Висвітлено теоретичні та практичні засади розвитку неперервної освіти у Канаді, що грунтуються на інтеграції теорій, концепцій, підходів філософії, психології, педагогіки, андрагогіки, соціології, економіки. Простежено генезу та обгрунтовано періодизацію розвитку неперервної освіти Канади, виокремлено періоди. Проаналізовано роль і значення неперервної освіти у сучасній Канаді (соціальна, культурна, економічна, політична). Охарактеризовано сучасну систему неперервної освіти цієї держави та виявлено специфіку її реалізації у період раннього дитинства та шкільного віку, період навчання у системі професійної освіти, системі освіти дорослих. Обгрунтовано можливості використання прогресивних ідей канадського досвіду в розбудові системи неперервної освіти в Україні. Доповнено наукові положення щодо змісту, форм і методів реалізації неперервної освіти та особливостей розвитку її системи. Запропоновано нові підходи до розвитку неперервної освіти.

Досліджено сутність нової педагогічної категорії "наступність фізичного виховання" учнівської та студентської молоді. Розроблено новий теоретико-прикладний напрямок педагогічної науки - діалектика наступності у системі неперервного фізичного виховання. Обгрунтовано концептуальну модель забезпечення процесу наступності фізичного виховання особистості старшокласника, студента. Виявлено, що наступність фізичного виховання, як педагогічна категорія створює умови для вирішення діалектичних суперечностей переходу особистості з одних умов фізичного виховання в інші, об'єктно-суб'єктного перетворення особистості на основі цілеспрямованого розвитку внутрішньої позиції і позитивної Я-концепції. Розроблено на основі комп'ютерних технологій інформаційно-діагностичну систему оцінки фізичного стану та фізичної підготовки, яка є ефективною допомогою вчителям фізичної культури, викладачам фізичного виховання в діагностиці фізичного стану, фізичної підготовки, а також для підготовки диференційованих навчально-виховних і тренувальних програм наступності, запропонованих кожній особистості з урахуванням їх стану здоров'я, адаптації і фізичної підготовки.

Обгрунтовано філософію формування тезаурусу неперервної професійної освіти (НПО). Розглянуто генезис наукових понять від епохи античності до новітнього періоду розвитку педагогічної думки. Виділено та класифіковано базові поняття дослідження проблем НПО. Подано методику формування наукового тезауруса.

Досліджено особливості та тенденції розвитку системи освіти в Україні. Узагальнено роль та місце системи безперервної освіти в економіці знань. Проаналізовано теоретичні аспекти управління системою безперервної освіти центральними та регіональними органами влади. Досліджено сучасний стан взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти в Україні (на прикладі Донеччини), проведено оцінювання нормативно-правового забезпечення взаємодії регіональних органів влади з навчальними закладами в Україні. Проаналізовано можливі варіанти перерозподілу тягаря витрат на освіту та субсидування навчання в системі безперервної освіти. Розроблено концептуальну схему механізму взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти. Побудовано та реалізовано економіко-математичну модель взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти на прикладі Донеччини. Розроблено рекомендації з удосконалення організаційно-методичного підходу взаємодії регіональних органів влади та навчальних закладів у системі безперервної освіти в Україні.

Висвітлено проблеми стимулювання професійного самовдосконалення освітян. Визначено сутність, зміст, особливості та шляхи реалізації їх професійного зростання. На підставі аналізу сучасних концепцій і підходів до проблеми професійно-особистісного зростання розкрито значення даного феномену у формуванні позитивної мотивації до безперервного професійного самовдосконалення педагогічних працівників. Обгрунтовано концептуальні підходи, організаційно-педагогічні умови та шляхи науково-педагогічного супроводу підвищення їх професійного статусу: від учительської праці до науковців-магістрантів, аспірантів, наукових дослідників.

Освещены результаты проведения многолетнего социального эксперимента по отработке модели непрерывного образования в рамках инновационного учебного комплекса. Рассмотрены теоретические и практические наработки, связанные с процессом становления и развития нового образовательного модуля. Проанализированы достижения и ошибки, допущенные в ходе эксперимента, сформулированы конкретные рекомендации по дальнейшему совершенствованию и развитию данной модели. Уделено внимание правовым аспектам деятельности инновационных учебных заведений в Украине, созданию современной системы повышения квалификации работников образования, проблемам управления качеством в системе непрерывного образования.

Висвітлено теоретичні основи та досвід роботи університетських регіональних комплексів у системі неперервної педагогічної освіти. Розкрито сутність і структуру підготовки фахівців до професійної діяльності за умов педагогічних комплексів. Розглянуто питання впровадження в практику роботи експериментальної програми розвитку регіонального педагогічного комплексу.

Освещены теоретические основы и опыт работы университетских региональных комплексов (УРК) в системе непрерывного педагогического образования. Раскрыты сущность и структура подготовки специалистов к профессиональной деятельности в условиях педагогических комплексов. Рассмотрены вопросы внедрения в практику работы экспериментальной программы развития регионального педагогического комплекса.

Приведены результаты теоретического анализа сущности непрерывного образования как глобального явления, лежащено в основе новой образовательной парадигмы развития образовательных систем в современном мире. Сформулированы методологические принципы осмысления инновационного поиска оптимальных путей дальнейшего развития образования. Представлен опыт Народной украинской академии как инновационного учебно-научного комплекса, реализовавшего на практике идею "непрерывки" и представлен опыт отдельных стран СНГ, Евросоюза, стран Азии и США, идущих по пути инновационного поиска.

Зазначено, що за умов інформаційного суспільства пріоритетним стає виробництво знань. Неймовірно швидкими темпами зростає кількість інформації: за свідченням експертів, знання подвоюються кожні 5 років. Виникла потреба для засвоєння нових знань, продовжувати навчання все життя: сьогодні в освітню практику ввійшла неперервна, післядипломна та дистанційна освіта.

Рассмотрен круг задач, связанных с реализацией непрерывного образования в условиях информационного общества на основе исследований инновационных подходов к созданию научно-образовательных пространств, моделей, методов и технологий для массового непрерывного обучения. Описаны примеры реализации подходов для формирования среды непрерывного образования на основе фундаментальных исследований в области электронного обучения. Изложены результаты исследования трансформационных процессов в области технологий непрерывного образования и их влияние на формирование и развитие инновационных электронных научнообразовательных пространств.

Розкрито теоретико-методологічні основи механізму державного управління (ДУ) функціонуванням і розвитком неперервної освіти (НО) в регіонах України відповідно до вимог постіндустріального суспільства. Проаналізовано особливості організації ДУ НО, що базується на науково орієнтованій та суб'єкт-суб'єктній парадигмі. Визначено складові ресурсного та нормативно-правового забезпечення ДУ НО. Описано моделі ДУ НО, розкрито їх вплив на ефективність соціально-адекватного менеджменту. Висвітлено проблеми ДУ регіональною НО в Україні, основні напрями її розвитку та концепцію підготовки студентів-управлінців як соціальних інноваторів для економічного розвитку регіонів.

Розроблено механізм державного управління неперервною освітою як освітою впродовж життя. Розкрито вплив державного управління на становлення неперервної освіти як потрійної системи, як визначального чинника інноваційного соціально-економічного розвитку країни й її регіонів. Вдосконалено структуру неуречевленого капіталу завдяки виділенню інноваційної складової та складових вміння вчитися впродовж життя. Запропоновано концепцію управління формуванням вмінням вчитися протягом життя як складовою неуречевленого капіталу. Доведено необхідність впровадження освітніх інновацій з формування психологічної складової вміння вчитися як неуречевленого інтелектуального капіталу. Визначено значущі детермінанти впливу моделей державного управління на ефективні моделі неперервної освіти провідних країн світу, на функціонування різних видів освітнього простору в регіоні. Досліджено сучасний стан розвитку національної неперервної освіти. Розроблено класифікацію видів регіонального освітнього простору з виділенням традиційного, суб'єктного, перехідного, інноваційного. Запропоновано концепцію управління підготовкою студентів управлінських спеціальностей як соціальних інноваторів.

Система педагогической диагностики рассмотрена как неотъемлемый компонент непрерывного образования в информационно-коммуникационной педагогической среде. Описаны состав и структура системы педагогической диагностики, специфические требования к ней. Проанализированы методы измерения параметров базовых моделей системы педагогической диагностики.

Розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти у країнах Східної Європи. Проаналізовано їх становлення та розвиток у другій половині XX ст. Визначено внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти у цих країнах, досліджено особливості цього формування за умов структурування, функціонування, еволюції даної освіти на підставі цілісного аналізу педагогічних, політичних й економічних процесів. Обгрунтовано періодизацію становлення та розглянуто розвиток неперервної освіти у країнах Східної Європи у контексті глобалізації й інтернаціоналізації світового господарства. Висвітлено процес трансформації цілей, завдань, характеру та функцій освіти, форм її організації. Охарактеризовано кризу класичної моделі системи освіти, спричиненої суперечностями між системою освіти та реальними умовами життя суспільства. Досліджено стратегію розвитку структури неперервної освіти, проаналізовано законодавчу базу. Розглянуто систему фінансування та визначено роль педагогічних технологій у її становленні та розвитку. Обгрунтовано можливі шляхи використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду за нових соціально-економічних умов.

Представлен теоретический анализ сущности непрерывного образования как глобального явления, лежащего в основе новой образовательной системы в современном мире. Осуществлен поиск новых моделей образования, ориентированых на творчество, деятельное знание и высокие моральные принципы. Раскрыты сущность и предпосылки формирования концепции непрерывного образования, ключевые принципы профессиональной подготовки в условиях функционирования данного образования, его кадровое и правовое обеспечение, а также механизмы практической реализации этих принципов и закономерностей в различных сферах образовательной деятельности вуза.

Рассмотрены вопросы формирования и современного функционирования системы непрерывного экологического образования (ЭО) в США и Украине. С учетом культурологических подходов выявлены исторические истоки и социально-психологический контекст формирования экологического образования в ходе эволюции американской и отечественной образовательных систем. Предложена американская модель ЭО. Внимание уделено концепции генезиса отечественной системы непрерывного ЭО. Проанализирован опыт решения непрерывного ЭО в США, а также опыт Севастопольского национального технического университета в области непрерывного ЭО. Раскрыты методологические основы межпредметной экологизации системы общего образования в Украине.

Висвітлено положення щодо системного підходу до застосування сучасних інформаційних технологій навчання в процесі вивчення управлінських і тактичних дисциплін курсантами вищих військових навчальних закладів згідно з вимогами керівних документів, передовим досвідом викладання даних дисциплін.

Освещены положения о системном подходе к применению современных информационных технологий обучения при изучении управленческих и тактических дисциплин курсантами высших военных учебных заведений в соответствии с требованиями руководящих документов, передовым опытом преподавания данных дисциплин.

Розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти в країнах Східної Європи, особливості їх становлення та розвитку у другій половині XX ст. Охарактеризовано специфічні внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти в цих країнах. Висвітлено тенденції розвитку неперервної освіти та можливі шляхи творчого використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду та проаналізовано основні напрями розвитку неперервної освіти в Україні.

Рассмотрены методологические принципы развития систем беспрерывного образования в странах Восточной Европы, особенности их становления и развития во второй половине XX в. Охарактеризованы специфические внутренние национальные, внешние общеевропейские и мировые факторы, которые обусловили формирование концепции беспрерывного образования в этих странах. Освещены тенденции развития беспрерывного образования и возможные пути творческого использования прогрессивных идей зарубежного опыта и проанализированы основные направления развития беспрерывного образования в Украине.

Висвітлено роль та особливості професійної діяльності вчителя, зокрема вчителя математики, у забезпеченні наступності навчання у загальноосвітній школі та ВНЗ. Розглянуто питання педагогічної підготовки майбутнього вчителя математики у контексті даної проблеми.

Освещены роль и особенности профессиональной деятельности учителя, в частности учителя математики, в обеспечении преемственности обучения в общеобразовательной школе и ВУЗ. Рассмотрены вопросы педагогической подготовки будущего учителя математики в контексте данной проблемы.

Розроблено психолого-педагогічну модель науково-освітнього комплексу (НОК) вищого навчального закладу (ВНЗ). Виявлено індивідуально-психологічні відмінності учнів, що навчались в НОК. Визначено ієрархію життєвих, професійних цінностей, моральних установок. Підтверджено припущення залежності процесу адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ від форм та змісту довузівської підготовки. Обгрунтовано доцільність інтеграції навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи з академічним середовищем ВНЗ на партнерських засадах через НОК.