На основі аналізу чинних нормативно-правових актів і практики їх реалізації, теоретичних здобутків учених різних галузей права визначено місце та роль організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України в системі управління органами досудового слідства. Досліджено сучасний стан правового забезпечення діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України. Обгрунтовано доцільність розмежування між нормами адміністративного та кримінального процесуального права, які регулюють діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України. Визначено мету, принципи, функції діяльності організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України. Сформульовано права, обов'язки та відповідальність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України. Особливу увагу приділено напрямам удосконалення адміністративно-правових актів, якими регулюється діяльність організаційно-методичних підрозділів органів досудового розслідування ОВС України, та проблемам підвищення ефективності підготовки кадрів для таких підрозділів.

Розглянуто сутність і особливості взаємодії органів досудового слідства з органами дізнання. Розкрито правовий зміст процесуальних і непроцесуальних форм взаємодії, описано її особливості залежно від слідчих ситуацій, що виникають у процесі провадження досудового слідства. Запропоновано критерії оцінки ефективності взаємодії слідчого з органами дізнання, показано їх значення для удосконалення діяльності досудового слідства.

Рассмотрены сущность и особенности взаимодействия органов досудебного следствия с органами дознания. Раскрыто правовое содержание процессуальных и непроцессуальных форм взаимодействия, описаны их особенности в зависимости от следственных ситуаций, возникающих при внедрении досудебного следствия. Предложены критерии оценки эффективности взаимодействия следователя с органами дознания, показано их значение для усовершенствования деятельности досудебного следствия.

Розглянуто історичний шлях виникнення та розвитку взаємодії. Вивчення та узагальнення нормативно-правового забезпечення розкриття та розслідування майнових злочинів уможливило виявити низку недоліків, які впливають на взаємодію слідчих та оперативно-розшукових підрозділів. Систематизовано наукову інформацію щодо особливостей взаємодії слідчих та оперативно-розшукових підрозділів під час розкриття та розслідування таких майнових злочинів як крадіжка, грабіж і розбійний напад, шахрайство. Сформовано такі поняття як: "взаємодія", "взаємодія слідчих та оперативно-розшукових підрозділів під час розкриття та розслідування майнових злочинів", "оптимізація форм взаємодії слідчих та оперативно-розшукових підрозділів під час розкриття та розслідування майнових злочинів".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.7 + Х893.9(4Укр)722.013

Рубрики:

Органи розслідування

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кримінальну процесуальну компетенцію керівника органу досудового розслідування. Визначено поняття кримінальної процесуальної компетенції керівника органу досудового розслідування, досліджено її природу, структуру, межі. Досліджено розмежування кримінальної процесуальної та адміністративної компетенції керівника органу досудового розслідування. Визначено кримінальну процесуальну функцію керівника цього органу, надано характеристику іншим виконуваним функціям. Проведено аналіз предмету відання керівника органу досудового розслідування, його структури, обсягу та меж. Досліджено повноваження керівника органу досудового розслідування, підстави та порядок їх застосування. Розглянуто зміст повноважень керівника органу досудового розслідування щодо притягнення слідчого до кримінальної процесуальної відповідальності.

Вперше досліджено кримінальне переслідування, здійснюване слідчим. Визначено поняття кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, досліджено його межі, функціональне призначення та співвідношення із кримінальним переслідуванням, здійснюваним іншими суб'єктами кримінального процесу. Розглянуто доказову діяльність слідчого у частині кримінального переслідування. Надано визначення поняття ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, сформульовано напрями підвищення ефективності кримінального переслідування.

Визначено поняття кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, досліджено його межі, функціональне призначення та співвідношення із кримінальним переслідуванням, здійснюваним іншими суб'єктами кримінального процесу. Досліджено доказову діяльність слідчого у частині кримінального переслідування. Доведено, що всі слідчі дії, спрямовані на здобуття обвинувальних доказів, входять до змісту доказової діяльності слідчого у частині кримінального переслідування. Обгрунтовано, що застосування заходів процесуального примусу не є реалізацією функції кримінального переслідування, здійснюваної слідчим. Надано визначення поняття ефективності кримінального переслідування, здійснюваного слідчим, і сформульовані напрями підвищення ефективності кримінального переслідування.

Досліджено теоретичні та практичні питання створення та діяльності слідчо-оперативних груп (СОГ). Розкрито суть СОГ як специфічної форми взаємодії органів досудового слідства та дізнання під час розслідування злочинів. Запропоновано їх класифікацію. Досліджено правові й організаційні проблеми створення СОГ, особливості правильного визначення їх складу, вибору, призначення й обсягу повноважень керівників, особливості правовідносин керівника СОГ з її членами, а також керівника СОГ та її членів з окремими суб'єктами кримінального процесу. Визначено основні принципи діяльності СОГ і особливості її планування. Проаналізовано практику їх діяльності у процесі розкриття та розслідування окремих видів злочинів, зокрема, проти особи та у сфері економічної діяльності. Наведено пропозиції щодо вдосконалення взаємодії органів досудового слідства та дізнання під час провадження у кримінальних справах і вдосконалення законодавства і правозастосувальної практики взаємодії органів досудового слідства та дізнання у складі слідчо-оперативних груп.

Досліджено статус органів дізнання та досудового слідства СБУ, правові основи їх кримінально-процесуальної діяльності. Сформульовано висновок, згідно з яким органи безпеки відносяться до суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності. Визначено поняття органів безпеки як органу дізнання та запропоновано їх поняття. Визначено правову основу кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки. Досліджено особливості провадження дізнання та досудового слідства органами безпеки. Розкрито особливості судового, відомчого контролю та прокурорського нагляду за кримінально-процесуальною діяльністю органів безпеки. Наведено пропозиції щодо вдосконалення КПК та інших нормативно-правових актів України, які спрямовані на підвищення ефективності кримінально-процесуальної діяльності органів безпеки.

Визначено поняття кримінально-процесуальної компетенції слідчого ОВС, досліджено її природу, структуру, функціональне призначення та співвідношення з компетенцією. Подано процесуальну характеристику функцій слідчого ОВС, визначено його кримінально-процесуальну функцію. Проаналізовано предмет, структуру, обсяг і межі відання слідчого ОВС. Визначено критерії внутрішньовідомчого розподілу предмету відання між слідчими підрозділами різних рівнів у системі МВС України. Досліджено повноваження слідчого ОВС, підстави та порядок їх обмеження засобами прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю.

Досліджено кримінально-процесуальні компетенції слідчого ОВС. Визначено його кримінально-процесуальну функцію, здійснено аналіз його структури, обсягу та меж. Встановлено критерії внутрівідомчого розподілу кримінально-процесуальних компетенцій між слідчими підрозділами різних рівнів у системі МВС України. Досліджено повноваження слідчого ОВС, підстави та порядок їх обмеження засобами відомчого контролю, прокурорського нагляду та судового контролю. Надано характеристику кримінально-процесуальних функцій слідчого ОВС.

Вперше визначено недоцільність поєднання в одній особі начальника слідчого відділу процесуальних повноважень керівника досудовим слідством і організатора його здійснення. Обгрунтовано висновок про те, що начальник слідчого відділу є суб'єктом доказування, що витікає з його кримінально-процесуальної функції процесуального контролю за роботою підлеглих йому слідчих, відповідно до якої на нього покладений обов'язок забезпечити своєю діяльністю повне, всебічне й об'єктивне провадження досудового слідства в кримінальних справах. Удосконалено поняття, сутності та змісту кримінально-процесуального доказування як регламентованої кримінально-процесуальним законом пізнавальної діяльності учасників процесу з виявлення, збирання, дослідження, перевірки, закріплення доказів і їх джерел з метою встановлення істини та на її основі правильного вирішення справи по суті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)7 + Х893.9(4УКР)722.013

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано та вирішено організаційно-правові проблеми роботи з персоналом органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. З'ясовано суть кадрової політики в зазначених органах. Здійснено аналіз правового регулювання роботи з персоналом в органах досудового слідства МВС України. Визначено суть, мету та форми управління цим персоналом. Здійснено суб'єктно-об'єктну характеристику та висвітлено механізм управління персоналом органів досудового слідства. Визначено роль керівника у системі даного управління. Досліджено проблемні питання вдосконалення підготовки слідчих у ВНЗ системи МВС України. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до нормативно-правових актів з зазначених питань.

Досліджено історію створення та розвитку слідчих підрозділів органів внутрішніх справ (ОВС), виділено й охарактеризовано основні етапи їх діяльності, проаналізовано її правове забезпечення. Встановлено правовий статус слідчих підрозділів ОВС, зокрема, визначено їх завдання, функції, повноваження, відповідальність і підпорядкованість, розглянуто адміністративні процедури. Виявлено особливості нормативно-правового забезпечення діяльності даних підрозділів, зокрема, встановлено призначення, принципи, форми, методи, організаційну структуру, порядок взаємодії та координації слідчої діяльності, розглянуто сучасні методи нагляду та контроль за її здійсненням й організаційно-правові засади забезпечення (кадрове, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове). Наведено загальну характеристику організації слідчої діяльності в ОВС, розроблено пропозиції щодо їх удосконалення. Розкрито сутність організаційної та функціональної структури слідчих підрозділів МВС України. Проаналізовано інформаційне забезпечення слідчої діяльності ОВС, визначено його особливості, мету, структуру, завдання та функції. Розглянуто проблемні питання наукової організації діяльності слідчих, яку визначено як безперервний процес удосконалення їх професійного рівня з урахуванням досягнень науки та слідчої практики з метою ефективного виконання завдань щодо всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин у справах про злочини, що дозволяє значно підвищити ефективність і продуктивність роботи слідчого за мінімальних витрат сил і засобів. Розкрито сутність і визначено перспективні напрямки професійної підготовки слідчих, розглянуто її основні складові, якими є

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)113.1 + Х893.9(4УКР)722.013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)7 + Х893.9(4УКР)722.013

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено зміст державно-правових основ протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Подано правову характеристику їх легалізації. Розглянуто фінансовий моніторинг - державний захід щодо виявлення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Викладено теоретичні та правові основи взаємодії органів досудового слідства, оперативних підрозділів і слідчого судді у протидії вищезазначених доходів. Подано характеристику взаємодії оперативних підрозділів з органами досудового слідства у протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Запропоновано шляхи вдосконалення взаємодії оперативних підрозділів з органами досудового слідства у протидії легалізації цього виду злочину.

Розкрито поняття "пізнання", сформульовано його завдання та визначено місце в процесі доказування у кримінальних справах.

Розглянуто проблеми оцінювання ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні та шляхи її забезпечення. Розкрито ефективність застосування кримінально-правових норм, наведено критерії оцінювання результативності кримінально-процесуальної діяльності та судового контролю, визначено чинники, що свідчать про ефективність організаційно-тактичних засобів досудового розслідування. Проаналізовано міжнародний досвід в цій сфері.

Рассмотрена проблема оценивания эффективности деятельности органов криминального преследования в Украине и пути ее обеспечения. Раскрыта эффективность использования криминально-правовых норм, приведены критерии оценивания результативности криминально-процессуальной деятельности и судебного контроля, определены факторы, которые свидетельствуют об эффективности организационно-тактических способов досудебного расследования. Проанализирован международный опыт в этой сфере.