Досліджено історичні періоди становлення та розвитку теоретичних уявлень і нормативних положень щодо допустимості доказів і процедури визнання доказів недопустимими у науці кримінального процесу та кримінальному процесуальному законодавстві. З'ясовано сутність допустимості доказів у теорії кримінального процесу. Проаналізовано науково-теоретичні концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі. Визначено підстави визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі України. Досліджено процесуальний порядок визнання доказів недопустимими під час досудового розслідування та судового провадження, визначено правові наслідки визнання доказів недопустимими з їх конкретизацією щодо кожної зі стадій кримінального процесу. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального процесуального закону у частині, яка регламентує підстави, порядок і наслідки визнання доказів недопустимими.

Исследованы содержание и цели политики противодействия уголовным правонарушениям в Украине и ее составляющей - оперативно-розыскной политики, перспективы формирования последней в условиях введения в действия нового Уголовного процессуального кодекса Украины с учетом внедрения в правоохранительную деятельность европейских правовых стандартов и норм. Внесены предложения по совершенствованию оперативно-розыскного и уголовно-процессуального законодательства Украины.

Розглянуто поняття, правові засади, об'єкт і предмет судового контролю в оперативно-розшуковій діяльності, його місце в системі функцій судової влади, співвідношення контрольних повноважень суду з повноваженнями інших контрольно-наглядових інстанцій. Висвітлено історію становлення, сучасний стан і напрями вдосконалення нормативного регулювання судового контролю у сфері оперативно-розшукової діяльності. Увагу приділено процедурним аспектам надання дозволу суду на проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права громадян.

Рассмотрены понятие, правовые основы, объект и предмет судебного контроля в оперативно-поисковой деятельности, его место в системе функций судебной власти, соотношения контрольных полномочий суда с полномочиями других контрольно-надзирающих инстанций. Освещены история становления, современное положение и направления нормативного регулирования судебного контроля в сфере оперативно-розыскной деятельности. Уделено внимание процедурным аспектам предоставления разрешения суда на проведение оперативно-розыскных мер, временно ограничивающих конституционные права граждан.

Подано нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці науково-обгрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення нормативно-правового та методичного регулювання діяльності слідчого щодо розшуку підозрюваного. Визначено поняття "розшук", "розшукова діяльність слідчого". Проаналізовано інститут діяльності слідчого щодо розшуку підозрюваного. Розкрито механізм здійснення розшукової діяльності слідчого зі встановлення місцезнаходження підозрюваного, який ухиляється від органів досудового розслідування. Визначено зміст міжнародного розшуку, за яким міждержавний розшук є його різновидом. Запропоновано повноваження з міжнародного розшуку сконцентрувати в межах діяльності однієї міжнародної організації - Інтерполу. Охарактеризовано діяльність слідчого ОВС України у міжнародному розшуку. Сформульовано пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства у сфері регулювання діяльності слідчого щодо розшуку підозрюваного, а також методичного забезпечення розшукової діяльності слідчого.

Проаналізовано положення кримінально-процесуального законодавства, що регламентують взаємодію слідчих та органів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Розглянуто проблемні питання взаємодії та внесені пропозиції щодо їх вирішення.

Анализируются положения уголовно-процессуального законодательства, регламентирующие взаимодействие следователей и органов, уполномоченных осуществлять оперативно-розыскную деятельность. Рассмотрены проблемные вопросы взаимодействия и внесены предложения по их решению

The rules of the criminal procedure local law regulating interplay of the inspectors and organs, authorized are analyzed to execute operative-search activity. The problematic problems of interplay are reviewed and the proposals on their solution are brought in

Проведено комплексне наукове дослідження виникнення, розвитку та здійснення діяльності слідчого, спрямованої на встановлення місця знаходження обвинуваченого та його розшук. Проаналізовано сучасні погляди на теоретичні концепції кримінально-процесуального права, а також нові підходи до вирішення проблем, які не забезпечують вимог теорії та практики. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до кримінально-процесуального законодавства та впровадження новітніх стандартів розшукової діяльності слідчого.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми освідування у кримінальному провадженні, сучасний стан і напрями удосконалення законодавства України з унормування процесуального порядку й тактики проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Визначено загальну та безпосередню мету та завдання освідування, його місце та значення в системі засобів збирання доказів. На основі аналізу літературних джерел та узагальнення практики проведення освідування запропоновано ряд обов’язкових і факультативних учасників слідчого та судово-медичного освідування, а також осіб, щодо яких воно може бути проведене, визначено умови застосування щодо них засобів процесуального примусу. Розглянуто та сформульовано систему тактичних прийомів проведення і фіксації ходу та результатів освідування у кримінальному провадженні. Сформульовано й обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до статті 241 КПК України 2012 р. з питань процесуального порядку проведення освідування.

Розглянуто особливості початкового етапу розслідування крадіжок нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів, а також сформульовано рекомендації з удосконалення та оптимізації діяльності слідчих і оперативно-розшукових органів щодо виявлення й розслідування цього різновиду злочинів. Визначено особливості нафти та нафтопродуктів як предметів злочинного посягання, наведено їх специфічні властивості. Розкрито структуру та зміст обстановки вчинення цього різновиду злочинів. З'ясовано способи вчинення крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів. Наведено типові сліди підготовки, вчинення й приховання цих злочинів. Класифіковано й розкрито структуру організованих груп, які вчиняють крадіжки нафти та нафтопродуктів із магістральних трубопроводів. Проаналізовано функції членів цих груп (організатора, "врізчиків", технічних помічників, спостерігачів, транспортувальників, переробників) і наведено їх соціально-демографічну характеристику. Наведено перелік матеріалів, необхідних для обгрунтованого початку кримінального провадження.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми процесуальної діяльності слідчого з розшуку підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме. Висвітлено питання розвитку правової думки щодо розшуку особи, яка ухиляється від слідства. Наведено власне бачення процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме. Проаналізовано зарубіжний досвід нормативного врегулювання інституту зупинення досудового розслідування. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та позитивного досвіду зарубіжних країн розглянуто перспективи подальшого розвитку процесуальної діяльності слідчого щодо встановлення місцезнаходження та екстрадиції підозрюваного, який переховується за межами України. На підставі одержаних під час дослідження результатів розроблено пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства України.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні. Визначено історичні передумови виникнення та становлення інституту недопустимості доказів, його розвиток і сучасний стан. Сформульовано поняття, ознаки та критерії недопустимості доказів. На підставі аналізу й узагальнення емпіричних даних здійснено типізацію порушень під час проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, що призводять до визнання доказів недопустимими. Запропоновано проекти змін і доповнень до КПК України. Розкрито підстави для визнання доказів недопустимими. Проаналізовано кримінальне процесуальне законодавство, правозастосовну практику зарубіжних країн, правові позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо регламентації та реалізації інституту недопустимості доказів.

На основі положень загальної теорії криміналістики, кримінального права та процесу, кримінології, юридичної психології, узагальнення слідчо-судової практики здійснено криміналістичне дослідження особи неповнолітнього правопорушника. Обгрунтовано поняття та розглянуто сутність особи неповнолітнього правопорушника, визначено співвідношення з поняттями "малолітнього правопорушника" та "неповнолітнього підозрюваного". Розроблено криміналістичну класифікацію осіб неповнолітніх правопорушників. Проведено науковий криміналістичний аналіз соціально-демографічних, біологічних ознак і морально-психологічних властивостей зазначеної особи, визначено найбільш типові з них саме для дитини-правопорушника. За результатами вивчення архівних матеріалів кримінальних проваджень, статистичних даних MBC України з'ясовано, які саме ознаки злочину відображають властивості особи, притаманні саме неповнолітньому правопорушнику. Визначено типові джерела криміналістично значущої інформації про таку особу та надано криміналістичні рекомендації щодо напрямів її використання на стадіях досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. На підставі дослідження архівних матеріалів кримінальних проваджень щодо неповнолітніх зроблено висновок про недоцільність спрощеного судового розгляду таких проваджень.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проведення оперативно-розшукових заходів у Великобританії, Росії, США й Україні. Здійснено порівняльний аналіз даних заходів, нормативно-правової бази та повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. Наведено інформацію про контрольну закупівлю, використання легендованих підприємств, зняття інформації з каналів зв'язку, оперативне проникнення в приміщення та транспортні засоби. Розкрито можливості використання закордонного досвіду в даній галузі українськими правоохоронними органами.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проведения оперативно-поисковых мероприятий в Великобритании, России, США и Украине. Осуществлен сравнительный анализ данных мероприятий, нормативно-правовой базы и полномочий субъектов оперативно-поисковой деятельности. Приведена информация о контрольных закупках, использовании легендированных предприятий, снятии информации с каналов связи, оперативном проникновении в помещения и транспортные средства. Раскрыты возможности использования зарубежного опыта в данной сфере украинскими правоохранительными органами.

Висвітлено зміст поняття взаємодії органів дізнання і досудового слідства та розкрито характер правовідносин суб'єктів взаємодії. Внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Представлены понятия взаимодействия органов дознания и досудебного следствия и раскрыт характер правоотношений субъектов взаимодействия; внесены предложения по усовершенствованию действующего законодательства

The concepts of interplay of agencies in charge of preliminary investigation and pre-trial consequent are submitted and the nature of legal relations of the subjects of interplay is uncovered; the proposals on advancing the current legislation are brought in

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми взаємозв'язку оперативно-розшукової діяльності та кримінального процесу. Охарактеризовано види та встановлено порядок одержання матеріалів оперативно-розшукової діяльності особами, що ведуть кримінальний процес. Висвітлено питання використання матеріалів розшукової діяльності для порушення провадження у кримінальній справі, проведення слідчих дій і прийняття інших процесуальних рішень. Розкрито роль оперативно-розшукової діяльності у кримінально-процесуальному доказуванні. Розглянуто особливості використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для одержання окремих видів доказів у кримінальній справі.

Проанализированы теоретические и практические проблемы взаимосвязи оперативно-расследовательной деятельности и криминального процесса. Охарактеризованы виды и установлен порядок получения материалов оперативно-расследовательной деятельности лицами, ведущими криминальный процесс. Освещены вопросы использования материалов расследовательной деятельности для нарушения криминальных дел, проведения следственных действий и принятия других процессуальных решений. Раскрыта роль оперативно-расследовательной деятельности в криминально-процессуальном доказывании. Рассмотрены особенности использования материалов оперативно-расследовательной деятельности для получения некоторых видов доказательств в криминальном деле.

Висвітлено загальнотеоретичні аспекти оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства. Проведено порівняльний аналіз законодавств України та США щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства як напряму оперативного супроводження розслідування та судового розгляду кримінальної справи, визначено роль державного обвинувача в оперативно-розшуковому супроводі даної справи. Розкрито організаційно-правові засади оперативно-розшукового супроводження кримінального судочинства. Розглянуто проблеми використання інформації, одержаної під час порушення кримінальної справи.

Освещены общетеоретические аспекты оперативно-розыскного обеспечения досудебного следствия. Проведен сравнительный анализ законодательств Украины и США относительно обеспечения безопасности участников уголовного судопроизводства как направления оперативного сопровождения и судебного рассмотрения уголовного дела, определена роль государственного обвинителя в оперативно-розыскном сопровождении данного дела. Раскрыты организационно-правовые основы оперативно-розыскного сопровождения уголовного судопроизводства. Рассмотрены проблемы использования информации, полученной в период возбуждения уголовного дела.

Вперше визначено особливості початку досудового розслідування вбивств на сексуальному підгрунті. Систематизовано типові обставини, які необхідно встановити під час розслідування таких злочинів. Розкрито можливості використання інформаційних систем у разі висунення версій про особу сексуального вбивці, створенні його психологічного профілю та визначення кола підозрюваних осіб із використанням методу "просіювання" та створення психологічного профілю вбивці. Виділено основні види оперативно-пошукових груп, створюваних для розшуку підозрюваного. Складено алгоритми дій слідчих і працівників оперативних підрозділів, які розкривають і розслідують вбивства на сексуальному підгрунті та сформульовано пропозиції щодо їх використання відповідно до типових слідчих ситуацій. Розвинено тактику проведення окремих слідчих (розшукових) дій на початковому етапі розслідування вбивств на сексуальному підгрунті, зокрема огляд місця події, огляд трупа, призначення експертизи, допит, освідування особи тощо.

На підставі аналізу матеріалів слідчо-прокурорської, оперативно-розшукової та судової практики визначено поняття нагляду прокурора за додержанням законів у разі використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності (ОРД) під час проведення досудового розслідування як врегульованої правовими актами процесуальної й позапроцесуальної діяльності прокурора, що полягає в застосуванні засобів прокурорського нагляду для забезпечення додержання слідчими й співробітниками оперативних підрозділів законності, своєчасності та ефективності використання матеріалів ОРД, усунення порушень прав та свобод учасників кримінального провадження під час їх використання, яка спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства. Розкрито особливості нагляду прокурора за додержанням законів під час використання матеріалів ОРД у разі прийняття процесуальних рішень та доказування.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі України. Визначено роль цих дій у правозастосовчій діяльності, зокрема, наявність специфічних правових та соціальних відносин, що виникають між її суб'єктами та іншими учасниками, залученими до процесу цієї діяльності, з метою убезпечення людини й суспільства шляхом проведення відповідних процесуальних дій. Досліджено правові засади та порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано доцільність проведення негласної слідчої (розшукової) дії в період АТО і військового стану в районах їх проведення і буферних зонах навколо тільки слідчими за згодою прокурора. Обгрунтовано концепцію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та сформульовано ряд пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства з роз'язання проблем їх проведення у кримінальному процесі.

Проаналізовано історичну ретроспективу зародження співробітництва громадян з органами державної влади в інтересах боротьби зі злочинністю. Розкрито особливості становлення правового інституту конфіденційного співробітництва. Розглянуто правові засади здійснення конфіденційного співробітництва осіб з оперативними підрозділами за сучасних умов, визначено їх місце та значимість в правовій системі боротьби зі злочинністю. Увагу приділено етичним питання інституту конфіденційного співробітництва.

Проанализирована историческая ретроспектива зарождения сотрудничества граждан с органам государственной власти в интересах борьбы с преступностью. Раскрыты особенности становления правового института конфиденциального сотрудничества. Рассмотрены правовые основы осущестления конфиденциального сотрудничества лиц с оперативными подразделениями в современных условиях, определены их место и значимость в правовой системе борьбы с преступностью. Уделено внимание этическим вопросам института конфиденциального сотрудничества.

Проведено комплексне дослідження теоретичних положень сучасної наукової концепції становища та процесуальної діяльності начальника Головного слідчого управління як суб'єкта процесуального контролю за розслідуванням злочинів. Визначено поняття, зміст і запропоновано класифікацію форм контролю начальника Головного слідчого управління. Обгрунтовано пропозицію щодо реформування слідчих підрозділів. Визначено стан та особливості правового регулювання прокурорського нагляду та судового контролю зі здійснення начальником Головного слідчого управління процесуального контролю за розслідуванням злочинів. Внесено науково обгрунтовані пропозиції з удосконалення чинного законодавства, що спрямовані на вдосконалення діяльності начальника Головного слідчого управління як суб'єкта процесуального контролю.