Досліджено процес становлення та правове регулювання діяльності системи державних органів і громадських організацій, уповноважених вести боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх. Охарактеризовано головні напрямки профілактики даних негативних явищ серед неповнолітніх за допомогою захисту їх прав у різних сферах життя. Акцентовано увагу на систематизації досвіду роботи з дітьми, які вже вели безпритульний спосіб життя, залишилися без нагляду дорослих, вчиняли правопорушення. Проаналізовано правові засади політики тодішнього уряду стосовно боротьби з правопорушеннями неповнолітніх виховними методами. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

Проаналізовано ставлення суспільства до соціально неприйнятого розвитку особистості неповнолітнього, визначено шляхи подолання безпритульності, бездоглядності, запобігання правопорушенням і злочинам. Розкрито особливості кримінальної відповідальності, покарання та процесу перевиховання неповнолітніх правопорушників протягом 1917 - 1940 рр.

Охарактеризовано роль і значення суспільства як цілісної соціальної системи у забезпеченні соціально прийнятного розвитку особистості неповнолітніх. Розглянуто складові соціально прийнятного розвитку особистості неповнолітнього. Приділено увагу формуванню правового становища дитини та ставлення суспільства до неприйнятної, у тому числі злочинної, активності частини неповнолітніх у різні історичні епохи. Здійснено історичний аналіз ставлення суспільства до соціалізації дитини та негативних відхилень у її поведінці від Давнини до Новітнього часу. Вивчено міжнародні норми, принципи та стандарти у запобіганні злочинності та здійсненні правосуддя стосовно неповнолітніх і рекомендації щодо гуманізації національного законодавства у цій сфері.