Вивчено теоретичні, законодавчі та прикладні питання, пов'язані з захистом прав та законних інтересів потерпілого у кримінальному провадженні. Розглянуто правове положення потерпілого у кримінальному провадженні. Проаналізовано правовий механізм захисту його прав і законних інтересів як учасника кримінального провадження. Виявлено пов'язані з цим проблеми та запропоновано можливі шляхи вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України в частині означеного питання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)17 + Х881.9(4УКР)013

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано систему захисту потерпілих та свідків у кримінальних справах щодо торгівлі людьми в Україні, Італії, Німеччині та Словаччині. Наведено рекомендації щодо покращання даної системи в Україні.

Описана система защиты потерпевших и свидетелей в уголовных делах по торговле людьми в Украине, Италии, Германии и Словакии. Даны рекомендации по улучшению данной системы в Украине.

Наведено результати міждисциплінарного правового дослідження проблем, пов'язаних з потерпілим від злочину. Висвітлено особливості визначення потерпілого та його процесуального становища. Розкрито зміст обвинувальної діяльності потерпілого у разі відмови прокурора від обвинувачення. Акцентовано увагу на питаннях захисту прав і законних інтересів потерпілого від злочину.

Приведены результаты междисциплинарного правового исследования проблем, связанных с потерпевшим от преступления. Освещены особенности определения потерпевшего и его процессуального положения. Раскрыто содержание обвинительной деятельности потерпевшего при отказе прокурора от обвинения. Акцентировано внимание на вопросах защиты прав и законных интересов потерпевшего от преступления.

Здійснено комплексний аналіз предмета доказування щодо цивільного позову у кримінальному процесі. Обгрунтовано необхідність виділення предмета доказування як теоретичної конструкції, а також закріплення його структури в окремій нормі карно-процесуального кодексу (КПК). На підставі доктринальних напрацювань, а також норм чинного кримінально-процесуального законодавства цивілістичної сфери сформульовано структуру (зміст) предмета доказування щодо цивільного позову. Детально проаналізовано його елементи, способи відшкодування шкоди. Розглянуто кримінально-процесуальне законодавство у частині здійснення провадження щодо цивільного позову, з'ясовано його недоліки та запропоновано внесення відповідних змін до чинного та нового проекту КПК.

Здійснено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем, пов'язаних із забезпеченням і вирішенням цивільного позову в кримінальному провадженні за умов динамічного реформування сучасної правової системи України. Проаналізовано сучасний стан наукових досліджень інституту відшкодування (компенсації) шкоди в кримінальному провадженні, на підставі чого визначено найбільш вагомі теоретичні та методологічні здобутки. Розкрито правову природу цивільного позову в кримінальному провадженні в контексті виникнення, розвитку та становлення сутності досліджуваного явища. Охарактеризовано наявні заходи забезпечення цивільного позову на стадії досудового розслідування та процесуальний порядок його вирішення на судових стадіях кримінального провадження. На підставі одержаних наукових результатів обгрунтовано рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення норм кримінального процесуального законодавства, спрямованих на розширення засад змагальності та збалансування процесуальних можливостей сторін щодо забезпечення та вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні.

Досліджено актуальні питання теорії та практики забезпечення прав потерпілого в кримінальному процесі України, розкрито найбільш проблемні сторони нормативної регламентації даних питань та підходи судової практики щодо захисту прав потерпілого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)17 + Х893.9(4УКР)71

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історичні та теоретичні аспекти проявів диспозитивності в статусі потерпілого (СП) у кримінальному судочинстві (КСЧ). Визначено диспозитивність в історії кримінального процесу України та в наукових дослідженнях. Розкрито суть і значення диспозитивності в КСЧ, публічні та диспозитивні засади набуття особою СП. Розглянуто питання матеріальної диспозитивності в кримінально-процесуальній діяльності потерпілого. Проаналізовано роль особи, що потерпіла від злочину, у порушенні кримінальної справи. Увагу приділено питанням реалізації потерпілим процесуальної диспозитивності, зокрема, здійснення процесуальних прав на досудових та судових стадіях провадження справи, гарантій реалізації прав в КСЧ. Наведено рекомендації щодо вдосконалення Кримінально-процесуального кодексу України.

Освещены исторические и теоретические аспекты проявлений диспозитивности в статусе потерпевшего (СП) в уголовном судопроизводстве (УСП). Определена диспозитивность в истории уголовного процесса Украины и в научных исследованиях. Раскрыты сущность и значение диспозитивности в УСП, публичные и диспозитивные основы приобретения потерпевшим СП. Рассмотрены вопросы материальной диспозитивности в уголовно-процессуальной деятельности потерпевшего. Проанализирована роль потерпевшего от преступления в возбуждении уголовного дела. Внимание уделено вопросам реализации потерпевшим процессуальной диспозитивности, в частности, осуществления процессуальных прав на досудебных и судебных стадиях производства дела, гарантий реализации прав в УСП. Даны рекомендации по усовершенствованию Уголовно-процессуального кодекса Украины.

Досліджено вплив вікових особливостей осіб похилого віку на їх віктимність й обгрунтовано віктимологічні заходи запобігання корисливим злочинам щодо даної категорії осіб. Проаналізовано стан розвитку віктимологічної науки, її основних положень і понять. Досліджено основні тенденції корисливої злочинності щодо осіб похилого віку. Визначено й науково обгрунтовано чинники віктимності осіб похилого віку. Наведено комплексну характеристику жертв корисливих злочинів, досліджено їх психологічні, соціальні, фізіологічні особливості. Розроблено типологію жертв корисливих злочинів похилого віку. Наведено пропозиції щодо удосконалення заходів запобігання віктимізації осіб похилого віку. Запропоновано загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку.

Уперше досліджено питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в цивільному, а також адміністративному й господарському процесі. Запропоновано теоретико-правову конструкцію реалізації прокуратурою конституційної функції представництва, яка відповідає змагальним засадам судочинства та міжнародним стандартам функціонування прокуратури в суді поза межами кримінальної сфери. Ключові положення цієї конструкції відображено в інтерпретації підстав участі прокурора в суді та його процесуальних повноважень, сформульованих з урахуванням висновків, одержаних у процесі вивчення правової природи й об'єктів прокурорського представництва, а також процесуального статусу прокурора у зазначеній сфері. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації національного законодавства, що регулює порядок прокурорсього представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Досліджено питання захисту порушених злочином майнових та інших прав потерпілих, зокрема, відшкодування завданої злочином шкоди потерпілому з власної ініціативи суду в кримінальному процесі України. Значну увагу приділено аналізу правової природи та процесуальних підстав відшкодування завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і судової практики по відшкодуванню завданої злочином шкоди за ініціативою суду в кримінальному процесі України.

Дисертацію присвячено комплексному розгляду теоретичних і практичних проблем і шляхів їх вирішення щодо формування та реалізації на досудових стадіях кримінального судочинства кримінально-процесуальної активності потерпілого. Результатом дослідження є розкриття природи кримінально-процесуальної активності потерпілого у кримінальному судочинстві, теоретичне обгрунтування та формулювання на даній підставі пропозицій щодо доповнення і зміни чинного законодавства, а також включення запропонованих положень у новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)17

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історичні умови розвитку законодавчого регулювання участі потерпілих у кримінальному провадженні, визначено етапи розвитку нормативно-правового регулювання їх участі. Розкрито зміст поняття "забезпечення прав та законних інтересів потерпілого" та описано особливості їх забезпечення в кримінальному процесі на основі аналізу чинного законодавства України, праць вітчизняних та зарубіжних вчених-процесуалістів. Удосконалено способи та процесуальні гарантії забезпечення прав та законних інтересів потерпілого в кримінальному процесі. Обгрунтовано необхідність законодавчого закріплення положення про можливість представлення потерпілого в суді не тільки адвокатом, а й іншою особою, що має науковий ступінь із кримінального права або процесу чи стаж роботи слідчим, прокурором, суддею понад 20 років.

Розглянуто право потерпілого на судовий захист і загальні проблеми визначення його правового положення на різних стадіях кримінального судочинства. Розглянуто форми процесуальної участі потерпілого як суб'єкта кримінально-процесуального доказування в досудовому слідстві, в суді першої інстанції та під час перегляду судових рішень у порядку апеляційного, касаційного та виключного проваджень. Проаналізовано чинне законодавство та практику органів досудового слідства та суду в аспекті їх відповідності європейским стандартам і запропоновано нормативно-теоретичну модель процесуального становища потерпілого як учасника доказової діяльності на окремих етапах кримінального процесу. Розроблено рекомендації щодо удосконалення норм чинного кримінально-процесуального законодавства України, що регламентують процесуальне положення потерпілого як суб'єкта криміанльно-процесуального доказування у різних стадіях провадження з кримінальної справи.

Рассмотрено право потерпевшего на судебную защиту и общие проблемы определения его правового положения на различных стадиях судебного рассмотрения криминального дела. Рассмотрены формы процессуального участия потерпевшего как субъекта криминально-процессуального доказывания в досудебном следствии, в суде первой инстанции и при пересматривании судебных решений в порядке аппеляционного, кассационного и исключительного рассмотрения судебного дела. Проанализировано действующее закондательство и практику органов досудебного следствия и суда в аспекте их соответствия европейским стандартам, приведена нормативно-теоретическая модель процессуального положения потерпевшего как участника доказательной деятельности на отдельных этапах криминального процесса. Разработаны рекомендации по усовершенствованию норм действующего криминально-процессуального законодательства Украины, регламентирующих процессуальное положение потерпевшего как субъекта криминально-процессуального доказывания на различных стадиях рассмотрения криминального дела.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)17

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено окремі елементи віктимологічних засад боротьби зі злочинністю в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах. Зокрема, упорядковано понятійний апарат з означеної тематики дослідження, запропоновано визначення таких із них, як злочинність у місцях, детермінанти злочинності, віктимологічні ситуації, віктимізація, віктимологічний напрям кримінологічної політики в місцях позбавлення волі. Розглянуто віктимологічні засади запобігання злочинам і загальносоціальне віктимологічне запобігання злочинам у місцях позбавлення волі. Вдосконалено індивідуальне віктимологічне запобігання злочинам в місцях позбавлення волі та прогнозування індивідуальної віктимної поведінки засуджених.

Комплексно досліджено питання насильницької злочинності та її детермінанти, а також питання протидії їй органами внутрішніх справ (ОВС). Проаналізовано традиційні форми насильства та їх місце серед способів вчинення злочинів. Розкрито юридичний зміст поняття "особа злочинця, яка вчиняє насильницькі злочини" та визначено її основні складові. Досліджено та проаналізовано соціальний зв'язок між злочинцем і жертвою злочину. З'ясовано причини й умови вчинення насильницьких злочинів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діяльності ОВС у сфері запобігання насильницьким злочинам.

Увагу приділено комплексному дослідженню теоретичних і практичних проблем відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у кримінальному провадженні. Проаналізовано існуючі наукові позиції та законодавство щодо інституту з'єднаного процесу (цивільного позову у кримінальному провадженні). З'ясовано поняття, суть, правову природу та значення інституту з'єднаного процесу. Досліджено співвідношення цього інституту з іншими способами захисту порушених кримінальним правопорушенням майнових прав потерпілих. Проаналізовано процеси виникнення, становлення цього інституту та його впровадження, його розвиток на українських землях у складі різних держав. Здійснено комплексне дослідження законодавчого регулювання інституту з'єднаного процесу за новим КПК України, з'ясовано проблеми, що виникають у зв'язку з реалізацією цього інституту на практиці та запропоновано шляхи їх вирішення. Досліджено процедури відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди у кримінальному процесі у країнах континентальної й англо-американської правових систем. Розроблено низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення захисту права потерпілого від кримінального порушення на відшкодування заподіяної йому шкоди у кримінальному провадженні.