до чинного законодавства в даній сфері.

Проаналізовано понятійний апарат та здійснено порівняльний аналіз кримінально-правової боротьби з незаконним володінням зброєю у минулому та на сучасному етапі. Розглянуто профілактичну діяльність правоохоронних та інших державних органів, громадських організацій у даній сфері. Обгрунтовано твердження, що боротьба з незаконним обігом зброї, боєприпасів і вибухових речовин має становити для правоохоронних органів одну з основних їх функцій, яка носить загальнодержавний характер, і мусить мати всебічне організаційно-правове забезпечення. Проаналізовано історичний розвиток законодавства про відповідальність за злочин, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами, а також форми і методи боротьби з цими злочинами. Зроблено висновок, що форми соціального контролю за даними видами девіантної поведінки цілком залежать від характеристик розвитку соціоетнотичних і політичних відносин у державі. Аргументовано, що належне правове забезпечення протидії вказаним злочинам є необхідною передумовою здійснення соціального управління в галузі громадської безпеки. Наведено особливості кримінально-правової характеристики, кваліфікації та класифікації злочинів, пов'язаних з незаконним поводженням зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами. Наголошено, що основним принципом організації соціального контролю з незаконним поводженням зі зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами має бути дотримання режиму законності та

Досліджуються питання, пов'язані з криміналістичною характеристикою, виявленням, плануванням і організацією розслідування, слідчими ситуаціями, особливостями провадження окремих слідчих дій при розслідуванні контрабанди. Результатом дослідження є формулювання пропозицій, спрямованих на вдосконалення діяльності митних та правоохоронних органів у боротьбі з контрабандою.

Розглянуто питання кримінально-правового регулювання обмеження розповсюдженості наркоманії та токсикоманії, здолання наркоманії як антисоціального явища. Сформульовано класифікацію та визначено ознаки наркотичних засобів і психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, одурманюючих речовин як предметів злочинних посягань. Розкрито питання впливу кількісних та якісних характеристик предмета злочину на його кваліфікацію.

Дисертацію присвячено кримінально-правовим проблемам відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів та проблемам запобігання наркоманії і незаконному обігу наркотиків. Уперше в Україні досліджені такі комплексні проблеми, як наркоманія і права людини, незаконний обіг наркотиків і відмивання грошей, визначені напрями вдосконалення законодавства в даній сфері. Запропоновано класифікацію злочинів, пов'язаних з наркоманією, за родовим об'єктом. Обгрунтовано науковий прогноз шляхів декриміналізації (криміналізації) певного кола діянь, пов'язаних з наркотиками.

Дисертацію присвячено питанням віктимологічної профілактики порушень правил безпеки дорожнього руху в Україні. Висвітлено початки віктимології (вчення про жертву злочину), розглянуто його понятійний апарат. Основну увагу приділено новому напрямку - віктимологічним проблемам безпеки дорожнього руху. На базі дослідження з'ясовано поняття й ознаки жертви порушень правил безпеки дорожнього руху, особливості віктимологічної характеристики водіїв, пішоходів, пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Розглянуто питання віктимологічної профілактики у сфері дорожнього руху на загальному та індивідуальному рівнях, запропоновано заходи та шляхи її вдосконалення. Зроблено аналіз кримінального законодавства, судової практики щодо злочинів проти безпеки дорожнього руху в проекті КК України та запропонованоя шляхи її вдосконалення.

Розглянуто історичні умови та етапи криміналізації діянь, які порушують стан збереження відомостей, що становлять державну таємницю України. Проаналізовано законодавство щодо відповідальності за посягання на державну таємницю за період з XIV до XX ст.

Рассмотрены исторические условия и этапы криминализации деяний, нарушающих сохранность данных, которые являются государственной тайной Украины. Исследовано законодательство, касающееся ответственности за посягательство на государственную тайну за период с XIV по XX вв.

Висвітлено кримінально-правові й організаційно-тактичні проблеми незаконного переправлення осіб через державний кордон України, проаналізовано міжнародно-правові акти, які регламентують боротьбу з цими злочинами. Запропоновано загальну концепцію тактики розшуку та затримання осіб, які переховуються від органів дізнання, досудового слідства та суду.

Освещены криминально-правовые и организационно-тактические проблемы незаконного перемещения лиц через государственную границу Украины, проанализированы международно-правовые акты, регламентирующие борьбу с этими преступлениями. Предложена общая концепция тактики розыска и задержания лиц, которые прячутся от органов дознания, досудебного следствия и суда.

Вперше зроблено спробу вирішити завдання вдосконалення кримінальної відповідальності за угон транспортних засобів у рамках загальної проблеми гармонізації законодавства України та країн Європейського Співтовариства. Розглянуто недостатньо розроблені кримінально-правові, кримінологічні та практичні питання боротьби з угоном транспортних засобів. Запропоновано статтю, що передбачає відповідальність за угон транспортних засобів, внести до нового Кримінального кодексу України до розділу "Злочини проти власності", яка матиме назву "Угон або захоплення транспортних засобів" із доповненням її кваліфікуючими ознаками: вчинення угону з заподіянням значної шкоди потерпілому, неодноразовість, вчинення угону зі стоянок, що охороняються, вчинення угону особою, яка має судимість за аналогічні злочини. Запропоновано скасувати відповідальність за угон, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Подано кримінологічну характеристику даної злочинності, особи злочинця і потерпілих від угонів транспортних засобів. Проаналізовано питання загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання угонів та внесено пропозиції щодо підвищення його ефективності.

Визначені соціально-економічні, технічні, нормативні та кримінологічні групи факторів соціальної обумовленості встановлення, подальшого збереження, а також посилення кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 215⁵ КК. Високий відсоток присутності людей у сфері дорожнього руху, невід'ємність руху транспортних засобів від суспільного виробництва, низька ефективність фізичного захисту людей та майна на випадок дорожньо-транспортної події, необхідність комплексного захисту безпеки дорожнього руху, поліоб'єктність злочину, тяжкість суспільно небезпечних наслідків і неможливість їх усунення та інші фактори обумовлюють криміналізацію порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Особлива увага приділяється кримінально-правовій характеристиці підставі притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 215⁵ КК, складу злочину та його елементам. Об'єкт. Загальним об'єктом злочину визнаються суспільні відносини, що знаходяться під охороною кримінального закону, родовим - відповідні відносини по забезпеченню безпеки руху та експлуатації транспорту, основним безпосереднім по забезпеченню безпеки дорожніх умов руху транспортних засобів. Виділяється додатковий - обов'язковий об'єкт - життя, здоров'я людини, власність. Об'єктивна сторона. Суспільно небезпечне діяння - порушення, за своєю формою охоплює дію і бездіяльність, за способом - одиничний акт чи множинний, одноособовий чи колективний. Зміст порушення визначається правилами, нормами та стандартами, що містяться у Законі України, підзаконних нормативних актах

Здійснено наукове дослідження проблем організації та здійснення транспортною міліцією діяльності щодо запобігання крадіжкам приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті. Запропоновано теоретичні положення та практичні рекомендації, сформульовані з урахуванням особливостей предмета злочинного посягання, механізму вчинення вказаних злочинів, практики їх розкриття, розслідування та запобігання. Розроблено кримінологічну характеристику крадіжок приватного майна громадян на пасажирському залізничному транспорті. Досліджено організаційно-функціональні засади боротьби та запобігання злочинам даного виду, визначено та проаналізовано основні напрямки та заходи запобігання, які набули поширення в діяльності транспортної міліції. Наведено рекомендації щодо оптимізації інформаційного забезпечення запобігання злочинам і вдосконалення взаємодії між лінійними та територіальними органами Внутрішніх Справ, а також адміністраціями залізниць.

Розглянуто нормативно-правові та соціально-організаційні аспекти охорони державної таємниці. Проведено критичний аналіз чинних методичних настанов, рекомендацій та процедур оцінювання можливої шкоди у разі розголошення державної таємниці або втрати її матеріальних носіїв. Запропоновано оригінальні експертно-аналітичні підходи до визначення цінності секретної інформації та обсягів втрат у разі її витоку. На базі представленої методології та структурної схеми розроблено прикладну програмну систему оцінювання шкоди національній безпеці України у сфері охорони державної таємниці, в якій шляхом динамічної зміни різних наборів параметрів досягнуто високу інтеграцію функціональних можливостей, гнучкість і зручність її використання для ефективного вирішення завдань в детермінованому чи в нечіткому і слабоформалізованому середовищі.

Здійснено історико-правовий аналіз розвитку законодавства, що передбачає кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці. Проаналізовано зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за розголошення такої таємниці. З’ясовано співвідношення понять "службовий обов'язок" та "професійний обов'язок". Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки розголошення державної таємниці, встановлено та деталізовано їх особливості. Запропоновано шляхи вирішення проблем відмежування розголошення державної таємниці від суміжних складів злочинів. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за розголошення зазначеної таємниці.

Проведено історичний огляд розвитку законодавства України у сфері регулювання порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю. Вивчено генезу наукової думки щодо порушення порядку такої передачі товарів. Приділено увагу порівняльно-правовому аналізу кримінального законодавства зарубіжних країн щодо відповідальності за порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному страхуванню. З'ясовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки порушення порядку цієї передачі товарів. Досліджено проблеми відмежування від суміжних злочинів і призначення покарання за порушення здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Розкрито загальні засади дослідження проблем кримінальної відповідальності за розголошення державної таємниці. Вивчено історію розвитку законодавства, яке передбачало кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці. Висвітлено об'єктивні ознаки розголошення державної таємниці. Розглянуто об'єктивну сторону розголошення державної таємниці. Увагу приділено проблемам кваліфікації та шляхам вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці.

Висвітлено проблеми кримінальної відповідальності за порушення недоторканності державного кордону України. Розкрито об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 332 КК. Обгрунтовано доцільність поновлення криміналізації дій, передбачених колишньою ст. 331 КК. Значну увагу приділено розгляду видів покарань за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з'ясовано особливості їх призначення судами України.