Розглянуто питання типологізації комплексу наступального озброєння Південно-Західної Русі у X - першій половині XIII ст. На прикладі списів простежено принципи дії цієї схеми. На додаток до типологізації проведено аналіз розвитку списів. Мова йде про типологізаційну систему, яка включила у себе найпоширеніші види наступального озброєння.

Розглянуто питання, пов'язані з розвитком захисного обладунку на території Південно-Західної Русі X - першої половини XIII ст. Надано загальну характеристику основним напрямам розвитку обладунку у цей період. Математично обчислено основні характеристики кольчуг. Проведено обчислення ваги та кількості кілець у кольчузі для реальних параметрів кольчуг (площа кольчуги, діаметр кільця та товщина дроту). Одержані результати надають можливість розширити межі традиційних уявлень про параметри кольчуг і можливості їх використання.

Увагу приділено проблематиці холодної зброї українського козацтва. На основі речових, іконографічних і писемних джерел довгоклинкову зброю розглянуто як важливу складову військової культури Раннього нового часу. Досліджено представницькі зразки мечів, палашів і шабель XVI - першої половини XIX ст., які, згідно з історичними легендами, належали козацьким гетьманам і представникам старшини нижчого рангу, а нині зберігаються у державних і приватних колекціях України, Російської Федерації та Республіки Польщі. Розглянуто питання становлення та поширення центральноєвропейських і східних типів шаблі на теренах України. Запропоновано шляхи вирішення низки проблем, пов’язаних з історичною термінологією, що стосується козацької клинкової зброї.