У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

Розроблено низку нових підходів до проблеми формування творчих і репродуктивних різновидів опису з урахуванням емоціогенності предмета опису та ситуації мовлення. Виявлено складну систему непрямих залежностей між показниками зв'язності мовлення, емоціогенністю ситуації висловлювання та оригінальністю створених ідеальних моделей предмета висловлювання. Запропоновано експериментальну модель розвитку описового мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами української народної іграшки. Визначено педагогічні умови та стадії розвитку зв'язного монологічного описового типу.

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.

Проаналізовано сучасні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку в аспекті використання фольклорних текстів (українських народних казок) з метою збагачення словника дітей експресивною лексикою.

Відзначено, що "сприймання художніх творів" - складний розумовий процес, який складається з таких компонентів: слухання, сприймання, уявлення, усвідомлення, розуміння. Підкреслено, що найбільш сприятливі умови для активного сприйняття створюються в драматизованих іграх дошкільників.

Висвітлено теоретичні аспекти проблеми мовленнєвого розвитку дітей. Проаналізовано педагогічні можливості сюжетно-рольової гри у мовленнєвому розвитку дітей. Описано розвиток зв'язного мовлення дошкільників у сюжетно-рольовій грі. Наведено характеристику мовленнєвого спілкування дітей у сюжетно-рольовій грі в практиці роботи дошкільних закладів.

Висвітлено актуальну проблему розвитку одного з найскладніших видів дитячої творчості - мовленнєтворчу діяльність, розглянуту з позицій філософії, психології, лінгвістики, лінгводидактики. Проаналізовано еволюцію педагогічних поглядів на проблему розвитку дитячої творчості у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Розкрито особливості розвитку мовленнєвої творчості у дошкільників. Запропоновано оригінальну методику діагностики та стимулювання розвитку мовленнєтворчої діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Теоретично обгрунтовано та наведено результати експериментального дослідження впливу системи занять з ручної праці на розвиток психофізіологічних факторів, що сприяють формуванню графічних навичок письма у дітей старшого дошкільного віку.

Приведены теоретическое обоснование и результаты экспериментального исследования влияния системы занятий по ручному труду на развитие психофизиологических факторов, которые содействуют формированию графических навыков письма у детей старшего дошкольного возраста.

The article includes the theoretical grounding and the experimental research of influenced of the system of handwork's lessons on the development of physiological and physiological factor, which influence on the formation of graphic abilities to writeat pre-school age.

Висвітлено теоретичні засади дошкільної лінгводидактики, зокрема, мову, мовлення, діяльність, активність. Проаналізовано особливості формування мовлення та мови. Висвітлено проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи, запропоновано діагностичні методики обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Виявлено рівні розвитку мовлення дітей.

Рассмотрены теоретические основы дошкольной лингводидактики, в частности, язык, речь, деятельность, активность. Проанализированы особенности формирования речи и языка. Освещены проблемы речевой подготовки детей к школе, предложены диагностические методики обследования речевого развития детей дошкольного возраста. Выявлены уровни речевого развития детей.

С учетом личностных изменений в развитии дошкольника рассмотрены проблемы коммуникативно-речевого онтогенеза, а также основные подходы к исследованию его речи. Предложена методика критериальной оценки уровня речевого развития ребенка. Проанализированы базовые основания коммуникативно-речевого развития ребенка во взаимосвязи составляющих характеристик конативного, когнитивно-лингвистического и личностного уровня. Обобщены возрастные закономерности в процессе появления и развития необходимых качеств, характеризующих целостное явление. Приведены модель психолого-педагогического проектирования взаимодействия педагога с детьми, а также программа и методические рекомендации профессиональной подготовки воспитателей по изучению проблемы формирования речевого общения и коммуникативно-речевого развития детей. Определены факторы оптимизации процесса становления возрастных достижений в сфере речевой коммуникации.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Розроблено та науково обгрунтовано лінгводидактичну модель навчання старших дошкільників розповіді за ілюстраціями, яка складалася з трьох взаємопов'язаних етапів: художньо-ознайомлювального, мовленнєво-комунікативного, мовленнєво-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше, а також виявлено критерії (когнітивний, репродуктивно-мовленнєвий, творчо-мовленнєвий) з їх показниками. Охарактеризовано рівні розвитку зв'язного мовлення у процесі складання розповідей за ілюстраціями, а також рівні обізнаності старших дошкільників з різними видами ілюстрацій. Визначено тенденції розвитку зв'язного мовлення та стадії навчання розповіді за ілюстраціями.

Запропоновано систему завдань, спрямованих на формування мовленнєвої готовності старших дошкільників до навчання у школі. Розроблено дві лінгводидактичні моделі формування зазначеної готовності: для дітей, які відвідують та не відвідують дошкільні заклади, кожна з яких має три етапи: інформаційно-мовленнєвий, діяльнісно-комунікативний, ціннісно-коригуючий. Виявлено педагогічні умови, за яких робота, що досліджується, відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку мовленнєвої готовності дітей до школи та визначено тенденції щодо її формування.

Запропоновано систему завдань, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників, яка складається з чотирьох етапів: відбірково-аналітичного, первинно-ознайомлювального, продуктивно-моделювального, творчо-імпровізаторського. Зазначено педагогічні умови, за яких така робота відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку експресивного мовлення в дітей. Визначено стадії збагачення словника та тенденції засвоєння експресивної лексики старшими дошкільниками.

Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано чинники оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування у дітей старшого дошкільного віку вмінь будувати міркування, основу якої становить забезпечення на практично-емпіричному рівні процесу оволодіння дітьми мовленнєвими навичками та вмінням встановлювати та синтаксично оформлювати причинно-наслідкові зв'язки. Методику побудовано з застосуванням інтегрованого підходу, урахуванням мовленнєвого досвіду дітей і специфіки аналогійно-чуттєвого (інтуїтивного) засвоєння мови та мовлення у дошкільному віці. Встановлено перспективність використання нової педагогічної технології для поліпшення мовного розвитку дітей на рівні, необхідному для усвідомлення у I класі міркування як лінгвістичної одиниці у єдності мовних і композиційних особливостей. Удосконалено методику розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку та описано характерні для даного періоду лінгвістичні особливості міркування у спонтанних висловлюваннях. Визначено й апробовано ефективні умови, методи, організаційні форми, лінгвометодичні та дидактичні засоби навчання дітей міркуванню. Відзначено, що впровадження нової методики сприяє налагодженню перспективних зв'язків між старшою дошкільною та молодшою шкільною освітніми ланками у процесі навчання дітей міркуванню як функціонально-смислового типу мовлення.

Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

Досліджено проблему розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору. Розроблено та науково обгрунтовано відповідну лінгводидактичну модель, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів: відбірково-аналітичного, інформаційно-експресивного, репродуктивно-діяльнісного, репродуктивно-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше. Виявлено критерії (когнітивно-інформаційний, образно-виражальний, мовленнєвотворчий) з їх показниками. Охарактеризовано ступені та рівні розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобом поетичного гумору, а саме: вище достатнього, достатній, задовільний, незадовільний.

Визначено специфіку формування діалогічних умінь старших дошкільників в іграх за сюжетами художніх творів. Встановлено критерії, показники й рівні сформованості діалогічних умінь старших дошкільників. Визначено педагогічні умови, розроблено й апробовано методику формування діалогічних умінь старших дошкільників, що складається з двох взаємопов'язаних етапів: репродуктивного й творчого. Уточнено зміст понять "діалог", "діалогічне мовлення", "діалогічне вміння", "ігри за сюжетами художніх творів". Удосконалено методику навчання рідної мови дітей дошкільного віку.