Поняття компетентності розглянуто в контексті акмеології, досліджено його історичні витоки та місце в системі неперервної освіти. Проаналізовано архітекторніку компетенцій у структурі життєвої компетентності, висвітлено теоретико-методичні засади їх становлення та розвитку. Акцентовано на ключовій компетенції неперервної освіти - умінні вчитися, актуалізовано проблему здоров'язберігальних компетенцій, подано структуру та модель розвитку підприємницької (економічної) компетенції. Розкрито теоретико-процесуальні засади розвитку соціальної (громадянської) компетенції, прикладні аспекти моделі розвитку інформаційно-комунікативної компетенції, наведено структурно-педагогічну модель розвитку загальнокультурної компетенції. Значну увагу приділено розгляду акметехнології в структурі компетентнісної неперервної освіти, подано характеристику технологій продуктивного навчання.