Висвітлено проблеми сучасного та перспективного розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Досліджено історичний шлях становлення та розвитку інституту процесуального представництва, визначено поняття даного представництва, його мету, наведено класифікацію процесуального представництва та види, розкрито зміст, межі та поняття вищезгаданого інституту, його відмінність від інституту представництва у цивільному праві. Розглянуто цивільні процесуальні правовідносини, що виникають при представництві: їх суб'єкти, об'єкти, зміст, передумови та підстави. Проаналізовано особливості процесуально-правового становища представників та особливості окремих видів процесуального представництва. Обгрунтовано належність до єдиного інституту цивільного процесуального права як представництва сторін, третіх осіб, заявників, зацікавлених осіб і представництва органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у справі як суб'єкти, що захищають права та свободи інших осіб. Сформульовано практичні пропозиції, спрямовані на вдосконалення інституту цивільного процесуального представництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х913.33 + Х892.19(4Укр)117

Рубрики:

Консульські представництва. Консульське право

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)117

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)117

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)117

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)111.1 + Х892.19(4УКР)117

Рубрики:

Державне право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)117 + Х891.9(4УКР)623

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання добровільного представництва у цивільному процесі України. Проаналізовано основні ознаки та цілі представництва у цивільному процесі. Визначено поняття й удосконалено класифікацію видів цього представництва. Виокремлено характерні ознаки добровільного представництва, розглянуто порядок оформлення повноважень добровільного представника. Здійснено розмежування інституту представництва у цивільному процесі з іншими суміжними цивільно-процесуальними та цивільними інститутами, зокрема, з представництвом у цивільному праві; за участі органів і осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб; за участі у процесі особи, що надає правову допомогу відповідно до ст. 56 ЦПК України; за участі у процесі помічника особи, яка обирається відповідно до ст. 78 ЦК України. Проаналізовано особливості здійснення окремих видів добровільного представництва у цивільному процесі. Визначено основні напрямки удосконалення цивільно-процесуального законодавства щодо регулювання даного представництва.

Теоретично обгрунтовано понятійний апарат і зміст інституту цивільного процесуального представництва, досліджено історично-правові етапи його виникнення та розвитку. Наведено класифікацію процесуального представництва, уточнено його мету та завдання під час здійснення цивільного судочинства. З'ясовано особливості окремих видів процесуального представництва з урахуванням значного збільшення кількості осіб, які можуть виступати як процесуальний представник. Обгрунтовано напрямки розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Уточнено підстави виникнення та особливості правового регулювання інституту цивільного процесуального представництва, показано його місце та значення у господарському та кримінальному процесах.

Розкрито правові аспекти участі адвоката у цивільному процесі. Визначено порядок прийняття доручення та ведення справи у суді, проаналізовано правовідносини між адвокатом і клієнтом на етапі консультативної роботи. Розглянуто прийоми та методи діяльності адвоката на різних стадіях цивільного процесу та у різних видах проваджень цивільного судочинства. Розкрито роль адвоката у процесі доказування та доведення, розглянуто його участь у вирішенні питань про укладення мирової угоди, відмови від позову або його визнання. Встановлено права й обов'язки представника під час перевірки законності й обгрунтованості судових постанов. Висвітлено питання оплати праці адвоката, наведено зразки оформлення процесуальних актів.

Раскрыты правовые аспекты участия адвоката в гражданском процессе. Определен порядок принятия поручения и ведения дела в суде, проанализированы взаимоотношения между адвокатом и клиентом на этапе консультативной работы. Рассмотрены приемы и методы деятельности адвоката в различных стадиях гражданского процесса и в разных видах ведения судебного дела. Раскрыта роль адвоката в процессе доказывания и доказательства, рассмотрено его участие в решении вопросов об уложении мирового соглашения, отказа от иска или его признании. Установлены права и обязанности представителя при проведении проверки законности и обоснованности судебных постановлений. Освещены вопросы оплаты труда адвоката, приведены образцы оформления процессуальных актов.

Проведено теоретично-прикладне дослідження законного представництва в цивільному процесі. Вперше проаналізовано еволюцію законного представництва в цивільних справах на українських землях. Сутність законного представництва розглядається через концепцію правовідносин та визначені ознаки, що відрізняють його від інших видів судового представництва та наведено авторську класифікацію видів законного представництва. Визначено процесуальне місце законного представника серед учасників цивільного процесу та аналізується коло осіб, які можуть виконувати функції законного представника в цивільній справі. Повноваження законного представника розглянуто через концепцію сукупності прав та обов'язків, де проводиться авторська класифікація таких повноважень. Розроблено контрольно-процесуальний механізм обмеження повноважень законного представника та охарактеризовано правові форми його прояву в цивільному судочинстві.

Розглянуто теоретичні та практичні питання здійснення прокурором представництва інтересів громадян і держави у наказному провадженні. Розглянуто історичні аспекти становлення і розвитку наказного провадження та представницької діяльності прокурора у цивільному процесі. Досліджено сутність наказного провадження та правову природу судового наказу. Визначено поняття та зміст представництва прокурором інтересів громадян і держави у наказному провадженні, його приводи та підстави, а також процесуальні форми. Розглянуто проблемні питання щодо представницького поняття "інтереси громадянина або держави". Значну увагу приділено питанням організації роботи прокуратури зі здійснення представництва інтересів громадянина або держави у наказному провадженні. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регламентує представництво прокурором інтересів громадянина або держави у наказному провадженні, а також іншого законодавства, пов'язаного з представницькою діяльністю прокурора в суді та застосуванням наказного провадження.

Розкрито поняття та сутність представництва прокуратурою інтересів дітей в суді та правового статусу прокурора як представника цих інтересів. Проаналізовано загальнотеоретичні, історичні та порівняльно-правові аспекти представництва прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві. Досліджено виникнення та розвиток інституту такого представництва у юридичній науці та законодавстві. Увагу приділено розвитку цього інституту в Україні. Проаналізовано тенденції розвитку інституту представництва в суді інтересів дітей, що не є громадянами України. Висвітлено перспективи запровадження інституту представництва прокуратурою інтересів дітей у системі ювенальної юстиції.

Досліджено актуальні теоретичні і практичні проблеми представництва як форми захисту трудових прав працівників. Сформульовано поняття та ознаки представництва як форми захисту трудових прав працівників. Охарактеризовано історико-правовий генезис представництва як форми захисту трудових прав працівників та роботодавців. Проаналізовано завдання, принципи, функції, види представництва як форми захисту трудових прав працівників. Визначено основні напрями вдосконалення правового регулювання представництва як форми захисту трудових прав працівників, висвітлено напрями оптимізації представництва як форми захисту трудових прав працівників. Розроблено пропозиції щодо шляхів запозичення зарубіжного досвіду представництва як форми захисту трудових прав працівників.

Розглянуто поняття та зміст захисту майнових прав дітей, нормативно-правову основу захисту прокурором майнових прав дітей та подано загальну характеристику діяльності прокурора у досліджуваній сфері. Наведено особливості застосування прокурором повноважень із захисту майнових прав дітей, виявлення порушень та реагування на порушення майнових прав дітей, класифікація уповноважених органів у сфері захисту майнових прав (суб'єктів) залежно від обсягу та виду наданих їм повноважень, перелік найбільш поширених порушень законодавства у діяльності служб у справах дітей. Подано пропозиції щодо оптимізації обліку дітей та запропоновано створення єдиної бази даних випускників дитячих установ, що одержали житлову площу. Подано пропозиції стосовно оптимізації організації роботи прокурора із захисту майнових прав дітей, а також щодо внесення змін і доповнень до низки законодавчих і відомчих нормативно-правових актів.

Уперше досліджено питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в цивільному, а також адміністративному й господарському процесі. Запропоновано теоретико-правову конструкцію реалізації прокуратурою конституційної функції представництва, яка відповідає змагальним засадам судочинства та міжнародним стандартам функціонування прокуратури в суді поза межами кримінальної сфери. Ключові положення цієї конструкції відображено в інтерпретації підстав участі прокурора в суді та його процесуальних повноважень, сформульованих з урахуванням висновків, одержаних у процесі вивчення правової природи й об'єктів прокурорського представництва, а також процесуального статусу прокурора у зазначеній сфері. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації національного законодавства, що регулює порядок прокурорсього представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Досліджено діяльність прокуратури щодо реалізації конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. Розглянуто поняття та генезу функції представництва, діяльності прокуратури як різновиду юридичної діяльності в контексті реалізації цієї функції, суб'єктів та об'єкта такої діяльності, її підстав, умов і правової сутності. Висвітлено світовий досвід у контексті діяльності прокуратури поза сферою кримінальної юстиції та запропоновано бачення щодо формування її вітчизняної моделі за умов реформування прокуратури. Приділено увагу питанням організації такої діяльності - прокурорському менеджменту, зокрема його тектологічним, аксеологічним і праксеологічним засадам.