Розглянуто особливості створення гібридних бібліотек та їх участь у реалізації системи безперервної освіти. Висунуто тезу про необхідність використання досвіду різних країн щодо створення навчальних центрів і гібридних бібліотек в Україні. Особливу увагу приділено висвітленню можливостей розвитку дистанційного навчання з використанням ресурсів гібридних бібліотек, їх переваг, а також проблем, що вимагають вирішення. Висвітлено особливості проблемно-модульного навчання в Центрі безперервної інформаційно-бібліотечної освіти, яка передбачає використання можливостей Інтернет-технологій, орієнтує на формування у бібліотечних працівників навичок створення інформаційних продуктів для мережі Інтернет, підвищення їх інформаційної культури, уміння працювати з електронними виданнями, удосконалення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування в цілому.

Розроблено психолого-педагогічну модель науково-освітнього комплексу (НОК) вищого навчального закладу (ВНЗ). Виявлено індивідуально-психологічні відмінності учнів, що навчались в НОК. Визначено ієрархію життєвих, професійних цінностей, моральних установок. Підтверджено припущення залежності процесу адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ від форм та змісту довузівської підготовки. Обгрунтовано доцільність інтеграції навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи з академічним середовищем ВНЗ на партнерських засадах через НОК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311.207

Рубрики:

Безперервна освіта. Наступність в освіті в галузі загальної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Наведено системну методологію у галузі безперервного навчання, з використанням якої створено моделі інформаційних взаємодій у цій системі та реалізації концепції безперервного навчання, здійснено функціональний опис нових компонентів системи (центрів освітньої та професійної орієнтації, єдиного каталогу інформації). Набула подальшого розвитку концепція оболонок системи дистанційного навчання. Уперше описано інтерфейси взаємодії цих систем, запропоновано формалізований опис інформаційних потоків у зазначеній системі, математичну модель раціонального компромісу цілей та алгоритм прийняття рішень щодо визначення стратегії навчання. Розвинуто підходи до індивідуалізації процесу навчання. Створено математичну модель й алгоритм індивідуалізації з урахуванням індивідуальних потреб, цілей позиціонування на ринку праці, досвіду навчання. Реалізовано за технологією Java систему підтримки рішень, яка дозволяє суб'єктам визначати стратегію навчання, а також створено програмне забезпечення для індивідуалізації даного процесу.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч311.207 + Ч481.253

Рубрики:

Безперервна освіта. Наступність в освіті в галузі загальної педагогіки

Програмоване навчання в галузі вищої освіти

Шифр НБУВ: РА337051 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Раскрыт философский аспект вопроса преемственности в системе образования, определены основные признаки преемственности и ее связь с другими принципами.

Висвітлено положення щодо системного підходу до застосування сучасних інформаційних технологій навчання в процесі вивчення управлінських і тактичних дисциплін курсантами вищих військових навчальних закладів згідно з вимогами керівних документів, передовим досвідом викладання даних дисциплін.

Освещены положения о системном подходе к применению современных информационных технологий обучения при изучении управленческих и тактических дисциплин курсантами высших военных учебных заведений в соответствии с требованиями руководящих документов, передовым опытом преподавания данных дисциплин.

Висвітлено роль та особливості професійної діяльності вчителя, зокрема вчителя математики, у забезпеченні наступності навчання у загальноосвітній школі та ВНЗ. Розглянуто питання педагогічної підготовки майбутнього вчителя математики у контексті даної проблеми.

Освещены роль и особенности профессиональной деятельности учителя, в частности учителя математики, в обеспечении преемственности обучения в общеобразовательной школе и ВУЗ. Рассмотрены вопросы педагогической подготовки будущего учителя математики в контексте данной проблемы.

Розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти в країнах Східної Європи, особливості їх становлення та розвитку у другій половині XX ст. Охарактеризовано специфічні внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти в цих країнах. Висвітлено тенденції розвитку неперервної освіти та можливі шляхи творчого використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду та проаналізовано основні напрями розвитку неперервної освіти в Україні.

Рассмотрены методологические принципы развития систем беспрерывного образования в странах Восточной Европы, особенности их становления и развития во второй половине XX в. Охарактеризованы специфические внутренние национальные, внешние общеевропейские и мировые факторы, которые обусловили формирование концепции беспрерывного образования в этих странах. Освещены тенденции развития беспрерывного образования и возможные пути творческого использования прогрессивных идей зарубежного опыта и проанализированы основные направления развития беспрерывного образования в Украине.

Визначено роль глобальної мережі Інтернет у розвитку неперервної освіти в Україні, з'ясовано способи одержання неперервної освіти через Інтернет, виділено найбільш придатні інформаційні ресурси для здійснення цього процесу, а також розглянуто розроблений і опублікований у Інтернеті сайт "Центр розвитку українського наукового співтовариства", який повинен стати однією з ланок у системі неперервної Інтернет-освіти.

Определена роль глобальной сети Интернет в развитии непрерывного образования в Украине, определены способы получения непрерывного образования через Интернет, выделяет наиболее пригодные для этого процесса информационные ресурсы, а также рассмотрен разработанный и опубликованный в Интернете сайт "Центр развития украинского научного сообщества", который должен стать одним из звеньев в системе непрерывного Интернет-образования.

In the article the author defines the role of Internet in the development of continuous education in Ukraine, the ways of getting continuous education through Internet and stages information resources, the most fit for this process, speaks of his personal contribution - designed and published Internet-site "Centre of Development of Ukrainian Scientific Community" that ought to become one of the links in the system of development of Internet-education.

Розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти у країнах Східної Європи. Проаналізовано їх становлення та розвиток у другій половині XX ст. Визначено внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти у цих країнах, досліджено особливості цього формування за умов структурування, функціонування, еволюції даної освіти на підставі цілісного аналізу педагогічних, політичних й економічних процесів. Обгрунтовано періодизацію становлення та розглянуто розвиток неперервної освіти у країнах Східної Європи у контексті глобалізації й інтернаціоналізації світового господарства. Висвітлено процес трансформації цілей, завдань, характеру та функцій освіти, форм її організації. Охарактеризовано кризу класичної моделі системи освіти, спричиненої суперечностями між системою освіти та реальними умовами життя суспільства. Досліджено стратегію розвитку структури неперервної освіти, проаналізовано законодавчу базу. Розглянуто систему фінансування та визначено роль педагогічних технологій у її становленні та розвитку. Обгрунтовано можливі шляхи використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду за нових соціально-економічних умов.

Зазначено, що освіта ефективна лише за умови своєї безперервності. Процес створення безперервного міжнародного середовища одержання вищої освіти у масштабі всієї Європи - Болонський процес. З 2005 рр. Україна входить в цей процес, але проблема її входження потребує докорінної реорганізації системи вищої освіти. Розглянуто проблему перетворень, які мають сконсолідувати всі ланки освіти в Україні: дошкільну з середньою, середню з вищою шляхом інформаційного об'єднання навчальними комп'ютерними системами. Висвітлено саме таку систему названу інтегрованим навчально-атестаційним комплексом (ІНАК). Головна особливість системи - універсальність ІНАК, яка має два рівні: нижчий, який забезпечує вчителя, викладача, керівника повним комплексом навчально-методичних засобів для ефективного здійснення навчального процесу в школі, ВНЗ, та вищий, який створює середовище безперевної освіти. Подано загальну структуру та функціональну схему інтегрованого навчально-атестаційного комплексу, запровадження якого вкрай необхідне Україні саме тепер, коли створюються засади демократичної держави.

Представлен теоретический анализ сущности непрерывного образования как глобального явления, лежащего в основе новой образовательной системы в современном мире. Осуществлен поиск новых моделей образования, ориентированых на творчество, деятельное знание и высокие моральные принципы. Раскрыты сущность и предпосылки формирования концепции непрерывного образования, ключевые принципы профессиональной подготовки в условиях функционирования данного образования, его кадровое и правовое обеспечение, а также механизмы практической реализации этих принципов и закономерностей в различных сферах образовательной деятельности вуза.

Досліджено особливості основних етапів становлення концепції безперервної освіти. Зазначено, що проблему безперервної освіти неможливо розглядати без спеціальної розробки її методологічних, психолого-педагогічних, організаційно-управлінських і економіко-правових аспектів. Розглянуто трактування принципу безперервної освіти, запропоновано авторське розуміння єдиної системи безперервної освіти, підкреслено інтегративний характер цього визначення. Особливу увагу приділено різним аспектам гуманітаризації безперервної освіти: трансформації змісту і процесу навчання; спрямованості; розвитку інтелектуальних можливостей і здібностей; змінам акцентів, зокрема у її основному змісті, в розумінні освіти загалом; зміні її якісних характеристик. Наголошено, що така освіта перетворює людину з об'єкта освітньої діяльності в її активний суб'єкт. Здійснено порівняння моделей традиційної та безперервної освіти за метою, змістом, методами і формами, результатом, інституційним виміром. Подано висновок про можливість використання традиційних напрацювань сучасної теорії управління технічними і технологічними системами та процесами в розв'язанні проблеми побудови системи управління в освітній діяльності.

Розкрито принципи вертикальної і горизонтальної інтеграції системи освіти. Виділено фактори, на які повинна зважати цілісна система управління освітньою діяльностю, сформульовано її призначення для дорослої людини. Зосереджено увагу на позитивах та потенціалі нових інформаційних технологій: інформаційних "стаціонарних" і "мережевих технологіях". Визначено теоретико-методологічну основу підвищення ефективності і якості навчального процесу в системі безперервної освіти в технічному університеті, головне завдання викладача в сучасних умовах; переваги, які одержують традиційні форми навчання за умов застосування сучасних технологічних засобів зв'язку і передавання інформації. Висловлено думку, що мережа науково-освітніх порталів ВНЗ буде основою освітнього інформаційного простору міста, регіона та держави.

Повідомлено, що реалізацією безперервної освіти в Національному гірничому університеті (НГУ) займаються Міжгалузевий інститут безперервної освіти (МІБО) та Інститут заочно-дистанційної освіти (ІЗДО). Визначено підгрунтя та причину необхідності безперервної освіти. Розкрито актуальність високоякісної доуніверситетської підготовки як складової безперервної освіти, конкретизовано зміст нових підходів до організації адаптивної освіти старшокласників загальноосвітніх шкіл. Акцентовано увагу на важливості взаємодії системи безперервної освіти типу "школа - вищий навчальний заклад". Визначено структуру, головну мету завдання і діяльності факультету доуніверситетської освіти МІБО. Висвітлено досвід факультету щодо підготовки молоді до навчання у ВНЗ: запровадження спеціальних дисциплін, що реалізує ідею безперервної професійної освіти; створення розгалуженої мережі навчального комплексу; проведення методологічних конференцій та семінарів з питань упровадження новітніх технологій викладання дисциплін гуманітарного циклу.

Наголошено: на несформованості варіативної освіти в загальноосвітніх школах; на формах і профілях підготовки, що пропонує факультет доуніверситетської освіти; на основних складниках підготовки, які мають забезпечити соціальний захист молодого спеціаліста в разі тісної співпраці школи і ВНЗ. Визначено актуальність та стан розв'язання проблеми організації перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців, пріоритетні елементи у системах вищої освіти і праці. Проаналізовано практичний досвід МІБО з організації перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, визначено нові форми роботи та наведено результати. Наголошено на ролі глибокої спеціалізації як основи професійної майстерності та значенні післядипломної та додаткової професійної освіти в реалізації ідеї безперервної освіти. Підкреслено, що післядипломна освіта визначається потребами самої людини, є самостійною галуззю в житті людського суспільства. Сформульовано головне завдання кафедри післядипломної освіти. Наголошено на питанні створення системи безперервної (багатоступеневої) підготовки фахівців інформаційної сфери, розкрито підходи МІБО до його вирішення. Представлено найближчі завдання МІБО у реалізації розвитку НГУ у контексті інтегрування освіти України в Європейський освітній простір. Надано позитивну оцінку підготовленості України до запровадження освіти протягом всього життя, визначено суперечності, що ускладнюють цей процес. Запропоновано низку заходів для подолання труднощів організації безперервної освіти, зокрема післядипломної.

Висвітлено діяльність та результати Всеукраїнської науково-практичної конференції "Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи" (17 - 18 травня 2007 р. на базі Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка та Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти). Проаналізовано зміст резолюції конференції.

Наведено рекомендації щодо удосконалення діючої концепції навчання, які забезпечують безперервну технологію підготовки кадрів для народного господарства. Обгрунтовано економічну доцільність використання безперервних технологій підготовки кадрів.

Разработаны рекомендации по усовершенствованию действующей концепции обучения, которые обеспечивают беспрерывную подготовку кадров для народного хозяйства. Обоснована экономическая целесообразность беспрерывной технологии подготовки кадров.

The recommendations of improvement of the effective concept of training are stated which provide resources saving training of personnel for national economy. The economic feasibility of resources saving technology of training personnel for the state, for the parents and students is justified.

Для вирішення економічних і соціальних проблем Європа стає перед необхідністю зміни стратегічних пріоритетів освіти. Аргументовано новий підхід до освіти для мешканців Європи, який має охоплювати планетарні проблеми, зокрема: навколишнє середовище, демографія, життєзабезпечуючий розвиток, взаємозалежність. Розглянуто послідовність етапів освіти починаючи з дошкільного віку і закінчуючи самоосвітою дорослих. Визначено єдину стратегію вищого та професійного навчання.

Для решения экономических и социальных проблем Европа стоит перед необходимостью смены стратегической направленности в образовании. Аргументирован новый подход к образованию для жителей Европы, которое должно охватывать планетарные проблемы, в частности: окружающую среду, демографию, жизнеобеспечивающее развитие, взаимозависимость. Рассмотрена последовательность этапов образования начиная с дошкольного, и заканчивая самообразованием взрослых. Намечена общая стратегия высшего и профессионального обучения.

To solve economic and social problems Europe has to change the strategic direction of education. The autor gives reasons in his article for the need of a new approach to European education which must provide an awareness of planetary problems, such as environment issues, demography, sustainable development, interdependency and so on. The education chain is being considered from pre-school education to adult self-education. The general strategy of tertiary and vocation education is outlined.

Описано основні види пам'яті людини, їх характеристики, механізми функціонування та управління процесами неперервного навчання. Запропоновано оптимальні схеми навчального процесу для тих, хто вчиться, та ефективні процедури організації освіти для тих, хто навчає. Наведено рекомендації щодо забезпечення якості освіти. Вміщено структурні та функціональні схеми неперервної освіти в Україні.

Розкрито зміст поняття "дидактичний конструкт". Обгрунтовано положення про ініціюючу роль "дидактичних конструктів" у ефективній реалізації навчально-виховного процесу. Наголошено, що в контексті когнітивного розвитку навчально-виховний процес може розглядатися як неперервний, оскільки у просторі суб'єкт-суб'єктного відношення суб'єкт навчання піддається постійному впливу різних видів інформації - вербальної, образної, сенсорної.

Висвітлено проблему розвитку європейської освітньої політики. Визначено основні цілі розбудови системи неперервної освіти в Європі. Наведено ключові компетентності в царині освіти. Розглянуто освітньо-кваліфікаційні характеристики, визначені як стандартні для здобуття ступенів бакалавра, магістра та доктора. Зазначено, що в європейському регіоні існує багато проблем, пов'язаних з розвитком неперервної освіти.