Висвітлено проблему інтеракції зокрема, в контексті культуротворчого формування студентів зокрема. Розглянуто й охарактеризовано сутність та структуру інтеракції.

Висвітлено результати дослідження теоретичних і методичних засад формування культуротворчості студентів університету. Розглянуто культуротворчість як педагогічну категорію, проаналізовано в зазначеному контексті стан освітньої практики, сформульовано та розроблено понятійно-категоріальний апарат з даної проблеми. Розкрито зміст, методи, форми, структуру та функції педагогічної системи формування культуротворчості студентів.

Освещены результаты исследования теоретических и методических основ формирования культуротворчества студентов университета. Рассмотрено культуротворчество как педагогическая категория, проанализировано в указанном контексте состояние образовательной практики, сформулирован и разработан понятийно-категориальных аппарат по данной проблеме. Раскрыты содержание, методы, формы, структура и функции педагогической системы формирования культуротворчества студентов.

Розроблено та науково обгрунтовано концепцію формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як теоретичну основу визначення формату сучасних відносин з Іншим, ціннісного виміру вищої освіти, напряму особистісного розвитку студентів. Визначено принципи такого формування та розроблено модель педагогічного впливу на підвищення сформованості особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як методичну основу (пере)осмислення особистістю сенсу повсякденної активності. Висвітлено підготовку, організацію та логіку проведення експериментальної роботи з формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності. Досліджено ефективність запровадження способів реконструкції повсякденної життєдіяльності особистості.

Звернено увагу на стан складних питань навчання і виховання студентської молоді, визначення характеристик особистості, що впливають на ефективність співпраці в системі "викладач - студент - студентська група", рівень впливу на її формування педагога.

Обращено внимание на состояние сложных вопросов обучения и воспитание студенческой молодежи, определение характеристик личности, которые влияют на эффективность сотрудничества в системе "преподаватель - студент - студенческая группа", уровень влияния на ее формирование педагога.

The article deals with complex issues of teaching and education of students as well as defining personal features that influence the cooperation efficiency in the system лteacherЦstudentЦstudent group», and its influence on the formation of a teacher.

Досліджено теоретичні та методологічні засади формування культуротворчості студентів університетів. На підставі узагальнення тенденцій становлення нової виробничої парадигми розроблено модель культуротворчої праці. Створено концепцію формування культуротворчості студентів університетів як теоретичну основу підвищення ефективності фахової підготовки. Розроблено педагогічну теорію формування культуротворчості студентів університетів, зокрема обгрунтовано універсальну поведінкову модель фахівця за умов продукування нового як звичної форми професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему формування культуротворчості студентів університетів як сукупність упорядкованих дій, що врівноважують соціокультурні процеси в системі соціокультурна цінність - культуротворець.

Визначено, що середовище вищого навчального закладу містить у собі певний комунікативний потенціал, який виконує функцію своєрідної динамічної домінанти стосовно змісту та якості спілкування всіх учасників навчально-виховного процесу. Зазначено комунікативні якості: товариськість, контактність, комунікативна сумісність, необхідні для розширення соціальної компетентності та соціального інтелекту. Продемонстровано шляхи досягнення сформованості соціально відповідних та духовно наповнених ціннісних орієнтацій щодо спілкування в умовах громадського об'єднання. Виділено методи формування культури спілкування: аналіз конкретних ситуацій, інцидент, метод проектів, евристичні методи. З'ясовано рівень сформованості культури спілкування студентів Рівненського державного гуманітарного університету. Зроблено висновок про перспективність дослідження аспектів проблеми комунікативного потенціалу громадських студентських організацій.

Определено, что среда высшего учебного заведения содержит в себе некоторый коммуникативный потенциал, который исполняет функцию своеобразной динамической доминанты относительно содержания и качества общения всех участников учебно-воспитательного процесса. Указаны коммуникативные качества: дружелюбность, контактность, коммуникативная совместимость, которые являются необходимы для расширения социальной компетентности и социального интеллекта. Продемонстрированы пути достижения формирования социально соответствующих и духовно наполненных ценностных ориентиров в отношении общения в условиях общественного объединения. Обращено внимание на методы формирования культуры общения: анализ конкретных ситуаций, инцидент, метод проектов, эвристические методы. Обозначен уровень сформированости культуры общения студентов Ровенского государственного гуманитарного университета. Сделан вывод о перспективности исследования аспектов проблемы коммуникативного потенциала общественных студенческих объединений.

Обгрунтовано науково-методичну систему забезпечення конфліктологічної підготовки студентів, в якій визначено шляхи, способи, форми і методи виховної роботи, спрямованої на формування конфліктологічної культури майбутньогго інженера. Основними напрямами формування готовності студентів до здійснення професіональної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі визначено інтеграцію психолого-педагогічних, управлінських і конфліктологічних знань та використання різних форм і методів навчання.

Обоснована научно-методическая система обеспечения конфликтологической подготовки студентов, в которой определены пути, способы, формы и методы воспитательной работы, направленной на формирование конфликтологической культуры будущего инженера. Основными путями формирования готовности студентов к осуществлению деятельности в конфликтогенной профессиональной среде определены интеграция психолого-педагогических, управленческих и конфликтологических знаний и использование различных форм и методов обучения.

It is exposed and the scientific-methodical system of providing of conflictological preparation of students, which includes the decision of paths, methods, forms and methods of work, directed on forming of conflictological culture of future engineer is grounded. By the basic paths of forming of readiness of students to realiztion of professional activity in a professional environment integration is certain of psychological-pedagogical, administrative and conflictological knowledge's and the use of different forms and methods of teaching.

Досліджено проблему формування колективних взаємин у студентській академічній групі, розв'язання якої спрямовано на підвищення рівня сформованості та культури особистості в процесі виховання студентів. Виділено різні підходи до визначення поняття колективу. Розглянуто методи діагностування взаємин у студентській академічній групі. Висвітлено результати вивчення стану колективних взаємин в академічній групі студентів Київського національного торговельно-економічного університуту (КНТЕУ). Визначено особистісні якості викладачів, які найбільше цінуються студентами університету. Проаналізовано особливості спілкування та формування взаємостосунків викладачів і студентів, розглянуто напрями їх розвитку. Досліджено актуальні проблеми встановлення міжособистісних контактів у студентській групі.

Визначено необхідні та достатні педагогічні умови формування толерантності в міжособистісних взаєминах студентів ВНЗ. Проаналізовано досвід досліджень даного феномену у філософському, психологічному та педагогічному аспектах. Запропоновано нове трактування даної педагогічної проблеми на базі таких взаємодоповняльних аспектів: оволодіння певною філософією толерантності як цінністю, як культурою толерантної свідомості; як ставлення до відповідної дійсності, що проявляється у поведінці. На підставі сутнісних характеристик, структури та функцій позитивної толерантності виділено поведінковий, комунікативний і ментальний критерії її визначення. Розглянуто аксіологічний та особистісно-діяльнісний підходи як провідні у методологічних засадах формування толерантності. Розкрито сутність принципу діалогу як базового у процесі розвитку цінностей толерантності. Визначено діалогічну взаємодію як двосторонній взаємозбагачувальний процес, а функцію викладача - як фасилітаційну, до наукового обігу введено поняття діалогічної компетентності викладача ВНЗ.

Вивчено інноваційну культуру майбутніх фахівців банківської справи. Визначено соціокультурні передумови формування, функції та основні структурні компоненти інноваційної культури студентів, з використанням яких розроблено систему формування та розвитку цього особистісного утворення. Виокремлено критерії та показники виміру рівнів сформованості та методику діагностування інноваційної культури майбутніх банківських фахівців. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування інноваційної культури студентів (системний підхід до науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ, який дозволяє розкрити суть інноваційної культури; сприяння розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до нового як підгрунтя їх потреби у самовдосконаленні; забезпечення спрямованості навчально-виховного процесу на підвищення рівня загальної культури особистості). Розроблено й апробовано методику формування інноваційної культури майбутніх фахівців банківської справи. Наголошено на доцільності системної реалізації методики в усіх видах діяльності студентів (навчальній, позанавчальній і саморозвитку).

На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть конфлікту, його структуру та динаміку вирішення. Розкрито суть конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Структурними компонентами конфліктологічної культури є пізнавально-інтелектуальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний і практичний. Обгрунтовано, що процес формування даної культури забезпечуєтья шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на базі розвитку професійних мотивів фахового спілкування у сфері машинобудування; включення у ситуацію вибору з метою коригування прийняття рішень і організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища для успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). На підставі результатів проведених експериментальних досліджень доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти виховання культури вчинку у студентської молоді за умов позааудиторної роботи вищого навчального закладу. Розкрито суть і якісну характеристику понять "культура вчинку" та "образ гуманної людини". Розглянуто загальні засади педагогічного процесу, що здійснюється з метою виховання культури вчинку та формування образу гуманної людини. Розроблено програму та комплексну методику виховання культури вчинку, здійснено її практичне впровадження до позааудиторної роботи. Розроблено рекомендації викладачам-кураторам академічних груп щодо виховання культури вчинку у студентської молоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.352.25

Рубрики:

Виховання культури поведінки. Виховання поваги до особистості <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання культури поведінки та мовного спілкування у вищій школі. Розкрито сутність таких понять, як мовний і службовий етикет. Проаналізовано стандартні етикетні ситуації у ВНЗ. Увагу приділено мовно-етикетним формулам звертання та побажання, особливостям вибору мовних одиниць і граматичних форм у спілкуванні.

Рассмотрены актуальные вопросы культуры поведения и языкового общения в высшей школе. Раскрыта сущность таких понятий, как речевой и служебный этикет. Проанализированы стандартные этикетные ситуации в ВУЗ. Уделено внимание языково-этикетным формулам обращения и пожелания, особенностям выбора языковых единиц и грамматических форм в общении.

Обговорено питання, пов'язані з особливостями виховання студентів медичного університету. Показано актуальність проведення виховних заходів із студентами, ефективність роботи кураторів груп студентів та особливість проведення виховних заходів.

Розглянуто проблему формування культури спілкування студентів у ВНЗ в аспекті удосконалення їх мовлення. Встановлено, що в ході оволодіння мовою відбувається духовне становлення особистості, наповнюється духовним змістом її комунікативний досвід, зростає рівень її культурного розвитку. Висвітлено дослідження стану оволодіння студентами мовою шляхом вивчення лексичного ресурсу та встановлення відповідності мовлення нормам і правилам сучасної української літературної мови. Дослідження особливостей мовлення студентів дало змогу констатувати нормативні порушення у письмовому й усному мовленні студентів, недостатній лексичний ресурс, забруднений нелітературними словами, що засвідчило недостатній рівень оволодіння українською мовою.

Рассмотрена проблема формирования культуры общения студентов в ВУЗ в аспекте усовершенствования их речи. Установлено, что в ходе овладения речью происходит духовное становление личности, наполняется духовным содержанием ее коммуникативный опыт, повышается уровень ее культурного развития. Освещены результаты исследования состояния овладения студентами речью путем изучения лексического ресурса и установления ее соответствия нормам и правилам современного украинского языка. Исследование особенностей речи студентов предоставляет возможность констатировать нормативные нарушения в письменной и устной речи студентов, недостаточный лексический ресурс, загрязненный нелитературными словами, что свидетельствует о недостаточном уровне овладения украинским языком.

In the article considering the problem of forming of culture of communication students in institutes of higher education in the aspect of improving their speech. Elucidating the results of researching condition them language by every means of traininglexical resource and establishing accordance speech to modern standards and rules.

Розглянуто складний духовно-практичний процес - культуру спілкування студентів, який виникає внаслідок пізнавальної, оцінної, регулятивної та практичної діяльності. Відмічено, що стан сформованості культури спілкування багатьох студентів нерідко не відповідає сучасним вимогам; необхідні спеціальні систематичні заняття, які сприятимуть засвоєнню комунікативному тезаурусу, осягненню сутності спілкування та виробленню адекватних оцінок комунікативних ситуацій. Вміщено схему розподілу змісту навчання у ході формування культури спілкування студентів у вищому навчальному закладі за блоками й етапами. Охарактеризовано традиційні і нетрадиційні форми організації навчання. Запропоновано організаційні параметри процесу формування культури спілкування студентів у вигляді графічного відображення.

Рассмотрен сложный духовно-практический процесс - культура общения студентов, который возникает вследствие познавательной, оценочной, регулятивной и практической деятельности. Отмечено, что состояние культуры общения многих студентов нередко не соответствует современным требованиям; необходимы специальные систематические занятия, способствующие усвоению коммуникативного тезауруса, постижению сущности общения и выработке адекватных оценок коммуникативных ситуаций. Подана схема распределения содержания обучения в ходе формирования культуры общения студентов в высшем учебном заведении по блоками и этап. Охарактеризованы традиционные и нетрадиционные формы организации обучения. Предложены организационные параметры процесса формирования культуры общения студентов в виде графического изображения.

Examine the complex spiritual and practical process - the culture of communication students, which is the result of cognitive, assessment, regulatory and practical activities. It is noted that the state of formation of the culture of communication of many students often do not meet modern requirements. To help the cause may be a special systematic studies to facilitate the assimilation of communicative thesaurus, comprehending the essence of communication and the development of adequate assessment ofcommunicative situations. Given the task of training, learning content can be delineated material, which highlights the theoretical and practical bases of communication, the specificity of communication in the business sphere, especially communication ina specific professional field. Abstract contains the arrangements for sharing learning content in a culture of communication students at the university on the blocks and steps. We characterize the traditional and innovative forms of training. The proposed organizational parameters of a culture of communication students in the form of graphical display.

Проаналізовано результати діагностики особової культури студентів як показника їх готовності до майбутньої соціально-культурної діяльності. Високий рівень особової культури майбутніх фахівців соціально-культурної сфери діяльності розглянуто як чинник їх успішності і конкурентоспроможності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.352.25

Рубрики:

Виховання культури поведінки. Виховання поваги до особистості <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему гуманізації процесу формування культури професійного спілкування. Проаналізовано шляхи формування культури професійного спілкування.