Досліджено актуальні теоретичні проблеми представництва прокуратурою інтересів держави в арбітражних судах України, які розглядаються як комплексний (міждисциплінарний) процесуальний інститут, перспективний напрям наукових досліджень. Проаналізовано питання, пов'язані зі з'ясуванням змісту та структури представницької функції прокуратури та її реалізації в арбітражному судочинстві на захист інтересів держави. Висвітлено особливості прокурорсько-представницьких правовідносин на окремих стадіях арбітражного процесу. Розглянуто проблемні питання прокурорського нагляду за законністю виконання рішень арбітражних судів. Охарактеризовано організаційні аспекти діяльності прокурорів з питань участі в арбітражному судочинстві. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства про прокуратуру, а також арбітражно-процесуального законодавства з питань участі прокурора в арбітражному процесі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)189.401

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)189.401

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процесуальний статус учасників господарського процесу. Проаналізовано історико-правові передумови формування господарського судочинства. Визначено правовий статус суду як суб'єкта процесуальних відносин, його компетенцію та роль у позовному провадженні. Встановлено коло осіб, які можуть вважатися учасниками господарського процесу, здійснено їх класифікаційний поділ залежно від ступеня їх матеріальної та (або) процесуальної заінтересованості у вирішенні господарської справи. Розкрито поняття й ознаки сторін, зміст їх правового статусу, їх процесуальні права та обов'язки, поняття третіх осіб, їх ознаки, надано характеристику їх правового статусу та визначено їх права й обов'язки. Висвітлено господарський процесуальний статус прокурора, встановлено ряд інших осіб, які можуть бути учасниками господарського процесу, показано особливості їх правового статусу. Сформульовано науково-теоретичні висновки та конкретні рекомендації з вдосконалення чинного господарсько-процесуального законодавства щодо процесуального статусу учасників господарського процесу.

Досліджено проблеми використання адміністративної відповідальності як засобу державного регулювання діяльності арбітражних керуючих в Україні. Розкрито значення адміністративної відповідальності для забезпечення законності в діяльності арбітражних керуючих, описано адміністративно-деліктну складову їх правового статусу. Проаналізовано підстави адміністративної відповідальності арбітражних керуючих з точки зору особливостей складу відповідних адміністративних правопорушень, а також з точки зору наявності реальної можливості притягнення арбітражних керуючих до адміністративної відповідальності за вчинення таких правопорушень. Розкрито можливості притягнення арбітражних керуючих до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних корупційних правопорушень. Показано шляхи удосконалення нормативних конструкцій підстав адміністративної відповідальності арбітражних керуючих. Розглянуто особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих, особливо в частині доказування по основних видах адміністративних правопорушень арбітражних керуючих, а також з точки зору відповідності адміністративно-юрисдикційних повноважень суб'єктів уповноважених здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення арбітражних керуючих їх загальному правовому статусу. Запропоновано відповідні зміни та доповнення до чинного законодавства про адміністративну відповідальність та законодавства про банкрутство.

Дослідженню господарсько-процесуальний статус фізичних осіб, зацікавлених у розгляді справи у господарському суді, для вдосконалення господарського процесуального законодавства. Встановлено, що юридична зацікавленість у розгляді господарської справи фізичної особи є мотивом участі цієї особи у господарському процесі для досягнення певного матеріально-правового та/або процесуального результату під час розгляду господарської справи, що визначає її процесуальний статус учасника на різних стадіях та у видах провадження. Визначено засоби недопущення зловживання процесуальними правами, пов’язаними зі зміною правового статусу фізичною особою, та посилення прав кредиторів - фізичних осіб-негосподарюючих суб’єктів у господарському процесі для забезпечення соціальної справедливості, захисту споживчого етапу суспільного виробництва, підвищення ділової активності та розвитку економіки в інтересах споживачів. Обгрунтовано об'єктивні межі розвитку виключної компетенції господарських судів у зв'язку із залученням непрофесійних учасників, наголошено на недоцільності уніфікації процесуальних процедур, які можуть зруйнувати загальну логіку та призначення господарського процесу.

Досліджено історичні аспекти формування інституту розпорядження майном боржника у відносинах неспроможності та його стану на сучасному етапі, проведено періодизацію його розвитку. Виявлено мету, функції розпорядження майном боржника, систематизовано його особливості. Досліджено заходи забезпечення вимог кредиторів, захист майнових інтересів кредиторів у судовій процедурі розпорядження майном боржника, обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення відповідного законодавства та практики правозастосування. Проаналізовано правове положення учасників процедури розпорядження майном боржника та обгрунтовано пропозиції з його удосконалення. Проведено аналіз господарсько-процесуальних норм у процедурі розпорядження майном боржника, розроблено пропозиції з удосконалення законодавства. Досліджено розпорядження майном боржника як стадію провадження у справі про банкрутство, визначено її етапи, особливості та шляхи оптимізації.