Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)130 + Х916.881.4

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Тероризм <Міжнародна злочинність>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы становления и развития международного гуманитарного права (МГП), применяемого в период вооруженных конфликтов. Проанализированы проблемы его имплементации Украиной, а также особенности международно-правовой регламентации воздушной и морской войны. На основе системного анализа социальных и международных процессов освещены концептуальные вопросы генезиса МГП.

Висвітлено проблеми кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни. На основі чинного національного законодавства та міжнародних документів розглянуто комплекс питань, пов'язаних з визначенням об'єкта та предмета злочину, об'єктивної сторони та суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого у ст.438 КК України. Розкрито особливості кваліфікації та шляхи вдосконалення ознак цього складу злочину.

Освещены проблемы криминальной ответственности за нарушение законов и обычаев войны. На основе действующего национального законодательства и международных документов рассмотрен комплекс вопросов, связанных с определением объекта и предмета преступления, объективной стороны и субъективных признаков состава преступления, предусмотренного в ст.438 КК Украины. Раскрыты особенности квалификации и пути усовершенствования признаков этого состава преступления.

Досліджено проблеми гармонізації законодавства України про кримінальну відповідальність і Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Запропоновано зміни та доповнення, необхідні для приведення Кримінального кодексу (КК) у відповідність до Статуту МКС. Проведено порівняльно-правовий аналіз положень КК і Статуту МКС, визначено зміст певних міжнародно-правових понять і проведено їх порівняння з закріпленими у КК. З'ясовано гармонізувальне значення деяких ознак. За результатами дослідження констатовано певні невідповідності КК Статуту МКС і запропоновано конкретні гармонізаційні заходи для узгодження законодавства України про кримінальну відповідальність зі Статутом МКС. За цього враховано традиції та стиль викладу обох документів. Зазначено, що наведені висновки є компромісними, зокрема, досягнуто точності викладу міжнародних положень у вітчизняному законі і водночас збережено традиції побудови вітчизняного кримінального закону. Констатовано, що більшість таких заходів вирішують питання гармонізації КК і Статуту МКС, а також сприяють приведенню законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність до інших міжнародних договорів, чинних для держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)130

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему юридизації Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні; визначено його ознаки та статус в законодавстві України та міжнародному праві.

Проаналізовано теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни, досліджено історичний розвиток законодавства у даній сфері. Розглянуто питання імплементації міжнародних норм, за якими встановлюється відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, в кримінальне законодавство України. Визначено місце порушення законів і звичаїв війни в системі злочинів проти миру та безпеки людства й міжнародного правопорядку. Розглянуто об'єктивні й суб'єктивні ознаки порушення законів та звичаїв війни, розкрито зміст основних положень ст. 433, 434 та 438 КК України, наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень. Зокрема, запропоновано в ст. 438 КК України встановити кримінальну відповідальність за недбалі дії військового начальника або керівника організованого руху опору, що обумовили порушення законів і звичаїв війни їх підлеглими. Виявлено недоліки кримінально-правових норм і розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України.

Проаналізовано історію виникнення кримінальної відповідальності за геноцид і виділено етапи її становлення. Розкрито зміст міжнародних норм, що стосуються кримінальної відповідальності за даний злочин. Надано характеристику його способам, запропоновано практичні рекомендації щодо визначення моменту його закінчення, розмежування з суміжними злочинами та кваліфікації за сукупністю, висвітлено коло суб'єктів. Запропоновано нову редакцію ст.442 КК України. Сформовано пропозиції щодо розмежування кримінальної відповідальності за посягання, передбачені ст.442 КК України, та доповнення чинного КК України статтею "Пропаганда геноциду".

Встановлено, що актуальність боротьби з найманством зумовлена фактами застосування найманців не лише у збройних конфліктах між державами й у внутрішньодержавних конфліктах, а й у виконанні терористичних актів міжнародними злочинними організаціями. Досліджено окремі питання виникнення найманства, його розвиток у країнах давніх цивілізацій та в Україні. Висвітлено зміну ставлення щодо найманства з боку владних структур держави протягом історичного розвитку. Проаналізовано відповідність чинного вітчизняного законодавства положенням актів міжнародного гуманітарного права. Запропоновано зміни щодо чинного законодавства України.

Установлено, что актуальность борьбы с наемничеством предопределена фактами применения наемников не только в вооруженных конфликтах между государствами и во внутригосударственных конфликтах, но и в исполнении террористических актов международными преступными организациями. Исследованы отдельные вопросы возникновения наемничества, его развитие в странах давних цивилизаций и в Украине. Освещено изменение отношения относительно наемничества со стороны властных структур государства в течение исторического развития. Проанализировано соответствие действующего отечественного законодательства положением актов международного гуманитарного права. Предложено изменения относительно действующего законодательства Украины.

Розглянуто сучасні проблеми визначення відповідальності (правової і політичної) керівного режиму СРСР за організацію в Україні Голодомору у 1932 - 1933 рр., що необхідно задля реабілітації жертв, увічнення їх пам'яті, недопущення повторів трагедії.

Проаналізовано проблему відповідальності за Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні відповідно до міжнародних та європейських правових актів і міжнародного звичаєвого права, а також згідно з національним законодавством України. Акцентовано увагу на обов'язку України покарати винних за грубі порушення прав людини попереднім режимом згідно з Резолюціями Ради Європи 1096 і 1481. Зроблено висновок про необхідність притягнення до відповідальності Комуністичної партії України, що допомогло б подолати тоталітарне комуністичне минуле.

Розглянуто питання відповідальності за порушення законів і звичаїв війни відповідно до міжнародно-правових документів, а також діяльність Міжнародного кримінального суду.

Виявлено особливості криміналізації у національному законодавстві окремих видів міжнародних злочинів, які традиційно наука кримінального права та міжнародного права відносить до найтяжчих. Проаналізовано генезис і сучасний стан інституту злочинів проти миру та безпеки людства у міжнародному і національному праві. Доведено, що теоретичне розроблення проблеми правового регулювання відповідальності за злочини проти миру і безпеки людства сприятиме правотворчій та правозастосовній діяльності, а дослідження є актуальним для теорії кримінального права.

Проаналізовано проблемні питання кримінальної відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права відповідно до національного кримінального законодавства у світлі зобов'язань України як члена Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткового протоколу I до них.