Визначено науково-теоретичні та практичні аспекти еволюції наукової правової думки про судову владу та правосуддя в цивільних справах, що безпосередньо вплинули на формування загальних уявлень про правовий статус суду в цивільному процесі. З'ясовано вплив загальних засад і основних принципів цивільного судочинства на формування правильного уявлення та законодавчого закріплення правового статусу судів різних інстанцій в цивільному процесі. Доктринально визначено співвідношення понять "правовий статус суду", "правосуб'єктність суду" в цивільному процесі. Розроблено доктринальне визначення поняття "правовий статус суду в цивільному процесі", а також визначено особливості правового статусу судів різних інстанцій за перегляду судових рішень, які здійснюються апеляційною та касаційною інстанціями, Верховним судом України, а також у порядку перегляду судового рішення в провадженні у зв'язку із нововиявленими обставинами. Досліджено взаємодію та взаємовплив елементного складу правового статусу суду, системно їх проаналізовано. Запропоновано обгрунтовані зміни до чинного законодавства щодо визначення правового статусу судів у цивільному процесі, які відображають цілісний концептуальний підхід і відповідають загальному системному уявленню про правовий статус суду в цивільному процесі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э29(4ЛАТ)-36 + Х892.19(4ЛАТ)189.4:Э

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)182.1:Р

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати науково-практичного аналізу чинного цивільно-процесуального законодавства та судової практики з питань дії принципів усності, беспосередності та безперервності. На підставі аналізу законодавчих актів визначено шляхи удосконалення законодавства з даних проблем.

Приведены результаты научно-практического анализа действующего гражданско-правового законодательства и судебной практики по вопросам действия устности, непосредственности и беспрерывности. На основе анализа законодательных актов определены пути усовершенствования законодательства по данным проблемам.

Розглянуто законодавчі вимоги щодо стану фіксування судового процесу технічними засобами.

Рассмотрены законодательные требования в отношении состояния фиксирования судебного процесса техническими средствами.

Legislative requirements are considered concerning a condition of fixation of litigation by means.

Проаналізовано передумови виникнення, становлення та розвитку окремого провадження як самостійно-відокремленого провадження в цивільному процесуальному праві України. Визначено місце окремого провадження як самостійної підгалузі у системі цивільного процесуального права. Визначено такі процесуальні категорії, як: "процесуальна діяльність", "процесуальні правовідносини", "процесуальна форма", "локальна процесуальна форма", "спеціальний суб'єкт". Досліджено інститути представництва та правозаступництва. Розкрито сутність доказів і доказування в окремому провадженні. На підставі аналізу чинного законодавства, судової практики сформульовано теоретичні висновки та практичні рекомендації, що спрямовані на удосконалення та розвиток окремого провадження в сучасному цивільному процесуальному праві України.

Досліджено особливості окремого провадження у цивільному процесуальному праві України. Розглянуто виникнення, становлення та розвиток окремого провадження як самостійно відособленого судочинства з часів Стародавнього Риму, у дореволюційний (до 1917 р.), радянський і сучасний періоди. Доведено, що окреме провадження є самостійно відособленою підгалуззю цивільно-процесуального права. Досліджено особливості кожної справи окремого провадження, виявлено та класифіковано суб'єкти даного провадження, сформульовано поняття "процесуальна діяльність", "цивільні процесуальні правовідносини", "процесуальна форма", досліджено інститути представництва, доказів і доказування, виявлено їх специфіку дії в окремому провадженні. Приділено увагу їх ефективності.

Досліджено поняття, характерні ознаки та зміст принципів усності, безпосередності та безперервності, визначено їх місце в системі цивільного процесуального права України, а також співвідношення з іншими принципами цивільного процесуального права. Досліджено історичний шлях та етапи розвитку даних принципів, особливості їх реалізації в суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженнях, а також у разі проваджень у зв'язку з винятковими обставинами та нововиявленими обставинами. Обгрунтовано значення принципів усності, безпосередності та безперервності для всіх стадій цивільного процесу та видів проваджень. Наведено положення про особливості документування як процесуальних дій у межах цивільної процесуальної форми, а також тих видів документування, які спричинені наявністю такої форми та мають обов'язковий характер для інших суб'єктів правовідносин. Запропоновано тезу, що документування судових процесів за допомогою технічних засобів має здійснюватись технічними секретарями, покладання таких обов'язків на секретарів судових засідань чи інших працівників суду є недоцільним. Наголошено на необхідності закріплення положення про можливість їх відводу.

Розглянуто можливість впровадження в судову практику України технічних засобів дистанційної участі під час засідання учасників судового процесу.

Рассмотрена возможность внедрения в судебную практику Украины технических средств дистанционного участия в заседании участников судебного процесса.

The opportunity of introduction in judiciary practice of Ukraine of means of remote participation in session of participants of litigation is considered.

Досліджено історичні особливості розвитку окремого провадження в Україні, встановлено історичний аспект окремого виду цивільного судочинства в державі.

Исследованы исторические особенности развития отдельного делопроизводства в Украине, установлен исторический аспект отдельного вида гражданского судопроизводства в государстве.

Research of historical features of development of separate office-work in Ukraine is executed; the historical aspect of a separate kind of civil legal proceedings in the state is established.

Розглянуто зміст поняття інформації, її елементи згідно із законодавством України. Удосконалено доктринальні уявлення про правову природу інформації. З'ясовано ознаки окремих видів інформації та характерні риси суб'єктивного права на неї. Визначено особливості цивільно-правової відповідальності за порушення прав на інформації. Установлено види порушень суб'єктивних прав на інформацію та інтереси, що охороняються законом.

Розглянуто питання цивільно-правової відповідальності за порушення прав на інформацію в контексті права на інформацію як немайнового права. Акцентовано увагу на інформації як об'єкті права, на її ознаках та правовому режимі. Сформульовано поняття інформації та цивільно-правової відповідальності за порушення прав на інформацію. Визначено особливості цивільно-правової відповідальності за порушення суб'єктивних прав на інформацію, акцентовано увагу на визначенні підстав, умов і меж відповідальності деліквента. Розкрито підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності за порушення прав на інформацію. Теоретично обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення механізму правового регулювання цивільно-правової відповідальності за порушення прав на інформацію.

Надано відомості про поняття, предмет і метод цивільного процесуального права, наведено стадії цивільного судочинства. Розкрито зміст принципів цивільного процесуального права України, закріплених Конституцією України та цивільним процесуальним законодавством. Розглянуто поняття, передумови виникнення та суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, поняття належної та неналежної стрін, поняття та види третії осіб, значення та види представництва в цивільному процесі. Проаналізовано участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Показано особливості наказного, окремого, касаційного провадження, а також провадження в апеляційній інстанції, у зв'язку з нововиявленими обставинами, у справах за участю іноземних осіб, у справах про оскарження рішень третійських судів тощо.

Розглянуто суть понять, види та структуру правової роботи. Розкрито організаційно-правовий статус юридичної служби податкових органів, показано її роль у здійсненні правової роботи, зокрема, претензійно-позовної роботи органів державної податкової служби (ДПС) України. Висвітлено особливості супроводу справ працівниками органів ДПС у господарських судах і судах загальної юрисдикції, а також особливості формування АІС "Автоматичне робоче місце юриста", необхідного для належного інформаційно-аналітичного забезпечення правової роботи в органах ДПС. Наведено зразки процесуальних документів з даного питання.

Рассмотрены сущность понятий, виды и структура правовой работы. Раскрыт организационно-правовой статус юридической службы налоговых органов, показана ее роль в осуществлении правовой работы, в частности, претензионно-исковой работе органов государственной налоговой службы (ГНС) Украины. Освещены особенности сопровождения дел работниками органов ГНС в хозяйственных судах и судах общей юрисдикции, а также особенности формирования АІС "Автоматизированное рабочее место юриста", необходимого для надлежащего информационно-аналитического обеспечения правовой работы в органах ГНС. Приведены образцы процессуальных документов по данному вопросу.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми вдосконалення організації правової роботи (ПР) в органах державної податкової служби України. Запропоновано процесуально-правові та процедурні методики виконання функцій даними органами, а також системи інформаційно-аналітичного забезпечення ПР, створення автоматизованого робочого місця юриста. Наведено рекомендації з основних напрямів вдосконалення ПР.

Освещены теоретические и практические проблемы усовершенствования организации правовой работы (ПР) в органах государственной налоговой службы Украины. Предложены процессуально-правовые и процедурные методики выполнения функций данными органами, а также системы информационно-аналитического обеспечения ПР, создания автоматизированного рабочего места юриста. Приведены рекомендации по основных направлениям усовершенствования ПР.

Розкрито сутність цивільних процесуальних відносин, процесуальний порядок захисту майнових і особистих немайнових прав, інтересів громадян. Викладено основні принципи та норми цивільного судочинства, зміст Цивільного процесуального кодексу України, питання про підвідомчість цивільних справ, регламентування прав і обов'язків осіб, які беруть участь в розгляді цивільних справ, забезпечення доказів.

Раскрыты сущность гражданских процессуальных отношений, процессуальный порядок защиты имущественных и личных неимущественных прав, интересов граждан. Изложены основные принципы и нормы процессуального судопроизводства, содержание Гражданского процессуального кодекса Украины, вопросы подведомственности гражданских дел, регламентирования прав и обязательств лиц, берущих участие в смотре гражданских дел, обеспечения доказательств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)213.9 + Х892.19(4УКР)182.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072 + Х892.19(4УКР)18

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено спеціальне наукове дослідження виконавчого провадження як процедури цивілістичного процесу та частини судового розгляду. Запропоновано авторський підхід, що засновується на вивченні виконавчого провадження в його історико-правовому розвитку на різних етапах становлення під впливом Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) і практики Європейського суду з прав людини із застосування п. 1 ст. 6 ЄКПЛ у контексті реалізації принципу верховенства права та права на виконання судового рішення в розумний строк. Розроблено юстиціарну (процесуальну) концепцію виконавчого провадження як частини судового розгляду на основі нового методологічного підходу щодо осмислення виконавчого провадження в аспекті реалізації права на справедливий судовий розгляд (п. 1 ст. 6 ЄКПЛ) і практики Європейського суду з прав людини, який полягає в розумінні єдності міжнародно-правових актів про права людини, фундаменталізації права на справедливий судовий розгляд і розширенні сфери юстиціарного розуміння захисту цивільних прав і обов'язків як предмета конвенційного регулювання поза межами формально судового розгляду, об'єктивного формування самостійного сегмента юстиціарного правопорядку в національних системах судового захисту - виконавчого провадження. Досліджено правове регулювання виконання судових рішень в аспекті генезису виконавчого провадження та виявлено відповідні закономірності його інституалізації, проаналізовано моделі виконання судових рішень, вивчено принцип верховенства права у сфері застосування п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, розглянуто інші прикладні аспекти проблеми виконання судових рішень: процесуальна форма ефективного виконання судових рішень, питання захисту інтересів стягувача, боржника та держави у виконавчому провадженні, проблеми захисту права виконання судових рішень у розумний строк. Зроблено висновки та надано пропозиції, що мають теоретичне та практичне значення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)141.3

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ