Проведено спеціальне наукове дослідження виконавчого провадження як процедури цивілістичного процесу та частини судового розгляду. Запропоновано авторський підхід, що засновується на вивченні виконавчого провадження в його історико-правовому розвитку на різних етапах становлення під впливом Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) і практики Європейського суду з прав людини із застосування п. 1 ст. 6 ЄКПЛ у контексті реалізації принципу верховенства права та права на виконання судового рішення в розумний строк. Розроблено юстиціарну (процесуальну) концепцію виконавчого провадження як частини судового розгляду на основі нового методологічного підходу щодо осмислення виконавчого провадження в аспекті реалізації права на справедливий судовий розгляд (п. 1 ст. 6 ЄКПЛ) і практики Європейського суду з прав людини, який полягає в розумінні єдності міжнародно-правових актів про права людини, фундаменталізації права на справедливий судовий розгляд і розширенні сфери юстиціарного розуміння захисту цивільних прав і обов'язків як предмета конвенційного регулювання поза межами формально судового розгляду, об'єктивного формування самостійного сегмента юстиціарного правопорядку в національних системах судового захисту - виконавчого провадження. Досліджено правове регулювання виконання судових рішень в аспекті генезису виконавчого провадження та виявлено відповідні закономірності його інституалізації, проаналізовано моделі виконання судових рішень, вивчено принцип верховенства права у сфері застосування п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, розглянуто інші прикладні аспекти проблеми виконання судових рішень: процесуальна форма ефективного виконання судових рішень, питання захисту інтересів стягувача, боржника та держави у виконавчому провадженні, проблеми захисту права виконання судових рішень у розумний строк. Зроблено висновки та надано пропозиції, що мають теоретичне та практичне значення.

Досліджено становлення та розвиток системи примусового виконання судових рішень (СР) у цивільних справах (ЦС). Визначено правову природу примусового виконання СР у ЦС. Розглянуто особливості взаємодії суду з органами державної виконавчої служби при примусовому виконанні СР у ЦС. Досліджено повноваження суду при зверненні рішення у ЦС до виконання. Проаналізовано повноваження суду при розгляді та вирішенні питань щодо застосування примусових заходів до боржника у процесі виконання рішень, процесуальні дії суду, спрямовані на сприяння належному виконанню СР, а також повноваження суду при вирішенні процесуальних питань, пов'язаних із поворотом виконання. Охарактеризовано повноваження суду зі здійснення попереднього й подальшого контролю на стадії виконання рішень у ЦС. Сформульовано теоретично обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства у сфері примусового виконання СР у ЦС.

Розкрито місце адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця в системі юридичної відповідальності, її ознаки, а також значення в забезпеченні реалізації правоохоронної функції держави. Визначено повноваження органів Державної виконавчої служби України щодо застосування адміністративно-примусових заходів під час здійснення виконавчого провадження. Обгрунтовано конкретні висновки та рекомендації, спрямовані на вдосконалення механізму притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця й організаційно-правових засад діяльності суб'єктів провадження в таких справах. Досліджено ефективність системи примусового виконання рішень державними виконавцями, міжнародне законодавство щодо адміністративно-правового статусу державного виконавця. Запропоновано зміни та доповнення до законів України, якими регулюється примусове виконання рішень публічних органів управління.

Висвітлено генезис, правовий статус, форми та методи діяльності державної виконавчої служби (ДВС). Проаналізовано розвиток примусового виконання рішень (ПВР) у радянському праві та в українській правовій системі. Розкрито адміністративно-правову природу діяльності ДВС, зміст і особливості форм та методів її діяльності. Увагу приділено виконавчому документу як формі волевиялення публічного органу управління щодо ПВР ДВС. Визначено шляхи удосконалення діяльності ДВС, ефективність системи ПВР.

Досліджено теоретичні та практичні питання діяльності з реалізації арештованого майна. Виявлено особливості діяльності з реалізації арештованого майна як різновиду господарської. Розроблено пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності даної діяльності. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, яким регулюється діяльність з реалізації арештованого майна. Розкрито сутність і підстави відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна.

Проведен анализ правового регулирования механизма принудительного исполнения решений хозяйственного суда в Украине. Раскрыта сущность и проанализирована структура данного механизма. Рассмотрены особенности применения отдельных способов исполнения, охарактеризовано правовое положение органов исполнительной службы.

Проаналізовано Закони України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження", "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у науково-практичному аспекті. Висвітлено загальні положення даних законів. Визначено правовий статус працівників органів державної виконавчої служби (ПОДВС). Увагу приділено контролю за діяльністю державних виконавців, фінансуванню, матеріальному забезпеченню й оплаті праці ПОДВС, учасникам виконавчого провадження (ВП), порядку й умовам здійснення ВП. Викладено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, його заробітну плату та інші види доходів. Висвітлено особливості застосування в Україні конвенції та практики Європейського суду з прав людини. Розглянуто питання захисту прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій.

Проанализированы Законы Украины "О государственной исполнительной службе", "Об исполнительном производстве", "О выполнении решений и применении практики Европейского суда по правам человека" в научно-практическом аспекте. Освещены общие положения данных законов. Определен правовой статус сотрудников органов государственной исполнительной службы (СОГИС). Внимание уделено контролю за деятельностью государственных исполнителей, финансированию, материальному обеспечению и оплате труда СОГИС, участникам исполнительного производства (ИП), порядку и условиям осуществления ИП. Изложен общий порядок обращения о наложении взыскания на имущество должника, его заработную плату и другие виды доходов. Освещены особенности применения в Украине конвенции и практики Европейского суда по правам человека. Рассмотрены вопросы защиты прав взыскателя, должника и других лиц во время производства исполнительных действий.

Обгрунтовано доцільність і виправданість нової редакції Закону України "Про виконавче провадження". Охарактеризовано взаємовідносини суду та державного виконавця на стадії примусового виконання судових рішень. Приділено увагу захисту інтересів стягувача у виконавчому провадженні під час звільнення майна боржника з-під арешту. Розглянуто особливості виконання рішень, виконання яких забезпечено іпотекою або заставою. Висвітлено проблеми виконання рішень в адміністративних справах, відповідачами у яких є суб'єкти владних повноважень. Розкрито специфіку виконання рішень суду про поновлення на роботі. Розглянуто медіацію як перспективний спосіб урегулювання спору на етапі виконання судового рішення.

Висвітлено питання правового регулюання та порядок стягнення аліментів. Наведено інформацію щодо розміру аліментів, відстрочки, розстрочки, звільнення від їх сплати, умови та порядок відрахування. Розглянуто порядок стягнення аліментів за кордоном, здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів, відповідальність за ухилення від їх сплати. Подано відомості про договір між батьками про сплату аліментів на дитину та припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Значну увагу приділено призначенню тимчасової державної допомоги.

Розкрито теоретико-методологічні та процесуально-процедурні засади діяльності суб'єктів виконавчого провадження, місце виконавчого провадження в системі юридичного процесу, основні принципи діяльності суб'єктів виконавчого провадження. Наведено характеристику їх місця у правовідносинах виконавчого провадження, статусу, системних і структурно-функціональних зв'язків, що існують між ними.

Раскрыты теоретико-методологические и процессуально-процедурные основы деятельности субъектов исполнительного производства, место исполнительного производства в системе юридического процесса, основные принципы деятельности субъектов исполнительного производства. Проведено характеристику их места в правоотношениях исполнительного производства, статуса, системных и структурно-функциональных связей, существующих между ними.

На основі чинного законодавства та практики його застосування розглянуто актуальні питання організації та діяльності прокурора у виконавчому провадженні. Висвітлено особливості прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері примусового виконання рішень і представництва прокурором інтересів стягувачів у суді. Окреслено шляхи підвищення ефективності участі прокурора у виконавчому провадженні.

На основе действующего законодательства и практики его применения рассмотрены актуальные вопросы организации и деятельности прокурора в исполнительном производстве. Освещены особенности прокурорского надзора за соблюдением и применением законов в сфере принудительного исполнения решений и представительства прокурором интересов взыскателя в суде. Определены пути повышения эффективности участия прокурора в исполнительном производстве.

Теоретично обгрунтовано роль і місце державної виконавчої служби (ДВС) України у здійсненні процедури примусового виконання судових рішень і рішень, прийнятих іншими юрисдикційними органами на сучасному етапі розвитку Української держави. Обгрунтовано правові підстави здійснення виконавчого провадження державною виконавчою службою, її організаційно-штатну побудову та основні засади діяльності. Проаналізовано аспект компетенції ДВС та юрисдикційні повноваження у процесі його вчинення. Внесено конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства України, яке регулює питання виконавчого провадження й організації роботи ДВС. Значну увагу приділено змінам у характері та змісті правовідносин, властивих виконавчому провадженню, які відбулися внаслідок реформування цієї інституції, спричиненої виходом з підпорядкування судовій системі та органам виконавчої влади.

Досліджено принцип обов'язковості судових рішень як конституційної засади судочинства за умов подальшого здійснення судово-правової реформи в Україні. На підставі теоретичних здобутків вчених - юристів і аналізу чинного законодавства розкрито суть і зміст принципу обов'язковості судових рішень, його процесуальні гарантії. У контексті досліджуваної конституційної засади сформульовано визначення понять "правосуддя", "судова влада", розкрито суть організації органів судової влади. Наведено характеристику окремих суб'єктів, відносно яких обов'язковість судового рішення розкрито найбільш повною мірою, та які відіграють активну роль у процесі реалізації цього принципу. Значну увагу приділено судовому контролю за виконанням судових рішень, наведено його визначення та запропоновано класифікацію. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення положень чинного законодавства, яке регулює відносини, що складаються у процесі реалізації принципу обов'язковості судових рішень.

Проаналізовано теоретико-методологічні та процесуально-процедурні засади діяльності суб'єктів виконавчого провадження, досліджено системні взаємозв'язки між ними. Визначено місце виконавчого провадження в системі юридичного процесу та його складової в реалізації правоохоронної функції держави, обгрунтовано основні принципи діяльності суб'єктів виконавчого провадження, встановлено їх статус і досліджено системні та структурно-функціональні зв'язки, що існують між ними. Розглянуто адміністративно-правові відносини, які виникають між органами та посадовими особами Державної виконавчої служби й іншими суб'єктами виконавчого провадження з приводу примусової реалізації виконавчих документів. Охарактеризовано виконавчу структуру органів, що реалізують виконавче провадження. Встановлено повноваження органів Державної виконавчої служби України щодо застосування адміністративно-примусових заходів у сфері виконавчого провадження, а також адміністративний і судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців учасниками виконавчого провадження з метою захисту порушених прав у процесі здійснення виконавчого провадження та ефективного впливу на стан роботи державних виконавців щодо виконання рішень судів та інших органів. Наведено рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності суб'єктів виконавчого провадження.

На підставі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування визначено сутність форм і методів діяльності державної виконавчої служби та розроблено рекомендації щодо удосконалення механізму їх правового регулювання та підвищення ефективності реалізації. Розкрито адміністративно-правову природу діяльності державної виконавчої служби, проведено дослідження її ключового суб'єкта - державного виконавця. Наведено рекомендації щодо поліпшення його діяльності з урахуванням покладених на нього завдань і функцій. Визначено принципи діяльності державної виконавчої служби та виокремлено притаманні їй основоположні ідеї. Проаналізовано особливості форм і методів діяльності органу примусового виконання рішень. Проведено теоретичне дослідження актів управління, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою. Значну увагу приділено вивченню особливостей виконавчого документа як форми волевиявлення публічного органу управління щодо примусового виконання рішення державною виконавчою службою. Розглянуто методи діяльності державної виконавчої служби та заходи примусового виконання рішень. Зроблено розподіл примусових заходів, які застосовує у своїй діяльності дана структура, на профілактичні, процесуальні, організаційні, праворегулювальні та стягнення, наведено пропозиції щодо їх удосконалення.

Досліджено правове регулювання діяльності з реалізації арештованого майна. Аргументовано висновки щодо поняття, ознак, умов її здійснення. Запропоновано основні напрямки вдосконалення законодавства, яке регулює цю діяльність. Наведено визначення понять "діяльність з реалізації арештованого майна" та "порушення порядку реалізації арештованого майна". Уточнено визначення відповідної спеціалізованої організації. Доопрацьовано договірні засади та порядок здійснення діяльності з реалізації арештованого майна. Досліджено та конкретизовано правові наслідки порушень у сфері реалізації арештованого майна, зокрема питання визнання прилюдних торгів недійсними, а також підстав і форм відповідальності за допущені порушення у цій сфері.

Розглянуто виконання судових рішень як обов'язок держави. Розкрито питання про вдосконалення організації виконання судових рішень в Україні. Подано інформацію про розмежування компетенції суду та державного виконавця у процесі примусового виконання рішення. Проведено аналіз взаємозв'язку та взаємозалежності господарського процесу та виконавчого провадження. Визначено оркемі проблеми встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Висвітлено питання примусого виконання рішень третейського суду в справах за позовами банків про стягнення з боржника на користь банку заборгованості за споживчим кредитом. Проаналізовано актуальні питання надання нотаріальним актам з іноземним елементом виконавчої сили.

Визначено роль і місце державної виконавчої служби України у здійсненні процедури примусового виконання судових рішень і рішень, прийнятих іншими юрисдикційними органами, на сучасному етапі розвитку Української держави. Проаналізовано правові й організаційні засади діяльності державної виконавчої служби в Україні. Визначено повноваження даного органу у процесі здійснення виконавчих дій. Наведено пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства, що регулює питання виконавчого провадження й організації роботи державної виконавчої служби. Акцентовано увагу на глибоких змінах у характері та змісті правовідносин, які властиві виконавчому провадженню та відбулися у зв'язку з реформуванням даної інституції, що пов'язано з її виходом із підпорядкування судовій системі та підпорядкувані органам виконавчої влади.

Определены роль и место государственной исполнительной службы Украины в осуществлении процедуры принудительного исполнения судебных решений и решений, принятых другими юрисдикционными органами, на современном этапе развития Украинского государства. Проанализированы правовые и организационные основы деятельности государственной исполнительной службы в Украине. Рассмотрены полномочия данного органа в процессе осуществления исполнительных действий. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию отечественного законодательства, регулирующего вопросы исполнительного производства и организации работы государственной исполнительной службы. Акцентировано внимание на глубоких измениях в характере и содержании правоотношений, свойственных исполнительному производству и состоялись в связи с реформированнием данной институции, что связано с ее выходом из подчинения судебной системе и подчинением органам исполнительной власти.

Висвітлено теоретико-методологічні засади формування державної виконавчої служби (ДВС) в Україні. Розглянуто генезис інституту примусового виконання рішень суду на українських землях, запропоновано періодизацію його становлення. Обгрунтовано основні принципи діяльності ДВС. Охарактеризовано адміністративно-правовий статус державних виконавців, удосконалено класифікацію груп суб'єктів виконавчого провадження за функціональною ознакою. Увагу приділено організаційно-правовому забезпеченню управління ДВС. Проаналізовано сучасні зарубіжні організаційно-правові форми інституту примусового виконання рішень. Розроблено проект Кодексу професійної поведінки державних виконавців. Обгрунтовано напрями вдосконалення управління та підвищення ефективності функціонування ДВС в Україні.

Досліджено адміністративно-правовий статус державного виконавця. На підставі вивчення історико-правової природи становлення та розвитку інституту примусового виконання рішень відокремлено характерні для основних історичних періодів (від X до початку XX ст., радянського та українського) етапи. Запропоновано дефініції "державна виконавча служба", "державний виконавець". Виділено ознаки, притаманні посаді державного виконавця. Доведено, що адміністративно-правовий статус державного виконавця є самостійним видом правового статусу особи, який зумовлює особливості реалізації її окремих конституційних прав і свобод. Визначено, що правовий статус державного виконавця базується на правовому статусі особи. З'ясовано його елементи: службову правосуб'єктність, обов'язки та права, компетенцію, юридичну відповідальність. Здійснено детальний аналіз елементів адміністративно-правового статусу державного виконавця. Досліджено ефективність системи примусового виконання рішень державними виконавцями, міжнародним законодавством щодо адміністративно-правового статусу державного виконавця. Запропоновано зміни та доповнення до законів України, якими регулюється примусове виконання рішень публічних органів управління.