Розроблено та науково обгрунтовано лінгводидактичну модель навчання старших дошкільників розповіді за ілюстраціями, яка складалася з трьох взаємопов'язаних етапів: художньо-ознайомлювального, мовленнєво-комунікативного, мовленнєво-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше, а також виявлено критерії (когнітивний, репродуктивно-мовленнєвий, творчо-мовленнєвий) з їх показниками. Охарактеризовано рівні розвитку зв'язного мовлення у процесі складання розповідей за ілюстраціями, а також рівні обізнаності старших дошкільників з різними видами ілюстрацій. Визначено тенденції розвитку зв'язного мовлення та стадії навчання розповіді за ілюстраціями.

Отмечено, что до настоящего времени отсутствует единая методика развития словаря русского и белорусского языков, базирующаяся на закономерностях развития детской речевой деятельности в других видах деятельности и с учетом интегрированного подхода к обучению. В ходе эксперимента было выявлено, что интегрированный подход к обучению двум близкородственным языкам позволяет эффективнее и целенаправленнее получать качественный результат усвоения лексических единиц в том случае, когда развитие словаря происходит в процессе изобразительной деятельности на интегрированных занятиях с применением единой методики словарной работы в условиях русско-белорусского двуязычия.

Зазначено, що до теперішнього часу була відсутня єдина методика розвитку словника російської та білоруської мови, що базується на закономірностях розвитку дитячої мовної діяльності в інших видах діяльності і з урахуванням інтегрованого підходу до навчання. В ході експерименту було виявлено, що інтегрований підхід до навчання двох близькоспоріднених мов дозволяє більш ефективно та цілеспрямовано одержати якісний результат засвоєння лексичних одиниць лише тоді, коли розвиток словника відбувається в процесі образотворчої діяльності на інтегрованих заняттях з використанням єдиної методики словникової роботи за умов російсько-білоруської двомовності.

An integrated approach to language development of preschool children in a situation closely related bilingualism is revealed. The article discusses an integrated approach to language development of preschool children in a situation of Russian-Belarusian bilingualism as the current direction of research.

Висвітлено теоретичні засади дошкільної лінгводидактики, зокрема, мову, мовлення, діяльність, активність. Проаналізовано особливості формування мовлення та мови. Висвітлено проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи, запропоновано діагностичні методики обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Виявлено рівні розвитку мовлення дітей.

Рассмотрены теоретические основы дошкольной лингводидактики, в частности, язык, речь, деятельность, активность. Проанализированы особенности формирования речи и языка. Освещены проблемы речевой подготовки детей к школе, предложены диагностические методики обследования речевого развития детей дошкольного возраста. Выявлены уровни речевого развития детей.

Розкрито аспекти навчання дітей творчого мовленнєвого самовираження у художньо-мовленнєвій діяльності, теоретичні засади розвитку зв'язного мовлення, проаналізовано творчість і креативність як педагогічні категорії. Викладено методику розвитку даного самовираження старших дошкільників, наведено порівняльну характеристику сформованості рівнів розвитку.

Раскрыты аспекты обучения детей творческого речевого самовыражения в художественно-речевой деятельности, теоретические основы развития связной речи, проанализированы творчество и креативность как педагогические категории. Изложена методика развития данного самовыражения старших дошкольников, приведена сравнительная характеристика сформированности уровней развития.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Розкрито вплив ігрових мовленнєвих ситуацій на розвиток особистості дитини дошкільного віку. Визначено поняття ситуації, ігрової мовленнєвої ситуації, класифіковано їх види (природні та навчальні), систему ознак. Наведено схеми класифікацій ігрових мовленнєвих ситуацій, розглянуто їх групи (ситуації розвитку діалогічного і монологічного мовлення) та системи, що існують у дошкільній лінгводидактиці. Охарактеризовано підходи до класифікації ігрових мовленнєвих ситуацій (інсценування на основі готових текстів, рольова гра на основі ілюстрацій, навчальні ситуації). Ігрову мовленнєву ситуацію розглянуто як штучно змодельовані ігрові обставини за змістом знайомих художніх творів (казок) або епізодів життя дитини та створені для цього умови їх реалізації, що стимулюють і активізують мовленнєве спілкування дітей, сприяють розвитку діалогічного і монологічного мовлення. З'ясовано, що ігрові мовленнєві ситуації посідають значне місце в роботі з розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

Раскрыто влияние игровых речевых ситуаций на развитие личности ребенка дошкольного возраста. Определено понятие ситуации, игровой речевой ситуации, классифицированы их виды (естественные и учебные), система признаков. Приведены схемы классификаций игровых речевых ситуаций, рассмотрены их группы (ситуации развития диалогической и монологической речи) и системы, существующие в дошкольной лингводидактике. Охарактеризованы подходы к классификации игровых речевых ситуаций (инсценировка на основе готовых текстов, ролевая игра на основе иллюстраций, учебные ситуации). Игровые речевые ситуации рассмотрены как искусственно смоделированные игровые условия, основанные на содержании знакомых художественных произведений (сказок) или эпизодов из жизни ребенка, и созданные для этого условия их реализации, которые стимулируют и активизируют речевое общение детей, содействуют развитию диалогической и монологической речи. Выяснено, что игровые речевые ситуации занимают значительное место в работе по развитию речи детей дошкольного возраста.

Influence of playing vocal situations is Exposed on development of personality of child of preschool age. The concept of situation is certain, to the playing vocal situation, their kinds (natural and educational), system of signs, are classified. The charts of classifications of playing vocal situations are resulted, their groups (situations of development of the dialogic and monologue broadcasting) and systems, existing in preschool. Going is described near classification of playing vocal situations(staging on the basis of the prepared phototypography role game on the basis of illustrations, educational situations). Playing vocal situations are considered as the artificially modeled playing terms, based on maintenance of the acquainted artistic works (fairy-tales) or episodes from life of child, are created for this condition their realization which stimulate and activate vocal intercourse of children assist development of dialogic and monologic vocal. It is found out that playing vocal situationsoccupy a considerable place in-process on development speech of children of preschool age.

Розкрито особливості становлення та розвитку мовлення дітей першого, другого і третього років життя: передмовні стадії (гукання, гулення, трелі, белькіт), розуміння мовлення дорослих, оволодіння активним мовленням (звуко-вимова, словник, граматична будова мовлення, діалогічне, монологічне мовлення); орієнтовні показники розвитку мовлення дітей. Подано методику розвитку мовлення дітей на першому, другому і третьому роках життя. Репрезентовано ігри-заняття, покази, дидактичні мовленнєві ігри, конспекти спостережень, занять з малюнками, художніми текстами, сценарії розваг тощо. Наведено діагностичні методики щодо оцінювання рівня розвитку мовлення дітей. Охарактеризовано роботу вихователя з дітьми в повсякденному житті та роботу із сім'ями.

Розкрито теоретичні, лінгводидактичні, психолого-педагогічні засади методики мови як науки, її закономірності, а також ті методичні категорії й поняття, на основі яких формується професія майбутнього педагога. Висвітлено різні методичні аспекти розвитку й навчання української мови, які грунтуються на попередніх досягненнях лінгводидактики (О. О. Потебня, Л. А. Булаховський, В. Я. Мельничайко, Г. А. Іваницька тощо), педагогіки (К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С. Ф. Русова та ін.), психології (Л. С. Виготський, О. О. Леонтьєв, Г. С. Костюк тощо). З позицій сучасної лінгводидактики розглянуто різні методичні прийоми оволодіння дітьми другою мовою за умов близькоспорідненого двомовного оточення (словник, фонетика, граматика, зв’язне мовлення у порівнянні з російською мовою). Подано інформацію про форми, способи та засоби ознайомлення дітей з українським фольклором, творами українських письменників, національною культурою і традиціями українського народу.

Розкрито сутність і характеристику понять "образне мовлення", "поетичне мовлення", "ейдетика". Висвітлено особливості поетичних творів і сприймання їх дітьми, а також поняття "гумор" і його специфіку сприймання дітьми. Подано методику розвитку образного мовлення дітей дошкільного віку в художньо-мовленнєвій діяльності засобами поетичних гумористичних творів. Наведено конспекти різних видів і типів занять, ігрові вправи, сценарії свят.

Акцентовано увагу на аналізі педагогічної, зокрема, методичної літератури, практичної діяльності вихователів дошкільних закладів, вчителів початкових класів, який показує, що проблема коригування звукової культури мовлення дітей вимагає грунтовного теоретичного вивчення, розроблення методики окресленої діяльності, експериментальної її перевірки та впровадження в практику роботи педагогів. Наведено основні принципи коригування недоліків звукової культури мовлення. Визначено, що педагогам дошкільних навчальних закладів бракує науково обгрунтованих методичних рекомендацій щодо творчого використання художніх мініатюр В. О. Сухомлинського у коригуванні звукової культури мовлення дітей.

Висвітлено актуальну проблему розвитку одного з найскладніших видів дитячої творчості - мовленнєтворчу діяльність, розглянуту з позицій філософії, психології, лінгвістики, лінгводидактики. Проаналізовано еволюцію педагогічних поглядів на проблему розвитку дитячої творчості у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Розкрито особливості розвитку мовленнєвої творчості у дошкільників. Запропоновано оригінальну методику діагностики та стимулювання розвитку мовленнєтворчої діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Охарактеризованы особенности формирования лексики дошкольников. Анализ особенностей процесса становления свидетельствует о существенных индивидуальных различиях. Формирование лексики ребёнка тесно связано с развитием его познавательной деятельности.

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику пропедевтики в дітей старшого дошкільного віку мовних понять "звук", "слово", "речення". Суть її полягає у забезпеченні можливості на теоретико-практичному рівні здійснити початкову роботу стосовно суттєвих ознак мовних понять. Експериментальну методику побудовано з урахуванням мовленнєвих навичок дошкільників у процесі ознайомлення з елементарними знаннями, а також використання одержаних початкових мовних знань для первісної об'єктивізації мови, рефлексії мовлення, що забезпечувало перспективний лінгвістичний розвиток дітей і на його основі - формування початкових мовленнєвих умінь, необхідних для подальшого навчання дітей рідної мови у I класі. У методиці визначено етапи, а саме: когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний. Розроблено зміст, відібрано й апробовано методи, організаційні форми, лінгво-дидактичні та дидактичні засоби пропедевтики мовних понять у старших дошкільників. Запропонована методика сприяє наступності у лінгвістичній і комунікативній роботі між динамікою та початковою ланками мовної освіти.

Висвітлено теоретичні аспекти проблеми мовленнєвого розвитку дітей. Проаналізовано педагогічні можливості сюжетно-рольової гри у мовленнєвому розвитку дітей. Описано розвиток зв'язного мовлення дошкільників у сюжетно-рольовій грі. Наведено характеристику мовленнєвого спілкування дітей у сюжетно-рольовій грі в практиці роботи дошкільних закладів.

Вперше науково обгрунтовано теоретико-методичні та концептуальні засади навчання дітей старшого дошкільного віку української мови в полікультурному просторі (культурологічний, комунікативний, компетентнісний підходи). Визначено сутність поняття "дискурсивна діяльність дошкільників у полікультурному просторі", розроблено лінгводидактичну модель навчання української мови дітей старшого дошкільного віку, що обіймає пізнавально-орієнтувальний, репродуктивно-мовленнєвий, комунікативно-творчий та оцінно-рефлексивний етапи. Обгрунтовано ієрархічну систему принципів навчання української мови дітей старшого дошкільного віку в полікультурному просторі України. Виявлено й охарактеризовано чинники впливу (стан соціомовленнєвого середовища південно-східного регіону, ставлення батьків до використання засобів родинної педагогіки в навчанні дітей української мови, мовна ситуація в дошкільних навчальних закладах регіону, рівень володіння українською мовою вихователями ДНЗ регіону, рівень сформованості лінгвометодичних компетенцій вихователів) на розвиток українського мовлення в дітей старшого дошкільного віку південно-східного регіону України. Охарактеризовано полікультурне мовленнєве середовище південно-східного регіону України, виявлено особливості впливу соціолінгвістичних чинників на засвоєння дітьми старшого дошкільного віку української мови в полікультурному просторі регіону, визначено критерії (фонетична, лексична, граматична, діамонологічна, комунікативна компетенції) та відповідні показники навчання української мови в полікультурному просторі. Розглянуто рівні розвитку українського мовлення дітей старшого дошкільного віку в полікультурному просторі України, розкрито сутність україномовних компетенцій дошкільників із російськомовним типом спілкування. Науково обгрунтовано педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку української мови в полікультурному просторі України.

Викладено теоретичні (психологічні, психолінгвістичні, лінгвістичні, педагогічні, лінгводидактичні, культурологічні) засади формування білінгвізму в дітей дошкільного віку. Висвітлено особливості соціомовленнєвого середовища полікультурного простору південно-східного регіону України як чинника розвитку двомовності в дошкільників. Надано характеристику мовної ситуації в системі дошкільної освіти, проаналізовано сучасний стан навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах регіону.

Розкрито прийоми навчання читання, не вдаючись до письма, через підсвідоме запам'ятовування звуків і пов'язування їх з буквами за принципом звуконаслідування. Висвітлено традиційну методику послідовного вивчення звуків і букв, залучення звукового аналізу, коли дитина починає розрізняти у слові - на початку, в кінці, в середині. Розглянуто методику навчання читання цілими словами, яка була запропонована Гленом Доманом. Досліджено популярну ігрову технологію для дворічних дітей "Кубики Зайцева", або навчання читання "за Зайцевим". Зроблено висновок про впровадження нових технологій для молодших дошкільників та для дітей з особливостями психофізичного розвитку, а також у випадках, коли потрібно швидко надолужити програму.

Раскрыты приемы обучения чтению не прибегая к письму, через подсознательное запоминание звуков и увязывание их с буквами по принципу звукоподражания. Освещено традиционную методику последовательного изучения звуков и букв, привлечение звукового анализа, который ребенок начинает различать в слове - в начале, в конце, в середине. Рассмотрена методика обучения чтению целыми словами, предложенная Гленом Доманом. Исследована популярная игровая технология для двухлетних детей "Кубики Зайцева", или обучение чтению "по Зайцевым". Сделан вывод о внедрении новых технологий для младших дошкольников и для детей с особенностями психофизического развития, а также в случаях, когда нужно быстро наверстать программу.

Discloses methods of teaching reading without resorting to the letter by the subconscious memorization of sounds and linking them with the letters on the principle of onomatopoeia. Lighted the traditional method of serial learning sounds and letters, bringing a sound analysis, when the child begins to distinguish the word - in the beginning, in the end, in the middle. The method of teaching reading whole words, sentences, Glenn Doman. Studied popular gaming technology to two children "Cubes Zaitseva,or learning to read», according to Zaitsev. Concluded that the introduction of new technologies for younger preschoolers, and children with special needs, as well as in cases where you need to quickly make up for the program.

Рассмотрены вопросы технологического подхода к формированию у дошкольников и младших школьников умений и навыков, необходимых для развития речи. Подчеркнуто, что формирование таких навыков, в конечном итоге, обеспечивает успешность перехода из детского сада в школы и обучения в начальной школе. Отмечено, что развитию словаря и речи дошкольника должна предшествовать подготовительная работа по развитию глазомера и зрительной памяти, что ассоциативную память надо развивать раньше, чем зрительную.

Розглянуто питання технологічного підходу до формування у дошкільників та молодших школярів умінь та навичок, необхідних для розвитку мовлення. Підкреслено, що формування таких навичок, зрештою, забезпечує успішність переходу з дитячого садочку до школи та навчання у початковій школі. Зазначено, що розвитку словника та мовлення дошкільника повинна передувати підготовча робота з розвитку газоміру та зорової пам'яті, що асоціативну пам'ять потрібно розвивати раніше, ніж зорову.

The problems of the technological approach to the formation of pre-school and primary school children the skills necessary for speech development. It is emphasized that the formation of such skills, ultimately, ensures the success of the transition from kindergarten to school and learning in primary school. It is noted that the development of vocabulary and speech of preschoolers should be preceded by preparatory work for the development of eye and visual memory, associative memory is necessary to develop earlier than the visual.

Теоретично обгрунтовано та наведено результати експериментального дослідження впливу системи занять з ручної праці на розвиток психофізіологічних факторів, що сприяють формуванню графічних навичок письма у дітей старшого дошкільного віку.

Приведены теоретическое обоснование и результаты экспериментального исследования влияния системы занятий по ручному труду на развитие психофизиологических факторов, которые содействуют формированию графических навыков письма у детей старшего дошкольного возраста.

The article includes the theoretical grounding and the experimental research of influenced of the system of handwork's lessons on the development of physiological and physiological factor, which influence on the formation of graphic abilities to writeat pre-school age.

Розглянуто проблему розвитку рідного мовлення дітей дошкільного віку, а також сформованість у них комунікативних умінь і навичок під час ознайомлення з малими жанрами фольклору. Проаналізовано його особливості. Експериментально досліджено рівень сформованості комунікативних умінь і навичок в процесі застосування в навчанні дітей фольклору. Зроблено порівняльний аналіз рівнів сформованості комунікативних умінь і навичок у дітей дошкільного віку на різних етапах експерименту. Виділено та охарактеризовано три рівні розвитку мовлення та сформованості комунікативних умінь і навичок. Констатовано актуальність діяльнісного підходу до мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку для формування в них комунікативної функції в процесі вивчення фольклору.

Рассмотрена проблема развития родной речи у детей дошкольного возраста, а также сформированность у них коммуникативных умений и навыков во время ознакомления с малыми жанрами фольклора. Проанализированы его особенности. Экспериментально исследован уровень сформированности коммуникативных умений и навыков в процессе применения в обучении детей фольклора. Сделан сравнительный анализ уровней сформированности коммуникативных умений и навыков на разных этапах эксперимента. Выделены и охарактеризованы три уровня развития речи и сформированности коммуникативных умений и навыков. Констатирована актуальность деятельностного подхода к речевому развитию детей дошкольного возраста для формирования у них коммуникативной функции в процессе изучения фольклора.

The author considers the problem of developing speech communication of preschool children, as well as of forming their communicative skills and abilities in the use of minor folklore genres.