Встановлено зміст права особи на компетентний суд. Визначено сутність категорії "судова юрисдикція", проведено відмежування цього поняття від інших суміжних понять та його співвідношення і взаємозв'язок з ними. Проаналізовано характер реалізації на сучасному етапі принципу спеціалізації судової системи та його вплив на судову юрисдикцію. Розроблено на теоретичному рівні критерії розмежування судових юрисдикцій, зокрема цивільної юрисдикції від адміністративної та господарської, і сформульовано пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою створення чіткого та доступного для розуміння механізму визначення юрисдикції певного суду щодо розгляду відповідних категорій справ. Проведено аналіз процесуальних форм здійснення цивільної юрисдикції. Досліджено підсудність як інститут цивільного процесуального права, сформулювати визначення поняття підсудності та розкрити його взаємозв’язок з поняттям юрисдикції. Наведено класифікацію видів підсудності. Здійснено аналіз наслідки порушення правил підсудності та запропонувати законодавчі зміни, спрямовані на мінімізацію негативних наслідків існування складної спеціалізованої судової системи та полегшення доступу громадян до правосуддя.

Досліджено судову і, зокрема, цивільну юрисдикцію як комплекс специфічних повноважень загальних судів у цивільному судочинстві, а також процесуальних форм її реалізації щодо об'єкта судового захисту у сфері приватноправових відносин. Проведено структурно-функціональний аналіз судової юрисдикції, визначено її складові елементи. Розроблено пропозиції щодо оптимальної структури судової системи та процесуального законодавства. Розглянуто види судової юрисдикції, а також поняття та процесуальні форми реалізації цивільної юрисдикції. Обгрунтовано універсальність цивільної процесуальної форми і доцільність прийняття єдиного Цивільного процесуального кодексу, що має містити правила цивільного, господарського й адміністративного судочинства. Охарактеризовано критерії відмежування цивільної від усіх інших видів судової юрисдикції (господарської, адміністративної, конституційної). Наведено пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства та законодавства про судоустрій. Наголошено на необхідності забезпечення однаковості судової практики та єдності судової системи.

Досліджуються доктринальні точки зору стосовно цивілістичного процесуального законодавства, що регулює відносини з "іноземним елементом". Розглядаються поняття, природа, види та способи визначення міжнародної підсудності. Проведено визначення міжнародної підсудності та підвідомчості спорів у нормативних актах України. Аналізується судова практика України щодо застосування норм про міжнародну підсудність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)12

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ