Висвітлено історію оперативно-розшукової діяльності (ОРД). Обгрунтовано принципи ОРД, розкрито її правову основу. Охарактеризовано суб'єкти ОРД та їх правовий статус. Приділено увагу питанням інформаційно-аналітичного забезпечення ОРД.

Розкрито сутність категорії "детективна діяльність", досліджено чинне та перспективне законодавство щодо діяльності детективних структур. Висвітлено тенденції розвитку детективної діяльності в сфері захисту бізнесу. Розглянуто види детективної діяльності у контексті захисту економічної безпеки підприємств. Розкрито принципи, типи, форми та методи забезпечення детективної діяльності у сфері економічної безпеки. Охарактеризовано структуру безпекової діяльності організації. Наведено кваліфікаційну характеристику професії приватного детектива. Увагу приділено поведінці та спілкуванню детектива за надзвичайних та конфліктних ситуацій.

Розроблено наукову концепцію та запропоновано поняття планування та програмування слідчих (розшукових) дій (ППСД), надано рекомендації щодо вдосконалення їх організації та провадження. Запропоновано співвідношення ППСД як категорій криміналістики, розкрито їх природу та функціональне призначення. З'ясовано основні правила (принципи) побудови планів і програм провадження слідчих (розшукових) дій (СД). Розкрито технології ППСД, ситуаційну зумовленість їх побудови та реалізації, наголошено на необхідності дослідження типових моделей поведінки злочинця під час провадження СД. Удосконалено та запропоновано типові форми письмових планів таких СД як допит, одночасний допит двох або більше вже допитаних осіб (очна ставка) та обшук за присутності обшукуваного. Розроблено типову програму провадження обшуку. Акцентовано увагу на пріоритетності застосування цільового підходу до розробки програм провадження окремих СД.

Розроблено теоретичні та нормативно-правові основи функціонування органів кримінальної юстиції в механізмі правоохоронної діяльності. Визначено основні проблеми, пов'язані із їх роботою, а також напрацьовано рекомендації з удосконалення законодавства у цій сфері. Органи кримінальної юстиції розглянуті з урахуванням процедур правоохоронної діяльності, тобто як частина державно-правового механізму, який, грунтуючись на правових приписах, через інституційну систему суб'єктів правоохоронної діяльності забезпечує реалізацію правоохоронних функцій держави, а також досягнення цілей правоохорони. З огляду на оновлення законодавства щодо діяльністі органів кримінальної юстиції України розглянуто функціональні й організаційні аспекти їх роботи. Виявлено прогалини у правовому регулюванні та розроблено пропозиції щодо подальшого реформування правового забезпечення функціонування органів кримінальної юстиції в механізмі правоохоронної діяльності. Концептуально узагальнені та систематизовані положення нового законодавства у сфері правоохоронної діяльності, на основі чого визначено цілі, завдання, принципи й організаційні аспекти функціонування органів системи кримінальної юстиції України, а також розглянуто основні напрями, в яких варто продовжувати реформування цієї системи.

Розглянуто загальні питання професійно-психологічної підготовки працівників ОВС взагалі та працівників слідчих підрозділів зокрема. Розкрито сутність професійно-психологічної підготовки, її шляхи та методи, проаналізовано таке явище, як професіоналізм та його складові, охарактеризовано процес професійного становлення особистості працівника ОВС в його позитивному (становлення професіонала) та деструктивному (професійна деформація) ракурсах. Висвітлено особливості та завдання слідчої діяльності, наведено професіограму слідчого як орієнтир для психологічної підготовки. Розкрито спеціальні питання професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів. Охарактеризовано особливості та розвиток пізнавальної сфери слідчих, яка є основою для виконання пошукової і реконструктивної сторін їх професійної діяльності. Вирішено теоретичні та практичні питання, пов'язані з формуванням та розвитком конфліктологічної культури працівників ОВС.

Наведено загальнотеоретичну характеристику професійної правової свідомості та правової культури слідчого органів внутрішніх справ (ОВС). З'ясовано специфіку та особливості формування професійної правосвідомості та правової культури слідчого ОВС. Розглянуто сутність та шляхи подолання деформації професійної правосвідомості слідчого ОВС та охарактеризовано комунікативні здібності та психологічні якості, які повинен мати слідчий ОВС.

Проаналізовано сутність, завдання та засади взаємодії працівників оперативних підрозділів зі слідчими (ПОПС) в процесі розкриття та розслідування злочинів. Виявлено закономірності розвитку кримінально-процесуального законодавства й іншої нормативно-правової бази України, що регламентує питання взаємодії ПОПС. З'ясовано критерії ефективності взаємодії ПОПС, а також психологічні чинники, що на неї впливають. Визначено професійно-психологічні характеристики діяльності ПОПС. Проведено порівняльний аналіз психологічної структури професійної діяльності ПОПС у контексті організації ефективної взаємодії у ході розкриття злочинів і розслідуванні кримінальних справ. Сформульовано організаційно-правові засади вдосконалення порядку взаємодії ПОПС. Розроблено рекомендації з психологічного супроводження професійної діяльності ПОПС з метою підвищення її ефективності.

Наведено історико-правовий огляд становлення та розвитку оперативно-розшукової діяльності, розкрито її завдання, поняття та принципи. Досліджено стадії оперативно-розшукового процесу, акцентовано увагу на особливостях і специфіці оперативних заходів. Розкрито завдання та принципи діяльності окремих оперативних підрозділів. На основі сучасного оперативно-розшукового законодавства та з урахуванням практики діяльності професіоналів у досліджуваній сфері проаналізовано проблеми та завдання, розглянуто шляхи їх вирішення. Надано відомості про інформаційне та психологічне забезпеченню оперативно-розшукової діяльності.

Наведено результати комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем щодо всебічності, повноти й об'єктивності процесуальної діяльності слідчого, удосконалення її правової регламентації та практики застосування. Висвітлено поняття та систему принципів кримінального процесу. Розглянуто співвідношення принципу всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з іншими галузевими принципами кримінального процесу. На підставі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства України, проекту КПК України, міжнародних документів, що стосуються порядку провадження судочинства, рішень Європейського суду з прав людини, законодавства інших країн, судової статистики, результатів анкетування практичних працівників і наукових праць з даних питань обгрунтовано теоретичні положення та наведено практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення всебічності, повноти й об'єктивності процесуальної діяльності слідчих.

Розкрито поняття "пізнання", сформульовано його завдання та визначено місце в процесі доказування у кримінальних справах.

Подано постатейний нормативний аналіз Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" з урахуванням змін і доповнень станом на 1 травня 2011 р. Розкрито поняття, завдання, принципи та правові засади даної діяльності. Охарактеризовано права й обов'язки органів, уповноважених на здійснення оперативно-розшукових заходів, показано їх роль в розшуковому процесі. Увагу приділено питанням організації та проведення оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшуковими підрозділами, гарантіям законності під час здіснення даної діяльності, строкам ведення оперативно-розшукових справ, використанню матеріалів оперативно-розшукової діяльності. Висвітлено проблеми соціального та правового захисту працівників оперативних підрозділів.

Розглянуто юридико-психологічні особливості дискреції у слідчій діяльності. Встановлено зв'язок між правовими цінностями та дискрецією. Запропоновано визначення понять дискреції, дискреційної норми права та дискреційного рішення. Запропоновано класифікацію дискреції залежно від меж нормативного регулювання. Розроблено методику дослідження особливостей застосування дискреційних повноважень у слідчій діяльності. Для ефективного провадження кримінального судочинства визначено способи закріплення дискреційних повноважень у нормативно-правових актах. Розкрито психологічні особливості обрання слідчими певного варіанту дій у випадках, що передбачають застосування дискреційних повноважень.

Увагу зосереджено на питаннях, що характеризують сутність, становлення й основні напрями досудового слідства в системі кримінального судочинства, його правовий статус, незалежно від відомчої приналежності, організацію роботи цієї державної інституції на різних етапах досудового провадження у кримінальних справах з розслідування злочинів. Проаналізовано правове становище, повноваження і функції слідчого за чинним кримінально-процесуальним законодавством, організацію його роботи під час провадження у кримінальних справах в процесі розслідування злочинів і суспільно небезпечних діянь. Визначено шляхи проведення вітчизняної системи досудового слідства у відповідність до вимог Конституції України та міжнародно-правових стандартів.

Проаналізовано й обгрунтовано зміст і поняття слідчих помилок. Досліджено класифікацію слідчих помилок, причин та умов, які призводять до їх допущення. Розглянуто питання відомчого, судового контролю та прокурорського нагляду як процесуальні засоби запобігання, виявлення й усунення слідчих помилок. Розкрито проблеми, пов'язані з поняттями, сутністю та значенням відомчого, судового та прокурорського нагляду як процесуальних засобів запобігання, виявлення й усунення слідчих помилок. Внесено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України.

Розглянуто питання професійного відбору учнівської молоді, схильної до професії слідчого. Розкрито особливості його соціально-психологічного етапу, який здійснюється відповідно до сучасної "параметричної моделі" абітурієнта юридичного ВНЗ.

Висвітлено теоретичні та практичні питання створення та діяльності слідчо-оперативних груп (СОГ). Розкрито сутність СОГ як специфічної форми взаємодії органів досудового слідства та дізнання під час розслідування злочинів, запропоновано їх класифікацію. Увагу приділено правовим й організаційним проблемам створення та правильного визначення складу СОГ, питанням вибору, призначенню й обсягу повноважень керівників цих груп, а також особливостям їх правовідносин з членами групи та з окремими суб'єктами кримінального процесу. Розглянуто питання планування та діяльності СОГ у процесі розслідування та розкриття окремих видів злочинів, зокрема, проти особи та в сфері економічної діяльності.

Освещены теоретические и практические вопросы создания и деятельности следственно-оперативных групп (СОГ). Раскрыта сущность СОГ как специфической формы взаимодействия органов досудебного следствия и дознания при расследовании преступлений, предложена их классификация. Уделено внимание правовым и организационным проблемам создания и правильного определения состава СОГ, вопросам выбора, назначения и объема полномочий руководителей этих групп, а также особенностям их правоотношений с членами группы и с отдельными субъектами криминального процесса. Рассмотрены вопросы планирования и деятельности СОГ при расследовании и раскрытии отдельных видов преступлений, в частности, против личности и в сфере экономической деятельности.

Розкрито правові основи взаємодії слідчого з органами дізнання під час провадження досудового розслідування. Визначено співвідношення кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності в процесі взаємодії. Проаналізовано взаємодію слідчого з органами дізнання на стадії порушення кримінальної справи та під час провадження досудового слідства, у зупинених провадженнях кримінальних справах.

Раскрыты правовые основы взаимодействия следователя с органами дознания при производстве досудебного расследования. Определены соотношения криминального процесса и оперативно-розыскной деятельности в процессе взаимодействия. Проанализировано взаимодействие следователя с органами дознания на стадии возбуждения уголовного дела и при производстве досудебного следствия, в приостановленных производствах уголовных дел.

Наведено характеристику суспільно небезпечного діяння як ознаки об'єктивної сторони умисного убивства за кримінальним правом України та Польщі. Визначено зміст та обсяг поняття "реальна сукупність злочинів", проаналізовано проблему обмеження прав і свобод людини та громадянина у процесі проведення слідчих дій. Розкрито особливості розслідування кримінальних справ про злочини з використанням вибухових пристроїв. Висвітлено питання реалізації принципу особистої недоторканості під час затримання особи. Досліджено діяльність Інтерполу у сфері попередження, розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з транспортними засобами. Розглянуто зарубіжний досвід формування та впровадження виборчих систем (на прикладі країн-членів ЄС). Розкрито роль електронного парламенту у становленні інформаційного суспільства в Україні, охарактеризовано сучасний стан реалізації конституційно-правових норм у державі. Визначено особливості становлення та розвитку інституту президентства в США. Розглянуто конституційний принцип поділу влади в Україні. Проаналізовано діяльність представників Української РСР у спеціалізованих установах ООН у 1940 - 1960-х рр. Наведено результати порівняльного дослідження організації державної влади в Україні та зарубіжних країнах.

Дана характеристика общественно опасного деяния как признака объективной стороны умышленного убийства по криминальному праву Украины и Польши. Раскрыто содержание понятия "реальная совокупность преступлений", проанализироана проблема ограничения прав и свобод человека и гражданина в процессе проведения следственных действий. Раскрыты особенности расследования криминальных дел о преступлениях с использованием взрывных устройств. Освещены вопросы реализации принципа личной неприкосновенности при задержании личности. Исследована деятельность Интерпола в сфере предупреждения, раскрытия и расследования преступлений, связанных с транспортными средствами. Рассмотрен зарубежный опыт формирования и внедрения избирательных систем (на примере стран-членов ЕС). Раскрыта роль электронного парламента в становлении информационного общества в Украине, охарактеризовано современное состояние реализации конституционно-правовых норм в государстве. Определены особенности становления и развития института президенства в США. Рассмотрен конституционный принцип деления власти в Украине. Проанализирована деятельность предствителей Украинской ССР в организациях ООН в 1940 - 1960-х гг. Изложены результаты сравнительного исследования организации государсвенной власти в Украине и зарубежных странах.

Розкрито роль пізнавальної діяльності у кримінальному судочинстві. Проаналізовано співвідношення пізнання та доказування у процесі розслідування злочинів. Розглянуто загальнонаукові засади, принципи, методи, суб'єкти та завдання кримінально-процесуального пізнання. Розкрито зміст пізнавальної діяльності у контексті епістемологічних знань. Наведено результати аналізу практики пізнавальної діяльності слідчого під час розслідування злочинів, описано її форми та види. Розглянуто об'єкт, предмет, структуру й історію розвитку окремої криміналістичної теорії пізнавальної діяльності. Досліджено проблему методичного забезпечення й описано механізми організаційно-тактичного регулювання пізнавальної діяльності слідчого, обгрунтовано шляхи удосконалення його професійної підготовки.

Раскрыта роль познавательной деятельности в криминальном судопроизводстве. Проанализировано соотношение познания и доказывания в процессе расследования преступлений. Рассмотрены общенаучные основы, принципы, методы, субъекты и задачи криминально-процессуального познания. Раскрыто содержание познавательной деятельности в контексте эпистемологических знаний. Изложены результаты анализа практики познавательной деятельности следователя при расследывании преступлений, описаны ее формы и виды. Рассмотрены объект, предмет, структура и история развития отдельной криминалистической теории познавательной деятельности. Исследована проблема методического обеспечения и описаны механизмы организационно-тактического регулирования познавательной деятельности следователя, обоснованы пути усовершенствования качества его профессиональной подготовки.

Визначено основні тенденції формування особистості курсанта слідчої спеціалізації в процесі професійної підготовки та типові властивості психічних пізнавальних процесів, зокрема, уваги, пам'яті, мислення й уяви, що в сукупності складають загальний профіль професійно значущих якостей, який визначає психологічну готовність до несення служби за майбутнім фаховим напрямом. Описано особливості використання розробленого та впровадженого в навчальний процес ВНЗ МВС України тренінгового комплексу "Тренування уваги, пам'яті, логічного та оперативного мислення, інтуїції", що включає методики діагностики та розвитку професійно значущих пізнавальних якостей, що визначають як готовність до даної діяльності, так і пріоритетні напрями організації професійно-психологічної підготовки, спрямованої на формування названих якостей.