Розглянуто процесуально-правову природу справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, передумови права на звернення іноземців-кандидатів в усиновителі в суди України з заявами про встановлення усиновлення та процесуальний порядок порушення судом справ даної категорії. Розкрито мету, значення і зміст підготовки справ про усиновлення дітей іноземними громадянами до судового розгляду, порядок з'ясування обставин, що мають значення для правильного та своєчасного їх вирішення та визначення кола доказів, які їх підтверджують. Викладено питання визначення кола осіб у справах цієї категорії та призначення справ про усиновлення дітей іноземними громадянами до розгляду у судовому засіданні. Проаналізовано процесуальний порядок розгляду цих справ, мету та зміст даного етапу провадження, а також судове рішення в справах цієї категорії. Наведено рекомендації з удосконалення сімейного та цивільного процесуального законодавства, зокрема, про необхідність застосування судами міжнародних договорів під час розгляду справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, законодавства країн, в яких проживають кандидати в усиновителі, а також про необхідність залучення перекладача під час подачі заяви про встановлення усиновлення до суду, про врегулювання питання дачі згоди дитини на усиновлення.

Мета дослідження - встановлення загальних закономірностей та видових особливостей заходів оперативного впливу у зобов'язальних правовідносинах. Визначено поняття та ознаки заходів оперативного впливу у зобов'язальних правовідносинах, з'ясовано співвідношення заходів оперативного впливу з цивільно-правовими санкціями, цивільно-правовою відповідальністю, способами самозахисту. Охарактеризовано особливості застосування заходів оперативного впливу, пов'язаних з виконанням зобов'язання за рахунок боржника (виконання кредитором роботи власними силами та доручення кредитором виконання роботи чи надання послуги третій особі). Здійснено порівняльний аналіз виконання зобов'язання за рахунок боржника та примусового виконання обов'язку в натурі. Визначено заходи оперативного впливу, пов'язані з забезпеченням виконання зобов'язання. До них віднесено заходи оперативного впливу, пов'язані з призупиненням стороною виконання свого обов'язку, зокрема притримання. Розкрито особливості заходів оперативного впливу відмовного характеру (відмову від договору, відмову від прийняття неналежного виконання, відмову від зустрічного задоволення в результаті неналежного виконання зобов'язання). Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення правового регулювання в досліджуваній сфері.

Досліджено процесуально-правову природу справ про зміну правового статусу фізичної особи. Проаналізовано підстави, за яких фізичну особу можна обмежити в цивільній дієздатності або визнати недієздатною. Розглянуто проблемні питаннях, що виникають на стадії відкриття провадження у справі та підготовки справи до судового розгляду в справах про зміну правового статусу фізичної особи. Увагу приділено визначенню кола осіб, які беруть участь у справі, з'ясуванню фактичних обставин справи та кола доказів, що їх підтверджують у розглянутих автором справах. Вивчено процесуальний порядок судового розгляду справ про зміну правового статусу фізичної особи, а також вимоги, що висуваються до судового рішення, та його особливості у зазначених справах. Проаналізовано теоретичні джерела та визначено основні проблеми, що виникають на практиці. Наведено висновки та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та вирішення існуючих проблем у цій сфері.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)182 + Х892.19(4УКР)114

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поняття та сутність судового контролю за нотаріальною діяльністю. Досліджено особливості юрисдикції та підсудності цивільних справ про оскарження нотаріальних дій та відмови у їх вчиненні, нотаріальних актів, визначено коло суб'єктів, які беруть у них участь. Проаналізовано предмет та об'єкти судового розгляду у справах про оскарження нотаріальних дій та відмови у їх вчиненні. Розглянуто процесуальні особливості відкриття провадження, підготовки до судового розгляду та судового розгляду справ про оскарження нотаріальних дій, відмови у їх вчиненні, нотаріальних актів.

Проаналізовано правовий інститут банківської таємниці. Досліджено основні історичні віхи розвитку інституту банківської таємниці. Визначено місце банківської таємниці серед інших видів інформації з обмеженим доступом. Розкрито процесуальні особливості відкриття провадження та розгляду судами справ щодо розкриття банківської таємниці, а також процесуальних відносин, які виникають у зв'язку з розглядом судами справ даної категорії. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання інституту банківської таємниці та процедури розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо фізичних і юридичних осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)182 + Х819(4УКР)072

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поняття й ознаки адміністративних спорів, пов'язаних з землею. Подано класифікацію земельних спорів як предмета розгляду справ у порядку адміністративного судочинства. Показано розвиток законодавства з питань вирішення земельних спорів. Досліджено стадії їх розгляду за участю суб'єктів публічної адміністрації в порядку адміністративного судочинства. З'ясовано особливості участі суб'єктів владних повноважень у справах адміністративної юрисдикції в процесі вирішення земельних спорів, а також особливості доказування в справах по земельним спорам за участю суб'єктів публічної адміністрації в адміністративному судочинстві. Розглянуто особливості виконання судових рішень у справах з земельних спорів за участю суб'єктів публічної адміністрації в адміністративному судочинстві та порядок розгляду земельних спорів за участю суб'єктів публічної адміністрації за законодавством зарубіжних країн. Наведено висновки та пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства, що регулює порядок розгляду та вирішення спорів, які виникають у сфері земельних правовідносин за участю суб'єктів публічної адміністрації в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)182

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено юридичну природу права фізичної особи, зокрема члена сім'ї власника житлового приміщення, на житло. Вперше досліджено правовий статус дійсного та колишнього члена сім'ї власника житлового приміщення. Проаналізовано сучасні проблеми судового захисту прав та законних інтересів членів сім'ї власника житлового приміщення. Наведено рекомендації щодо удосконалення чинного цивільного та житлового законодавства України та практики їх застосування.

Комплексно висвітлено сучасні теоретичні та практичні проблеми правового регулювання розв'язання земельних спорів. Проведено історико-правовий аналіз становлення та розвитку законодавства стосовно цих спорів. Розкрито зміст, суть, ознаки й особливості земельного спору, співвідносність його з земельним конфліктом за умов реформування земельних відносин, наведено їх класифікацію. Проаналізовано співвіднесення судового й позасудового порядків розв'язання земельних спорів, розглянуто й обгрунтовано переваги кожного з них. Наведено аргументи щодо необхідності створення у судовій системі України спеціалізованих земельних судів. Розв'язання земельних спорів визначено як найголовнішу гарантію забезпечення земельних прав, оскільки належне їх розв'язання поновлює порушені права суб'єктів земельних правовідносин, що є відображенням гарантій реалізації земельних прав та інтересів.

Досліджено правову природу судового розгляду справ про адміністративні правопорушення як здійснюваної в процесуальній формі адміністративно-деліктної діяльності органів правосуддя. Визначено місце суду серед інших адміністративно-юрисдикційних органів. Розкрито матеріально-правові та процесуальні особливості судового розгляду справ про адміністративні проступки, протоколи в яких переважно надходять на розгляд суддів від органів внутрішніх справ. Розглянуто особливості накладання таких адміністративних стягнень, як арешт і конфіскація, застосування усного зауваження. Визначено вплив судової адміністративно-деліктної практики та суддівського розсуду на результати вирішення конкретних справ про адміністративні проступки.

З'ясовано актуальні проблеми компенсації шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання та досудового слідства у системі ОВС України, галузевої природи цих правовідносин, досліджено конкретні проблеми та перспективи розвитку інституту відшкодування такої шкоди. Наведено рекомендації щодо удосконалення законодавчої регламентації та компенсації шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання та досудового слідства в системі ОВС України. Обгрунтовано правову суть обов'язку держави стосовно відшкодування зазначеної шкоди. Визначено джерела формування державних коштів, за рахунок яких проводиться відшкодування. Внесено пропозиції щодо вдосконалення інституту правовідносин, що виникають у результаті відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання та досудового слідства в системі ОВС України, визначення її мінімального розміру. Обгрунтовано необхідність розширення переліку підстав відшкодування.

На підставі досягнень юридичної науки, узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду розкрито сутність адміністративного процесу, його місце в здійсненні державного управління. Визначено поняття адміністративного процесу, розкрито його сутність. Досліджено систему принципів адміністративно-процесуальної діяльності. Висвітлено природу адміністративного судочинства.

Розкрито поняття права громадянина на судовий захист прав і законних інтересів громадян у зв'язку із заподіянням їм шкоди органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, форми захисту, галузеву природу правовідносин, основні проблеми та перспективи розвитку цього інституту. Розглянуто дію процесуального механізму відновлення порушених прав громадян у деліктах, з метою виявлення особливостей властивої для даної категорії справ. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення інституту судового відшкодування шкоди, заподіяної громадянину органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду.

Досліджено особливості застосування норм інституту мирової угоди у межах процедур санації та розпорядження майном під час провадження справи про банкрутство. Вивчено історичні передумови становлення інституту мирової угоди. Показано, що публічно-правовий характер його норм і загальна тенденція гуманізації норм права вимагають встановлення рівноправних взаємовідносин у системі кредитор - боржник. Запропоновано ввести в Закон про банкрутство норми, що дозволяють проведення сепаратних переговорів з найбільш значимими кредиторами та припускають автоматичне скасування боргів за вимогами їх третьої та наступної черги. Обгрунтовано доцільність включення у норми, що визначають структуру плану санації та графік погашення заборгованості, положень, які рекомендують проведення інноваційних заходів у процедурі санації і враховують умови надання кредиту та терміни його погашення. У разі банкрутства неспроможних підприємств з підвищеним рівнем соціальної значущості запропоновано приділяти належну увагу їх виробничим особливостям. Удосконалено визначення поняття "мирова угода".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)182 + Х859(4УКР)111

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)072 + Х892.19(4Укр)182

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження визначено умови усиновлення як закріплені в законі вимоги, що пред'являються до строго визначеного кола осіб з приводу усиновлення, недотримання яких перешкоджає встановленню усиновлення або може призвести до визнання усиновлення недійним чи скасування усиновлення. На підставі теоретичних розробок надано класифікацію умов усиновлення. Надано визначення та проаналізовано значення висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, що видається службою у справах дітей, як доказу у справі, обгрунтовано самостійне становище висновку серед інших доказів у зв'язку з необхідністю відрізняти його від висновку органу опіки та піклування, що має аналогічну назву та надається відповідно до ст. 253 ЦПК України. У разі незгоди з мотивами негативного висновку про доцільність усиновлення, або відмови в усиновленні, особа може звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження висновку про доцільність усиновлення. Проаналізовано особливості кожної стадії цивільного провадження у справах усиновлення. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення низки норм чинного законодавства з питань розгляду справ про усиновлення громадянами України.

Розглянуто практику вирішення судами справ щодо майнових і земельних паїв. Проаналізовано рішення судів з цих питань з участю аграрних підприємств кооперативного типу. Розкрито проблеми вирішення справ судами по паях. Надано характеристику законодавству, яке регулює питання паїв. Висвітлено окремі умови договору про надання правових послуг по захисту прав сільськогосподарських підприємств дорадчою службою. Розкрито роль державної виконавчої служби по виконанню рішень суддів з участю представників до радчої служби.