Висвітлено теоретичні та практичні засади розвитку неперервної освіти у Канаді, що грунтуються на інтеграції теорій, концепцій, підходів філософії, психології, педагогіки, андрагогіки, соціології, економіки. Простежено генезу та обгрунтовано періодизацію розвитку неперервної освіти Канади, виокремлено періоди. Проаналізовано роль і значення неперервної освіти у сучасній Канаді (соціальна, культурна, економічна, політична). Охарактеризовано сучасну систему неперервної освіти цієї держави та виявлено специфіку її реалізації у період раннього дитинства та шкільного віку, період навчання у системі професійної освіти, системі освіти дорослих. Обгрунтовано можливості використання прогресивних ідей канадського досвіду в розбудові системи неперервної освіти в Україні. Доповнено наукові положення щодо змісту, форм і методів реалізації неперервної освіти та особливостей розвитку її системи. Запропоновано нові підходи до розвитку неперервної освіти.

Висвітлено місце та роль педагогічних технологій у розвитку та саморозвитку особистості як суб'єкта життя та культури, досягненні нових якісних показників навчання та виховання. Охарактеризовано компетентнісний потенціал освіти в Україні, наведено інтерактивні технології у сучасному навчальному закладі. Проаналізовано особливості використання сучасних інформаційних технологій у процесі виховання особистості засобами мистецтва, розкрито психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання як способу модернізації сучасного процесу освіти. Визначено дидактичні умови забезпечення наступності у навчально-виховному процесі.

Освещены место и роль педагогических технологий в развитии и саморазвитии личности как субъекта жизни и культуры, достижении новых качественных показателей образования и воспитания. Охарактеризован компетентносный потенциал образования в Украине, приведены интерактивные технологии в современном учебном заведении. Проанализированы особенности применения современных информационных технологий в процессе воспитания личности в искусстве, раскрыты психолого-педагогические аспекты дистанционного образования как средства модернизации современного процесса образования. Определены дидактические условия обеспечения преемственности в учебно-воспитательном процессе.

Висвітлено місце перспективних педагогічних технологій в оволодінні молоддю іноземними мовами. Розкрито психологічні засади становлення особистості як суб'єкта життя та культури, наведено нові підходи до формування професійної компетентності педагогів. Проаналізовано особливості розвитку професійних інтересів студентів педагогічних училищ, формування критичного мислення у майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, дослідження культури міжособистісних взаємин старших підлітків, проявів емоційної готовності особистості за умов навчального процесу. Викладено проблеми активізації пошукової діяльності майбутнього журналіста.

Освещено место перспективных педагогических технологий в овладении молодежью иностранными языками. Раскрыты психологические основы становления личности как субъекта жизни и культуры, приведены новые подходы к формированию профессиональной компетентности педагогов. Проанализированы особенности развития профессиональных интересов студентов педагогических училищ, формирования критического мышления у будущего учителя иностранного языка начальной школы, исследования культуры межличностных взаимоотношений старших подростков, проявлений эмоциональной готовности личности в условиях учебного процесса. Изложены проблемы активизации поисковой деятельности будущего журналиста.

Висвітлено теоретичні основи та досвід роботи університетських регіональних комплексів у системі неперервної педагогічної освіти. Розкрито сутність і структуру підготовки фахівців до професійної діяльності за умов педагогічних комплексів. Розглянуто питання впровадження в практику роботи експериментальної програми розвитку регіонального педагогічного комплексу.

Освещены теоретические основы и опыт работы университетских региональных комплексов (УРК) в системе непрерывного педагогического образования. Раскрыты сущность и структура подготовки специалистов к профессиональной деятельности в условиях педагогических комплексов. Рассмотрены вопросы внедрения в практику работы экспериментальной программы развития регионального педагогического комплекса.

Проаналізовано теоретико-методологічні проблеми наступності дошкільної та початкової освіти, наступність і зміст дошкільної початкової освіти. Охарактеризовано організаційно-педагогічне забезпечення в освітньому процесі ДНЗ і загальноосвітніх шкіл, проблеми фахової підготовки студентів щодо вирішення завдань наступності у начальному процесі ДНЗ і школи, партнерську взаємодію ДНЗ і загальноосвітніх шкіл, інтелектуально-творчий розвиток особистості в сиситемі неперервної освіти дітей дошкільного віку.

Проанализированы теоретико-методологические проблемы преемственности дошкольного и начального образования, преемственность и содержание дошкольного начального образования. Охарактеризовано организационно-педагогическое обеспечение в образовательном процессе ДУЗ и общеобразовательных школ, проблемы профессиональной подготовки студентов по решению задач преемственности в учебном процессе ДУЗ и школы, партнерскую взаимодействие ДУЗ и общеобразовательных школ, интеллектуально-творческое развитие личности в системы непрерывного образования детей дошкольного возраста.

Розроблено механізм державного управління неперервною освітою як освітою впродовж життя. Розкрито вплив державного управління на становлення неперервної освіти як потрійної системи, як визначального чинника інноваційного соціально-економічного розвитку країни й її регіонів. Вдосконалено структуру неуречевленого капіталу завдяки виділенню інноваційної складової та складових вміння вчитися впродовж життя. Запропоновано концепцію управління формуванням вмінням вчитися протягом життя як складовою неуречевленого капіталу. Доведено необхідність впровадження освітніх інновацій з формування психологічної складової вміння вчитися як неуречевленого інтелектуального капіталу. Визначено значущі детермінанти впливу моделей державного управління на ефективні моделі неперервної освіти провідних країн світу, на функціонування різних видів освітнього простору в регіоні. Досліджено сучасний стан розвитку національної неперервної освіти. Розроблено класифікацію видів регіонального освітнього простору з виділенням традиційного, суб'єктного, перехідного, інноваційного. Запропоновано концепцію управління підготовкою студентів управлінських спеціальностей як соціальних інноваторів.

Розкрито теоретико-методологічні основи механізму державного управління (ДУ) функціонуванням і розвитком неперервної освіти (НО) в регіонах України відповідно до вимог постіндустріального суспільства. Проаналізовано особливості організації ДУ НО, що базується на науково орієнтованій та суб'єкт-суб'єктній парадигмі. Визначено складові ресурсного та нормативно-правового забезпечення ДУ НО. Описано моделі ДУ НО, розкрито їх вплив на ефективність соціально-адекватного менеджменту. Висвітлено проблеми ДУ регіональною НО в Україні, основні напрями її розвитку та концепцію підготовки студентів-управлінців як соціальних інноваторів для економічного розвитку регіонів.

Обгрунтовано філософію формування тезаурусу неперервної професійної освіти (НПО). Розглянуто генезис наукових понять від епохи античності до новітнього періоду розвитку педагогічної думки. Виділено та класифіковано базові поняття дослідження проблем НПО. Подано методику формування наукового тезауруса.

Досліджено сутність нової педагогічної категорії "наступність фізичного виховання" учнівської та студентської молоді. Розроблено новий теоретико-прикладний напрямок педагогічної науки - діалектика наступності у системі неперервного фізичного виховання. Обгрунтовано концептуальну модель забезпечення процесу наступності фізичного виховання особистості старшокласника, студента. Виявлено, що наступність фізичного виховання, як педагогічна категорія створює умови для вирішення діалектичних суперечностей переходу особистості з одних умов фізичного виховання в інші, об'єктно-суб'єктного перетворення особистості на основі цілеспрямованого розвитку внутрішньої позиції і позитивної Я-концепції. Розроблено на основі комп'ютерних технологій інформаційно-діагностичну систему оцінки фізичного стану та фізичної підготовки, яка є ефективною допомогою вчителям фізичної культури, викладачам фізичного виховання в діагностиці фізичного стану, фізичної підготовки, а також для підготовки диференційованих навчально-виховних і тренувальних програм наступності, запропонованих кожній особистості з урахуванням їх стану здоров'я, адаптації і фізичної підготовки.

Висвітлено проблеми стимулювання професійного самовдосконалення освітян. Визначено сутність, зміст, особливості та шляхи реалізації їх професійного зростання. На підставі аналізу сучасних концепцій і підходів до проблеми професійно-особистісного зростання розкрито значення даного феномену у формуванні позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення педагогічних працівників. Обгрунтовано концептуальні підходи, організаційно-педагогічні умови та шляхи науково-педагогічного супроводу підвищення їх професійного статусу: від учительської праці до науковців-магістрантів, аспірантів, наукових дослідників.

Освещены результаты проведения многолетнего социального эксперимента по отработке модели непрерывного образования в рамках инновационного учебного комплекса. Рассмотрены теоретические и практические наработки, связанные с процессом становления и развития нового образовательного модуля. Проанализированы достижения и ошибки, допущенные в ходе эксперимента, сформулированы конкретные рекомендации по дальнейшему совершенствованию и развитию данной модели. Уделено внимание правовым аспектам деятельности инновационных учебных заведений в Украине, созданию современной системы повышения квалификации работников образования, проблемам управления качеством в системе непрерывного образования.

Зазначено, що за умов інформаційного суспільства пріоритетним стає виробництво знань. Неймовірно швидкими темпами зростає кількість інформації: за свідченням експертів, знання подвоюються кожні 5 років. Виникла потреба для засвоєння нових знань, продовжувати навчання все життя: сьогодні в освітню практику ввійшла неперервна, післядипломна та дистанційна освіта.

Приведены результаты теоретического анализа сущности непрерывного образования как глобального явления, лежащено в основе новой образовательной парадигмы развития образовательных систем в современном мире. Сформулированы методологические принципы осмысления инновационного поиска оптимальных путей дальнейшего развития образования. Представлен опыт Народной украинской академии как инновационного учебно-научного комплекса, реализовавшего на практике идею "непрерывки" и представлен опыт отдельных стран СНГ, Евросоюза, стран Азии и США, идущих по пути инновационного поиска.

Охарактеризовано систему неперервної освіти іммігрантів як компонент освітньої системи Швеції, основні етапи її становлення та розвитку, законодавчі засади освітньої інтеграційної політики Швеції. Висвітлено особливості навчання іммігрантів на різних ланках системи неперервної освіти: допрофесійної, професійно-орієнтованої та професійної підготовки. Проаналізовано інноваційні процеси в освіті іммігрантів, зокрема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес, підготовку педагогічних кадрів до роботи за умов етнічної різноманітності. На основі порівняльного аналізу навчання іммігрантів в Україні та Швеції наведено рекомендації щодо можливостей застосування ідей шведського досвіду для вдосконалення освітнього процесу в Україні.

Рассмотрен круг задач, связанных с реализацией непрерывного образования в условиях информационного общества на основе исследований инновационных подходов к созданию научно-образовательных пространств, моделей, методов и технологий для массового непрерывного обучения. Описаны примеры реализации подходов для формирования среды непрерывного образования на основе фундаментальных исследований в области электронного обучения. Изложены результаты исследования трансформационных процессов в области технологий непрерывного образования и их влияние на формирование и развитие инновационных электронных научнообразовательных пространств.

Викладено результати наукових досліджень з проблеми освіти дорослих, зокрема, змісту, напрямів, історії її розвитку, а також порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду. Проаналізовано провідні тенденції становлення та розвитку транснаціональної вищої освіти за умов глобалізації. Розкрито складові гендерної культури педагога. Показано особливості використання сучасних інформаційних технологій в організації професійної підготовки вчителя економічного профілю. Розглянуто соціально-історичні передумови розвитку професійної мобільності фахівців аграрної сфери. Надано відомості про андрагогічні моделі професійної підготовки в університетах країн ЄС. Розкрито методичні аспекти професійної перепідготовки дорослого населення. Увагу приділено формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності магістрів. Визначено проблемний зміст функції маркетингу освітніх послуг. Розкрито етико-деонтологічний аспект діяльності медичного працівника, технології естетичного виховання студентів у педагогічних ВУЗ. Досліджено передумови формування гуманних стосунків школярів, проблеми та перспективи інтернаціоналізації вищої освіти. Проаналізовано психологічні умови розвитку духовної культури учасників педагогічної взаємодії, сучасні підходи до інноваційної діяльності в управлінні навчальним закладом. Висвітлено американський та європейський досвід організації навчання людей третього віку.

Увагу приділено вирішенню проблем педагогічної логістики дистанційної освіти. Розкрито особливості нормативного забезпечення електронного навчання. Розглянуто використання вільного програмного забезпечення в поєднанні з елементами дистанційних технологій для підвищення якості освіти. Встановлено основні сфери використання інтернет-технологій у процесі навчання іноземних мов майбутніх філологів. Проаналізовано дослідження проблем визначення понять у галузі дистанційної освіти в Україні та зарубіжжі. Визначено проблеми представлення математичних формул у віртуальному середовищі.

Поняття компетентності розглянуто в контексті акмеології, досліджено його історичні витоки та місце в системі неперервної освіти. Проаналізовано архітекторніку компетенцій у структурі життєвої компетентності, висвітлено теоретико-методичні засади їх становлення та розвитку. Акцентовано на ключовій компетенції неперервної освіти - умінні вчитися, актуалізовано проблему здоров'язберігальних компетенцій, подано структуру та модель розвитку підприємницької (економічної) компетенції. Розкрито теоретико-процесуальні засади розвитку соціальної (громадянської) компетенції, прикладні аспекти моделі розвитку інформаційно-комунікативної компетенції, наведено структурно-педагогічну модель розвитку загальнокультурної компетенції. Значну увагу приділено розгляду акметехнології в структурі компетентнісної неперервної освіти, подано характеристику технологій продуктивного навчання.

Система педагогической диагностики рассмотрена как неотъемлемый компонент непрерывного образования в информационно-коммуникационной педагогической среде. Описаны состав и структура системы педагогической диагностики, специфические требования к ней. Проанализированы методы измерения параметров базовых моделей системы педагогической диагностики.

Досліджено особливості та тенденції розвитку системи освіти в Україні. Узагальнено роль та місце системи безперервної освіти в економіці знань. Проаналізовано теоретичні аспекти управління системою безперервної освіти центральними та регіональними органами влади. Досліджено сучасний стан взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти в Україні (на прикладі Донеччини), проведено оцінювання нормативно-правового забезпечення взаємодії регіональних органів влади з навчальними закладами в Україні. Проаналізовано можливі варіанти перерозподілу тягаря витрат на освіту та субсидування навчання в системі безперервної освіти. Розроблено концептуальну схему механізму взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти. Побудовано та реалізовано економіко-математичну модель взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти на прикладі Донеччини. Розроблено рекомендації з удосконалення організаційно-методичного підходу взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти в Україні.