Висвітлено правові позиції щодо застосування судами цивільного та цивільно-процесуального законодавства, висловлені судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України за період 1996 - 2001 рр., у галузях: права власності, приватизації, а також житлового, земельного, трудового, сімейного, спадкового права. Наведено систематизований покажчик статей стосовно судової практики, опублікованої в журналі "Вісник Верховного Суду України", щорічнику "Рішення Верховного Суду України" за даний період, зокрема, справ про захист честі, прав споживачів, земельні та трудові спори, захист прав військовослужбовців, спадкування, відшкодування шкоди, захист авторського права, а також виконання рішень іноземних судів.

Освещены правовые позиции относительно использования судами гражданского и гражданско-процесуального законодательства, высказанные судебной коллегией в гражданских делах Верховного Суда Украины за период с 1996 - 2001 гг., в областях: права собственности, приватизации, а также жилищного, земельного, трудового, семейного, наследственного права. Предложен систематизированный указатель судебной практики, опубликованной в журнале "Вестник Верховного Суда Украины", ежегоднике "Решения Верховного Суда Украины" за данный период, в частности, дел о чести, правах потребителей, земельных и трудовых спорах, защите прав военнообязанных, наследстве, возмещении вреда, защите авторского права, а также выполнении решений иностранных судов.

Розкрито особливості застосування судами першої, другої та касаційної інстанцій нового процесуального законодавства у межах першої інстанції під час слухання цивільних справ і в апеляційному та касаційному провадженні. Визначено сутність права апеляційного оскардження, описано порядок розгляду справи апеляційним судом (ст. 303, 304 ЦПК України). Встановлено повноваження апеляційного та касаційного суду. Обгрунтовано підстави для скасування рішення, ухвалення нового рішення або його зміни апеляційною та касаційною інстанціями.

Раскрыты особенности применения судами первой, второй и кассационной инстанций нового процессуального законодательства в пределах первой инстанции во время слушания гражданских дел и в аппеляционном и кассационном судах. Раскрыта сущность права аппеляционного обжалования, определен порядок рассмотрения дела аппеляционным судом (ст. 303, 304 ЦПК Украины). Установлены полномочия аппеляционного и кассационного суда. Обоснованы полномочия для отмены решения, постановления нового решения или его замены.

Висвітлено концептуальні підстави кодифікації цивільного процесуального законодавства України. Охарактеризовано структурну модель сучасного цивільного процесу та його основоположні принципи. Розкрито інстанційні функції Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Проаналізовано офіційну практику Верховного Суду України з питань цивільного процесу за період 1961 - 2011 рр.

Проаналізовано проблеми визнання правочинів недійсними та правові наслідки їх недійсності. З'ясовано правову природу недійсного та нікчемного правочинів. Запропоновано класифікацію підстав недійсності правочинів на загальні та спеціальні. Досліджено окремі підстави визнання правочинів недійсними. Проаналізовано правові наслідки визнання правочинів недійсними. Констатовано, що правові наслідки недійсності правочинів є кінцевим етапом реалізації права потерпілої особи на захист у разі застосування коментованого способу та зроблено висновок, що застосування наслідків недійсності правочинів є неодмінною умовою захисту цивільних прав та інтересів особи.

Надано правові висновки Верховного Суду України у кримінальних і цивільних справах, викладені у рішеннях, які були прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування норм матеріального права, а також постанови й ухвали Верховного Суду України, які мають прецедентне значення. Наведено витяги з кримінального процесуального та цивільного процесуального законодавства України щодо повноважень та порядку розгляду справ Верховним Судом України.

Вперше узагальнено, систематизовано й осмислено судову практику у справах, в яких наявність юридичних помилок у документах мала негативні наслідки для того, хто припустився цих помилок. Охарактеризовано найбільш актуальні категорії спорів: договірні відносини, корпоративні конфлікти, податкові відносини, обіг цінних паперів. Встановлено порядок оформлення та виконання договірних зобов'язань, висвітлено юридичний аспект складання податкових і бухгалтерських документів. Розглянуто проблемні питання оформлення процедур розміщення й обігу акцій. Показано особливості розгляду спорів, пов'язаних зі сплатою податку на прибуток. Використано матеріали справ, розглянутих Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Вищим господарським судом України, Вищим адміністративним судом України, а також з практики діяльності податкових органів.

Впервые обобщена, систематизирована и осмыслена судебная практика в спорах, в которых наличие юридических ошибок в документах имело негативные последствия для сотрудников, их допустивших. Охарактеризованы наиболее актуальные категории споров: договорные отношения, корпоративные конфликты, налоговые отношения, оборот ценных бумаг. Установлен порядок оформления и выполнения договорных обязательств, освещен юридический аспект составления налоговых и бухгалтерских документов. Рассмотрены проблемные вопросы оформления процедур размещения и оборота акций. Использованы материалы дел, рассмотренных Конституционным Судом Украины, Верховным Судом Украины, Высшим хозяйственным судом Украины, Высшим административным судом Украины, а также из практики деятельности налоговых органов.

Розроблено концепцію оціночних понять у цивільному процесуальному праві України у структурному, функціональному та прикладному аспектах. Запропоновано науково обгрунтовану теоретичну основу для вдосконалення цивільного процесуального законодавства, забезпечення єдності судової практики, ефективної реалізації завдань цивільного судочинства. Досліджено оціночні поняття у єдності генетичного та теоретико-методологічного аспектів, з'ясовано причини їх застосування як засобу юридичної техніки. Виявлено практичні проблеми застосування цивільно-процесуальних оціночних понять й запропоновано шляхи удосконалення практики їх застосування. Розроблено і мотивовано пропозиції щодо оптимізації тлумачення зазначених понять: "справедливість", "розумний строк", "істотне значення", "винятковий випадок", "значущий факт", "поважна причина", "загальновідомі обставини", "обгрунтований". Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення застосування цих понять у процесі нормотворення.