Изучено и проанализировано состояние взаимодействия медицинской службы СБ Украины с медицинскими службами других министерств и ведомств в современных условиях. Полученные данные свидетельствуют о том, что в условиях мирного времени данное взаимодействие реализуется с учетом их основных организационных аспектов функционирования в условиях единого медицинского пространства Украины.

Результаты исследования позволяют констатировать, что проведению диспансеризации личного состава в системе медицинского обеспечения СБ Украины уделяется соответствующее внимание. Отмечено, что разработка и внедрение функционально-организационной модели взаимодействия Военно-медицинской службы органов СБ Украины с учреждениями территориальной системы здравоохранения, медицинскими службами разного ведомственного подчинения в условиях единого медицинского пространства Украины позволило в целом повысить эффективность проведения диспансеризации личного состава СБ Украины.

На основі даних галузевих щорічних медичних звітів за формою 3/Мед за допомогою кластерного аналізу, здійсненого за методом k-середніх, проаналізовано показники використання розгорнутих ліжок військово-медичних клінічних центрів та військових госпіталів за 2010 рік. Проведено порівняльну оцінку використаного методу статистичного аналізу з іншим методом оцінки показників використання ліжкового фонду. З метою підвищення ефективності використання розгорнутих ліжок надано рекомендації керівництву закладів охорони здоров'я та органам управління медичної служби Збройних сил України.

Досліджено генезис і тенденції розвитку механізмів державного регулювання санаторно-курортного лікування та медичної реабілітації військовослужбовців в Україні.

Визначено теоретико-методологічні підходи до проблеми адаптації у психології діяльності за особливих умов. Одержано дані про психологічні особливості перебігу процесу професійної адаптації медичного персоналу військ первинної ланки за виконання дій за призначенням за умов миротворчих місій. Розроблено професіограму санітара-інструктора (медичного працівника первинної ланки медичної служби військ) та практичні рекомендації із психофізіологічного забезпечення професійної діяльності молодших фахівців медичної служби. Розроблено основні напрями оптимізації адаптадії військовослужбовців медичної служби первинної ланки за умов виконання миротворчих місій. Удосконалено систему психологічного забезпечення професійної діяльності військових медиків на різних етапах професійної діяльності за умов миротворчих місій та методи прогнозування пластичності перебігу адаптації та надійності військових фахівців на різних етапах професійної діяльності за особливих умов діяльності. Констатовано, що дістали подальшого розвитку основні напрями оптимізації процесу адаптації військовослужбовців Збройних сил України за умов виконання миротворчих місій.

Проаналізовано тенденції щодо захворюваності та госпіталізації військовослужбовців ЗС України, як складових для забезпечення контролю якості медичної допомоги (ЯМД). Виявлено задоволеність пацієнтів військового госпіталю медичною допомогою залежно від статі, віку, соціального статусу, освіти та профілю лікувального відділення. Визначено характер і силу кореляційного зв'язку між задоволеністю пацієнтів наданою медичною допомогою та їх лояльністю. Обгрунтовано, оптимізовано та впроваджено сучасну систему контролю ЯМД у закладах охорони здоров’я ЗС України.

На основі провідних ідей компетентнісного підходу обгрунтовано зміст поняття психолого-педагогічна компетентність науково-педагогічних працівників військово-медичної освіти як інтегрованої складової професійно-педагогічної компетентності, що поєднує в собі професійні знання, уміння та навички, особистісно-професійні якості, а також ставлення, що базуються на когнітивних, ціннісно-мотиваційних, діяльнісно-рефлексивних складових і дозволяють здійснювати психолого-педагогічну діяльність, вирішувати складні професійні завдання медичної галузі щодо збереження здоров'я людини за умов динамічних і системних змін. Обгрунтовано та розроблено рамкову структуру психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників та виділено її складові - когнітивну, ціннісно-мотиваційну, діяльнісно-рефлексивну. Розроблено організаційно-педагогічні умови розвитку психолого-педагогічної компетентності.

Доведено, що розроблена функціонально-організаційна модель стандартизації елементів системи медичного забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) сприяє покращенню надання медичної допомоги, підвищенню рівня знань військовослужбовців та медичних фахівців щодо надання медичної допомоги, досягненню ефективного використання кадрових та матеріально-технічних ресурсів медичної служби ЗСУ та удосконаленню організації їх медичного забезпечення. Обгрунтовано структуру військового стандарту медичного забезпечення ЗСУ щодо підготовки військовослужбовців та санітарних інструкторів з надання першої медичної допомоги на полі бою. Визначено складові медичної та соціальної ефективності запропонованої функціонально-організаційної моделі стандартизації елементів системи медичного забезпечення ЗСУ за умов антитерористичної операції.