Досліджено особливості окремого провадження у цивільному процесуальному праві України. Розглянуто виникнення, становлення та розвиток окремого провадження як самостійно відособленого судочинства з часів Стародавнього Риму, у дореволюційний (до 1917 р.), радянський і сучасний періоди. Доведено, що окреме провадження є самостійно відособленою підгалуззю цивільно-процесуального права. Досліджено особливості кожної справи окремого провадження, виявлено та класифіковано суб'єкти даного провадження, сформульовано поняття "процесуальна діяльність", "цивільні процесуальні правовідносини", "процесуальна форма", досліджено інститути представництва, доказів і доказування, виявлено їх специфіку дії в окремому провадженні. Приділено увагу їх ефективності.