Наведено джерела (документи та матеріали) з історії діяльності АН УРСР у період 1946 - 1950 рр., спрямовані на подальший розвиток традиційних фундаментальних досліджень і переорієнтацію наукової роботи для потреб відбудовного періоду, швидкого відновлення промисловості та сільського господарства країни, зруйнованих війною, нарощування наукового потенціалу у галузі точних наук, продовження вивчення природних ресурсів, зокрема, Західного регіону України, а також поповнення кадрового наукового складу Академії. Висвітлено маловідомі архівні документи, матеріали періодичних видань, зокрема, постанови урядів СРСР і УРСР, постанови та рішення ЦК КП(б)У, що стосуються розбудови структури Академії наук, діяльності наукових установ у галузі біології, історії, літератури й економіки.

Приведены источники (материалы и документы) по истории деятельности АН УССР в период 1946 - 1950 гг., направленные на дальнейшее развитие традиционных фундаментальных исследований и переориентацию научной работы для потребностей восстановительного периода, быстрого восстановления промышленности и сельского хозяйства страны, разрушенных войной, наращивания научного потенциала в области точных наук, продолжения изучения природных ресурсов, в частности, Западного региона Украины. Освещены малоизвестные архивные документы, материалы периодических изданий, в частности, постановления правительств СССР и УССР, постановления и решения ЦК(б)У о перестройке структуры Академии наук, деятельности научных учреждений в области биологии, истории, литературы и экономики.

Освещена история Национальной академии наук Украины с момента ее основания (1918) до сегодняшнего дня. Основное внимание сосредоточено на жизнеспособности академической модели В.И. Вернадского, становлении структуры, научных школ и направлений Академии, демонстрации научных достижений, изучении их влияния на производственную и общественную практику. Раскрыта роль Академии как основы национальной научной системы. Представлены научные портреты известных академических школ и ученых, рассмотрены проблемы развития НАН Украины в эпоху преобразования науки в основную движущую силу прогресса, освещены перспективы ее интеграции в европейское и мировое научное пространство.

На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.