Викладено сучасні методи і технічні засоби виявлення та розслідування майнових злочинів на транспорті. Висвітлено особливості провадження на підставі угод і компромісів у кримінальному процесі України. Розкрито роль та місце інформаційних систем в оперативно-розшуковій діяльності та досудовому розслідуванні злочинів у сфері патентування. Запропоновано шляхи вдосконалення діяльності оперативних підрозділів ОВС з протидії злочинам у сфері суспільної моралі. Розглянуто актуальні проблеми правового регулювання контрольованої поставки й оперативної закупки. Досліджено проблеми і перспективи правового регулювання обшуків та оглядів як режимних заходів в установах виконання покарань. Висвітлено особливості слідчого огляду під час розслідування незаконного перевезення наркотичних засобів залізничним транспортом.

Досліджено історичні періоди становлення та розвитку теоретичних уявлень і нормативних положень щодо допустимості доказів і процедури визнання доказів недопустимими у науці кримінального процесу та кримінальному процесуальному законодавстві. З'ясовано сутність допустимості доказів у теорії кримінального процесу. Проаналізовано науково-теоретичні концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі. Визначено підстави визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі України. Досліджено процесуальний порядок визнання доказів недопустимими під час досудового розслідування та судового провадження, визначено правові наслідки визнання доказів недопустимими з їх конкретизацією щодо кожної зі стадій кримінального процесу. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального процесуального закону у частині, яка регламентує підстави, порядок і наслідки визнання доказів недопустимими.

Исследованы содержание и цели политики противодействия уголовным правонарушениям в Украине и ее составляющей - оперативно-розыскной политики, перспективы формирования последней в условиях введения в действия нового Уголовного процессуального кодекса Украины с учетом внедрения в правоохранительную деятельность европейских правовых стандартов и норм. Внесены предложения по совершенствованию оперативно-розыскного и уголовно-процессуального законодательства Украины.

Викладено теоретико-прикладні основи оперативно-розшукової діяльності з урахуванням сучасних особливостей її правового регулювання та потреб практики уповноважених оперативних підрозділів. Розкрито правову природу та методологічні основи оперативно-розшукової діяльності, особливості реалізації прав уповноважених оперативних підрозділів. Висвітлено сучасні організаційно-правові засади провадження оперативно-розшукових заходів, особливості оперативного забезпечення кримінального провадження. Наведено порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Розглянуто актуальні питання соціально-правового захисту осіб, які беруть участь в оперативно-розшуковій діяльності.

Розглянуто поняття, правові засади, об'єкт і предмет судового контролю в оперативно-розшуковій діяльності, його місце в системі функцій судової влади, співвідношення контрольних повноважень суду з повноваженнями інших контрольно-наглядових інстанцій. Висвітлено історію становлення, сучасний стан і напрями вдосконалення нормативного регулювання судового контролю у сфері оперативно-розшукової діяльності. Увагу приділено процедурним аспектам надання дозволу суду на проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права громадян.

Рассмотрены понятие, правовые основы, объект и предмет судебного контроля в оперативно-поисковой деятельности, его место в системе функций судебной власти, соотношения контрольных полномочий суда с полномочиями других контрольно-надзирающих инстанций. Освещены история становления, современное положение и направления нормативного регулирования судебного контроля в сфере оперативно-розыскной деятельности. Уделено внимание процедурным аспектам предоставления разрешения суда на проведение оперативно-розыскных мер, временно ограничивающих конституционные права граждан.

Подано нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці науково-обгрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення нормативно-правового та методичного регулювання діяльності слідчого щодо розшуку підозрюваного. Визначено поняття "розшук", "розшукова діяльність слідчого". Проаналізовано інститут діяльності слідчого щодо розшуку підозрюваного. Розкрито механізм здійснення розшукової діяльності слідчого зі встановлення місцезнаходження підозрюваного, який ухиляється від органів досудового розслідування. Визначено зміст міжнародного розшуку, за яким міждержавний розшук є його різновидом. Запропоновано повноваження з міжнародного розшуку сконцентрувати в межах діяльності однієї міжнародної організації - Інтерполу. Охарактеризовано діяльність слідчого ОВС України у міжнародному розшуку. Сформульовано пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства у сфері регулювання діяльності слідчого щодо розшуку підозрюваного, а також методичного забезпечення розшукової діяльності слідчого.

На підставі узагальнення фактичного матеріалу та результатів наукових досліджень розглянуто теоретико-правові засади реалізації оперативно-розшукової інформації (ОРІ). Розкрито суть поняття та завдання стадії порушення кримінальної справи (СПКС), а також правові засади використання ОРІ у процесі порушення КС. Визначено організаційно-тактичні особливості реалізації оперативних матеріалів (ОМ) на СПКС. Висвітлено напрями взаємодії оперативних підрозділів зі слідчими на СПКС. Увагу приділено спільному плануванню слідчим і оперативним співробітником заходів з реалізації ОМ.

На основе обобщения фактического материала и результатов научных исследований рассмотрены теоретико-правовые основы реализации оперативно-разыскной информации (ОРИ). Раскрыты сущность понятия и задачи стадии возбуждения уголовного дела (СВУД), а также правовые основы использования ОРИ при возбуждении УД. Определены организационно-тактические особенности реализации оперативных материалов (ОМ) на СВУД. Освещены направления взаимодействия оперативных подразделений со следователями на СВУД. Внимание уделено совместному планированию следователем и оперативным сотрудником мероприятий по реализации ОМ.

Проаналізовано положення кримінально-процесуального законодавства, що регламентують взаємодію слідчих та органів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Розглянуто проблемні питання взаємодії та внесені пропозиції щодо їх вирішення.

Анализируются положения уголовно-процессуального законодательства, регламентирующие взаимодействие следователей и органов, уполномоченных осуществлять оперативно-розыскную деятельность. Рассмотрены проблемные вопросы взаимодействия и внесены предложения по их решению

The rules of the criminal procedure local law regulating interplay of the inspectors and organs, authorized are analyzed to execute operative-search activity. The problematic problems of interplay are reviewed and the proposals on their solution are brought in

Проведено комплексне наукове дослідження виникнення, розвитку та здійснення діяльності слідчого, спрямованої на встановлення місця знаходження обвинуваченого та його розшук. Проаналізовано сучасні погляди на теоретичні концепції кримінально-процесуального права, а також нові підходи до вирішення проблем, які не забезпечують вимог теорії та практики. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до кримінально-процесуального законодавства та впровадження новітніх стандартів розшукової діяльності слідчого.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми освідування у кримінальному провадженні, сучасний стан і напрями удосконалення законодавства України з унормування процесуального порядку й тактики проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Визначено загальну та безпосередню мету та завдання освідування, його місце та значення в системі засобів збирання доказів. На основі аналізу літературних джерел та узагальнення практики проведення освідування запропоновано ряд обов’язкових і факультативних учасників слідчого та судово-медичного освідування, а також осіб, щодо яких воно може бути проведене, визначено умови застосування щодо них засобів процесуального примусу. Розглянуто та сформульовано систему тактичних прийомів проведення і фіксації ходу та результатів освідування у кримінальному провадженні. Сформульовано й обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до статті 241 КПК України 2012 р. з питань процесуального порядку проведення освідування.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань використання науково-технічних засобів і методів у розшуковій роботі слідчого. Висвітлено еволюцію терміна "науково-технічні засоби та методи" в теорії кримінального процесу та криміналістики. Доведено доцільність використання саме цього терміна в законодавстві та правозастосовній практиці. Розшукову роботу слідчого розглянуто як вид пізнавальної діяльності з притаманними їй особливостями. Класифіковано науково-технічні засоби розшукової роботи слідчого, удосконалено визначення критеріїв допустимості їх застосування в правоохоронній практиці. Висвітлено правові та організаційні засади застосування науково-технічних засобів у розшуковій роботі. Обгрунтовано пропозиції щодо подальшого правового врегулювання порядку застосування науково-технічних засобів у розшуковій роботі слідчого. Запропоновано зміни до чинного кримінального процесуального законодавства, спрямовані на унормування інституту негласних слідчих (розшукових) дій та визначення порядку використання науково-технічних засобів під час проведення таких дій.

Розглянуто особливості початкового етапу розслідування крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, а також сформульовано рекомендації з удосконалення та оптимізації діяльності слідчих і оперативно-розшукових органів щодо виявлення й розслідування цього різновиду злочинів. Визначено особливості нафти та нафтопродуктів як предметів злочинного посягання, наведено їх специфічні властивості. Розкрито структуру та зміст обстановки вчинення цього різновиду злочинів. З'ясовано способи вчинення крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів. Наведено типові сліди підготовки, вчинення й приховання цих злочинів. Класифіковано й розкрито структуру організованих груп, які вчиняють крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів. Проаналізовано функції членів цих груп (організатора, "врізчиків", технічних помічників, спостерігачів, транспортувальників, переробників) і наведено їх соціально-демографічну характеристику. Наведено перелік матеріалів, необхідних для обгрунтованого початку кримінального провадження.

Розглянуто зміст і основні вимоги Конвенції Ради Європи ETS № 185 "Про кіберзлочинність". Подано інформацію про кримінальну відповідальність за злочини у сфері використання електрообчислювальних машин, систем і комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку в Україні. Висвітлено особливості використання автоматизованих інформаційно-пошукових систем МВС України та мережі Інтернет щодо протидії кіберзлочинності. Охарактеризовано пошукові сервіси для використання під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Описано застосування новітніх інформаційних технологій у запобіганні розповсюдженню інформації ксенофобного та порнографічного характеру. Приділено увагу удосконаленню законодавства України про кримінальну відповідальність щодо протидії кіберзлочинності.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми процесуальної діяльності слідчого з розшуку підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме. Висвітлено питання розвитку правової думки щодо розшуку особи, яка ухиляється від слідства. Наведено власне бачення процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме. Проаналізовано зарубіжний досвід нормативного врегулювання інституту зупинення досудового розслідування. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та позитивного досвіду зарубіжних країн розглянуто перспективи подальшого розвитку процесуальної діяльності слідчого щодо встановлення місцезнаходження та екстрадиції підозрюваного, який переховується за межами України. На підставі одержаних під час дослідження результатів розроблено пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства України.

Проаналізовано особливості здійснення оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у місцях позбавлення волі за умов реформування кримінального процесуального законодавства. Розкрито гносеологічну і правову природу оперативно-розшукових і слідчих дій у їх взаємозв'язку і розбіжностях. Розглянуто негласні слідчі дії як засоби інформаційного забезпечення розслідування. Висвітлено правові проблеми міжнародного співробітництва щодо проведення негласних розслідувань. Описано порядок розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в проекті Кримінального процесуального кодексу України. Увагу приділено проблемам удосконалення вітчизняного законодавства щодо забезпечення прав людини в ОРД.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти оперативного розпізнавання як методу оперативно-розшукової діяльності, проаналізовано правові засади його використання у практичній діяльності, здійснено його порівняльний аналіз з особистим пошуком. Запропоновано ефективні організаційно-тактичні прийоми оперативного розпізнавання та тактику його проведення. Визначено найрезультативніші напрями застосування оперативних комбінацій.

Освещены теоретические и практические аспекты оперативного распознавания как метода оперативно-розыскной деятельности, проанализированы правовые основы его применения в практической деятельности, осуществлен его сравнительный анализ с личным поиском. Предложены эффективные организационно-тактические приемы оперативного распознавания и тактика его проведения. Определены наиболее результативные направления применения оперативных комбинаций.

Висвітлено основи проведення аналізу оперативно-розшукової інформації засобами аналітичної розвідки, описано відомі методи такого аналізу. Проведено огляд досвіду здійснення аналізу інформації програмними засобами у правоохоронних органах різних країн. Розглянуто питання організації планування дослідження, обробки джерел масової інформації, прогнозування, подання результатів аналітичної розвідки.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні. Визначено історичні передумови виникнення та становлення інституту недопустимості доказів, його розвиток і сучасний стан. Сформульовано поняття, ознаки та критерії недопустимості доказів. На підставі аналізу й узагальнення емпіричних даних здійснено типізацію порушень під час проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, що призводять до визнання доказів недопустимими. Запропоновано проекти змін і доповнень до КПК України. Розкрито підстави для визнання доказів недопустимими. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство, правозастосовну практику зарубіжних країн, правові позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо регламентації та реалізації інституту недопустимості доказів.

На основі положень загальної теорії криміналістики, кримінального права та процесу, кримінології, юридичної психології, узагальнення слідчо-судової практики здійснено криміналістичне дослідження особи неповнолітнього правопорушника. Обгрунтовано поняття та розглянуто сутність особи неповнолітнього правопорушника, визначено співвідношення з поняттями "малолітнього правопорушника" та "неповнолітнього підозрюваного". Розроблено криміналістичну класифікацію осіб неповнолітніх правопорушників. Проведено науковий криміналістичний аналіз соціально-демографічних, біологічних ознак і морально-психологічних властивостей зазначеної особи, визначено найбільш типові з них саме для дитини-правопорушника. За результатами вивчення архівних матеріалів кримінальних проваджень, статистичних даних MBC України з'ясовано, які саме ознаки злочину відображають властивості особи, притаманні саме неповнолітньому правопорушнику. Визначено типові джерела криміналістично значущої інформації про таку особу та надано криміналістичні рекомендації щодо напрямів її використання на стадіях досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. На підставі дослідження архівних матеріалів кримінальних проваджень щодо неповнолітніх зроблено висновок про недоцільність спрощеного судового розгляду таких проваджень.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проведення оперативно-розшукових заходів у Великобританії, Росії, США й Україні. Здійснено порівняльний аналіз даних заходів, нормативно-правової бази та повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. Наведено інформацію про контрольну закупівлю, використання легендованих підприємств, зняття інформації з каналів зв'язку, оперативне проникнення в приміщення та транспортні засоби. Розкрито можливості використання закордонного досвіду в даній галузі українськими правоохоронними органами.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проведения оперативно-поисковых мероприятий в Великобритании, России, США и Украине. Осуществлен сравнительный анализ данных мероприятий, нормативно-правовой базы и полномочий субъектов оперативно-поисковой деятельности. Приведена информация о контрольных закупках, использовании легендированных предприятий, снятии информации с каналов связи, оперативном проникновении в помещения и транспортные средства. Раскрыты возможности использования зарубежного опыта в данной сфере украинскими правоохранительными органами.