Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

Теоретично обгрунтовано та наведено результати експериментального дослідження впливу системи занять з ручної праці на розвиток психофізіологічних факторів, що сприяють формуванню графічних навичок письма у дітей старшого дошкільного віку.

Приведены теоретическое обоснование и результаты экспериментального исследования влияния системы занятий по ручному труду на развитие психофизиологических факторов, которые содействуют формированию графических навыков письма у детей старшего дошкольного возраста.

The article includes the theoretical grounding and the experimental research of influenced of the system of handwork's lessons on the development of physiological and physiological factor, which influence on the formation of graphic abilities to writeat pre-school age.

Акцентовано увагу на аналізі педагогічної, зокрема, методичної літератури, практичної діяльності вихователів дошкільних закладів, вчителів початкових класів, який показує, що проблема коригування звукової культури мовлення дітей вимагає грунтовного теоретичного вивчення, розроблення методики окресленої діяльності, експериментальної її перевірки та впровадження в практику роботи педагогів. Наведено основні принципи коригування недоліків звукової культури мовлення. Визначено, що педагогам дошкільних навчальних закладів бракує науково обгрунтованих методичних рекомендацій щодо творчого використання художніх мініатюр В. О. Сухомлинського у коригуванні звукової культури мовлення дітей.

Розкрито теоретичні засади та методику виховання звукової культури мовлення у дітей середнього дошкільного віку засобами фольклору, а також закономірності її становлення. Наведено характеристику малих жанрів українського фольклору.

Раскрыты теоретические основы и методика воспитания звуковой культуры речи у детей среднего дошкольного возраста средствами фольклора, а также закономерности её становления. Приведена характеристика малых жанров украинского фольклора.

Висвітлено науково-теоретичні положення лінгводидактики на підставі здобутків вітчизняної та зарубіжної методики розвитку мовлення дошкільників. Розглянуто мову як суспільне явище, мовленнєве спілкування як діяльність. Зазначено, що метою опанування рідною мовою у дошкільному закладі (ДЗ) є засвоєння літературних норм, культури мовлення та спілкування. Наведено історичний огляд становлення та розвитку дошкільної лінгводидактики. Проаналізовано особливості становлення та розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку, виховання звукової культури та формування граматичної правильності мовлення. Запропоновано методики розвитку виразності мовлення, організації словникової роботи у ДЗ. Розкрито зміст поняття зв'язного мовлення.

Освещены научно-теоретические положения лингводидактики на основе достижений отечественной и зарубежной методики развития речи дошкольников. Рассмотрены язык как общественное явление, речевое общение как деятельность. Указано, что целью овладения родным языком в дошкольном заведении (ДЗ) является освоение литературных норм, культуры речи и общения. Приведен исторический обзор становления и развития дошкольной лингводидактики. Проанализированы особенности становления и развития речи детей раннего и дошкольного возраста, воспитания звуковой культуры и формирования грамматической правильности речи. Предложены методики развития выразительности речи, организации словарной работы в ДЗ. Раскрыто содержание понятия связной речи.

Висвітлено теоретичні засади дошкільної лінгводидактики, зокрема, мову, мовлення, діяльність, активність. Проаналізовано особливості формування мовлення та мови. Висвітлено проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи, запропоновано діагностичні методики обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Виявлено рівні розвитку мовлення дітей.

Рассмотрены теоретические основы дошкольной лингводидактики, в частности, язык, речь, деятельность, активность. Проанализированы особенности формирования речи и языка. Освещены проблемы речевой подготовки детей к школе, предложены диагностические методики обследования речевого развития детей дошкольного возраста. Выявлены уровни речевого развития детей.

Запропоновано систему завдань, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників, яка складається з чотирьох етапів: відбірково-аналітичного, первинно-ознайомлювального, продуктивно-моделювального, творчо-імпровізаторського. Зазначено педагогічні умови, за яких така робота відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку експресивного мовлення в дітей. Визначено стадії збагачення словника та тенденції засвоєння експресивної лексики старшими дошкільниками.

Охарактеризованы особенности формирования лексики дошкольников. Анализ особенностей процесса становления свидетельствует о существенных индивидуальных различиях. Формирование лексики ребёнка тесно связано с развитием его познавательной деятельности.

Отмечено, что до настоящего времени отсутствует единая методика развития словаря русского и белорусского языков, базирующаяся на закономерностях развития детской речевой деятельности в других видах деятельности и с учетом интегрированного подхода к обучению. В ходе эксперимента было выявлено, что интегрированный подход к обучению двум близкородственным языкам позволяет эффективнее и целенаправленнее получать качественный результат усвоения лексических единиц в том случае, когда развитие словаря происходит в процессе изобразительной деятельности на интегрированных занятиях с применением единой методики словарной работы в условиях русско-белорусского двуязычия.

Зазначено, що до теперішнього часу була відсутня єдина методика розвитку словника російської та білоруської мови, що базується на закономірностях розвитку дитячої мовної діяльності в інших видах діяльності і з урахуванням інтегрованого підходу до навчання. В ході експерименту було виявлено, що інтегрований підхід до навчання двох близькоспоріднених мов дозволяє більш ефективно та цілеспрямовано одержати якісний результат засвоєння лексичних одиниць лише тоді, коли розвиток словника відбувається в процесі образотворчої діяльності на інтегрованих заняттях з використанням єдиної методики словникової роботи за умов російсько-білоруської двомовності.

An integrated approach to language development of preschool children in a situation closely related bilingualism is revealed. The article discusses an integrated approach to language development of preschool children in a situation of Russian-Belarusian bilingualism as the current direction of research.

С учетом личностных изменений в развитии дошкольника рассмотрены проблемы коммуникативно-речевого онтогенеза, а также основные подходы к исследованию его речи. Предложена методика критериальной оценки уровня речевого развития ребенка. Проанализированы базовые основания коммуникативно-речевого развития ребенка во взаимосвязи составляющих характеристик конативного, когнитивно-лингвистического и личностного уровня. Обобщены возрастные закономерности в процессе появления и развития необходимых качеств, характеризующих целостное явление. Приведены модель психолого-педагогического проектирования взаимодействия педагога с детьми, а также программа и методические рекомендации профессиональной подготовки воспитателей по изучению проблемы формирования речевого общения и коммуникативно-речевого развития детей. Определены факторы оптимизации процесса становления возрастных достижений в сфере речевой коммуникации.

Розглянуто теоретичні засади мовленнєвої діяльності, систематизовано погляди вчених на мову та мовлення. Надано характеристику мовленнєвої, мовної та комунікативної компетенцій, досліджено сутність понять "мовна особистість", "текст", "дискурс". Розкрито мовну картину світу як чинник, і мовну свідомість як підгрунтя майбутньої мовної особистості дитини. У контексті компетентісного підходу висвітлено мовно-мовленнєву особистість дітей старшого дошкільного віку як проблему дошкільної лінгводидактики.

Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

Досліджено проблему навчання діалогічного мовлення дітей молодшого дошкільного віку (МДВ). На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність понять \i діалогічне мовлення \i0, \i діалогічні вміння\i0 стосовно дітей МДВ, розкрито психолінгвістичні механізми мовленнєвого спілкування в МДВ. Визначено психологічні й лінгводидактичні основи навчання діалогу в дошкільному віці. Охарактеризовано розвивальний потенціал художнього слова як засобу освоєння дошкільниками діалогічного мовлення. Досліджено особливості організації в дошкільних навчальних закладах навчання діалогічного мовлення в художньо-мовленневій діяльності. Обгрунтовано методику навчання молодших дошкільників діалогічного мовлення засобами художнього слова, охарактеризовано педагогічні умови її реалізації. Зауважено, що на підгрунті розроблених критеріїв та показників виявлено рівні сформованості в молодших дошкільників діалогічного мовлення, проведено експериментальну перевірку ефективності розробленої методики навчання молодших дошкільників діалогічного мовлення.

Розкрито теоретичні, лінгводидактичні, психолого-педагогічні засади методики мови як науки, її закономірності, а також ті методичні категорії й поняття, на основі яких формується професія майбутнього педагога. Висвітлено різні методичні аспекти розвитку й навчання української мови, які грунтуються на попередніх досягненнях лінгводидактики (О. О. Потебня, Л. А. Булаховський, В. Я. Мельничайко, Г. А. Іваницька тощо), педагогіки (К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С. Ф. Русова та ін.), психології (Л. С. Виготський, О. О. Леонтьєв, Г. С. Костюк тощо). З позицій сучасної лінгводидактики розглянуто різні методичні прийоми оволодіння дітьми другою мовою за умов близькоспорідненого двомовного оточення (словник, фонетика, граматика, зв’язне мовлення у порівнянні з російською мовою). Подано інформацію про форми, способи та засоби ознайомлення дітей з українським фольклором, творами українських письменників, національною культурою і традиціями українського народу.

Розкрито особливості становлення та розвитку мовлення дітей першого, другого і третього років життя: передмовні стадії (гукання, гулення, трелі, белькіт), розуміння мовлення дорослих, оволодіння активним мовленням (звуко-вимова, словник, граматична будова мовлення, діалогічне, монологічне мовлення); орієнтовні показники розвитку мовлення дітей. Подано методику розвитку мовлення дітей на першому, другому і третьому роках життя. Репрезентовано ігри-заняття, покази, дидактичні мовленнєві ігри, конспекти спостережень, занять з малюнками, художніми текстами, сценарії розваг тощо. Наведено діагностичні методики щодо оцінювання рівня розвитку мовлення дітей. Охарактеризовано роботу вихователя з дітьми в повсякденному житті та роботу із сім'ями.

Висвітлено теоретичні аспекти проблеми мовленнєвого розвитку дітей. Проаналізовано педагогічні можливості сюжетно-рольової гри у мовленнєвому розвитку дітей. Описано розвиток зв'язного мовлення дошкільників у сюжетно-рольовій грі. Наведено характеристику мовленнєвого спілкування дітей у сюжетно-рольовій грі в практиці роботи дошкільних закладів.

Розроблено та науково обгрунтовано лінгводидактичну модель навчання старших дошкільників розповіді за ілюстраціями, яка складалася з трьох взаємопов'язаних етапів: художньо-ознайомлювального, мовленнєво-комунікативного, мовленнєво-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше, а також виявлено критерії (когнітивний, репродуктивно-мовленнєвий, творчо-мовленнєвий) з їх показниками. Охарактеризовано рівні розвитку зв'язного мовлення у процесі складання розповідей за ілюстраціями, а також рівні обізнаності старших дошкільників з різними видами ілюстрацій. Визначено тенденції розвитку зв'язного мовлення та стадії навчання розповіді за ілюстраціями.

Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини.

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.