Розглянуто методологічні засади розвитку систем неперервної освіти в країнах Східної Європи, особливості їх становлення та розвитку у другій половині XX ст. Охарактеризовано специфічні внутрішні національні, зовнішні загальноєвропейські та світові чинники, що зумовили формування концепції неперервної освіти в цих країнах. Висвітлено тенденції розвитку неперервної освіти та можливі шляхи творчого використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду та проаналізовано основні напрями розвитку неперервної освіти в Україні.

Рассмотрены методологические принципы развития систем беспрерывного образования в странах Восточной Европы, особенности их становления и развития во второй половине XX в. Охарактеризованы специфические внутренние национальные, внешние общеевропейские и мировые факторы, которые обусловили формирование концепции беспрерывного образования в этих странах. Освещены тенденции развития беспрерывного образования и возможные пути творческого использования прогрессивных идей зарубежного опыта и проанализированы основные направления развития беспрерывного образования в Украине.

Установлено, що за умов розгортання глобалізаційних процесів актуалізується проблема якісних показників людського капіталу, що обумовлює необхідність ранньої соціалізації особистості. Досліджено і проаналізовано педагогічну концепцію Я. Корчака. Відзначено вагомий внесок А. С. Макаренка в теорію і практику самоврядування в закладах інтернативного типу. Виявлено, що у виховних системах Я. Корчака та В. Сухомлинського є ціла низка співзвучностей відносно забезпечення здоров'я дитини й умов його збереження, необхідності створення атмосфери любові та захищеності дитини в колективі, важливості співпраці й довіри між вихователем і вихованцем, ролі самопізнання та самовиховання як передумови успішного самовдосконалення, самоствердження особистості.

Установлено, что в условиях развития глобализационных процессов актуализируется проблема качественных показателей человеческого капитала, это приводит к необходимости ранней социализации личности. Исследована и проанализирована педагогическая концепция Я. Корчака. Отмечен значительный вклад А. С. Макаренко в теорию и практику самоуправления в учреждениях интернативного типа. Определено, что в воспитательных системах Я. Корчака и В. Сухомлинского имеется целый ряд созвучностей относительно обеспечения здоровья ребенка и условий его сохранения, необходимости создания атмосферы любви и защищенности ребенка в коллективе, важности сотрудничества и доверия между воспитателем и воспитанником, роли самопознания и самовоспитания как условия успешного самоусовершенствования, самоутверждения личности.

Проаналізовано інноваційні ідеї європейської реформаторської педагогіки (РП) ХХ ст. (Песталоцці, Гурлітт, Нейлл, Монтессорі, Штейнер, Петерсен та ін.), які двічі спричинили вплив на розвиток парадигми української педагогіки (у 1920-ті та в 1990-ті рр.) і проголошували культ особистості дитини. Підсумовано, що основна причина значущості РП, її багатомірного й опосередкованого впливу на різні сторони педагогічного процесу на різних історичних етапах полягає насамперед у спрямованості на дитину, визнанні її унікальності та індивідуальної неповторності. Наголошено, що провідним постулатом європейської реформаторської педагогіки є визначення свободи як головної умови розвитку і саморозвитку особистості, що саме цей постулат забезпечив привабливість ідей РП для різних країн і народів.

Проанализированы инновационные идеи европейской реформаторской педагогики (РП) ХХ в. (Песталоцци, Гурлитт, Нейлл, Монтессори, Штейнер, Петерсен и др.), которые дважды оказали влияние на развитие парадигмы украинской педагогики (в 1920-е и в 1990-е гг.) и провозглашали культ личности ребенка. Подытожено, что основная причина значимости РП, ее многомерного и косвенного влияния на различные стороны педагогического процесса на разных исторических этапах заключается прежде всего в направленности на ребенка, признании его уникальности и индивидуальной неповторимости. Отмечено, что ведущим постулатом европейской реформаторской педагогики является определение свободы как главного условия развития и саморазвития личности, что именно этот постулат обеспечил привлекательность идей РП для различных стран и народов.

The article deals the historical meaningfulness of European reformative pedagogic of 20 centuries; the innovative ideas of this pedagogical-cultural phenomenon that expose ins humanistic essence have bin lightened.