Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Запропоновано нові підходи до побудови багатоаспектної фасетної класифікації соціальної інформації.

Розглянуто питання інформаційного забезпечення науковців та шляхи його удосконалення, зокрема, у галузі бібліотечно-інформаційної діяльності.

Рассмотрены вопросы информационного обеспечения ученых и пути его совершенствования, в частности, в области библиотечно-информационной деятельности.

In this article we examine the guestion of supplying the scientists with the information in the sphere of culture and sports. We show the ways of improving the library information activity.

Розглянуто наукові та організаційні проблеми управління інформаційними ресурсами, визначено їх роль у практичній діяльності. Висвітлено основні проблеми інформатизації, зокрема, відсутність інформаційного зв'язку між окремими системами, а також національних інформаційних ресурсів, моніторингу інформації. Досліджено стадії управління розвитком інформаційних систем, наведено структуру довідково-інформаційних фондів ЦНТЕІ України у відсотковому співвідношенні.

Висвітлено проблеми формування сучасного інформаційного простору у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Наведено технологічні стадії створення й обробки інформації, описано механізм формування та використання інформаційних ресурсів. Запропоновано підходи щодо організації управління сферою науки та науково-інформаційної діяльності у розвинутих країнах: США, Японії, а також Китаї. Висвітлено ряд невирішених проблем у сфері управління процесом створення і використання національних інформаційних ресурсів науково-технічної діяльності.

Приведены технологические стадии создания и обработки информации, описан механизм формирования и использования информационных ресурсов. Предложены подходы к организации управления сферой науки и научно-информационной деятельностью в развитых странах: США, Японии, Китае. Освещен ряд нерешенных проблем в сфере управления процессом создания и использования национальных информационных ресурсов научно-технической деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.3 + Ч238(4Укр)

Рубрики:

Інформаційні джерела. Інформаційні потреби НІД

Інформаційне обслуговування. Використання інформації

Розглянуто основні засади формування та напрями використання відомостей щодо користувачів інформаційних систем, принципи організації споживачів і користувачів інформаційно-аналітичних систем. Наведено класифікацію основних режимів взаємодії користувачів з ЄДАС НДДКР, досліджено задачі організації обліку роботи споживача інформаційної системи, розглянуто процеси регламентування інформаційного обслуговування споживачів інформаційної системи та розроблено узагальнену схему дій підсистеми обслуговування споживачів.

Висвітлено загальні проблеми сучасного етапу розбудови інформаційного суспільства та суспільства знань, викладено питання інформаційного забезпечення вчених і освітян України, зокрема на підставі проекту INTAS. Розглянуто тенденції розвитку сучасних моделей наукової комунікації (НК), зокрема, електронних видань, розкрито окремі аспекти нових моделей НК (відкритий доступ). Проаналізовано особливості трансформації ролі бібліотек у контексті необхідності розбудови колекцій електронних ресурсів, життєвого циклу електронних ресурсів у бібліотеках. Охарактеризовано бази даних EBSCO (майже 10 000 назв повнотекстових академічних електронних журналів, довідників), надані для української академічної громади Консорціумом "Інформатіо", зокрема, Academic Search Premier, MasterFILE Premier, LIST, Zenralblatt MATH, MEDLINE.

Освещены общие проблемы современного этапа строительства информационного общества и общества знаний, изложены вопросы информационного обеспечения ученых и специалистов сферы образования Украины, в частности через проект INTAS. Рассмотрены тенденции развития современных моделей научной коммуникации (НК) (электронных изданий), раскрыты отдельные аспекты новых моделей НК (открытый доступ). Проанализированы особенности трансформации роли библиотек в контексте необходимости создания коллекций электронных ресурсов, жизненного цикла электронных ресурсов в библиотеках. Охарактеризованы базы данных EBSCO (около 10 000 названий полнотекстовых академических электронных журналов, спрвочников), предложенных для украинской академической общественности Консорциумом "Информатио", в частности, Academic Search Premier, MasterFILE Premier, LIST, Zenralblatt MATH, MEDLINE.

Підкреслено, що за умов глобальних впливів життєздатність інформаційних баз, які відображають структуру людських спільностей, залежить від якості управління та забезпечення інформацією в необхідних обсягах, використання можливостей підключення до глобального інформаційного простору, якості підготовлених аналітичних продуктів.

Подчёркнуто, что в условиях глобального влияния жизнеспособность информационных баз, отображающих структуру человеческих общностей, зависит от качества управления и обеспечения информации в необходимых объёмах, использования возможностей подключения к глобальному информационному пространству, качества подготовленных аналитических продуктов.

Розглянуто трансформації загальноцивілізаційного інформаційного простору в контексті розвитку глобалізації та посилення глобальних впливів на національні інформаційні ресурси.

Рассмотрены трансформации общецивилизационного информационного пространства в контексте развития глобализации и усиления глобальных влияний на национальные информационные ресурсы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.3

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.32 + Ч738.6 + Ч231.3

Рубрики:

Вивчення читання й читацьких інтересів (Бібліотечна справа. Бібліотекознавство)

Бібліотечне обслуговування окремих груп читачів

Інформаційні джерела. Інформаційні потреби НІД

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Науку як різновид людської діяльності, що має на меті одержання нового знання, також можна розглядати як об'єкт вивчення. На цьому твердженні грунтується так звана "наука про науку" - наукометрія. Наведено результати наукометричного дослідження, метою якого було проаналізувати, як наукова спільнота реагує на певну подію, тобто як виглядає еволюція певної наукової тематики. На основі інформації з реферативних баз даних "Scopus" та "Україніка наукова" проаналізовано дані про наукові публікації, що висвітлюють проблему Чорнобильської аварії та її наслідків. Вивчено активність публікування робіт на чорнобильську тематику від 1986 і до 2011 рр., внесок науковців із різних країн, тематичний спектр досліджень.

Викладені основні дані про проект "Open researcher and Contributor ID" (ORCID) або "Міжнародний реєстр вчених ORCID". Мета роботи - створення на глобальному рівні єдиного реєстру вчених, авторів наукових праць і наукових організацій з унікальним цифровим кодом, який забезпечує ефективну взаємодію між вченими і результатами їх дослідницької діяльності, вирішуючи при цьому проблему отримання повної і достовірної інформації про особу вченого в науковій комунікації. У проекті ORCID беруть участь окремі дослідники, університети, національні лабораторії, комерційні дослідницькі організації, видавництва, національні наукові агентства, наукометричні бази даних, репозиторії, а також міжнародні професійні асоціації. Система обліку ORCID надає дослідникам дві основні можливості: отримання унікального ідентифікатора і контроль за результатами дослідницької роботи; використання інтерфейсу прикладного програмування для передачі даних між різними системами обліку та встановлення авторства наукових робіт у кожній із них. Описано процес реєстрації в ORCID, який полягає в послідовному заповненні реєстраційних форм. Після реєстрації учаснику проекту надається унікальний ідентифікатор і персональний профіль в реєстрі ORCID. Це надає можливість контролювати дані власних результатів дослідницької роботи, які можна вводити в реєстр ORCID, редагувати свою персональну інформацію, передавати дані з однієї системи обліку в інші та встановлювати авторство наукових робіт у кожній із них, налагоджувати комунікацію з іншими дослідниками або організаціями. Для забезпечення зв'язку між іменем ученого і результатами його наукової діяльності інформацію про ідентифікатор ORCID слід додавати при відправленні публікацій, під час подачі документів на гранти, використовувати в інших науково-дослідних процесах, вносити його в різні пошукові системи, наукометричні бази даних і соціальні мережі. Це сприятиме поліпшенню інформаційних зв'язків на міжнародному рівні, підвищенню представленості результатів вітчизняних досліджень у світовому науковому просторі.

Питанням оцінки якості та ефективності наукової діяльності приділялась увага в усі часи існування науки. Особливої актуальності ця проблема набула в останні роки, що пов'язано зі значним зростанням соціальної значущості науки, необхідністю ефективного управління, суттєвим підвищенням кількості результатів наукових розробок і відповідної публікаційної активності вчених як у всьому світі, так і в Україні. Оцінка якості та ефективності наукової діяльності необхідна, перш за все, для забезпечення суспільства об'єктивною інформацією про стан науки та її можливості сприяти позитивному розвитку економіки і вирішенню соціальних завдань. Одним із продуктивних шляхів до цього є створення інформаційно-аналітичних систем моніторингу наукової діяльності, які мають надавати суспільству прозору картину стану наукового середовища і дані для наступної експертної оцінки результативності діяльності вчених і наукових установ. Обговорено переваги та недоліки використання наукометричних баз даних Scopus, Web of Science та Google Scholar для оцінки індексів цитування, а також їх застосування у вітчизняних системах моніторингу активності наукової діяльності. Серед іншого, в ній детально розглядається реєстрація та особливості роботи в Google Scholar - науковому сегменті найбільш відомої та використовуваної пошукової системи Google. Надано опис реєстрації, створення персонального профілю в Google Scholar, розглядаються особливості роботи з його різними функціями, зокрема, введення метаданих публікацій і отримання індексів цитування. На сьогодні Google Scholar є найбільшим у світі інформаційним ресурсом, інтелектуальні можливості якого дозволяють українським вченим представити свої напрацювання за допомогою сучасних наукових інформаційних технологій, підвищити відкритість результатів своєї діяльності та персональну присутність у глобальному науковому співтоваристві. індексування результатів діяльності в Google Scholar забезпечує надходження до міжнародної наукової інформаційної системи якісних метаданих, необхідних для аналізу публікаційної активності та наукових взаємозв'язків українських учених.