Вперше науково обгрунтовано теоретико-методичні та концептуальні засади навчання дітей старшого дошкільного віку української мови в полікультурному просторі (культурологічний, комунікативний, компетентнісний підходи). Визначено сутність поняття "дискурсивна діяльність дошкільників у полікультурному просторі", розроблено лінгводидактичну модель навчання української мови дітей старшого дошкільного віку, що обіймає пізнавально-орієнтувальний, репродуктивно-мовленнєвий, комунікативно-творчий та оцінно-рефлексивний етапи. Обгрунтовано ієрархічну систему принципів навчання української мови дітей старшого дошкільного віку в полікультурному просторі України. Виявлено й охарактеризовано чинники впливу (стан соціомовленнєвого середовища південно-східного регіону, ставлення батьків до використання засобів родинної педагогіки в навчанні дітей української мови, мовна ситуація в дошкільних навчальних закладах регіону, рівень володіння українською мовою вихователями ДНЗ регіону, рівень сформованості лінгвометодичних компетенцій вихователів) на розвиток українського мовлення в дітей старшого дошкільного віку південно-східного регіону України. Охарактеризовано полікультурне мовленнєве середовище південно-східного регіону України, виявлено особливості впливу соціолінгвістичних чинників на засвоєння дітьми старшого дошкільного віку української мови в полікультурному просторі регіону, визначено критерії (фонетична, лексична, граматична, діамонологічна, комунікативна компетенції) та відповідні показники навчання української мови в полікультурному просторі. Розглянуто рівні розвитку українського мовлення дітей старшого дошкільного віку в полікультурному просторі України, розкрито сутність україномовних компетенцій дошкільників із російськомовним типом спілкування. Науково обгрунтовано педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку української мови в полікультурному просторі України.

Визначено специфіку формування діалогічних умінь старших дошкільників в іграх за сюжетами художніх творів. Встановлено критерії, показники й рівні сформованості діалогічних умінь старших дошкільників. Визначено педагогічні умови, розроблено й апробовано методику формування діалогічних умінь старших дошкільників, що складається з двох взаємопов'язаних етапів: репродуктивного й творчого. Уточнено зміст понять "діалог", "діалогічне мовлення", "діалогічне вміння", "ігри за сюжетами художніх творів". Удосконалено методику навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

Здійснено цілісний науковий аналіз педагогічної та лінгводидактичної спадщини у творах К.Д. Ушинського. Визначено її місце в сучасній практиці дошкільних навчальних закладів. Обгрунтовано педагогічні умови ефективного використання творів К.Д. Ушинського у роботі даних закладів. Виявлено рівні обізнаності дітей з його творами, малими жанрами фольклору та сформованості граматично правильного мовлення дітей. Визначено напрями актуалізації практичного використання педагогічної спадщини педагога в роботі з дошкільниками. Розроблено методику використання лінгводидактичної спадщини К.Д. Ушинського з розвитку мовлення, ознайомлення з художніми творами дітей дошкільного віку.

Запропоновано систему завдань, спрямованих на формування мовленнєвої готовності старших дошкільників до навчання у школі. Розроблено дві лінгводидактичні моделі формування зазначеної готовності: для дітей, які відвідують та не відвідують дошкільні заклади, кожна з яких має три етапи: інформаційно-мовленнєвий, діяльнісно-комунікативний, ціннісно-коригуючий. Виявлено педагогічні умови, за яких робота, що досліджується, відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку мовленнєвої готовності дітей до школи та визначено тенденції щодо її формування.

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування у дітей старшого дошкільного віку вмінь будувати міркування, основу якої становить забезпечення на практично-емпіричному рівні процесу оволодіння дітьми мовленнєвими навичками та вмінням встановлювати та синтаксично оформлювати причинно-наслідкові зв'язки. Методику побудовано з застосуванням інтегрованого підходу, урахуванням мовленнєвого досвіду дітей і специфіки аналогійно-чуттєвого (інтуїтивного) засвоєння мови та мовлення у дошкільному віці. Встановлено перспективність використання нової педагогічної технології для поліпшення мовного розвитку дітей на рівні, необхідному для усвідомлення у I класі міркування як лінгвістичної одиниці у єдності мовних і композиційних особливостей. Удосконалено методику розвитку монологічного мовлення дітей дошкільного віку та описано характерні для даного періоду лінгвістичні особливості міркування у спонтанних висловлюваннях. Визначено й апробовано ефективні умови, методи, організаційні форми, лінгвометодичні та дидактичні засоби навчання дітей міркуванню. Відзначено, що впровадження нової методики сприяє налагодженню перспективних зв'язків між старшою дошкільною та молодшою шкільною освітніми ланками у процесі навчання дітей міркуванню як функціонально-смислового типу мовлення.

Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано чинники оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику пропедевтики в дітей старшого дошкільного віку мовних понять "звук", "слово", "речення". Суть її полягає у забезпеченні можливості на теоретико-практичному рівні здійснити початкову роботу стосовно суттєвих ознак мовних понять. Експериментальну методику побудовано з урахуванням мовленнєвих навичок дошкільників у процесі ознайомлення з елементарними знаннями, а також використання одержаних початкових мовних знань для первісної об'єктивізації мови, рефлексії мовлення, що забезпечувало перспективний лінгвістичний розвиток дітей і на його основі - формування початкових мовленнєвих умінь, необхідних для подальшого навчання дітей рідної мови у I класі. У методиці визначено етапи, а саме: когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінювальний. Розроблено зміст, відібрано й апробовано методи, організаційні форми, лінгво-дидактичні та дидактичні засоби пропедевтики мовних понять у старших дошкільників. Запропонована методика сприяє наступності у лінгвістичній і комунікативній роботі між динамікою та початковою ланками мовної освіти.

Розроблено низку нових підходів до проблеми формування творчих і репродуктивних різновидів опису з урахуванням емоціогенності предмета опису та ситуації мовлення. Виявлено складну систему непрямих залежностей між показниками зв'язності мовлення, емоціогенністю ситуації висловлювання та оригінальністю створених ідеальних моделей предмета висловлювання. Запропоновано експериментальну модель розвитку описового мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами української народної іграшки. Визначено педагогічні умови та стадії розвитку зв'язного монологічного описового типу.

Досліджено проблему розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору. Розроблено та науково обгрунтовано відповідну лінгводидактичну модель, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів: відбірково-аналітичного, інформаційно-експресивного, репродуктивно-діяльнісного, репродуктивно-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше. Виявлено критерії (когнітивно-інформаційний, образно-виражальний, мовленнєвотворчий) з їх показниками. Охарактеризовано ступені та рівні розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобом поетичного гумору, а саме: вище достатнього, достатній, задовільний, незадовільний.

Досліджено проблему навчання діалогічного мовлення дітей молодшого дошкільного віку (МДВ). На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність понять \i діалогічне мовлення \i0, \i діалогічні вміння\i0 стосовно дітей МДВ, розкрито психолінгвістичні механізми мовленнєвого спілкування в МДВ. Визначено психологічні й лінгводидактичні основи навчання діалогу в дошкільному віці. Охарактеризовано розвивальний потенціал художнього слова як засобу освоєння дошкільниками діалогічного мовлення. Досліджено особливості організації в дошкільних навчальних закладах навчання діалогічного мовлення в художньо-мовленневій діяльності. Обгрунтовано методику навчання молодших дошкільників діалогічного мовлення засобами художнього слова, охарактеризовано педагогічні умови її реалізації. Зауважено, що на підгрунті розроблених критеріїв та показників виявлено рівні сформованості в молодших дошкільників діалогічного мовлення, проведено експериментальну перевірку ефективності розробленої методики навчання молодших дошкільників діалогічного мовлення.

Розкрито теоретичні, лінгводидактичні, психолого-педагогічні засади методики мови як науки, її закономірності, а також ті методичні категорії й поняття, на основі яких формується професія майбутнього педагога. Висвітлено різні методичні аспекти розвитку й навчання української мови, які грунтуються на попередніх досягненнях лінгводидактики (О. О. Потебня, Л. А. Булаховський, В. Я. Мельничайко, Г. А. Іваницька тощо), педагогіки (К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С. Ф. Русова та ін.), психології (Л. С. Виготський, О. О. Леонтьєв, Г. С. Костюк тощо). З позицій сучасної лінгводидактики розглянуто різні методичні прийоми оволодіння дітьми другою мовою за умов близькоспорідненого двомовного оточення (словник, фонетика, граматика, зв’язне мовлення у порівнянні з російською мовою). Подано інформацію про форми, способи та засоби ознайомлення дітей з українським фольклором, творами українських письменників, національною культурою і традиціями українського народу.

Розкрито особливості становлення та розвитку мовлення дітей першого, другого і третього років життя: передмовні стадії (гукання, гулення, трелі, белькіт), розуміння мовлення дорослих, оволодіння активним мовленням (звуко-вимова, словник, граматична будова мовлення, діалогічне, монологічне мовлення); орієнтовні показники розвитку мовлення дітей. Подано методику розвитку мовлення дітей на першому, другому і третьому роках життя. Репрезентовано ігри-заняття, покази, дидактичні мовленнєві ігри, конспекти спостережень, занять з малюнками, художніми текстами, сценарії розваг тощо. Наведено діагностичні методики щодо оцінювання рівня розвитку мовлення дітей. Охарактеризовано роботу вихователя з дітьми в повсякденному житті та роботу із сім'ями.

Розкрито сутність і характеристику понять "образне мовлення", "поетичне мовлення", "ейдетика". Висвітлено особливості поетичних творів і сприймання їх дітьми, а також поняття "гумор" і його специфіку сприймання дітьми. Подано методику розвитку образного мовлення дітей дошкільного віку в художньо-мовленнєвій діяльності засобами поетичних гумористичних творів. Наведено конспекти різних видів і типів занять, ігрові вправи, сценарії свят.

Розкрито методологічні засади формування мовленнєвої особистості дитини та теоретичні засади мовленнєвої діяльності. Визначено критерії та показники оцінювання й охарактеризовано рівні сформованості мовленнєвої особистості дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано педагогічні умови досліджуваного процесу. Запропоновано лінгводидактичну модель та експериментальну методику формування мовленнєвої особистості дітей старшого дошкільного віку. Показано, що результативність формування мовленнєвої особистості дошкільника детермінується своєчасним переходом дитини від спонтанного мовлення до його довільності, навмисності, усвідомленості, внутрішнього програмування, планування та цілеспрямованої рефлексії, що сприяє появі осмислених процесів самопізнання, самоаналізу, самооцінки, самокорекції мовлення.

Розглянуто проблему розвитку мовлення дітей дошкільного віку засобами українських народних ігор. Обгрунтовано тлумачення поняття "етногра". На підставі лінгвістичного аналізу текстів українських народних ігор виявлено потенційні можливості лексичної роботи та розвитку діалогічного мовлення дошкільнят. Запропоновано варіативну класифікацію українських народних ігор, а також методику лексичної роботи та розвитку діалогічного мовлення дітей за текстами даних ігор.

Рассмотрена проблема развития речи детей дошкольного возраста средствами украинских народных игр. Обосновано толкование понятия "этноигра". На основе лингвистического анализа текстов украинских народних игр выявлены потенциальные возможности лексической работы и развития диалогической речи дошкольников. Предложены вариативная классификация украинских народных игр, а также методика лексической работы и развития диалогической речи детей по текстам данных игр.

Викладено теоретичні (психологічні, психолінгвістичні, лінгвістичні, педагогічні, лінгводидактичні, культурологічні) засади формування білінгвізму в дітей дошкільного віку. Висвітлено особливості соціомовленнєвого середовища полікультурного простору південно-східного регіону України як чинника розвитку двомовності в дошкільників. Надано характеристику мовної ситуації в системі дошкільної освіти, проаналізовано сучасний стан навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах регіону.

Розглянуто теоретичні засади мовленнєвої діяльності, систематизовано погляди вчених на мову та мовлення. Надано характеристику мовленнєвої, мовної та комунікативної компетенцій, досліджено сутність понять "мовна особистість", "текст", "дискурс". Розкрито мовну картину світу як чинник, і мовну свідомість як підгрунтя майбутньої мовної особистості дитини. У контексті компетентісного підходу висвітлено мовно-мовленнєву особистість дітей старшого дошкільного віку як проблему дошкільної лінгводидактики.

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику реалізації наступності у навчанні дітей віком 5 - 6-ти років, яка передбачає поступовий розвиток мовленнєвих навичок продукувати описи, здобуті дітьми у дошкільні роки, з'ясування наявних суттєвих і формально-структурних ознак опису як одного з функціонально-смислових типів мовлення. Зауважено, що під час розробки на підставі мовленнєвих умінь доречно добирати влучні мовні засоби для висвітлення ознак об'єкта, що описується, об'єктивувати опис як одиницю мови, здійснювати рефлексію над мовленням у формі опису та контроль над мовленням однолітків, що забезпечує розвиток у дітей комунікативних і лінгвістичних умінь продукувати описи. Визначено головні педагогічні умови, етапи, а саме: комунікативно-збагачувальний, когнітивний і рефлексивно-мовленнєво-творчий. Розроблено комунікативний, лінгвістичний і рефлексивний зміст навчання опису. Відібрано й оптимізовано методи, організаційні форми та засоби, що забезпечують реалізацію наступності у навчанні опису дітей шести років.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Розкрито теоретичні засади та методику виховання звукової культури мовлення у дітей середнього дошкільного віку засобами фольклору, а також закономірності її становлення. Наведено характеристику малих жанрів українського фольклору.

Раскрыты теоретические основы и методика воспитания звуковой культуры речи у детей среднего дошкольного возраста средствами фольклора, а также закономерности её становления. Приведена характеристика малых жанров украинского фольклора.