Розроблено, обгрунтовано та впроваджено у практичну діяльність якісно нову функціонально-організаційну модель системи охорони здоров'я Державної прикордонної служби як складової національної системи охорони здоров'я України. Особливістю даної моделі стало включення нових елементів системи до раніше існуючих, взаємодія яких між собою надала системі якісно нових інтегративних якостей. Доведено доцільність широкого запровадження у практичну діяльність медичних служб Воєнної організації України нової моделі медичного забезпечення особового складу. Визначено складові медичної, економічної та соціальної ефективності впровадження якісно нової системи охорони здоров'я Державної прикордонної служби України.

Вперше викладено основні аспекти організації та розвитку військово-медичної служби органів державної безпеки України та проведено ретроспективний аналіз етапів її становлення. Значну увагу приділено розвитку відокремлених підрозділів військово-медичного управління в регіональних органах СБ України. Висвітлено діяльність мережі санаторно-курортних та оздоровчих закладів СБ України, питання взаємодії із провідними медичними закладами та установами нашої держави. Охарактеризовано законодавчу та нормативну базу щодо медичного забезпечення особового складу СБ України. Акцентовано на організації контролю та управлінні якістю медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах СБ України. Визначено загальні тенденції сталого функціонування системи військово-медичного забезпечення особового складу органів СБ України на майбутнє.

Изучено и проанализировано состояние взаимодействия медицинской службы СБ Украины с медицинскими службами других министерств и ведомств в современных условиях. Полученные данные свидетельствуют о том, что в условиях мирного времени данное взаимодействие реализуется с учетом их основных организационных аспектов функционирования в условиях единого медицинского пространства Украины.

Результаты исследования позволяют констатировать, что проведению диспансеризации личного состава в системе медицинского обеспечения СБ Украины уделяется соответствующее внимание. Отмечено, что разработка и внедрение функционально-организационной модели взаимодействия Военно-медицинской службы органов СБ Украины с учреждениями территориальной системы здравоохранения, медицинскими службами разного ведомственного подчинения в условиях единого медицинского пространства Украины позволило в целом повысить эффективность проведения диспансеризации личного состава СБ Украины.

На основі даних галузевих щорічних медичних звітів за формою 3/Мед за допомогою кластерного аналізу, здійсненого за методом k-середніх, проаналізовано показники використання розгорнутих ліжок військово-медичних клінічних центрів та військових госпіталів за 2010 рік. Проведено порівняльну оцінку використаного методу статистичного аналізу з іншим методом оцінки показників використання ліжкового фонду. З метою підвищення ефективності використання розгорнутих ліжок надано рекомендації керівництву закладів охорони здоров'я та органам управління медичної служби Збройних сил України.

Вивчено придатність до військової служби осіб рядового складу військовослужбовців на етапі вступу та проходження строкової військової служби в Збройних силах (ЗС) України. Встановлено, що збільшення кількості осіб рядового складу військового запасу із змінами у стані здоров'я та фізичного розвитку свідчить про недостатній рівень здоров'я, а це негативно впливає на їх боєздатність та в подальшому на придатність до військової служби. Визначено пріоритетні напрями змін в організації процесу комплектування рядового складу військового запасу ЗС України людськими ресурсами за умов переходу до професійної армії, зокрема удосконалення критеріїв придатності для військової служби.

Наведено аналіз рівня та структури захворюваності військовослужбовців Збройних сил України на хвороби органів травлення. Показники загальної захворюваності за XI класом хвороб "Хвороби органів травлення" за період 2008 - 2011 рр. були найбільші серед військовослужбовців строкової служби, найнижчі - серед військово-службовців за контрактом.

Приведены определенные авторами средние уровни общей заболеваемости военнослужащих срочной службы Вооруженных сил Украины в период с 2001 по 2010 гг., определена ранговая структура общей заболеваемости военнослужащих срочной служби и проанализированы тенденции ее изменений. Отдельно проанализирована заболеваемость на хронические болезни по результатам ежегодных обязательных медицинских обследований. Даны рекомендации относительно лечебно-профилактических мероприятий в войсках.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют об актуальности проведения системных научных исследований организации медицинского обеспечения личного состава СБ Украины. Определен ряд проблемных вопросов медицинского обеспечения личного состава СБ Украины, решение которых позволит не только оптимизировать систему организации медицинского обеспечения СБ Украины, но и повысить эффективность ее функционирования.

На підставі міжнародного досвіду з надання допомоги у разі військових і техногенних катастроф наведено найбільш актуальні й ефективні методи надання першої медичної допомоги за різних критичних станів і поранень. Висвітлено питання виникнення, становлення та розвитку військової медицини. Увагу приділено актуальним завданням медичної служби ЗС України у воєнний час, організації лікувально-евакуаційного забезпечення військ, особистій безпеці рятувальника, ознайомленню з сучасними видами зброї й їх впливом на величину та структуру санітарних втрат.

Досліджено генезис і тенденції розвитку механізмів державного регулювання санаторно-курортного лікування та медичної реабілітації військовослужбовців в Україні.

Визначено теоретико-методологічні підходи до проблеми адаптації у психології діяльності за особливих умов. Одержано дані про психологічні особливості перебігу процесу професійної адаптації медичного персоналу військ первинної ланки за виконання дій за призначенням за умов миротворчих місій. Розроблено професіограму санітара-інструктора (медичного працівника первинної ланки медичної служби військ) та практичні рекомендації із психофізіологічного забезпечення професійної діяльності молодших фахівців медичної служби. Розроблено основні напрями оптимізації адаптадії військовослужбовців медичної служби первинної ланки за умов виконання миротворчих місій. Удосконалено систему психологічного забезпечення професійної діяльності військових медиків на різних етапах професійної діяльності за умов миротворчих місій та методи прогнозування пластичності перебігу адаптації та надійності військових фахівців на різних етапах професійної діяльності за особливих умов діяльності. Констатовано, що дістали подальшого розвитку основні напрями оптимізації процесу адаптації військовослужбовців Збройних сил України за умов виконання миротворчих місій.

Висвітлено стан підготовки військово-медичних фахівців для Збройних Сил України. Запропоновано власну періодизацію історіографії з підготовки військово-медичних кадрів. Проаналізовано особливості воєнно-політичного, науково-педагогічного, нормативно-правового та фінансово-економічного факторів, які вплинули на формування в державі власних військово-медичних навчальних закладів. Розглянуто проблеми підготовки офіцерів медичної служби запасу у вищих навчальних закладах України. Розкрито основні етапи створення військово-медичних навчальних закладів та особливості підготовки різних категорій військово-медичного персоналу. Охарактеризовано процес формування Української військово-медичної академії, яка здійснює підготовку військових лікарів та провізорів, забезпечує перепідготовку та удосконалення різних категорій військово-медичного персоналу. Увагу приділено питанням інтеграції військово-медичної освіти до державної загальноосвітньої системи підготовки медичних фахівців. Проаналізовано діяльність військових навчальних підрозділів з підготовки санітарних інструкторів для війська. Надано практичні рекомендації щодо покращання підготовки військово-медичних фахівців на сучасному етапі реформування Збройних Сил України.

Проаналізовано проблеми генези та розвитку системи медичного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил (ВМС ЗС) України. Зазначено, що ця структура відіграє важливу роль у збереженні та зміцненні здоров'я особового складу і в забезпеченні високого рівня боєготовності військ і сил флоту. Надано методологічний підхід до структуризації напрямів оптимізації державного регулювання системи медичного забезпечення особового складу ВМС ЗС України, в основу якого покладено диференційований підхід до різних груп здоров'я військових моряків. Удосконалено формулювання дефініції поняття “військова охорона здоров'я”. Запропоновано напрями вдосконалення організаційно-правових засад державного регулювання системи медичного забезпечення ВМС ЗС України.

Проаналізовано тенденції щодо захворюваності та госпіталізації військовослужбовців ЗС України, як складових для забезпечення контролю якості медичної допомоги (ЯМД). Виявлено задоволеність пацієнтів військового госпіталю медичною допомогою залежно від статі, віку, соціального статусу, освіти та профілю лікувального відділення. Визначено характер і силу кореляційного зв'язку між задоволеністю пацієнтів наданою медичною допомогою та їх лояльністю. Обгрунтовано, оптимізовано та впроваджено сучасну систему контролю ЯМД у закладах охорони здоров’я ЗС України.

Досліджено історію становлення системи медичного забезпечення органів державної безпеки України. Приділено увагу становленню та розвитку відокремлених підрозділів військово-медичного управління в регіональних органах. Розглянуто організацію мережі санаторно-курортних та оздоровчих закладів Служби безпеки України. Проаналізовано законодавчу та нормативну базу щодо медичного забезпечення особового складу Служби безпеки України. З'ясовано сучасний стан і перспективи розвитку системи військово-медичного забезпечення.

На основі провідних ідей компетентнісного підходу обгрунтовано зміст поняття психолого-педагогічна компетентність науково-педагогічних працівників військово-медичної освіти як інтегрованої складової професійно-педагогічної компетентності, що поєднує в собі професійні знання, уміння та навички, особистісно-професійні якості, а також ставлення, що базуються на когнітивних, ціннісно-мотиваційних, діяльнісно-рефлексивних складових і дозволяють здійснювати психолого-педагогічну діяльність, вирішувати складні професійні завдання медичної галузі щодо збереження здоров'я людини за умов динамічних і системних змін. Обгрунтовано та розроблено рамкову структуру психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників та виділено її складові - когнітивну, ціннісно-мотиваційну, діяльнісно-рефлексивну. Розроблено організаційно-педагогічні умови розвитку психолого-педагогічної компетентності.

Вивчено умови діяльності медичної служби та їх вплив на організацію методичного забезпечення військ під час проведення АТО. Розглянуто медичну реабілітацію військовослужбовців як світову медико-соціальну проблему. Проаналізовано організацію та проведення такої реабілітації військовослужбовців - учасників АТО, оцінено її ефективність. Обгрунтовано систему медичної реабілітації військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х894.9(4УКР)16 + Ц7(4УКР)6:9 + Р811.435

Рубрики:

Криміналістика окремих країн

Тил і постачання збройних сил

Ідентифікація трупа

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Доведено, що розроблена функціонально-організаційна модель стандартизації елементів системи медичного забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) сприяє покращенню надання медичної допомоги, підвищенню рівня знань військовослужбовців та медичних фахівців щодо надання медичної допомоги, досягненню ефективного використання кадрових та матеріально-технічних ресурсів медичної служби ЗСУ та удосконаленню організації їх медичного забезпечення. Обгрунтовано структуру військового стандарту медичного забезпечення ЗСУ щодо підготовки військовослужбовців та санітарних інструкторів з надання першої медичної допомоги на полі бою. Визначено складові медичної та соціальної ефективності запропонованої функціонально-організаційної моделі стандартизації елементів системи медичного забезпечення ЗСУ за умов антитерористичної операції.