Охоплюється період від першої, ще з німецькою мовою навчання гімназії в Тернополі (1820), до сьогодення. Подано систематизовані матеріали з історії гімназій: середня школа у ХІХ ст., українська державна гімназія, гімназія Товариства "Рідна школа", середня школа N1 у 1939-1991 рр., державна гімназія у 1944-1991 рр., гімназійний з'їзд у 1992 р. Наведено спогади вчителів та учнів (Олександр Барвінський, Кирило Студинський, Олександр Гладишовський, Степан Ванчицький, Остап Балабан, Євген Олесьницький та ін.), їх списки та більш чи менш докладні довідки про багатьох з них.

Проаналізовано розвиток Кременецького ліцею як осередку польського шкільництва на Волині протягом півторавікового періоду, розкрито суспільно-політичні та культурні передумови його створення. Описано особливості розвитку народної освіти у регіоні в пореформений період у 1804 р., становище Кременецького ліцею після 1813 р. як наслідок освітньої політики царського уряду. Наведено персоналії відомих польських просвітителів, педагогів, науковців, висвітлено їх внесок у розвиток освіти волинського краю.

Проанализировано развитие Кременецкого лицея как центра польского образования школьного дела на Волыни на протяжении полуторавекового периода, раскрыты общественно-политические и культурные предпосылки его создания. Описаны особенности развития народного образования в регионе в пореформенный период в 1804 г., положение Кременецкого лицея после 1813 г. как последствие образовательной политики царского правительства. Приведены персоналии известных польских просветителей, педагогов, ученых, освещен их вклад в развитие образования волынского края.

The author describe the activity of the Ukrainian students in seventies years of the 19th century. In the article the author analyses causes of appearance of the societies "Akademichny cruzhok", "Druzhniy lyhvar", and describes their idea bases, which were dominated there. Main purpose of the article is connected with the creation and with the starting of activity of the Ukrainian student's societies at the same time.

У контексті суспільно-політичного, релігійного та культурного життя Галичини кінця ХVІІІ - 60-х рр. ХІХ ст. досліджено діяльність єдиної (до 1848 р.) світської інституції українського населення краю - Ставропігійського інституту у Львові. Простежено еволюцію правового статусу Ставропігії відповідно до австрійського законодавства, її внутрішню структуру, фінансово-господарську, релігійну, видавничу, освітню діяльність Інституту та його місце у процесі національного відродження галицьких українців. Ставропігію показано як інституцію, що об'єднувала представників української інтелектуальної еліти, патронувала Львівську Успенську церкву, утримувала українську книгарню та школу для українських дітей, користувалася значним моральним авторитетом серед галицької суспільності, відігравала важливу роль у період "весни народів" 1848 - 1849 рр. З'ясовано, що внаслідок ідейних та організаційних трансформацій в національному русі 50 - 60-х рр. ХІХ ст. та формування провідних суспільно-політичних течій (русофільської та народовської) Інститут поступово втратив свої колишні позиції, поступився значною частиною своїх функцій на користь нових, здебільшого національно зорієнтованих культурних і політичних сил та інституцій.

Проведено дослідження національного виховання учнівської молоді Галичини кінця ХІХ-початку ХХ ст. у контексті суспільно-політичного, соціально-економічного та культурно-освітнього розвитку краю. Виявлено і узагальнено внесок українських галицьких педагогів у розробку і втілення в навчально-виховний процес ідеї національного виховання. Позитивні аспекти виховання галицької молоді можуть бути використані для розробки концептуальних положень національного виховання молодого покоління України на сучасному етапі.

Досліджено педагогічну спадщину та просвітницьку діяльність закарпатських будителів у XIX ст. Розкрито методологічні, теоретичні та практичні аспекти зазначеної проблеми. Обгрунтовано соціально-історичні передумови формування будительського руху в Закарпатті. Висвітлено питання розвитку шкільництва, яке проходило за складних умов. Оцінено педагогічну спадщину будителів та проаналізовано зміст їх просвітницької діяльності. Розглянуто еволюцію взаємозв'язків галицьких та закарпатських культурно-освітніх діячів досліджуваного періоду. Через призму діяльності педагогів-будителів розкрито мовну проблему даного регіону. Окреслено та висвітлено перспективні шляхи використання досвіду закарпатських будителів у сучасній педагогічній науці та практиці.

Проаналізовано стан розвитку жіночої освіти на Волині,відображений у науково-педагогічній, історичній та соціально-психологічній літературі. Виявлено історичні та соціально-культурні передумови формування системи жіночої освіти у регіоні. Визначено етапи її становлення та основні тенденції розвитку. Охарактеризовано роль Міністерства народної освіти та відомства православного віросповідання у розвитку загальноосвітньої жіночої школи. Розглянуто специфіку організації професійної та позашкільної освіти волинських жінок. Досліджено основні напрямки їх освітньо-виховної та культурної діяльності. Наведено класифікацію існуючих у губернії освітніх інституцій для жінок. Розкрито особливості законодавчого забезпечення та фінансування жіночої освіти, матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу основних освітніх закладів для жінок.

Розглянуто історико-педагогічні аспекти розвитку теорії та практики реальної освіти на території західноукраїнського регіону протягом їх перебування під владою Австрійської та Австро-Угорської імперії, а згодом - Польщі, Румунії та Чехословаччини. Охарактеризовано передумови й основні періоди розвитку закладів реальної освіти західноукраїнського регіону в 1849 - 1939 рр. Виявлено основні тенденції розвитку даних закладів у європейському контексті. Виокремлено дидактичні особливості функціонування середніх закладів реальної освіти, зокрема, зміст, форми, методи та засоби навчання у найбільш розповсюджених закладах, а саме: реальних школах і реальних гімназіях досліджених земель. Проаналізовано ідеї історико-педагогічного досвіду діяльності навчальних закладів минулих часів, які доцільно використовувати у сучасних середніх школах. Значну увагу приділено питанням щодо політичних, культурних і економічних умов, які впливали на формування реальної освіти у зазначеному регіоні. Здійснено аналіз навчальних планів і змісту освіти у середніх реальних навчальних закладах, розкрито суть шкільних реформ.

Проаналізовано основні аспекти та особливості розвитку шкільництва в Західній Україні у міжвоєнний період, висвітлено зміст і форми культурно-просвітницької діяльності українських товариств.

Розглянуто особливості організації навчально-виховного процесу у комерційних навчальних закладах на західноукраїнських землях XIX ст.

Рассмотрены особенности организации учебно-воспитательного процесса в коммерческих учебных заведениях на западноукраинских землях XIX ст.

The peculiarities of educational process organization in commerce educational institutions in western parts of Ukraine are considered

Висвітлено навчально-виховні процеси (НВП) у Волинській губернії після запровадження реформ освіти у 1960-х та 1970-х рр. Актуальність теми аргументовано тим, що для розвитку школи необхідно оцінювати минуле та перспективи майбутнього. Відзначено боротьбу за те, якою мовою повинно відбуватися навчання дітей та які предмети будуть викладатись у школах. Зазначено, що на Волині за переписом 1897 р. писемне населення становило 17,2 % загальної кількості, що церковнопарафіяльні школи, яких була більшість, не повною мірою справлялися із своїми завданнями, хоча намагалися органічно поєднати владу державну і духовну, відповідати інтересам імперії та релігійним потребам народу. НВП у гімназіях розглянуто на прикладі Луцької чоловічої гімназії, де у початкових класах викладалися Закон Божий, чистопис, співи, гімнастика, у наступних додавалися французька та німецька мови, математика. Описано стан навчання у реальних училищах. У результаті дослідження встановлено, що на Волині основними центрами, де створювалися навчальні заклади, були міста Луцьк, Ковель, Острог, Житомир, Новоград-Волинськ, Рівне, Володимир-Волинськ та ін., у яких існувало декілька видів навчальних закладів (церковнопараіфіяльні школи, початкові та реальні училища, державні й приватні гімназії тощо), вирізнено три етапи розвитку освіти (створення і розширення початкових навчальних закладів, відкриття середніх навчальних закладів, розширення середньої та початкової спеціальної освіти).

Освещены учебно-воспитательные процессы (НВП) в Волынской губернии после введения реформ образования в 1860-х и 1870-х гг. Актуальность темы аргументирована тем, что для развития школы необходимо оценивать прошлое и перспективы будущего. Указано на государственные и частные гимназии и т.п.), различены три этапа развития образования (создание и расширение начальных учебных заведений, открытие средних учебных заведений, расширение среднего и начального специального образования).

Are illuminated the educational process (EP) in the Volyn province after the introduction of education reforms in the 1860 and 1870. Background argued that, for the development of schools is necessary to assess the past and prospects for the future. Indicated on the struggle for the language education of children should happen and what subjects will be taught in schools. It is noted that in Volhyn in the 1897 census the population was literate 17,2 % of the total, that church and parochial schools, which were in the majority, are not fully cope with their tasks, although they have traced the desire organically combine the power of the state and the spiritual, matching the interests of the empire and the religious needs of the people. ЕP in the high schools represented by the example of Lutsk gymnasium, where the primary grades were taught God's Law, calligraphy, singing, gymnastics, the following were added French and German languages, mathematics. The state of learning in real schools. The study of Volyn province in this period found that the main centers where established institutions have been city of Lutsk, Kovel, Ostrog, Zhitomir, Novograd-Volyn, Rivne, Vladimir-Volyn, and others in which there were several types of institutions (parish schools, primary schools and real, public and private school, etc.), distinguished three stages of educational development (creation and expansion of primary education, the opening of secondary schools, expansion of secondary and elementary special education).

Проаналізовано просвітницьку діяльність церковних товариств Волинської губернії в ХІХ ст., розкрито особливості навчально-виховного процесу у школі при Кременецькому Богоявленському Свято-Миколаївському братстві. Як інший приклад педагогічної спрямованості діяльності духовно-просвітницьких центрів Волинської губернії наведено діяльність Луцького Православного Хрестовоздвиженського братства, основною метою діяльності якого була підтримка та розповсюдження освіти і розповсюдження серед простого народу книжок духовно-морального змісту. Висвітлено діяльність Волинського Єпархіального Володимиро-Васильківського братства при Житомирському Кафедральному соборі, просвітницька діяльність якого виявлялася у розповсюдженні літератури, клопотанні про облаштування народної бібліотеки та книжкового складу. Зроблено висновок, що досвід просвітницької діяльності церковних товариств Волині ХІХ ст. доцільно використовувати сучасним релігійним, громадським, освітянським установам у роботі із підростаючим поколінням.

Проанализирована просветительская деятельность церковных обществ Волынской губернии в ХІХ в., раскрыты особенности учебно-воспитательного процесса в школе при Кременецком Богоявленском Свято-Николаевском братстве. Как другой пример педагогической направленности деятельности духовно-просветительских центров Волынской губернии приведена деятельность Луцкого Православного Хрестовоздвиженского братства, основной целью деятельности которого была поддержка и распространение образования, и распространение среди простого народа книжек духовного и морального содержания. Освещена деятельность Волынского епархиального Владимиро-Васильковского братства при Житомирском Кафедральном соборе. Сделан вывод, что опыт просветительской деятельности церковных обществ Волыни ХІХ в. целесообразно использовать современным религиозным, общественным, просветительским учреждениям в работе с подрастающим поколением.

Elucidative activity of church societies of the Volhynia province is analyzed in 19th age, the features educational process are exposed at school at Kremeneckom Bogoyavlenskom Svyato-Nikolaevskom fraternity. As other example of pedagogical orientation activity of spiritual-elucidative centers of the Volhynia province activity of Lutsk Pravoslavnogo Khrestovozdvizhenskogo church fraternities. Activity of Volhynia diocese Vladimiro-vasil'kovskogo fraternity is reflected at the Zhitomir cathedral. A conclusion is done, that experience of elucidative activity of church societies of Volhynia 19th it is expedient to use ages modern religious, public, elucidative establishments in-process with a rising generation.

Зроблено спробу простежити та проаналізувати роль братських шкіл у реалізації тенденцій духовного просвітництва на Волині, зокрема, роль Острозького Кирило-Мефодіївського православного братства в організації та сприянні розвитку братських шкіл, поширенні благодійної підтримки навчальних закладів та установ соціального захисту, розвитку православної громади всього Південно-Західного краю. Наведено компаративну змістову характеристику поняття "просвітницько-громадська діяльність православних братств" в історично-педагогічному аспекті. Визначено основні напрями їх діяльності. Відзначено, що зміст освіти був побудований на християнських засадах і засвоєнні православних канонів. Констатовано гуманістичну спрямованість процесу становлення та розвитку традицій духовного просвітництва на Волині.

Сделана попытка проследить и проанализировать роль братских школ в реализации тенденций духовного просвещения на Волыни, в частности роль Острожского Кирилло-Мефодиевского православного братства в организации и содействии развитию братских школ, распространении благотворительной поддержки учебных заведений и учреждений социальной защиты, развитии православной общины всего Юго-Западного края. Приведена компаративная содержательная характеристика понятия "просветительско-общественная деятельность православных братств" в исторически-педагогическом аспекте. Определены основные направления их деятельности. Отмечено, что содержание образования было построено на христианских принципах и усвоении православных канонов. Констатирована гуманистическая направленность процесса становления и развития традиций духовного просвещения на Волыни.

The article is an attempt to trace and analyze the role of Orthodox brotherhoods (sec. half of XIX - beg. of XX centuries in realization spiritual enlighten tendencies in Volin', particulary the role of Ostroh Kyryl Mefodiy brotherhoods schools.

Проаналізовано навчально-виховний процес у жіночих пансіонах Волині у кінці ХVІІІ - першій половині ХІХ століття, визначено його особливості та значення для подальшого розвитку жіночої освіти у регіоні.

Проанализирован учебно-воспитательный процесс в женских пансионах Волыни в конце ХVІІІ - первой половине ХІХ столетия, определены его особенности и значение для дальнейшего развития женского образования в регионе.

The educational processes of women's boarding-school in Volyn (the end of the 18-th - the first Part of the 19-th centuries) are analyzed, the peculiarity and significance for development of the woman education system in the region are defined.

На основі широкої джерельної бази розглянуто феномен створення та діяльності протягом тридцяти років знаменитої Волинської гімназії, а згодом ліцею, у Кременці. Досліджено специфіку та структуру, основи фінансування, матеріальну і науково-дидактичну бази, керівні та вчительські кадри, учнів а також спадщину школи та її вплив на виникнення університету в Києві. Суттєвим при цьому є показ активної участі місцевої еліти у справах утворення та розвитку нової системи та структури освіти, яка матеріально та організаційно підтримувала школу, традиції і досягнення якої залишаються у пам'яті нащадків і по сьогоднішній день.