Розглянуто історію становлення внутрішнього законодавства про міжнародну підсудність (МП) у країнах Європейського Союзу й в Україні, висвітлено напрямки міжнародно-правової уніфікації норм інституту МП. Особливу увагу приділено Брюссельській Постанові N 44/2001 та Луганській Конвенції 1988 р. про МП і визнання та виконання судових рішень з цивільних і торговельних справ, а також конвенціям з питань МП, розроблених під егідою Гаазької Конференції з міжнародного приватного права. Викладено основні підходи сучасного українського законодавства щодо визначення МП.

Рассмотрена история становления внутреннего законодательства о международной подсудности (МП) в странах Европейского Союза и Украине, освещены направления международно-правовой унификации норм института МП. Особое внимание уделено Брюссельскому Постановлению N 44/2001 и Луганской Конвенции 1988 г. о МП и определению и исполнению судебных решений по гражданским и торговым делам, а также конвенциям по вопросам МП, разработанным под эгидой Гаазской Конференции по международному частному праву. Изложены основные подходы современного украинского законодательства об определении МП.

Здійснено комплексне порівняльне дослідження інституту міжнародної підсудності цивільних справ. Розглянуто історію становлення внутрішнього законодавства про міжнародну підсудність у країнах ЄС та в Україні, завдання та напрямки міжнародно-правової уніфікації норм інституту міжнародної підсудності. Досліджено Брюссельську Конвенцію 1968 р. та Брюссельську Постанову N 44/2001 як джерело правового регулювання міжнародної підсудності у країнах ЄС. Проаналізовано положення Луганської Конвенції 1988 р. і конвенцій, розроблених під егідою Гаазької Конференції з міжнародного приватного права, які замінили чи доповнюють положення Брюссельської Конвенції 1968 р. Сформульовано висновки про основні підходи українського законодавства щодо визначення міжнародної підсудності цивільних прав. Розроблено практичні рекомендації стосовно вдосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування.

Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення діяльності третейських судів в Україні на всіх етапах їх становлення та розвитку як самостійного інституту. Визначено поняття, місце, роль третейських судів у судовій системі України й адміністративно-правове забезпечення їх діяльності. Наведено передумови та пріоритети його запозичення для застосування в Україні. Уточнено структуру третейських судів, визначено коло прав та обов'язків їх суддів, висвітлено напрями удосконалення стану адміністративно-правового забезпечення діяльності, сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про третейські суди". Розроблено проект Кодексу етики третейського судді, в якому запропоновано посилити відповідальність суддів. Доведено, що основною метою наукового й інформаційного забезпечення діяльності третейських судів в Україні можна визнати всебічну науково-теоретичну та інформаційну підтримку їх діяльності з боку органів державної влади та недержавних організацій на підставі комплексу організаційних, дослідницьких, нормативно-правових, технічних та інших заходів.

Висвітлено питання зародження на території України господарського судочинства, історичного розвитку його центральних і регіональних органів від комерційних судів, державного арбітражу до сучасних арбітражних судів. Проаналізовано особливості арбітражного суду як спеціалізованого органу судової влади, зі структурою та функціями Вищого арбітражного суду України та обласних арбітражних судів. Розкрито перспективи розвитку арбітражних судів у світлі положень Конституції України.

Викладено матеріально-правові підстави та процесуальні засади визнання актів недійсними. Проаналізовано процесуальні особливості розгляду арбітражними судами окремих категорій справ про визнання недійсними актів: нормативних, актів державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Наведено приклади з арбітражної практики.

Досліджено діяльність арбітражних судів, розглянуто історію їх розвитку, висвітлено проблеми розгляду господарських спорів, а також практику реалізації арбітражного процесуального законодавства. Визначено правові форми судового управління, а також критерії ефективної діяльності системи арбітражного суду та наукової організації праці в судах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839.092 + Х892.19(4УКР)189.4

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретичні положення та науково-обгрунтовано рекомендації, направлені на підвищення ефективності доказування в господарському судочинстві. Опрацьовані наукові дані, які висвітлюють сучасний стан використання спеціальних знань в кримінальному, цивільному, адміністративному та господарському судочинстві. Проаналізовано зміст чинних нормативних актів, що регулюють питання використання спеціальних знань у господарському судочинстві, зокрема, статті, які розглядають використання спеціальних знань спеціаліста і експерта під час вирішення господарських спорів. Запропоновано уточнення поняття "спеціальні знання в господарському судочинстві" і "спеціаліст", визначено їх взаємозалежність. Досліджено існуючі наукові визначення поняття спеціальних знань та проблемні питання рівнів і форм використання цих знань. Проаналізовано судову практику Верховного Суду України, Вищого господарського суду України та господарських судів нижчої ланки, надано розгорнуту характеристику найбільш розповсюджених експертиз, які призначають у господарських справах. Узагальнено наукові й організаційні аспекти використання спеціальних правових знань в господарському судочинстві.

Вперше систематизовано положення, які сприяють створенню цілісного уявлення про непатентові об'єкти права інтелектуальної власності суб'єктів господарювання, що дозволяє усунути термінологічні неточності загального визначення непатентованих об'єктів права інтелектуальної власності як ділової репутації суб'єктів господарювання. Доведено фактичне існування тісного зв'язку ноу-хау, ділової репутації та гудвілу, який дозволяє зробити висновок про те, що до видів непатентованих об'єктів права інтелектуальної власності можна віднести ноу-хау та гудвіл, які, в свою чергу, є складовими ділової репутації суб'єкта господарювання, а тому підлягають правовій охороні. Запропоновано розгорнуту класифікацію юридичних фактів, які припиняють дію на непатентовані об'єкти інтелектуальної власності: негативні правопричиняючі юридичні факти, наслідком яких є юридичне знищення непатентових об'єктів інтелектуальної власності як об'єкта правовідносин, і позитивні правопричиняючі юридичні факти, наслідком яких є припинення суб'єктивного права на непатентований об'єкт інтелектуальної власності в однієї особи, що є підставою виникнення чи можливістю за передбачених законом або договором обставин виникнення такого права в іншої особи.

Досліджено господарсько-правові засоби попередження фіктивного господарювання. Досліджено комплекс теоретичних і прикладних проблем попередження фіктивного господарювання. Визначено поняття "фіктивне господарювання". Вдосконалено перелік ознак фіктивного суб'єкта господарювання. Проаналізовано конкретні господарсько-правові засоби попередження фіктивного господарювання. Обгрунтовано доцільність розробки та впровадження в ГК України складу господарського правопорушення "фіктивне господарювання". Визначено критерії розмежування процедур примусового припинення юридичної особи, примусового припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання.

Обгрунтовано висновок щодо господарсько-правової сутності інвестиційного спору. Запропоновано удосконалити систему класифікації видів інвестиційних спорів шляхом доповнення їх переліку додатковими критеріями, за якими можливо визначити підстави виникнення інвестиційних спорів і форми, за допомогою яких можливо їх урегулювати. З метою усунення системних порушень прав інвесторів, захисту інвестицій та сприяння розгляду та врегулювання інвестиційних конфліктів, а також усунення чинників, що їх зумовлюють, запропоновано створити державну службу з нагляду та контролю за реалізацією інвестиційних проектів, до компетенції якої буде віднесено здійснення нагляду та контролю за реалізацією державними органами інвестиційних проектів. Запропоновано закріпити на законодавчому рівні поняття інвестиційного договору й інвестиційної вимоги, що дозволить розмежувати інвестиційний спір і суміжні види майнових спорів, а також надасть можливість судам України чіткіше визначати свою компетенцію під час відкриття провадження у справах, що виникають з інвестиційних правовідносин. Увагу приділено удосконаленню чинного законодавства, зокрема наведено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Господарського та Господарсько-процесуального кодексів України, законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземних інвестицій", "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Розроблено практичні шляхи господарського забезпечення усунення основних дисфункцій правового механізму у сфері металургійного виробництва, що забезпечує реалізацію публічних і приватних інтересів, поєднуючи законні інтереси держави та суб'єктів металургійного бізнесу. Надано всебічну характеристику функціонування металургійного комплексу в Україні та виділено актуальні проблеми, що супроводжують цей процес. Визначено основні господарсько-правові заходи з забезпечення покращання інвестиційно-інноваційного клімату на вітчизняних металургійних підприємствах і підвищення їх конкурентоздатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)189.4

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання щодо законодавчого удосконалення інституту забезпечення позову, а саме доповнення ГПК України нормами відносно обставин, які можуть бути підставою забезпечення позову й умов його застосування в господарському судочинстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)189.4

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з відчуженням державного майна в процесі приватизації. Досліджено проблеми договірних відносин купівлі-продажу об'єктів приватизації та їх правового регулювання. Проведено аналіз суб'єктивного складу, об'єкту, змісту договору купівлі-продажу в процесі приватизації, розглянуто проблеми укладання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації та визнання їх недійсними. Визначено й обгрунтовано поняття договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його особливості. Розроблено ряд науково-теоретичних положень стосовно участі у договірних відносинах купівлі-продажу в процесі приватизації фінансових посередників, порядку укладання договору купівлі-продажу об'єктів приватизації, на аукціоні та за конкурсом, визначення підстав та застосування наслідків визнання недійсними вказаного договору. На основі аналізу законодавчих та інших правових актів з питань приватизації, практики розгляду арбітражними судами спорів, пов'язаних з продажем державного майна в порядку приватизації, сформульовано конкретні пропозиції з удосконаленню правового регулювання договірних відносин купівлі-продажу в процесі приватизації та практики його застосування.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні аспекти доказування в господарському процесі. На підставі теоретичних здобутків вчених-юристів різних історичних періодів, аналізу чинного законодавства України висвітлено основні етапи розвитку доказового права, розкрито поняття, зміст, предмет доказування в господарському процесі. Визначено елементи доказування, види доказів і критерії їх оцінки. Розглянуто елементи судової експертизи. Особливу увагу приділено питанням правового статусу суб'єктів доказування, визначенню їх прав, обов'язків і ролі в процесі. Охарактеризовано правовий режим засобів доказування в господарському процесі. Виявлено прогалини і колізії в чинному законодавстві з даних проблем і запропоновано шляхи їх усунення.

Розглянуто актуальні проблеми доказового права у господарському процесі. Визначено юридичний зміст поняття процесуального доказування, охарактеризовано його предмет, межі, основні стадії, суб'єктивний склад учасників і засоби здійснення. Проаналізовано співвідношення категорій процесуального пізнання та доказування. Охарактеризовано основні види судових доказів, розглянуто питання їх відносності та допустимості. Досліджено особливості здійснення процесу доказування у вирішенні окремих категорій судових справ (господарських спорів, що виникають з договору будівельного підряду, вексельних зобов'язань і в галузі майнового страхування). Наведено пропозиції щодо реформування господарського судочинства.

Рассмотрены актуальные проблемы доказательного права в хозяйственном процессе. Определена юридическая сущность понятия процессуального доказывания, его предмет, границы, основные стадии, субъективный состав участников и средства осуществления. Проанализировано соотношение категорий процессуального познания и доказывания. Охарактеризованы основные виды судовых доказательств, рассмотрены вопросы их относительности и допустимости. Исследованы особенности осуществления процесса доказывания в решении отдельных категорий судовых дел (хозяйственных споров, возникающих из договора строительного подряда, вексельных обязательств и в сфере имущественного страхования). Разработаны конкретные предложения о реформировании хозяйственного судопроизводства.

Досліджено витоки та становлення забезпечення позову, конкретизовано поняття та ознаки забезпечення позову в господарському судочинстві, його матеріальні та процесуальні підстави. Розглянуто права суб'єктів забезпечення позову та застосування відповідних заходів у господарському судочинстві. Проаналізовано особливості апеляційного, касаційного оскарження та виконання судових актів господарського суду щодо забезпечення позову. Сформовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень у чинне господарське процесуальнне законодавство України щодо забезпечення позову.

Розкрито зміст та проаналізовано статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Розглянуто питання провадження та припинення у справах про банкрутство. Висвітлено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, описано ліквідаційну процедуру.

Раскрыто содержание и проанализированы статьи Закона Украины "О восстановлении платежеспособности должника или признания его банкротом". Рассмотрены вопросы производства и приостановления по делам о банкротстве. Освещены особенности банкротства отдельных категорий субъектов предпринимательской деятельности, описана ликвидационная процедура.